Український інститут національної пам'яті

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Український інститут національної пам'яті

Український інститут національної пам'яті Офіційна сторінка

Український інститут національної пам'яті є центральним органом виконавчої влади України зі спеціальним статусом. Мета УІНП полягає у розробці та втіленні цілісної державної політики національної пам’яті, а саме – у впровадженні системи заходів, спрямованих на збереження та відновлення пам’яті народу, подолання наслідків тоталітарного минулого та зміни суспільних відносин задля розвитку демократич

них практик, дотримання прав та свобод людини, громадянської толерантності та відновлення справедливості щодо жертв політичних репресій, геноциду та злочинів проти людяності, які відбулися на території України у 1917–1991 роках.

ДЕРЖАВНА МІЖВІДОМЧА КОМІСІЯ НАДАЛА ДОЗВОЛИ НА ЕКСГУМАЦІЮ Сьогодні, в Українському інституті національної пам’яті відбуло...
04/06/2026

ДЕРЖАВНА МІЖВІДОМЧА КОМІСІЯ НАДАЛА ДОЗВОЛИ НА ЕКСГУМАЦІЮ

Сьогодні, в Українському інституті національної пам’яті відбулося засідання Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій під головуванням Голови УІНП Олександра Алфьорова.

Під час засідання Комісія розглянула письмові клопотання спеціалізованих підприємств ТзОВ «Українська пам’ять» та ТзОВ «Спеціалізована установа «Волинські старожитності». Комісія надала дозволи на ексгумацію військовослужбовців Війська Польського, які загинули у 1939 році і були поховані на території колишнього села Голоско Велике (нині – вулиця Варшавська у Львові), а також ексгумацію на місцях поховань мешканців колишніх сіл Острівки і Воля Островецька, які трагічно загинули у серпні 1943 року.

Комісія також підтримала проведення дослідження на зразки ДНК останків 60 військовослужбовців Війська Польського, перепохованих у 2015-2016 роках на кладовищі міста Мостиська на Львівщині.

Крім того, позитивне рішення було ухвалене Комісією і стосовно проведення ексгумаційних досліджень поховань радянських військовослужбовців часів Другої світової війни на території села Оліїв на Тернопільщині.

«Дані рішення мають важливе значення для польсько-українських відносин і є продовженням діалогу стосовно надання дзеркальних дозволів на дослідження поховань на території України і Польщі. Яке було розпочато на рівні урядів обох народів у 2024 році та продовженого за результатами зустрічі Президента України Володимира Зеленського та Президента Республіки Польща Кароля Навроцького у грудні 2025 року», - зазначив Олександр Алфьоров.

У львівському просторі Mariupol Reborn відбулася презентація книги «Вільні духом: історії полону», виданої Українським і...
04/06/2026

У львівському просторі Mariupol Reborn відбулася презентація книги «Вільні духом: історії полону», виданої Українським інститутом національної пам’яті в межах проєкту «Усна історія російсько-української війни».

Під час заходу учасники говорили про важливість документування подій російсько-української війни, збереження усних свідчень військових та цивільних, які стали свідками воєнних злочинів і пережили російський полон. Книга містить спогади 14 військовослужбовців, записані у 2024–2025 роках.

Спікерами презентації стали ветерани та оборонці Маріуполя Геннадій Дермановський, Євген Тараненко і Владислав Чугуєнко. Вони поділилися власними історіями про бойовий шлях, оборону Маріуполя та випробування, які довелося пережити в російському полоні.

Модераторкою заходу виступила Тетяна Ковтунович – укладачка книги та співробітниця Українського інституту національної пам’яті. «Кожне свідчення є не лише важливим історичним джерелом, а й голосом людини, яка пережила війну, полон і боротьбу за свободу. Завдяки таким розповідям майбутні покоління матимуть можливість побачити війну через досвід її безпосередніх учасників та зрозуміти ціну, яку українці платять за свою незалежність», – наголосила вона.

Для всіх, хто бажає ознайомитися з виданням, примірник книги «Вільні духом: історії полону» доступний у бібліотеці Mariupol Reborn за адресою: м. Львів, вул. Ференца Ліста, 6. Також з електронною версією книги можна ознайомитись за посиланням:
https://surl.li/grldvr

РОСІЯ ЛАМАЄ ДОЛІ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ: ШІСТЬ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ФІЛЬМІВ4 червня - Міжнародний день дітей-жертв агресії, а також...
04/06/2026

РОСІЯ ЛАМАЄ ДОЛІ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ: ШІСТЬ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ФІЛЬМІВ

4 червня - Міжнародний день дітей-жертв агресії, а також День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Росія з 2014 року ламає долі та забирає життя українських дітей. Цей злочин є одним із найтяжчих та наймерзенніших злочинів рашистів в Україні.

Спеціально до цих пам’ятних днів кінокритик Ігор Кромф підготував добірку української документалістики, яка розповідає про дітей, чиє життя змінила війна.

