01/07/2026
© Про рідне село ХМЕЛІВ та його КОЗАЦЬКИЙ ГЕРБ
Доки книгу з історії Хмелова ще не написано, ми продовжуємо збирати по крихтах факти, нариси та фото про Хмелів. Найобізнанішим серед дослідників історії нашого села є академік Валентин В. Бугрим – наш видатний земляк. Його черговий нарис – про герб Хмелова. Виходить, що ще трохи більше століття тому Хмелів був за населенням, як сучасна Липова Долина і удвічі більшим за Срібне (донедавна - обоє райцентри). Отже читаємо:
"ХМЕЛОВ – местечко Полтавской губернии, Роменского уезда, при реке Хмеловке, в 18 верстах от уездного города. Жителей 5377. Три ярмарки, земская школа. Кустарные промыслы (древодельные, ткацкие, металлообрабатывающие и др.) быстро развиваются.
В 1885 г. кустарей насчитано 33, в 1888 г. – 260, в 1898 г. – 584".
Джерело: "Энциклопедический словарь" Брокгауза А.Ф. и Ефрона И.А.
ПРИМІТКА: Ви помітили динаміку розвитку «кустарей», кількість яких сягнула близько 600-т! У знаменитому "Энциклопедическом словаре" не зазначено, чим же вони займалися, то доповнимо.
Ясна річ, займалися вони хмелем (звідки й версія походження села), а звідси – й пивоварінням; хлібопекарством, вичинкою різних шкур (чинбарі, кожем’яки; кушнірство і лимарство), шевською справою, тваринництвом та його продуктами (сметанники).
Фактично, чимало мешканців були, сучасною мовою, індивідуальними підприємцями або мали середній і малий бізнес. Зрозуміло, що повним ходом йшла торгівля з навколишніми містечками...
ПРЕВЕНТИВ. Досліджуючи історію рідного села Хмелова на Роменщині ще із студентських літ (друга половина 70-х рр. ХХ с.) і до цих пір, знаючи, що колись це було козацьке містечко, паралельно вівся пошук і його Герба.
У джерелах удалося спершу знайти печатку, по якій і відтворювався герб. Потім стало завдання розшифрувати його правильно, а, головне, – адекватно, що зроблено теж уперше.
Довелося консультуватися з іконописцями, художниками і самому, як історику, вивчати чимало джерел із геральдики, символіки, значення і форми щитів, художності тощо...
Так було відроджено історичний Герб козацького сотенного містечка Хмелова і паралельно знайти та реставрувати Реєєстри Хмелівської, Смілівської і Роменської кількатисячних козацьких сотень, про що буде пізніше...
ІСТОРИЧНИЙ ГЕРБ села ХМЕЛОВА/ КОЗАЦЬКИЙ ГЕРБ (1778 р.)
©ТЛУМАЧЕННЯ СИМВОЛІКИ ХМЕЛІВСЬКОГО ГЕРБА
БЛАЗОНУВАННЯ:
У темно-синьому полі щита Хмелівського герба (французького типу зі зміною кінцевої частини – більш заокруглена і подовжена серцеподібним загостренням донизу та фігурними виямками від німецького щита) у частині – місце, щиток, поріг [або глави, почесного місця (грудей)], серця, паска (не доходячи до оконечності) – знаходиться своєрідний золотавий символ – скіпетр, схожий на Булаву, на довгому, майже через увесь щит тримачі.
Уперше у геральдиці (губернії, міста, містечка, села) зустрічаємо частини людського тіла – тулуба й руки, які, до того ж, зодягнені. Наявність їх означає підпорядкування ірраціональних начал раціональній, тобто усвідомленій козацькій силі. Якщо ноги символізують землю і воду, то руки – вогонь і повітря.
Рука – це символ Божественної активності. Рука – досконалий засіб людини у її діяльності. Рука, яка стискає скіпетр, шаблю, меч – завжди символізує владу...
Пальці означають Заповіді духовного закону. Фаланга і основа великого пальця – триєдине Божество: перша фаланга творчість, друга – охоронність, а основа – продуктивний і руйнівний аспекти від Бога. Верхня фаланга великого пальця відповідає лицю людини, великий палець і частина долоні до "лінії життя" являють верхню частину тіла (до грудей), нижня частина відображена на решті частині тіла, при цьому, середній і мізинець – ноги.
Вид спереду ілюструє божі принципи людини в їхньому відродженому стані, а на звороті – нижчі, нічні стани душі... (У сфері Розуму – нижчі і вищі – з’єднуються). Далі. Яка це частина тіла: права чи ліва? Правий бік тіла відповідає світові, об’єктивності, знанню; лівий – тьмі, суб’єктивності, інтуїції. Тьма – первинна, вона духовна (серце знаходиться у лівій частині); світ - вторинний, життєвий, матеріальний. Під час битв воїн/козак змагався правою рукою, а захищався (щитом) лівою. Звідси ймовірно: «З щитом або на щиті»!? (Фразеологізм походить ще із мужньої Стародавньої Спарти). Права половина служить для нападу і вважається чоловічою, а ліва – для захисту, жіночою.
Синій фоновий колір – слава, честь, вірність, щирість...
Скіпетр – символ влади, а золотава Булава – козацький символ влади.
Золотавість – верховенство, велич, повага, багатство – все це у руці Божій!
Отже, узагальнено "Історичний ГЕРБ Хмелова" означає: ВЛАДНІСТЬ, РОЗУМНІСТЬ, ЗАХИСТ, ЧЕСТЬ, СЛАВА, ВІРНІСТЬ, ЗНАННЯ, ЩИРІСТЬ, ВЕРХОВЕНСТВО, ВЕЛИЧ, ПОВАГА, ГІДНІСТЬ, БАГАТСТВО!!!
Передано: Хмелівській сільській раді 24 серпня 2006 р. (В.Б.)
ВАЖЛИВА ПРИМІТКА. Залишаючи історичну основу Герба Хмелова, логічно буде нині його осучаснити вже як центра ХМЕЛІВСЬКОЇ ОТГ, тобто по контуру можна частково оповити хмелем, додати хлібного колосся, щось із Природи... В.Б.
__________________________________________________________________
©Бугрим В.В. Геральдика Роменщини/ // БІБЛІОТЕКА академіка Валентина В. БУГРИМА//Серія "Історія козацької України. Герби Козацьких сотенних містечок". (Рукопис).
НОВА РЕДАКЦІЯ для сайт-видання "ХМЕЛІВ" як першодрук: Доповнено і оновлено 14 березня 2024 р.
Київ-Хмелів.
Академік Валентин В.БУГРИМ, доктор філософії, історик, журналіст і письменник, генерал-хорунжий Українського козацтва
