Представниця Національної ради у Волинській області

04/09/2026

Право на правду в епоху фейків, війни та штучного інтелекту – що воно означає сьогодні?

❗️Це питання стало центральним під час конференції «Право на правду: нові європейські регуляції та багатовимірні загрози під час війни», організованої Суспільним мовленням.

Про один із вимірів цієї проблеми – масштаби російської дезінформації – говорила пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова. Лише за останні півтора року було поширено близько 250 тисяч неправдивих публікацій про вступ України до ЄС, які загалом набрали майже 1,4 млрд переглядів.

❗️Голова Національної ради Ольга Герасим’юк зосередилася на самому понятті «права на правду». Вона наголосила: цей термін має міжнародно-правове походження, але в сучасному інформаційному середовищі набуває значно ширшого змісту.
#НацРада #медіа
Детальніше👇

04/09/2026

Національна рада затвердила критерії щодо поширення інформації про російський тоталітарний режим та його агресію!
#НацРада

Національна рада затвердила критерії щодо поширення інформації про російський тоталітарний режим та його агресію.

Акт - Критерії віднесення інформації до такої, що містить пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, а також символіку воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму, для суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа – розроблений органом співрегулювання у сфері аудіовізуальних медіасервісів.

«Цей документ – це фактично докладні методичні роз’яснення для медіа, які створюють і поширюють інформацію як про історичні події, так і про наше сьогодення. Вони дають змогу оцінювати медійний продукт з погляду виконання закону. Для регулятора це також важливі рамки, у межах яких він аналізує інформацію і залежно від узагальнень може застосовувати санкції», - зауважила відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко.

Розроблені Критерії є правилами, що тлумачать заборону на поширення інформації, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 36 Закону України «Про медіа».

У Критеріях докладно описано, яку саме інформацію про країну-агресора, її органи, посадових осіб тощо не можна поширювати. Роз’яснено:
📍якою є інформація, спрямована на підтримку або виправдання злочинного характеру діяльності російської федерації;
📍як треба визначати цей злочинний характер;
📍які органи держави-терориста можуть провадити злочинну діяльність тощо.

✅Крім того, у Критеріях ідеться про врахування контексту подання інформації, способу її поширення, мету і наслідки, згадується про гумористичний контекст тощо.

Завтра Національна рада оприлюднить ухвалені сьогодні рішення, і громадськість зможе ознайомитися з ухваленими Критеріями.

03/09/2026

Сьогодні на засіданні Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ухвалено рішення щодо субʼєктів у сфері медіа з Волинської області:

- продовжено строк дії ліцензії на мовлення ТОВ «СЛОВО ВОЛИНІ», м. Луцьк;

- внесено зміни до Реєстру субʼєктів у сфері медіа щодо ТОВ «НОВОВОЛИНСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ТЕЛЕФОНІЯ ІНТЕРНЕТ», м.Нововолинськ. Зміни стосуються оновлення відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.

03/09/2026

7 вересня у Києві відбудеться конференція з нагоди 25-річчя Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP). У фокусі — свобода слова і безпека медіа, протидія дезінформації, доступ до інформації, збереження документальної спадщини та виклики штучного інтелекту.

#ЮНЕСКО #ІнформаціяДляВсіх #Медіа #СвободаСлова #Дезінформація #ШтучнийІнтелект #Медіаграмотність #НацРада

За 25 років Програма ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP) стала майданчиком для міжнародного діалогу про право людини на інформацію та виклики, які постають перед суспільствами в цифрову епоху. Сьогодні цей порядок денний доповнюють війна, інформаційні атаки та стрімкий розвиток штучного інтелекту.

Саме цим темам буде присвячена конференція з нагоди 25-річчя IFAP, яка відбудеться 7 вересня у Києві.

🔍У центрі уваги – свобода слова та безпека медіа, захист журналістів, протидія дезінформації, збереження документальної спадщини, доступність інформації та виклики, пов’язані зі штучним інтелектом.

Програма конференції передбачає три тематичні панелі та круглий стіл:
🔹 «Свобода слова під атакою: медіа в умовах реальної та когнітивної війни» – про баланс свободи слова і національної безпеки, безпеку журналістів та дезінформацію.

