УІНП - Одеса

07/09/2026

СПАЛЕНА СТОЛИЦЯ КОЗАЦЬКОГО ПІВДНЯ: ЯК РОСІЯ ЗНИЩИЛА ДУБОСАРИ ⚔️🔥

Чи знали ви, що на землях, які сьогодні частково входять до Одещини, колись існувала справжня українська козацька столиця? Історія її знищення Російською імперією — це болюча, але надзвичайно важлива сторінка нашої боротьби за ідентичність.

Хоча Дубосари не були столицею всієї України, вони були чимось навіть важливішим для нашого півдня — останньою столицею Запорозької Січі на землях "Ханської України", справжнім серцем українського життя на кордоні світів.

Що таке Дубосари? Український форпост на Дністрі

У середині XVIII століття місто Дубосари (зараз — окупована Росією територія Молдови) стало центром Гапанівської (або Перевізької) паланки Війська Запорозького Низового.

Що таке "паланка"?
Це був адміністративно-територіальний округ Запорозької Січі. По суті — козацька область зі своїм урядом, судом, військом та центром-столицею. Гапанівська паланка була найзахіднішою і контролювала величезні території між Дністром та Південним Бугом, тобто значну частину сучасної Одещини.

Дубосари в той час були:

Військовим центром: Тут розміщувався козацький гарнізон, що захищав українських поселенців від набігів та контролював кордон.

Адміністративною столицею: У Дубосарах сидів полковник та паланкова старшина, які керували усім життям регіону — збирали податки, вершили суд, роздавали землю.

Символом української влади: Це був доказ того, що українці не просто жили на цих землях, а мали власні, ефективні інститути самоврядування задовго до приходу Російської імперії.

1775 рік: Трагедія знищення

"Золотий вік" козацтва на півдні закінчився раптово і жорстоко. Після перемоги у російсько-турецькій війні, здобутої значною мірою завдяки козакам, імператриця Катерина II вирішила, що Запорозька Січ їй більше не потрібна.

Чому Росія знищила Січ?
Тому що вільний, демократичний, озброєний устрій козацтва був прямою загрозою для абсолютистської, кріпосницької імперії. Козаки стояли на заваді тотальній колонізації та русифікації щойно завойованих земель, які імперія планувала перетворити на "Новоросію".

У червні 1775 року російські війська під командуванням генерала Текелія підступно зруйнували головну Січ на Дніпрі. Але це був лише початок. Наказ був ліквідувати всю структуру козацької влади.

Саме тоді російська армія прийшла і в Дубосари.

Спалення адміністрації: Козацьку паланкову владу було скасовано. Символи влади — прапори, печатки, документи — були знищені або вивезені. "Спалення" столиці було не стільки фізичним (хоча руйнування, без сумніву, були), скільки символічним актом знищення української державності в регіоні.

Заміна населення: Козацькі землі почали роздавати російським вельможам та іноземним колоністам. Українське вільне населення або закріпачували, або змушували переселятися.

Стирання пам'яті: Почалася епоха перейменувань та написання нової, імперської історії краю, де козакам місця вже не було.

Чому це важливо для нас сьогодні?

Історія знищення Дубосарів — це потужна зброя проти сучасної російської пропаганди.

Це руйнує міф про "дике поле": Українці мали тут не просто поселення, а розвинену систему адміністративного управління за століття до того, як імперія почала будувати тут свої міста.

Це показує справжню суть "Новоросії": Цей проєкт будувався не на порожньому місці, а на руїнах знищеного українського козацького світу.

Це пояснює тяглість нашої боротьби: Методи Росії не змінилися — знищення наших символів, руйнування наших інституцій, заміна населення та переписування історії. Те, що робили з Дубосарами у XVIII столітті, зараз намагаються зробити з Маріуполем, Бахмутом та іншими нашими містами.

Росія не "заснувала" цивілізацію на нашому півдні. Вона зруйнувала ту, що вже існувала, щоб збудувати на її кістках свою імперію. І наш обов'язок — пам'ятати про це.

Нашій історії є що протиставити ворожій брехні.

#ІсторіяУкраїни #Козацтво #Дубосари #ЗапорозькаСіч #Деколонізація #УкраїнськийПівдень #СправжняІсторія #Одещина #Незламні

06/09/2026

⚡️ Кость Гордієнко: козак, якого Петро І боявся більше, ніж шведської армії!

Він був легендарним кошовим отаманом Запорозької Січі та запеклим ворогом московського царату. Гордієнко першим розкусив підступність Кремля і переконав Івана Мазепу укласти союз проти Москви.

