Товстенська селищна територіальна громада

02/09/2026

У Лисівцях відкрили Алею Слави Героїв

У Лисівському старостинському окрузі Товстенської селищної ради відкрили та освятили Алею Слави Героїв.
На ній - портрети наших земляків із села Лисівці, Захисників, які віддали своє життя за Україну.
За кожним портретом - людина, яка колись жила поруч із нами, ходила цими вулицями, працювала, мріяла, будувала плани, любила своїх рідних. І кожен із них у найважчий час став на захист своєї країни.
Тепер їхні обличчя назавжди залишаться тут - у рідному селі, серед людей, серед яких вони жили.
Алею освятив отець Михайло, а присутні спільною молитвою вшанували пам’ять Захисників.
Ми не можемо повернути їх додому. Не можемо забрати біль у їхніх рідних. Та можемо зробити те, що в наших силах - не дати їхнім іменам і подвигу зникнути з нашої пам’яті.
Нехай до цієї Алеї приходитимуть діти. Нехай знають їхні імена та пам’ятають, якою ціною виборюється наша свобода.
Вічна пам’ять нашим Героям.
Вічна слава Захисникам України.

01/09/2026

📚 З 1 вересня! З Днем знань!

Сьогодні знову лунає шкільний дзвоник, відкриваються двері класів і починається новий навчальний рік. Для когось цей день стане першим у шкільному житті, для когось - черговою сходинкою до мрії, а для когось - особливим шкільним днем.
У кожного свої хвилювання, очікування і мрії. Але найбільше хочеться, щоб для наших дітей школа була місцем, куди вони приходять із радістю, де знаходять друзів, відкривають нове, вчаться вірити у власні сили й не бояться мріяти.

📚 Дорогі наші діти!
Нехай цей навчальний рік принесе вам багато цікавих відкриттів, щирих друзів, добрих людей поруч і приводів пишатися собою. Вчіться, пробуйте, помиляйтеся і знову пробуйте. Не бійтеся великих мрій - саме з них починається велике майбутнє.
А понад усе бажаємо вам того, що сьогодні є найціннішим для кожної української родини, - мирного неба, тихих ночей, безпечних шкільних ранків і щасливого дитинства.

🌻 Шановні вчителі!
Дякуємо вам за вашу щоденну працю, терпіння, мудрість і тепло, яке ви даруєте дітям. За те, що допомагаєте їм не лише здобувати знання, а й ставати добрими, сильними та впевненими в собі людьми. Нехай ваша праця завжди повертається до вас дитячими усмішками та щирою вдячністю.

❤️ Дорогі батьки!
Першого вересня хвилюються не лише діти - разом із ними хвилюєютесь і ви. Бажаємо вам сил, терпіння і багато моментів, коли серце переповнюється гордістю за своїх дітей. Нехай їхні перші кроки, маленькі перемоги й великі успіхи завжди будуть для вас найбільшою радістю.

🇺🇦 І особливі слова вдячності - нашим Захисникам і Захисницям. Саме завдяки їхній мужності сьогодні українські діти можуть взяти до рук букети, зайти до класів, почути шкільний дзвоник і продовжувати вчитися. Нехай якнайшвидше настане час, коли над Україною буде лише мирне небо, а найгучнішим звуком для наших дітей буде шкільний дзвоник і щирий дитячий сміх.
✨ Нехай цей навчальний рік буде добрим. Нехай у ньому буде більше радості, ніж тривог, більше посмішок, ніж сліз, більше здійснених мрій, ніж страхів.
І нехай кожна дитина в Україні зростає у мирній, вільній та щасливій Україні.
🎓 З новим навчальним роком! З Днем знань!
Бережімо наших дітей, підтримуймо їх і вірмо в них. Адже саме вони - наше продовження, наша надія і наше майбутнє.
💙💛 Слава Україні!

З повагою
селищний голова Іван ПРОДАНИК

31/08/2026

🔔 МОН надало рекомендації щодо проведення урочистих заходів до Дня знань.

Безпека учнів, освітян і батьків залишається головним пріоритетом. Рішення про проведення урочистостей заклади освіти мають ухвалювати з урахуванням безпекової ситуації у своїй громаді.

На територіях із високим рівнем ризику МОН не рекомендує проводити масові заходи.