В УІНП ОБГОВОРИЛИ ВІДЗНАЧЕННЯ 50-РІЧЧЯ УГГГолова Українського інституту національної пам’яті Олександр Афльоров та засту...
03/06/2026

В УІНП ОБГОВОРИЛИ ВІДЗНАЧЕННЯ 50-РІЧЧЯ УГГ

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Афльоров та заступниця начальника Управління популяризаційної роботи УІНП Наталія Слобожаніна зустрілися з представниками дисидентського руху та громадської, музейної сфер для обговорення підготовки заходів до відзначення 50-річчя Української Гельсінської групи.

У зустрічі взяли участь Олесь Шевченко, дисидент, голова Київського товариства політв’язнів та репресованих, Олександр Ткачук, перший заступник голови Ветеранського об’єднання «Українська Гельсінська спілка», а також Олена Лодзинська, завідувачка Музею шістдесятництва.

Під час розмови обговорили концепцію майбутніх заходів і ключові події, покликані вшанувати внесок членів Української Гельсінської групи у боротьбу за права людини та незалежність України.

Окрему увагу приділили збереженню історичної пам’яті, належному вшануванню учасників правозахисного руху та популяризації спадщини українських дисидентів серед громадськості.

ГОЛОВА УІНП ВЗЯВ УЧАСТЬ У ВШАНУВАННІ ВОЇНІВ АРМІЇ УНР31 травня у Пикуличах (район Перемишля) на Українському військовому...
02/06/2026

ГОЛОВА УІНП ВЗЯВ УЧАСТЬ У ВШАНУВАННІ ВОЇНІВ АРМІЇ УНР

31 травня у Пикуличах (район Перемишля) на Українському військовому цвинтарі вшанували пам’ять військових Армії УНР, захисників України у війні з більшовицькою Росією у 20-х роках минулого століття, учасників україно-польського військового союзу 1920-го року.

Участь у заході взяли Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, Посол України в Республіці Польща Василь Боднар, Генеральний консул України в Любліні Олег Куць, Консул України в Жешуві Василь Йордан, представники Почесного Консульства України в Перемишлі, духовенство та українська громада Польщі.

В рамках заходу відбулася традиційна хода пам’яті, заупокійна молитва та покладання квітів до пам’ятного знаку, встановленого на честь воїнів Армії УНР. Вшанували й сучасних Героїв - українських воїнів, загиблих у новітній війні, яку Росія розпочала проти України у 2014-му році.

Довідково:
Український військовий цвинтар у Пикуличах є місцем поховання військовополонених Української Галицької Армії та Армії Української Народної Республіки, які померли в таборі для полонених на початку 1920-х років. Першу панахиду на цьому цвинтарі відслужили 1 листопада 1921 року, за рік місце поховання було впорядковане, а у 1924 році сюди перепоховали останки українських воїнів із навколишніх місцевостей і встановили восьмиметровий пам’ятний хрест із написом «Борцям за волю України» авторства Олени Кульчицької.

Щороку, аж до завершення Другої світової війни, 1 листопада на цвинтарі відбувалися панахиди за українськими військовими. У 1946 році цвинтар та пам’ятний хрест були знищені.
Некрополь відбудували лише у 1989 році за ініціативою перемишльського підприємця Ярослава Сидора, невдовзі відновили й традицію спільних українсько-польських поминальних заходів.

У 1994 році кладовище офіційно отримало назву «Український військовий цвинтар».

Фото: Павло Лоза, тижневик «Наше Слово».

«ПАВУТИНА»УКРАЇНСЬКОГО СПРОТИВУ: РІК ТОМУ УКРАЇНА ЗНИЩИЛА ВАГОМУ ЧАСТКУ РОСІЙСЬКОЇ АВІАЦІЇ1 червня 2025 року Служба безп...
01/06/2026

«ПАВУТИНА»УКРАЇНСЬКОГО СПРОТИВУ: РІК ТОМУ УКРАЇНА ЗНИЩИЛА ВАГОМУ ЧАСТКУ РОСІЙСЬКОЇ АВІАЦІЇ

1 червня 2025 року Служба безпеки України провела одну з наймасштабніших спецоперацій під назвою «Павутина». Українські дрони вдарили по п’яти російських авіабазах дальньої та стратегічної авіації, зокрема на відстані понад 4400 кілометрів від українського кордону. Внаслідок атаки було вражено 41 літак, серед них: Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 та А-50. За оцінками, сума завданих збитків перевищила 7 мільярдів доларів.

Операція охопила п’ять регіонів Росії у п’яти часових поясах. Літаки загорілися, зокрема, в Мурманській області, поблизу кордону з Норвегією, та в Іркутській області, у Східному Сибіру. Удар по авіабазі «Біла» в Іркутській області став першим випадком від початку повномасштабної війни, коли українські безпілотники вразили ціль у Сибіру. Авіабаза «Оленья» в Мурманській області, яка також зазнала атаки, є одним із ключових стратегічних аеродромів Росії, де розміщені літаки, здатні нести ядерну зброю.

В інтерв’ю для The New York Times посадовець СБУ, який побажав залишитися анонімним, заявив, що внаслідок ударів було пошкоджено десятки літаків. За його словами, дрони таємно перевозили територією Росії на вантажівках і запускали з цих транспортних засобів. Безпілотники, які використовувалися під час атак у Мурманській та Іркутській областях, були запущені в безпосередній близькості до аеродромів.