Його головний історичний чин — співавторство першої у світі Конституції 1710 року та створення потужної міжнародної коаліції.

За це московити люто помстилися, зрівнявши Січ із землею.

Проте отаман до останнього подиху стояв на своєму:

💬 «Краще впасти в бою, ніж жити в лакействі перед Москвою!»

🎖 Людина, яка ще 300 років тому показала єдиний шлях до свободи — безкомпромісну відсіч імперії.

Вічна шана Герою! 🇺🇦

05/09/2026

🗺️ Одещина: від мапи 1925 року до сучасності — століття адміністративних експериментів, втрат і трансформацій

Одещина — це не лише регіон із потужною портовою економікою та багатокультурною спадщиною. Це територія, яка протягом ХХ століття пережила радикальні адміністративні перекроювання, демографічні катастрофи та політичні експерименти, що докорінно змінили її карту. Мапа 1925 року колишньої Одеської губернії дозволяє побачити іншу Одещину — з містами, районними центрами й громадами, які сьогодні втратили статус або взагалі зникли.

🏛️ 1920–1925: Одеська губернія як основа майбутньої області

Після розпаду Російської імперії більшовики створили Одеську губернію (1920–1925) із центром в Одесі, сформовану з частини Херсонщини. ()
У 1925 р. губернію ліквідували в межах адміністративної реформи, замінивши її округами — першим кроком до радянської моделі управління. ()

Саме з її території:

сформовано основу майбутньої Одеської області;

створено Молдавську АРСР (1924);

закладено модель укрупнення та ліквідації районів.

🧪 Молдавська АРСР: радянський геополітичний експеримент

У 1924 р. на півночі сучасної Одещини створено Молдавську АРСР — інструмент тиску на Румунію щодо Бессарабії. ()

Наслідки для регіону:

Балта стала столицею автономії (1924–1929).

Тирасполь перебрав столичні функції пізніше.

Північ Одещини була інтегрована в молдавський проєкт радянізації.

Впроваджено кириличну молдавську писемність як політичний інструмент.

📉 У 1940 р. після анексії Бессарабії автономію ліквідовано, а Балта втратила столичний статус.

🏙️ Міста та центри, що втратили статус

Мапа 1925 р. демонструє густу мережу районних центрів, значна частина яких сьогодні — звичайні села або селища.

🔻 Колишні районні центри

Маяки — важливий центр на Дністровському шляху.

Овідіополь — порт і адміністративний вузол.

Захарівка (Фрунзівка) — втратила значення після укрупнення районів.

Велика Михайлівка — змінювала статус упродовж ХХ ст.

📉 Причини занепаду:

централізація управління;

зміни транспортної логістики;

колективізація й депопуляція села.

🏙️ Міста, що втрачали й здобували статус
🔄 Втрата статусу або ролі

Балта — втратила столичний статус МАРСР (1940).

Ізмаїл — обласний центр (1940–1954), згодом підпорядкований Одесі.

⬆️ Здобуття міського статусу (після підпорядкування Одесі)

Чорноморськ (колишній Іллічівськ) — місто з 1973 р.

Південне — місто з 1993 р.

Ці приклади демонструють радянську модель «керованої урбанізації».

⚓ Порти як фактор урбаністичного зростання

Портова інфраструктура стала ключовим драйвером:

Чорноморськ — супутник Одеського порту.

Південне — центр хімічної промисловості та глибоководного порту.

📈 На відміну від них, історичні порти (Овідіополь) втратили значення через зміну транспортних коридорів.

🚂 Депортації та демографічні катастрофи
Депортація німців Причорномор’я (1944)

Німецькі колонії, що формували економіку регіону, були ліквідовані:

депортація до Сибіру та Казахстану;

занепад колоністських господарств;

зміна етнічної структури.

Інші демографічні удари

Голодомор 1932–1933;

Голокост;

післявоєнні переселення.

📉 Наслідок — зникнення або деградація багатьох населених пунктів.

🗺️ Пакт Молотова—Ріббентропа та перекроювання кордонів

Події 1939–1940 рр. змінили південну карту України:

приєднання Бессарабії;

створення Ізмаїльської області;

її ліквідація 1954 р. та включення до Одеської області.

Це остаточно сформувало сучасні кордони регіону.

🏘️ Села, що втратили статус районних центрів

Унаслідок реформ 1950–1960-х:

укрупнення районів;

ліквідація дрібних адміністративних одиниць;

перетворення центрів на периферію.

Це призвело до:

відтоку населення;

деградації інфраструктури;

втрати локальної ідентичності.

📊 Одещина сьогодні: спадщина століття змін

Сучасна область — результат:

радянських експериментів;

геополітичних конфліктів;

індустріалізації портів;

занепаду сільських центрів.