Перевірити рівень безпекового ризику у своїй громаді можна на спеціальному дашборді: https://offlineschool.mon.gov.ua/risk-map/index.html

Якщо заклад ухвалив рішення провести урочистості, рекомендуємо:
🔹 за можливості організувати їх у захищеному приміщенні;
🔹 не запрошувати більше людей, ніж може вмістити укриття;
🔹 заздалегідь визначити порядок дій під час повітряної тривоги;
🔹 уникати великого скупчення людей.

Святкові заходи можна провести окремо для різних класів, організувати лише для першокласників і випускників або замінити традиційну масову лінійку тематичним уроком у навчальних кабінетах.

Перелік громад сформовано на основі Методики оцінювання ризиків безпеки в системі освіти.

Докладніше про рівні ризику: https://lnk.ua/FzrNtoDET

31/08/2026

ТРИ РОКИ БЕЗ ЄВГЕНІЯ КАЗЮКА…

31 серпня 2026 року минає третя річниця від дня загибелі Казюка Євгенія Йосиповича.
Євгеній народився 24 вересня 1989 року в селі Нирків. Був третьою дитиною в сім’ї.
З дитинства він був усміхненим і непосидючим. У школі вчителі називали його надзвичайною дитиною. Навіть коли сварили, Євгеній не втрачав усмішки й ніколи не скаржився вдома.
А найбільше він любив футбол. Після уроків о-дразу на спортмайданчик. М'яч і футбольне поле були його стихією. Згодом він грав у командах по всьому Заліщицькому району, де знайшов багато справжніх друзів.
Після школи навчався у Товстенському СПТУ. Та навчання довелося перервати - Євгенія призвали на строкову військову службу. Її він проходив на Донеччині.
Повернувшись додому, працював у місцевому лісництві.
29 січня 2015 року Євгеній знову одягнув військову форму. Отримавши повістку, пішов захищати Україну в зоні проведення АТО. Через рік повернувся додому за станом здоров’я і знову приступив до роботи в лісництві.
Війну він намагався залишити там, на фронті. А забути пережите допомагав спорт. Він знову грав у футбол, зустрічався з друзями, жив звичайним життям.
Та у 2022 році Євгеній знову одягнув військову форму - повернувся до лав Збройних Сил України.
Про війну Євгеній майже не говорив. Те, що бачили його очі, залишав при собі. Не розповідав про страх, біль і пережите. Надсилав рідним фотографії, на яких найчастіше були домашні тварини, і на запитання, як він, відповідав: «Все добре».
Навіть про те, що отримав звання командира, рідним не сказав. Берег їх від зайвих переживань.
Та одного разу, під час відпустки, він прийшов до хлопців, які грали у футбол. Ще навіть не знявши військової форми, підійшов до них і сказав: «Я ще з вами зіграю».
Він планував повернутися. Вірив, що повернеться. Його чекали.
Але 31 серпня 2023 року о 12:10 Євгеній загинув. Він загинув, ховаючи своїх побратимів у бліндаж.
Можна багато говорити про мужність, відвагу і героїзм. Але іноді достатньо одного вчинку, щоб зрозуміти, якою людиною був боєць. У свій останній момент Євгеній рятував інших.
І сьогодні особливо боляче згадувати його слова: «Я ще з вами зіграю».
Не зіграв.
Не встиг повернутися до свого футбольного поля, до друзів, до мирного життя.
Залишилися фотографії, спогади і люди, які пам’ятають його таким, яким він був - усміхненим, щирим, простим і справжнім.
Євгеній значну частину свого життя працював у лісі. Ліс був його роботою, його звичним світом. І саме там обірвалося його життя.
Минуло три роки.
Для когось - це просто три роки. Для тих, хто його любив, - три роки життя з пам’яттю про людину, якої більше не можна обійняти, почути чи дочекатися.
Але його не забуто.
Пам’ятають рідні. Пам’ятають друзі. Пам’ятають хлопці, з якими він грав у футбол. Пам’ятають побратими.
І поки його ім’я звучить, поки про нього говорять і згадують його життя - Євгеній залишається з нами.
Світла пам’ять Казюку Євгенію Йосиповичу.
Дякуємо за життя, віддане Україні.
Дякуємо за ціну, яку він заплатив за нашу свободу.
Вічна пам’ять Захиснику України.

