21/05/2026
Пів року готувалися дівчата до сьогоднішнього дня - 20-ї річниці Всесвітнього Дня вишиванки. Так народився надзвичайно важливий і особливий проєкт - "Вишиті розмови поколінь".
Власноруч було відшито і зібрано 12 правдивих, автентичних вишитих сорочок - живих історій, у яких збережена память про наше коріння. Це наш спадок, яким ми пишаємось і намагаємось передати поколінням. Це наш вклад у збереження культури і прекрасної української традиції.
А зараз коротко про всіх учасниць:
Корбей Христина-Анна Krisztina Anna Korbély - угорка за походженням, вона з 2014 року щиро підтримує Україну, вивчає її мову, історію та відвідує заходи української громади. Для відтворення Христина обрала сорочку Сумщини з пишними пухликами, штапівкою та косою гладдю, дещо полегшивиши композицію. До роботи майстриня підходила з особливим трепетом, тому її вишивка вийшла неймовірно акуратною та витонченою.
Асєєва Анна @Анна Асеева - досвідчена майстриня родом із Донеччини стала справжньою опорою проєкту, допомагаючи іншим дівчатам розбиратися зі складними технічними моментами. Вона відтворила сорочку з Полтавщини, дещо змінила кольорову гаму, прикрасила рукави пишними пухликами та манжетами з воланами, що стало головною родзинкою цієї автентичної роботи.
Коц Анна Kots, харків’янка, заряджала команду неймовірною енергією, балувала кулінарними шедеврами та перетворювала спільну роботу на свято. Вона обрала сорочку Чернігівського регіону і майстерно виконала її в традиційній техніці «білим по білому». Завдяки вишивці прямою лиштвою та колодочками сорочка вийшла дуже легкою, повітряною та автентичною.
Леся Якоб Lesya Jakab- народилася в Івано-Франківську, вже багато років живе в Будапешті й за час проєкту опанувала безліч нових для себе вишивальних технік. Вона відтворила сорочку з рідного краю з квітковими візерунками, які нагадують про квітучі карпатські галявини. Композицію прикрашає рукав у ніжних збирках-«пшеничках» та красивий акцентний манжет.
Кваша Тетяна Іванівна @Тетьяна Кваша, киянка, яка все життя присвятила навчанню дітей, стала душею клубу, даруючи іншим материнську підтримку та щиру турботу. Для проєкту пані Тетяна обрала заквітчану сорочку середини ХХ століття з Вінниччини. Вона виконала її у своїй улюбленій техніці - двосторонній гладі, а також оздобила кольоровим зубцюванням та швом «вівсик», створивши на полотні справжнє квітуче літо.
Кваша Наталія Natalia Kvasha - довкола завжди усміхненої та привітної Наталі (доньки пані Тетяни) панувала особлива атмосфера, адже вона завжди допомагала іншим тримати душевний баланс. Майстриня обрала сорочку Чернігівщини, виконану техніками прямої лиштви, колодочок, набирування та курячого броду. Наталя злегка полегшила композицію рукава, завдяки чому сорочка набула неймовірно красивого та елегантного вигляду.
Бойко Лариса @Лариса Бойко, родом із Нової Каховки, і це вже друга сорочка, яку вона бездоганно відшила самостійно. Цього разу її вибором стала витончена мережана сорочка з Сумщини на білому лляному полотні. Майстриня філігранно відтворила автентичну красу за допомогою мережки «настил з прутиком через чисницю» та занизування. Віримо, що Ларисі ще вдасться віднайти і відтворити омріяну сорочку з рідної Херсонщини, які є надзвичайно рідкісними.
Куц Ольга @Куц Ольга, з Миколаєва вражала всю команду своєю наполегливістю та зосередженістю, адже це її перша в житті вишита сорочка. Вона обрала чи не найскладнішу роботу проєкту - рідкісну сорочку Житомирщини з Баранівського району. Пані Оля надзвичайно вдало відтворила багату композицію з величезною кількістю давніх технік, серед яких вирізування, верхоплут, пряма лиштва, штапівка та додала збирки «курячими шкірками» на рукавах.
Федур Ірина Irina Fedur - киянка, яка вже досить давно живе в Будапешті, працювала над сорочкою з величезним захопленням та відповідальністю. Вона обрала сорочку Сумщини з притаманним цьому краю орнаментом, виконаним штапівкою та косою гладдю. Ірині вдалося настільки філігранно відтворити давню красу, що її роботу майже неможливо відрізнити від оригіналу. Ця сорочка дуже особлива для Ірини, адже вона стала першою правдивою вишитою сорочкою в її родині після розкоркулення у 30-х рр. ХХ ст.
Котельнікова Ольга Kotelnikova - освідчена майстриня, яка приїхала до Будапешта з мальовничого Ужгорода, підійшла до відтворення старовинного одягу з особливим трепетом та глибокою відповідальністю. Пані Оля вишила сорочку з Полтавщини, поєднавши вирізування, пряму лиштву, ретязь та курячий брід. Вона додала ювелірне зубцювання на горловину й манжети та дещо змінила колір ниток, завдяки чому створила невагому й весняну роботу.
Організатори цього проєкту, Христина Благодір і Галина Шевчук, не могли залишитися осторонь і також відтворили давні сорочки.
Галина Шевчук стала єдиною учасницею проєкту, яка наважилася повністю відтворити додільну (довгу) сорочку. Для своєї роботи вона обрала сорочку з Полтавщини з старовинним взором «квіти шипшини», виконаним у техніках штапівки та прямої лиштви. У неї вийшла напрочуд точна, фантастично гарна та дійсно автентична репліка.
Христина Благодір повернула до життя столітню архаїчну сорочку з Сумщини, яка є однією з найулюбленіших перлин у її колекції. Вона майстерно відтворила незвичний орнамент, що ледь проглядався на давньому грубому полотні. Завдяки технікам прямої лиштви та солов’їних вічок вдалося відновити цю неймовірну давню композицію.
Щиро дякуємо всім за допомогу і підтримку:
Українська асоціація "Єдність"
Самоврядування українців Будапешта/ Fővárosi ukrán nemzetiségi önkormányzat
Ukrajna Magyarországi Nagykövetsége / Embassy of Ukraine in Hungary