Мапа 1925 р. нагадує: Одещина могла виглядати інакше — з десятками малих міст і локальних центрів. Натомість ХХ століття створило іншу модель — з домінуванням Одеси та кількох портових міст.

❓ Чому це важливо сьогодні

Розуміння втрати статусів і ролей міст допомагає:

пояснити сучасну демографічну кризу села;

переосмислити політику децентралізації;

відновити історичну пам’ять локальних громад.

Одещина — це не лише історія зростання. Це історія втрат, перекроєних мап і боротьби за ідентичність.

#Одещина #ІсторіяУкраїни #МісцеваІсторія #Децентралізація #ПівденьУкраїни #Бессарабія #МАРСР #Урбанізація #ІсторичнаПамять

03/09/2026

🌙 Ханська Україна: чому українці тікали під захист султана? ⚔️

У XVIII столітті простір між Дністром та Південним Буг (Єдисан) контролював Очаківський еялет Османської імперії. Цю унікальну прикордонну зону називали «Ханською Україною» 🗺

Дивно, але тисячі українських селян та козаків масово тікали сюди з поміж Правобережжя та Лівобережжя. Чому ж вони обирали мусульманську Порту замість християнських Польщі чи Росії? 🤔

🛡 Секрет простий — свобода:

Ніякого кріпацтва! Тут панувала особиста воля та фіксований помірний податок, без виснажливої панщини.
Віра під захистом: Османи не чіпали православні храми, які підпорядковувалися безпосередньо Константинополю.
Самоврядування: Українці жили громадами під проводом власних виборних отаманів.

Очаківський паша дав українцям те, що відбирали сусідні імперії — право бути вільними людьми на своїй землі! 🌾🇺🇦

02/09/2026

"Український Південь" розповідає ранню історію Одеси та деконструює імперські міфи щодо віку міста.

Проєкт краєзнавчих лекцій "Український Південь" покликаний деконструювати історичні міфи про заселення південної України, а також розповісти про ключову роль в освоєнні цих територій українцями.

Ролик розробила студія ONYKO Films. Ініціаторами та координаторами інформаційно-просвітницької кампанії виступив Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті. Консультантом у ролику виступив доцент кафедри Історії України ОНУ ім. І.Мечникова Володимир Полторак, начальник південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк, професор кафедри Історії України ОНУ ім. І.Мечникова Тарас Гончарук.

01/09/2026

✍️ Степова стихія українського кіно та слова: як Микола Вінграновський підкорив світ

Юне сонце над Бугом та безкраї степи Первомайська колись виплекали дивовижний талант, якому судилося розірвати радянські шаблони.

Микола Вінграновський народився на Миколаївщині у 1936 році, і саме цей південний край подарував йому бунтівний, вільний характер та унікальне бачення світу.

📽 Юнак із провінції став першовідкривачем: у 1961 році його акторський талант оцінив сам Лос-Анджелес, присудивши золоту медаль за головну роль у стрічці «Повість полум'яних літ».

А вже за рік, у 1962-му, Вінграновський здійснив справжній вибух в українській літературі своєю збіркою «Атомні прелюди».

Його поезія дихала степовим вітром, а кінокамера фіксувала правду життя. Він став поетичним серцем нашого Півдня, довівши, що справжній український авангард народжується там, де небо сходиться із землею.

Гордість Миколаївщини, яка зламала стереотипи щодо нашої культури! 🇺🇦

31/08/2026

Командування оперативно-тактичного угруповання "Одеса" запропонувало переглянути офіційно встановлену дату заснування Одеси — 2 вересня 1794 року. Відповідний лист командир ОТУ "Одеса", полковник Денис Носіков, направив начальнику Одеської міської військової адміністрації Сергію Лисаку.

Про це свідчить відповідний документ датований 30 серпня 2026 року, який Інтент отримав у своє розпорядження.

Також серед тих, до кого звернулися військові — очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер й тимчасовий виконувач обов'язків одеського міського голови Ігор Коваль.

У листі командування зазначає, що в умовах повномасштабної війни важливе значення має не лише захист територіальної цілісності України, а й збереження історичної пам’яті та протидія російським імперським наративам.

У командуванні наголошують, що офіційно закріплена дата — 2 вересня 1794 року — фактично пов’язує відлік історії Одеси з періодом її перебування під владою Російської імперії.

Командування оперативно-тактичного угруповання "Одеса" запропонувало переглянути офіційно встановлену дату заснування Одеси — 2 вересня 1794 року.

