Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського

  • Home
  • Ukraine
  • Chernihiv
  • Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського

Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського, Library, вУлица П'ятницька, 32, Chernihiv.

  80 років від дня народження Михайла Федотовича Слабошпицького (1946–2021) - українського письменника, прозаїка, публіц...
28/07/2026



80 років від дня народження Михайла Федотовича Слабошпицького (1946–2021) - українського письменника, прозаїка, публіциста, літературознавця, літературного критика, громадського діяча, лауреата численних літературних премій та одного з найяскравіших представників сучасної української гуманітарної думки.

Михайло Слабошпицький народився 28 липня 1946 року в селі Мар'янівка на Черкащині. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Упродовж життя працював у видавництвах, редакціях газет і журналів, був активним учасником літературного процесу та невтомним популяризатором української книги.

Його творча спадщина налічує десятки книжок різних жанрів: романи, повісті, есеї, публіцистику, літературознавчі праці, документальні та біографічні твори.

Особливе місце серед них посідають книги про видатних українців, у яких автор майстерно поєднав документальну точність із художньою оповіддю. Широку популярність здобули його твори «Марія Башкирцева», «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)», «Українець, який відмовився бути бідним. Петро Яцик», «Никифор Дровняк із Криниці» та багато інших.

Михайло Слабошпицький був не лише талановитим письменником, а й відомим громадським діячем. Багато років він очолював Лігу українських меценатів і був виконавчим директором Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, зробивши значний внесок у популяризацію української мови, літератури та національної культури.

За свою багаторічну діяльність письменник був удостоєний багатьох державних і літературних відзнак. Його книги перекладено іноземними мовами, а творчість стала важливою складовою сучасного українського літературного процесу.

Михайло Слабошпицький залишив по собі не лише багату літературну спадщину, а й приклад справжнього служіння українському слову. Його твори навчають пам'ятати власну історію, шанувати видатних співвітчизників, цінувати силу культури та книги.

 Бібліотекар відділу обслуговування ЦБ ім. М.М. Коцюбинського Крижановська Ольга рекомендує книгу Даніель Валентайн "При...
23/07/2026



Бібліотекар відділу обслуговування ЦБ ім. М.М. Коцюбинського Крижановська Ольга рекомендує книгу Даніель Валентайн "При надії"(Видавництво КСД, 2024р.)

«При надії», Даніель Валентайн — це напружений психологічний трилер із елементами горору, який тримає в напрузі від першої до останньої сторінки.

Авторка майстерно поєднує атмосферу страху, містики та емоційних переживань, змушуючи читача постійно сумніватися, де закінчується реальність і починається жах.

Головна героїня, яка очікує на дитину, опиняється в центрі моторошних подій. Її страхи, тривоги та бажання захистити майбутню дитину створюють сильне емоційне тло, а несподівані сюжетні повороти не дозволяють відірватися від книги.

Особливо вражає атмосфера: похмура, тривожна й водночас захоплива. Авторка вдало досліджує теми материнства, довіри, внутрішньої сили та боротьби зі своїми страхами.

«При надії» сподобається шанувальникам психологічних трилерів і сучасного горору. Це історія, яка не лише лякає, а й змушує замислитися над тим, на що людина готова заради найдорожчих.

Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система

Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського

  #120років120 років від дня народження Олени Іванівни Теліги (1906–1942).Сьогодні вшановуємо 120-річчя від дня народжен...
21/07/2026



#120років

120 років від дня народження Олени Іванівни Теліги (1906–1942).

Сьогодні вшановуємо 120-річчя від дня народження Олени Іванівни Теліги — української поетеси, публіцистки, літературної критикині, громадської діячки, однієї з найяскравіших постатей української культури XX століття.

Її поезія сповнена любові до України, віри в силу людського духу, незламності та прагнення до свободи. Своїм словом і власним життям Олена Теліга довела, що справжній патріотизм — це не лише любов до Батьківщини, а й готовність відстоювати її навіть ціною власного життя.

