01/08/2026
ПАМ’ЯТІ ГЕРОЯ СЕРГІЯ ЯВОРСЬКОГО
Яворський Сергій Васильович. Майор, заступник командира батальйону забезпечення в/ч А0549.
Народився Сергій 10 лютого 1991 року у місті Бар Вінницької області. Ріс у люблячій родині, мав двох братів - Вадима та Олександра.
З 1998 по 2008 рік навчався у школі № 2. Сергій був активною та життєрадісною дитиною, займався футболом і був одним із найкращих спортсменів у школі.
Після закінчення школи обрав для себе шлях служіння Батьківщині та у 2008 році вступив на навчання до Житомирського військового інституту імені Сергія Корольова Національного авіаційного університету. Під час навчання зарекомендував себе як відповідальний та дисциплінований курсант, саме тому був призначений на посаду командира відділення та отримав військове звання «сержант». У 2013 році здобув повну вищу освіту з відзнакою за спеціальністю «Електротехнічні системи військового призначення», отримавши кваліфікацію інженера-електрика та офіцера військового управління тактичного рівня.
Також у 2013 році одружився зі своєю коханою Марією. Вони познайомилися ще в школі - були зовсім юними, із сьомого класу почали дружити. Саме з тих років і розпочалася їхня історія. Життя не раз випробовувало їх, дороги кілька разів розходилися, кожен ішов своїм шляхом. Але, незважаючи на все, доля знову й знову зводила їх разом. Згодом зрозуміли, що всі ті розлуки були лише тимчасовими, адже їм судилося бути поруч. Так вони створили сім’ю, сповнену любові, взаємної підтримки та щасливих спогадів, які назавжди залишаться в серці.
У 2014 році у подружжя з’явився первісток Владислав, а у 2018 році народився другий синочок - Назарчик. Найбільшим продовженням Сергія стали його сини. Вони успадкували від нього найкращі риси: гострий розум, силу характеру, витримку, наполегливість і любов до спорту. Як і їхній тато, вони обрали футбол, адже саме він прищепив їм любов до цієї гри, навчив не боятися труднощів, боротися до кінця та завжди йти до своєї мети. Сергій страшенно любив свою сім’ю та жив, віддаючи всього себе рідним і близьким.
Шлях офіцера Збройних Сил України розпочався 21 червня 2013 року з посади інженера-енергетика групи регламенту і ремонту батальйону забезпечення військової частини А0549. 11 липня 2016 року обійняв не менш відповідальну посаду начальника диспетчерської групи батальйону забезпечення. 19 серпня 2017 року був призначений на посаду начальника штабу – першого заступника командира батальйону забезпечення. 17 вересня 2018 року почав службу на посаді заступника командира батальйону забезпечення з технічної частини. А з 26 січня 2019 року обіймав таку важливу посаду, як заступник командира батальйону забезпечення військової частини А0549.
У період з 12 лютого по 17 червня 2020 року Сергій брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф у місті Часів Яр Донецької області.
За період проходження військової служби зарекомендував себе відповідальним військовослужбовцем. Був нагороджений медаллю «10 років сумлінної служби», нагрудним знаком «Повітряні Сили Збройних Сил України», медаллю «15 років сумлінної служби», медаллю «Операція об’єднаних сил. За звитягу і вірність», почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест». Посмертно нагороджений відзнакою Міністра оборони України «Хрест Повітряних Сил».
7 серпня 2022 року армія рф здійснила ракетний удар по підрозділах військової частини А0549. Майор Сергій Яворський не злякався: навіть отримавши поранення, він діяв злагоджено та особисто проводив евакуацію особового складу. 8 вересня 2022 року за мужність, героїзм, зразкове виконання службового обов’язку та професіоналізм, виявлені в умовах збройної агресії рф, був нагороджений медаллю «За поранення».
Сергій був чудовою людиною, хорошим сином, люблячим чоловіком, турботливим батьком двох синів та патріотом своєї держави. Він захоплювався садівництвом та риболовлею. Сергій любив життя, свою родину та Батьківщину. Він до останньої хвилини віддано виконував свій службовий обов’язок та боронив нашу Державу від російських загарбників. Проте 1 серпня 2025 року серце Сергія Васильовича зупинилося вдома - останні хвилини життя він провів зі своєю сім’єю…