31/08/2026

Це подкаст Напамʼять, і його гість – голова УІНП історик Олександр Алфьоров. «Що таке національна памʼять?» Як трактує національну памʼять і її значення для суспільства очільник УІНП. Тож говоримо про роль артефактів у роботі з памʼяттю на прикладі Русі й не тільки.

Автори й ведучі подкасту – співробітник УІНП, кінокритик Ігор Кромф і дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.
Монтаж та анімація – Олександр Олійник
Дизайн – Олексій Ящук
Організація зйомок – Марина Пономаренко

Подкаст виходить у співпраці з агенцією RMA та за підтримки Медіацентру Україна.

30/08/2026

🏛️ Ольвія, Тіра, Ніконій: як античні поліси українського Причорномор’я творили економічний союз зі скіфами

Російський імперський міф наполегливо переконував нас у тому, що Одещина та Миколаївщина знайшли цивілізацію лише в кабінетах Санкт-Петербурга. Проте за 1000 років до виникнення імперських указів на землях Південної України розквітали суверенні грецькі міста-держави, які перетворили наші прибережній степи та лимани на потужне перехрестя світової торгівлі.

Античні поліси — львія (Парутине на Миколаївщині), Тіра (Білгород-Дністровський на Одещині) та Ніконій (Роксолани на Одещині) — були не просто закритими грецькими колоніями. Вони виступали економічними містками між еллінським Середземномор’ям і скіфським світом, створивши на півдні України єдиний господарський та культурний простір.

📉 Що насправді означав цей античний союз?

1️⃣ Глобальний «зерновий коридор» V–IV ст. до н. е.
Грецькі міста-держави та скіфи-землероби побудували першу в історії регіону міжнародну аграрну мережу. Скіфи вирощували пшеницю у межиріччі Дніпра, Дністра та Південного Бугу, а Ольвія, Тіра і Ніконій виступали головними торгівельними хабами (емпоріями). Мільйони пудів українського хліба експортувалися до Афін, Коринфа та островів Егейського моря. Саме це зерно рятувало Грецію від голоду під час Пелопоннеської війни.

2️⃣ Торговельний бартер: вино, кераміка та ювелірне мистецтво
У зворотному напрямку — в глиб скіфських земель — йшли грецькі амфори з вином та оливковою олією, коштовний парадний посуд, тканини та ювелірні вироби. Грецькі ремісники, що працювали в Ольвії та Тірі, виготовляли ювелірні прикраси на замовлення скіфської еліти. Знаменитий скіфський «звіриний стиль» — це прямий результат культурного синтезу степовиків та майстрів грецьких причорноморських полісів.

3️⃣ Грошовий обіг та власна монета
Ольвія, Тіра та Ніконій чеканили власну монету! Ольвійські монети у формі дельфінів та литі бронзові аси масово знаходять під час археологічних розкопок на території всієї Степової та Лісостепової України. Це беззаперечно доводить: скіфи та античні містяни активно користувалися грошовими розрахунками, а не лише натуральним обміном.

⚓Три форпости Півдня:

📍 Ольвія (Миколаївська область): Найбільший економічний і політичний центр Регіону. Саме сюди у V ст. до н. е. приїздив Геродот, щоб зібрати відомості про Скіфію. Ольвія мала розгалужену сільськогосподарську хору (кілька десятків поселень навколо), де мирно співіснували греки та місцеве населення.
📍 Тіра (Одеська область, Білгород-Дністровський): Розташована у гірлі Дністра, Тіра контролювала весь річковий торговий шлях. Вона була головним центром торгівлі з племенами Дністровсько-Карпатського регіону та Скіфії.
📍 Ніконій (Одеська область, с. Роксолани): Форпост на лівому березі Дністровського лиману. Археологічні знахідки свідчать про його надзвичайно щільний контакт зі скіфами: значна частина жителів Ніконію мала змішане походження, а в місті процвітала торгівля з навколишніми скіфськими селищами.

🧠 Деконструкція колоніального міфу

Коли російська пропаганда говорить про «ісконно русскій Південь», вона намагається викреслити майже три тисячоліття писемної та урбаністичної історії України.

Античні міста-держави Одещини та Миколаївщини доводять: українські землі були інтегровані у європейську цивілізаційну систему задовго до виникнення Московського князівства. Тут вирувала демократія, карбувалася монета, зводилися кам'яні храми та розвивалася міжнародна торгівля.

Український Південь має глибоке античне коріння, яке робить його невід'ємною частиною європейської спадщини.

#ІсторіяУкраїни #УкраїнськийПівдень #Античність #Ольвія #Тіра #Ніконій #Одещина #Миколаївщина #ДеконструкціяМіфів