Президент України Володимир Зеленський заявив у соціальних мережах, що планування операції розпочалося за півтора року до її реалізації, а причетних до ударів було виведено з Росії ще до початку атаки.

Саме масштаб, дальність і синхронність ударів зробили «Павутину» унікальною операцією, яка увійшла в історію українського спротиву.

60 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АВТОРА ШЛЯГЕРУ «СОКОЛЯТА» В’ЯЧЕСЛАВА ХУРСЕНКА1 червня виповнюється 60 років із дня народження ...
01/06/2026

60 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АВТОРА ШЛЯГЕРУ «СОКОЛЯТА» В’ЯЧЕСЛАВА ХУРСЕНКА

1 червня виповнюється 60 років із дня народження В’ячеслава Хурсенка – естрадного співака, композитора. Пісні В’ячеслава Хурсенка увійшли до скарбниці улюблених пісень українців. Його найвідоміша пісня «Соколята» донині лунає у записі в авторському виконанні, її співають молоді виконавці.

В’ячеслав народився 1966 року в Дніпрі, з 3 років зростав і навчався музики на Волині. У 4 роки вже легко міг відтворити сучасні твори на гармоні, яку подарував дідусь. Шкільні роки пов’язані з навчанням у Луцькій музичній школі №2 по класу віолончелі, яку успішно закінчив. Перші пісні почав писати у 14 років.

Окрім музики, В’ячеслав любив спорт. Займався ним і став чемпіоном Волинської області зі штанги серед юніорів. А от професію обрав медичну. У 1981–1985 рр. навчався у Ковельському медучилищі, де отримав спеціальність фельдшера. Згодом служив в армії. Але з гітарою не розлучався і там. В армійські роки Хурсенко написав цілу збірку пісень. А після повернення додому став працювати у луцькій естрадній групі «Край». Під гітару співав свої пісні.

У 1988 році одружився, за два роки в сім’ї Хурсенків народилася донька Марія. Натхненний сімейним щастям, В’ячеслав пише багато пісень, які з часом вийшли у світ альбомом під назвою «Моя найперша…». Група, де він працював, оновила склад і під назвою «Рандеву» продовжила творити у складі Волинської філармонії.

У 1989 році відбувся дебют Хурсенка на радіо «Промінь». У 1991 брав участь у фестивалі авторської пісні «Оберіг», що відбувався в Луцьку. Цього ж року на фестивалі «Червона рута» у Запоріжжі за виконання власного твору «Тато, тато» В’ячеслав Хурсенко посів друге місце, яке розділив разом зі співачкою Жанною Боднарук. Першого місця журі не присуджувало нікому.

Надалі співак співпрацює на студії «Олекса» з Дмитром Гершензоном. З’являються пісні «Я тебе розлюбив», «До рідного дому», «Сповідь», «Постели рушники», «На острові чекання», які почали звучати і на телеканалі «Україна».
Працював у творчому об’єднанні «Ангажемент» у Києві. Випустив перший кліп «Соколята». Провів перший і єдиний сольний концерт, який відбувся у столичному театрі імені Лесі Українки. У 1996 році на фестивалі «Золотий шлягер» у Могильові (Білорусь) Хурсенко здобув ІІ місце. У 1998 році отримав гран-прі на «Пісенному вернісажі» від Президента України. Надалі щороку пісні Хурсенка перемагають на фестивалі «Шлягер року».

Однак після 2004 року співак практично перестав працювати на естраді як виконавець. Через цукровий діабет було важко працювати на сцені. Повернувся до Луцька і писав нові пісні зіркам української та російської естради.

Помер у віці 43 років 8 вересня 2009 року внаслідок діабетичної коми. Вже після смерті, у 2011 році, вийшов останній, п’ятий альбом пісень В’ячеслава Хурсенка.

20 РОКІВ УКРАЇНСЬКОМУ ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІУкраїнський інститут національної пам’яті було створено відповідно д...
31/05/2026

20 РОКІВ УКРАЇНСЬКОМУ ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ

Український інститут національної пам’яті було створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 764.

Вже 20 років ми зберігаємо пам’ять про те, хто ми, звідки прийшли і що пережили як народ. За цей час змінилося багато: країна, світ і ми самі. Але наша пам’ять залишається. Вона допомагає нам розуміти, хто ми є і чому стоїмо.

Ми пишаємося цим шляхом і дякуємо всім, хто був поруч: партнерам, колегам, науковцям, педагогам і всім українцям, яким важлива наша спільна пам’ять. Та понад усе ми вдячні нашим військовим – тим, хто щодня власними руками творить нашу переможну історію.

Відзначення 20-річчя Українського інституту національної пам’яті триватиме протягом 2026 року. Головні події заплановані на осінь.

Address

вУлица Липська, 16
Kyiv
01021

Website

,

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Український інститут національної пам'яті posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Український інститут національної пам'яті:

Shortcuts

Share

Category