У лютому 1942 року поетесу було розстріляно в Бабиному Яру. Вона свідомо не залишила окупований Київ, обравши вірність своїм переконанням.

Творча спадщина Олени Теліги й сьогодні надихає нові покоління українців, нагадуючи про силу слова, людську гідність і незламність духу.

«Життя — це боротьба, а боротьба — це життя.»

Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система

Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського

 180 років від дня народження Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая (1846–1888).17 липня минає 180 років від дня народження...
17/07/2026



180 років від дня народження Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая (1846–1888).

17 липня минає 180 років від дня народження Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая — видатного українського етнографа, антрополога, мандрівника, натураліста й гуманіста, ім'я якого назавжди увійшло до історії світової науки.

Миклухо-Маклай присвятив своє життя дослідженню народів Нової Гвінеї, островів Океанії, Індонезії, Філіппін та Австралії. Під час своїх експедицій він не лише вивчав побут, традиції, мови та звичаї корінних народів, а й жив серед них, здобувши їхню довіру.

Його наукові спостереження стали безцінним джерелом знань для етнографії, антропології та географії.

Особливе місце в діяльності вченого займала боротьба проти расових упереджень. У той час, коли поширювалися теорії про «вищі» та «нижчі» раси, Миклухо-Маклай на основі власних досліджень довів, що всі люди мають однакові здібності до розвитку, а відмінності між народами визначаються історичними, природними та культурними умовами, а не біологічною перевагою.
Він рішуче виступав проти колоніалізму, рабства та насильства над корінними народами, захищаючи їхні права та людську гідність.

Наукова спадщина Миклухо-Маклая налічує десятки праць, щоденників, карт, замальовок і дослідницьких матеріалів, які й сьогодні залишаються цінним джерелом для вчених усього світу.

Його ім'ям названо географічні об'єкти, наукові установи та вулиці, а пам'ять про нього вшановують у багатьох країнах.

Постать Миколи Миклухо-Маклая є прикладом невтомного прагнення до пізнання світу, високого гуманізму, поваги до інших культур та відданості науці. Його життя переконує, що справжні знання народжуються завдяки відкритості, сміливості та щирому бажанню зрозуміти інших.

Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система

Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського

   15 липня - День Української Державності.День Української Державності — це свято, яке утверджує нерозривний зв'язок су...
15/07/2026



15 липня - День Української Державності.

День Української Державності — це свято, яке утверджує нерозривний зв'язок сучасної України з багатовіковою історією українського державотворення.
Воно нагадує, що наша державність бере свій початок від Київської Русі — України, а прагнення українського народу до свободи, самоврядування та незалежності має глибоке історичне коріння.

Протягом століть українці боролися за право жити у власній незалежній державі, зберігали рідну мову, культуру, віру, традиції та національну ідентичність. Незважаючи на численні випробування, наш народ не втрачав віри у майбутнє, передаючи з покоління в покоління любов до Батьківщини та прагнення до свободи.

Сьогодні День Української Державності є символом єдності всіх українців, поваги до нашої історії та відповідальності за майбутнє країни. Це нагода згадати видатних діячів, які творили українську державу, вшанувати пам'ять усіх, хто віддав своє життя за її незалежність, та висловити щиру вдячність тим, хто нині захищає Україну.

Нехай цей день стане нагадуванням про силу нашого народу, незламність українського духу та важливість єдності.

Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система

Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського

11 липня - Всесвітній день шоколаду. Вітаємо всіх солодкоїжок!Якщо у вас поганий настрій, з'їжте шматочок шоколадки.В кн...
11/07/2026

11 липня - Всесвітній день шоколаду.

Вітаємо всіх солодкоїжок!

Якщо у вас поганий настрій, з'їжте шматочок шоколадки.

В книзі Дар'ї Цвек ''Солодке печиво'' є рецепти шоколадних вафель, печива з шоколадною помадкою, шоколаду на молоці.