🔹 «Документальна спадщина в цифрову епоху: збереження інформації, доступ, міжнародний та український досвід» – про збереження інформації та захист документальної спадщини в умовах цифрових трансформацій і глобальних криз.

🔹 «Доступність інформації в цифровому вимірі та пошук справедливого балансу між публічними та приватними інтересами» – про доступ до публічної інформації та відкритих даних, захист персональних даних і мультилінгвальний інтернет.

🔹 Завершить програму круглий стіл «MIL в епоху AI: етичні виклики та інформаційна стійкість України в умовах тривалої війни», присвячений викликам медіа- та інформаційної грамотності в епоху генеративного штучного інтелекту.

📍У конференції візьмуть участь представники ЮНЕСКО, Європейського Союзу, Ради Європи, українських державних інституцій, медіа, громадських організацій та експертного середовища.

📅 7 вересня 2026 року
🕙 Початок – 10:00
💻 Формат – офлайн із можливістю онлайн-підключення
🌐 Робочі мови - українська та англійська

Участь у конференції – за попередньою реєстрацією: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeMI2o--wQvIqbSNpr0F-uo2cB82hxSXxAfr0lPAs3aqCRDPA/viewform

Медіа, які мають бажання висвітлити круглий стіл, просимо акредитуватися у відділі комунікацій та зв’язків з медіа.
Детальніше на сайті Національної ради: https://webportal.nrada.gov.ua/25-rokiv-ifap-lyudyna-ta-informatsiya-u-sviti-globalnyh-vyklykiv-i-mozhlyvostej/

Конференцію організовано Національним комітетом Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP) спільно з Mohyla School of Journalism / Могилянська Школа Журналістики та Stopfake.

Партнерами конференції є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державна архівна служба України та Національний комітет Програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу». Захід відбувається за підтримки Представництва ЮНЕСКО в Україні, проєкту JEMILE та фінансової підтримки Європейського Союзу, під патронатом ЮНЕСКО та Ukrainian National Commission for UNESCO

01/09/2026

Війна створює нові цифрові загрози, але заходи безпеки не мають ставати виправданням для необґрунтованого обмеження свободи слова, приватності чи доступу до інформації.

Саме про ці виклики говорили під час круглого столу «Дотримання цифрових прав в Україні: основні виклики і тренди». Учасники обговорили результати моніторингу цифрових прав, онлайн-атаки, фішинг, російські інформаційні операції, використання ШІ, блокування вебресурсів та доступ до публічної інформації.

🔎 Які тенденції виявили дослідники та що пропонують змінити — читайте детальніше на сайті Національної ради. Посилання — у коментарях.

#ЦифровіПрава #СвободаСлова #ІнформаційнаБезпека #Медіа #НаціональнаРада #Україна

⚖️ Цифрові права під час війни: де проходить межа між безпекою і свободою?

Як протидіяти інформаційним загрозам і водночас не звужувати свободу слова, право на приватність та доступ до інформації? Про це говорили під час круглого столу «Дотримання цифрових прав в Україні: основні виклики і тренди», який модерував член Національної ради Oleksandr Burmahin.

Під час зустрічі Платформа прав людини презентувала результати 9-місячного моніторингу цифрових прав – із вересня 2025-го до травня 2026 року. За цей час команда підготувала 5 аналітичних звітів. Серед зафіксованих тенденцій – зростання загроз для приватності, фішинг, малінформація, проблеми з процедурами блокування вебресурсів та неоднакова судова практика.

Про цифрові загрози для журналістів, правозахисників і громадських активістів говорила і ZMINA. Центр прав людини. За даними дослідження ZMINA та Democratic Initiatives Foundation-Фонд "Демократичні Ініціативи", 80% жінок-активісток стикалися з онлайн-залякуванням, 77% вважають, що держава їх не захищає, а дві третини назвали цифрову безпеку серед того, чого їм найбільше бракує.

Ще одна важлива цифра: кількість звернень до Офіс Омбудсмана України зросла приблизно на 30%, а за підсумками року може перевищити 20 тисяч.