31/08/2026

⚠️ Залізнична інфраструктура, вокзали та рухомий склад є першочерговими цілями для ворожих ракетних і дронових атак. Перебування на платформах та перонах під час повітряної тривоги 🚨 — це свідоме нехтування власною безпекою, яке часто призводить до трагічних наслідків 💔.

🚨 Критичні правила поведінки під час тривоги на залізниці:

🚫 Не чекайте поїзд на платформі: Якщо рух затримується з безпекових причин, перон чи зупинний пункт категорично заборонено сприймати як тимчасовий прихисток.

🏃‍♂️ Дотримуйтеся правила 200 метрів: При евакуації з поїзда або платформи негайно відійдіть від залізничних об’єктів щонайменше на 200 метрів. Ця відстань є критичною для захисту від вибухової хвилі та розльоту уламків 💥.

👥 Уникайте скупчень людей: Масове перебування поруч із коліями чи вокзальними будівлями робить групу пасажирів ще більш вразливою ціллю.

📢 Прямуйте до укриття: Відразу після сигналу сирени залишіть територію станції та перебувайте в надійному сховищі до повного скасування тривоги.

🙏 Пам’ятайте: поїзд можна дочекатися, життя — ні.

30/08/2026

30 серпня - Міжнародний день зниклих безвісти

30 серпня у світі відзначають Міжнародний день зниклих безвісти. Для України ця дата має особливе, болюче значення. Війна принесла тисячам родин невимовний біль - невідомість про долю найдорожчих людей.

Серед тих, кого шукають, - наші Захисники й Захисниці, військовослужбовці та цивільні. За кожним ім’ям стоїть чиясь історія, чиясь родина, чиєсь життя, яке зупинилося в очікуванні.

Сьогодні у Товстенській громаді офіційно мають статус зниклих безвісти 32 людини.
32 імені. 32 родини, які щодня чекають, вірять і сподіваються на звістку. За кожним із цих імен - людина, яку люблять, пам’ятають і чекають.

Товстенська селищна рада висловлює щиру підтримку кожній такій родині.

Ми пам’ятаємо про тих, чия доля досі невідома.
Ми розділяємо біль тих, хто чекає.
Ми віримо, що кожна родина має отримати відповідь, а кожна людина - бути знайдена.

Нехай кожен зниклий буде знайдений.
Нехай кожна родина дочекається звістки.
Нехай усі наші Захисники й Захисниці повернуться додому.

Бо поки їх чекають - надія живе. 🤍

29/08/2026

🇺🇦 29 серпня - День пам’яті захисників України

Сьогодні ми згадуємо тих, завдяки кому маємо Україну.
Тих, хто пішов захищати рідну землю і не повернувся додому. Тих, чиї голоси назавжди залишилися у спогадах, чиї місця порожні за родинним столом, а імена навічно вписані в історію нашої держави.

Серед них - наші земляки, сини Товстенської громади. Люди, яких ми знали, з якими жили поруч, працювали, навчалися, дружили. Вони мали свої мрії, плани, родини й найдорожчих людей, до яких хотіли повернутися.

Але в найважчий для України час вони стали на її захист.

🕯️ Вони віддали життя за те, щоб ми жили.
За нашу свободу.
За рідну землю.
За майбутнє наших дітей.
За Україну, яку любили понад усе.

Сьогодні ми не просто сумуємо. Ми дякуємо.
Дякуємо кожному Захиснику і Захисниці, які до останнього подиху залишалися вірними Україні.

Особливо низько схиляємо голови перед родинами наших Героїв. Перед матерями й батьками, дружинами, дітьми, рідними та близькими, які назавжди залишили у своїх серцях біль втрати. Їхня пам’ять - наша спільна відповідальність.

Ми повинні пам’ятати не лише сьогодні.
Пам’ятати їхні імена.
Пам’ятати їхні історії.
Пам’ятати, якою ціною дається наша свобода.

🕯️ Молимося за упокій душ наших полеглих Героїв.

Герої не вмирають.
Вони залишаються з нами - у пам’яті, у серцях, у наших молитвах і в кожному світанку над Україною.

🇺🇦 Вічна пам’ять і вічна слава Захисникам України!

28/08/2026

28/08/2026