А в книзі ''Домашні кондитерські вироби'' розповідають, як прикрашати торти, тістечка шоколадом.

Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система
Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського

  90 років від дня народження Юрія Герасимовича Іллєнка (1936–2010).9 липня виповнюється 90 років від дня народження Юрі...
09/07/2026





90 років від дня народження Юрія Герасимовича Іллєнка (1936–2010).

9 липня виповнюється 90 років від дня народження Юрія Герасимовича Іллєнка - видатного українського кінооператора, кінорежисера, сценариста, одного з найяскравіших представників українського поетичного кіно.

Як кінооператор Юрій Іллєнко працював над легендарними стрічками «Тіні забутих предків» та «Криниця для спраглих».

Як режисер створив фільми «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою», «Лісова пісня. Мавка», «Лебедине озеро. Зона», «Молитва за гетьмана Мазепу», які стали вагомим внеском у розвиток українського кіномистецтва.

Його роботи вирізняються глибоким змістом, художньою довершеністю та неповторною візуальною мовою. Творча спадщина Юрія Іллєнка й сьогодні надихає нові покоління митців і глядачів, нагадуючи про силу українського мистецтва, його самобутність і духовну глибину.

Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система

Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського

  Провідний бібліотекар відділу обслуговування ЦБ ім. М.М. Коцюбинського Крижановська Наталія рекомендує книгу Ольги Сал...
06/07/2026




Провідний бібліотекар відділу обслуговування ЦБ ім. М.М. Коцюбинського Крижановська Наталія рекомендує книгу Ольги Саліпи «Полювання на чудовисько» (FOLIO, 2025).

Лютий 2022 року. Ляна Яковенко в перші дні нової фази війни приїздить до Хмельницького. У батькового антикварного магазину вже новий власник Дем’ян, а вона змушена шукати роботу. В крамниці виставлено на продаж багато старих фотоапаратів.
Якийсь час Ляна ходить допомагати волонтерам, а доньку Юлю залишає з сусідкою Римою Гнатівною. Але халепа, у яку тут потрапляє, лякає її більше, ніж війна за вікном. Під загрозою життя не лише Ляни та її найрідніших, а й сотень інших людей. В цю халепу її втягнув колишній чоловік Юрко. Допомогти виплутатися з небезпечної історії може майор СБУ Іван Левадюк, якого вона колись кохала.

1944 рік. Місто й щойно деокупували. Розвідник Ярослав Линський у Проскурові готується до великої операції, яка може змінити перебіг війни. Але виявляється, що в його оточенні є зрадник. Про цю операцію знали троє: він, Ася та колишній найближчий друг Алекс. Ярослав і сам потрапляє в поле зору СМЕРШ — організації, яка шукала перевербованих німцями агентів. Чи вдасться йому довести, що він не винен?

Дві війни, дві різні історії, але дещо їх таки пов’язує — фотоапарат, який зберігає і викриває таємниці.

Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система

Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського

 «Долі конем не об’їдеш» (до 80-річчя від дня народження) Леуса Віталія Миколайовича, чернігівського письменника.Леус Ві...
02/07/2026



«Долі конем не об’їдеш» (до 80-річчя від дня народження) Леуса Віталія Миколайовича, чернігівського письменника.

Леус Віталій Миколайович (2 липня 1946, село Крутоярівка Прилуцького району, Чернігівська область – 26 грудня 2017, Чернігів) – український прозаїк, публіцист, журналіст, краєзнавець.