Учасники також говорили про російські інформаційні операції, скоординовані онлайн-атаки, використання штучного інтелекту, підхід FIMI, доступ до публічної інформації та правила блокування вебресурсів.

Захід ініціювала та провела Платформа прав людини разом зі ZMINA. Центр прав людини за підтримки Європейського Союзу.

🔗 Які проблеми виявив моніторинг і що пропонують змінити – детальніше читайте на сайті Національної ради за посиланням у коментарях.

29/08/2026

29 серпня Україна вшановує пам’ять захисників і захисниць, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Ця дата нерозривно пов’язана з подіями під Іловайськом у серпні 2014 року. Тоді російська сторона порушила домовленості про безпечний вихід українських військових з оточення. Колони наших захисників були обстріляні.

Символом цього дня став соняшник. Саме серед соняшникових полів пролягав шлях українських військових під час виходу з Іловайська. Відтоді ця квітка нагадує про тих, хто не повернувся.

Сьогодні ми згадуємо всіх захисників і захисниць України, які віддали життя за нашу державу.

Пам’ятаємо кожного і кожну.

Вічна пам’ять полеглим.
Честь тим, хто сьогодні продовжує боронити Україну. #НацРада

29 серпня Україна вшановує пам’ять захисників і захисниць, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Ця дата нерозривно пов’язана з подіями під Іловайськом у серпні 2014 року. Тоді російська сторона порушила домовленості про безпечний вихід українських військових з оточення. Колони наших захисників були обстріляні.

Символом цього дня став соняшник. Саме серед соняшникових полів пролягав шлях українських військових під час виходу з Іловайська. Відтоді ця квітка нагадує про тих, хто не повернувся.

Сьогодні ми згадуємо всіх захисників і захисниць України, які віддали життя за нашу державу.

Пам’ятаємо кожного і кожну.

Вічна пам’ять полеглим.
Честь тим, хто сьогодні продовжує боронити Україну.

26/08/2026

Історія України на шпальтах Волинських газет: Нове життя - новини Любешівщини, «Ратнівщина" - районна громадсько-політична газета".»., володимирська газета "Слово правди", Вісті Ковельщини, Наше місто, Нова Доба

26/08/2026

Нове життя - новини Любешівщини, Вісті Ковельщини, «Ратнівщина" - районна громадсько-політична газета".»., володимирська газета "Слово правди", @Газет

26/08/2026

Нове життя - новини Любешівщини, володимирська газета "Слово правди", Вісті Ковельщини, «Ратнівщина" - районна громадсько-політична газета".»., Нова Доба, Наше місто, @Газета "Полісся"

25/08/2026

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення спільно з Жінки в медіа запрошує активно долучитися до четвертої хвилі дослідження «Гендерний профіль українських медіа». Збір даних продовжено до 31 серпня 2026 року, 18:00.

Для учасників є ще й приємний бонус - можливість отримати книжкові сертифікати книгарні «Сенс».

Заповнення анкети займає близько 15 хвилин:
👉 https://forms.gle/HTx87WqfqgTETnWbA
#НацРада #медіа

Термін участі продовжено: долучайтеся до дослідження гендерного профілю українських медіа

Редакції мають більше часу, щоб долучитися до четвертої хвилі дослідження «Гендерний профіль українських медіа». Збір даних продовжено до 31 серпня 2026 року, 18:00.

Національна рада спільно з Жінки в медіа запрошує медіа з усіх регіонів України активно брати участь в опитуванні. Відповіді редакцій допоможуть сформувати актуальну картину гендерної ситуації в українському медіасередовищі та краще зрозуміти, як сьогодні забезпечується гендерна рівність у галузі.

А для учасників є ще й приємний бонус - можливість отримати книжкові сертифікати книгарні «Сенс».

Заповнення анкети займає близько 15 хвилин:
👉 https://forms.gle/HTx87WqfqgTETnWbA

Отримані дані будуть анонімізовані та використані виключно в узагальненому вигляді. Жодне окреме медіа не буде ідентифіковане у результатах дослідження.