Народився в селянській родині.
Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1966–1972).
Пройшов трудовий шлях від рядового кореспондента районної газети – до головного редактора всеукраїнської.
1960–1965 – позаштатний і штатний кореспондент міськрайонної газети «Правда Прилуччини»
1966–1969 – у Срібнянській районній газеті «Ленінське слово»: літературний працівник, завідувач відділу листів, відповідальний секретар.
З 1969 року працює в Чернігові.
1969–1972 – літпрацівник обласної молодіжної газети «Комсомольський гарт».
1972–1990 – заступник відповідального секретаря обласної газети «Деснянська правда».
1990–1999 – відповідальний секретар, заступник редактора обласної газети «Чернігівський вісник».
1999–2004 – відповідальний секретар міської газети «Чернігівські відомості».
2004–2006 – головний редактор всеукраїнської газети для дітей «Ліхтарик» (Чернігів).

Першого дописа надрукував у 14 років в міськрайонній газеті «Правда Прилуччини». Дописував до міськрайонної, обласних, республіканських і центральних газет. Був дитячим кореспондентом газети «Зірка».

За сорок років журналістської діяльності видрукував близько 1500 статей, кореспонденцій, нарисів та інших матеріалів.

Друкувався в газетах та журналах: «Порт-Фоліо», «Новий Світ», «Перекрёсток Виннипег» (Канада), «Общеписательская „Литературная газета“», «Неделя», «Рабоче-крестьянский корреспондент» (Москва), «Літературна Україна», «Українська літературна газета», «Сільські вісті», «Радянська Україна», «Робітнича газета», «Друг читача», «Культура і життя», «Молодь України», «Патріот Батьківщини», «Молода гвардія», «Радянський спорт», «Спортивна газета», «Дніпро», «Бористен», «Літературний Чернігів», «Сіверянський літопис», «Радянська жінка», «Ятрань», «Барвінок», «Малятко», в багатьох провідних альманахах, колективних збірниках.

Твори розміщені на популярних порталах («Буквоїд», «Жінка-Українка»), звучали в передачах Українського радіо.

Теми журналістських публікацій – прості, рядові люди – творці земних благ, учасники Другої світової війни, які боролися з німецько-фашистськими загарбниками, історико-краєзнавчі нариси, матеріали з питань пропаганди української літератури та культури, висвітлення діяльності внутрішніх справ. Розробляв теми паранормальних явищ, автор численних дорожніх нарисів. Тривалий час очолював обласну секцію журналістів, які писали на теми туризму. Сам побував в одинадцяти республіках колишнього СРСР та в десяти державах Європи – Болгарії, Чехословаччині, Польщі, Румунії, Угорщині, Швеції, Данії, Фінляндії, Німеччині.

Автор понад 50 книжок художньої прози та публіцистики – романів, повістей, оповідань, історико-краєзнавчих нарисів: «Час народжувати синів» (1989), «Вбивцю назве суд», «Вогонь запалюють від вогню» (1992), «Зцілю тебе словом» (1992), «Дегустація» (1993), «Дами запрошують кавалерів» (1993), «З мертвих воскрес» (1994), «Справа нумізмата» (1995), «Два снаряди в одне місце не лягають» (1998), «Вікно в травневий сад» (1998), «Візьму твій біль» (1999), «Суди його Бог» (2000), «Трезор» (2001), «Такі солодкі солоні вуста» (2002), «До пекла – по трупах» (2003), «Сину, сину, сину, ангел мій, або З матір’ю наодинці» (2003), «Прилітайте навесні, лелеченьки» (2004), «Смертельний візит» (2004), «Визначено з неба» (2004), «Шлях довжиною у 40 років» (2005), «Альфа і омега» (2005), «Фатальний будинок», «Черняхівськ не відповідає» (2005), «Сильніші за метал» (2005), «М’яч – на центрі» (2005), «Влучність і грація, швидкість і комбінація» (2006), «Подвиг, не підвладний часові» (2007), «Атакували з морських глибин» (2007), «Чернігів – погляд через століття» (2007), «Сонячні поверхи» (2008), «Соло для двох» (2010), «День високого сонця» (2011), «Твори, співзвучні часові» (2014), «Робимо все, крім космічних ракет» (2014), «Саша+Тамара=?» (2014), «Ковбасна революція» (2015), «Долі конем не об’їдеш» (2017), «Серцю не накажеш» (2018), «Чому замовкли солов’ї…» (2018) та інші.

Автор вибраних детективних творів у семи томах (2006–2016).

Упорядкував книжки: «Чернигов – город космический» (2007), «Зозуля закує до Благовіщення – влітку випаде сніг» (2008), «Зелені легені» Чернігова” (2016).

Представлений у підручнику «Українська мова» для учнів третього класу загальноосвітніх навчальних закладів (М. Д. Захарійчук, А. І. Мовчан. – К.: «Грамота», 2014), рекомендованому Міністерством освіти України.

Про творчість В. Леуса схвально відгукнулися письменники Григір Тютюнник, Володимир Дрозд, Сергій Дзюба, Микола Стеблина, Анатолій Григоренко, Василь Чухліб, Борис Наріжний, Станіслав Реп’ях, Михась Ткач, Валентина Мастєрова, Володимир Сапон та ін.

Член Національної спілки журналістів України (1974), Національної спілки письменників України (2003) та Національної спілки краєзнавців України (2010).

Член Міжнародної літературно-мистецької Академії України та МГО «Чернігівський інтелектуальний центр».

Член журі Чернігівських обласних конкурсів для дітей та молоді – літературного і журналістського.

Лауреат міжнародних та всеукраїнських премій і конкурсів: імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2004), Ярослава Мудрого (2007), Михайла Коцюбинського (2008), Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2008), Леоніда Глібова (2011), Пантелеймона Куліша (2013), Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє (Україна – Німеччина, найвища відзнака – «Діамантовий Дюк», 2017), посмертно: у 2018 році – лауреат міжнародних літературних премій «Світ Пограниччя» (Україна), імені Веніаміна Блаженного (Білорусь) та Генріха Бьолля (Німеччина).

Багаторазовий переможець Чернігівського обласного конкурсу «Краща книга року» (2002, 2004, 2006, 2007, 2008, 2010, 2011).

Редагована Віталієм Леусом всеукраїнська дитяча газета «Ліхтарик» відзначена Дипломом на міжнародній виставці «Інтерпрес» – Українська преса. Верховний отаман Київський та всієї України, генерал козацтва Дмитро Сагайдак нагородив газету «Ліхтарик» орденом «Козацька слава» ІІІ ступеня (2004).

Переможець обласного фестивалю журналістів «Золотий передзвін Придесення» (2004).

Почесні грамоти президії Українського республіканського комітету профспілок працівників культури (1983), Чернігівської обласної державної адміністрації (2004), Національної спілки журналістів України (2006), Чернігівської обласної ради (2006), Чернігівської міської ради (2006).

Нагороджений медаллю Івана Мазепи (2016). Відзначений міжнародною медаллю Олександра Довженка (2017).

Я була знайома з Віталієм Миколайовичем протягом 2010-2017 років. набирала на комп«Долі конем не об’їдеш» (до 80-річчя від дня народження) Леуса Віталія Миколайовича, чернігівського письменника.я
Леус Віталій Миколайович (2 липня 1946, село Крутоярівка Прилуцького району, Чернігівська область – 26 грудня 2017, Чернігів) – український прозаїк, публіцист, журналіст, краєзнавець.

Кар’єра

Народився в селянській родині.

Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1966–1972).

Пройшов трудовий шлях від рядового кореспондента районної газети – до головного редактора всеукраїнської.

1960–1965 – позаштатний і штатний кореспондент міськрайонної газети «Правда Прилуччини»

1966–1969 – у Срібнянській районній газеті «Ленінське слово»: літературний працівник, завідувач відділу листів, відповідальний секретар.

З 1969 року працює в Чернігові.

1969–1972 – літпрацівник обласної молодіжної газети «Комсомольський гарт».

1972–1990 – заступник відповідального секретаря обласної газети «Деснянська правда».

1990–1999 – відповідальний секретар, заступник редактора обласної газети «Чернігівський вісник».

1999–2004 – відповідальний секретар міської газети «Чернігівські відомості».

2004–2006 – головний редактор всеукраїнської газети для дітей «Ліхтарик» (Чернігів).

Творчість

Першого дописа надрукував у 14 років в міськрайонній газеті «Правда Прилуччини». Дописував до міськрайонної, обласних, республіканських і центральних газет. Був дитячим кореспондентом газети «Зірка».

Журналіст

За сорок років журналістської діяльності видрукував близько 1500 статей, кореспонденцій, нарисів та інших матеріалів.

Друкувався в газетах та журналах: «Порт-Фоліо», «Новий Світ», «Перекрёсток Виннипег» (Канада), «Общеписательская „Литературная газета“», «Неделя», «Рабоче-крестьянский корреспондент» (Москва), «Літературна Україна», «Українська літературна газета», «Сільські вісті», «Радянська Україна», «Робітнича газета», «Друг читача», «Культура і життя», «Молодь України», «Патріот Батьківщини», «Молода гвардія», «Радянський спорт», «Спортивна газета», «Дніпро», «Бористен», «Літературний Чернігів», «Сіверянський літопис», «Радянська жінка», «Ятрань», «Барвінок», «Малятко», в багатьох провідних альманахах, колективних збірниках.

Твори розміщені на популярних порталах («Буквоїд», «Жінка-Українка»), звучали в передачах Українського радіо.

Теми журналістських публікацій – прості, рядові люди – творці земних благ, учасники Другої світової війни, які боролися з німецько-фашистськими загарбниками, історико-краєзнавчі нариси, матеріали з питань пропаганди української літератури та культури, висвітлення діяльності внутрішніх справ. Розробляв теми паранормальних явищ, автор численних дорожніх нарисів. Тривалий час очолював обласну секцію журналістів, які писали на теми туризму. Сам побував в одинадцяти республіках колишнього СРСР та в десяти державах Європи – Болгарії, Чехословаччині, Польщі, Румунії, Угорщині, Швеції, Данії, Фінляндії, Німеччині.

Прозаїк, публіцист

Автор понад 50 книжок художньої прози та публіцистики – романів, повістей, оповідань, історико-краєзнавчих нарисів: «Час народжувати синів» (1989), «Вбивцю назве суд», «Вогонь запалюють від вогню» (1992), «Зцілю тебе словом» (1992), «Дегустація» (1993), «Дами запрошують кавалерів» (1993), «З мертвих воскрес» (1994), «Справа нумізмата» (1995), «Два снаряди в одне місце не лягають» (1998), «Вікно в травневий сад» (1998), «Візьму твій біль» (1999), «Суди його Бог» (2000), «Трезор» (2001), «Такі солодкі солоні вуста» (2002), «До пекла – по трупах» (2003), «Сину, сину, сину, ангел мій, або З матір’ю наодинці» (2003), «Прилітайте навесні, лелеченьки» (2004), «Смертельний візит» (2004), «Визначено з неба» (2004), «Шлях довжиною у 40 років» (2005), «Альфа і омега» (2005), «Фатальний будинок», «Черняхівськ не відповідає» (2005), «Сильніші за метал» (2005), «М’яч – на центрі» (2005), «Влучність і грація, швидкість і комбінація» (2006), «Подвиг, не підвладний часові» (2007), «Атакували з морських глибин» (2007), «Чернігів – погляд через століття» (2007), «Сонячні поверхи» (2008), «Соло для двох» (2010), «День високого сонця» (2011), «Твори, співзвучні часові» (2014), «Робимо все, крім космічних ракет» (2014), «Саша+Тамара=?» (2014), «Ковбасна революція» (2015), «Долі конем не об’їдеш» (2017), «Серцю не накажеш» (2018), «Чому замовкли солов’ї…» (2018) та інші.

Автор вибраних детективних творів у семи томах (2006–2016).

Упорядкував книжки: «Чернигов – город космический» (2007), «Зозуля закує до Благовіщення – влітку випаде сніг» (2008), «Зелені легені» Чернігова” (2016).

Представлений у підручнику «Українська мова» для учнів третього класу загальноосвітніх навчальних закладів (М. Д. Захарійчук, А. І. Мовчан. – К.: «Грамота», 2014), рекомендованому Міністерством освіти України.

Про творчість В. Леуса схвально відгукнулися письменники Григір Тютюнник, Володимир Дрозд, Сергій Дзюба, Микола Стеблина, Анатолій Григоренко, Василь Чухліб, Борис Наріжний, Станіслав Реп’ях, Михась Ткач, Валентина Мастєрова, Володимир Сапон та ін.

Громадська діяльність

Член Національної спілки журналістів України (1974), Національної спілки письменників України (2003) та Національної спілки краєзнавців України (2010).

Член Міжнародної літературно-мистецької Академії України та МГО «Чернігівський інтелектуальний центр».

Член журі Чернігівських обласних конкурсів для дітей та молоді – літературного і журналістського.

Відзнаки

Лауреат міжнародних та всеукраїнських премій і конкурсів: імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2004), Ярослава Мудрого (2007), Михайла Коцюбинського (2008), Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2008), Леоніда Глібова (2011), Пантелеймона Куліша (2013), Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє (Україна – Німеччина, найвища відзнака – «Діамантовий Дюк», 2017), посмертно: у 2018 році – лауреат міжнародних літературних премій «Світ Пограниччя» (Україна), імені Веніаміна Блаженного (Білорусь) та Генріха Бьолля (Німеччина).

Багаторазовий переможець Чернігівського обласного конкурсу «Краща книга року» (2002, 2004, 2006, 2007, 2008, 2010, 2011).

Редагована Віталієм Леусом всеукраїнська дитяча газета «Ліхтарик» відзначена Дипломом на міжнародній виставці «Інтерпрес» – Українська преса. Верховний отаман Київський та всієї України, генерал козацтва Дмитро Сагайдак нагородив газету «Ліхтарик» орденом «Козацька слава» ІІІ ступеня (2004).

Переможець обласного фестивалю журналістів «Золотий передзвін Придесення» (2004).

Почесні грамоти президії Українського республіканського комітету профспілок працівників культури (1983), Чернігівської обласної державної адміністрації (2004), Національної спілки журналістів України (2006), Чернігівської обласної ради (2006), Чернігівської міської ради (2006).

Нагороджений медаллю Івана Мазепи (2016). Відзначений міжнародною медаллю Олександра Довженка (2017).

Я була знайома з Віталієм Миколайовичем з 2010 по 2017 рік, набирала його книжки (він друкував їх на машинці, не хотів опановувати комп’ютер).

Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система
Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського

 Сьогодні на вулиці неймовірна спека, а у нас в Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського прохолодн...
01/07/2026



Сьогодні на вулиці неймовірна спека, а у нас в Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського прохолодно. Тому ми зібралися на майстерку.

Вирішили зробити підставку під чашку. Її можна виготовити з будь-якого цупкого матеріалу: товстих ниток, шпагату, пряжі. Ми взяли пряжу та гачок. Вив'язали круглі підставки, прикрасили їх намистинами, гудзиками, камінчиками. Тепер можна наливати в чашки якийсь прохолодний напій та насолоджуватись.

Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система

Address

вУлица П'ятницька, 32
Chernihiv
14000

Opening Hours

Monday 10:00 - 18:00
Tuesday 10:00 - 18:00
Wednesday 10:00 - 18:00
Thursday 10:00 - 18:00
Friday 10:00 - 18:00
Saturday 10:00 - 18:00

Telephone

+380462676789

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Бібліотечний пункт центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського:

Shortcuts

Share

Category