Златопільський ВДВС у Лозівському районі Харківської області

09/09/2026

💍💔 Без зайвих бар’єрів: як розірвання шлюбу онлайн робить державні послуги доступнішими

Цифровізація державних сервісів є важливою складовою безбар’єрного середовища. Коли необхідну послугу можна отримати дистанційно, зменшується кількість фізичних та організаційних перешкод, які людина має подолати для взаємодії з державою.

Одним із таких прикладів є розірвання шлюбу онлайн у застосунку Дія.

Розірвання шлюбу — це юридична процедура, яка водночас може бути непростим життєвим етапом для обох її учасників. Тому можливість пройти основні етапи дистанційно дозволяє зменшити кількість організаційних труднощів, пов’язаних із особистими відвідуваннями державної установи.

Тепер подружжя, яке відповідає визначеним вимогам, може подати заяву через застосунок Дія, підтвердити необхідні відомості та взяти участь у відеоконференції з працівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Водночас цифровий формат не скасовує встановлену законодавством процедуру. Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться після спливу одного місяця з дня подання відповідної заяви, якщо її не було відкликано.

📌 Хто може скористатися онлайн-послугою?
Сервіс доступний подружжю, якщо обоє є громадянами України, досягли 18 років та відповідають визначеним вимогам.

Зокрема:
- обоє з подружжя мають погоджуватися на розірвання шлюбу;
- подружжя не повинно мати спільних неповнолітніх дітей;
- у кожного з подружжя має бути верифікований РНОКПП та Дія.Підпис;
- кожен має ID-картку або біометричний закордонний паспорт;
- відомості про шлюб мають міститися у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Якщо подружжя має спільних неповнолітніх дітей або один із подружжя не погоджується на розірвання шлюбу, скористатися саме цією онлайн-послугою неможливо.

📌 Як відбувається процедура?
Один із подружжя формує заяву в застосунку Дія та обирає дату й час відеоконференції з працівником відділу ДРАЦС.

Інший із подружжя отримує сповіщення, підтверджує необхідні відомості та підписує заяву за допомогою Дія.Підпису. Після цього інформація перевіряється у державних реєстрах.

У визначені дату й час подружжя долучається до відеоконференції з працівником ДРАЦС, під час якої підтверджує свій намір розірвати шлюб та засвідчує його Дія.Підписом.

Після державної реєстрації розірвання шлюбу електронне відображення актового запису формується в застосунку Дія кожному з подружжя протягом 24 годин після відеоконференції. Паперові свідоцтва надсилаються кожному з подружжя засобами АТ «Укрпошта» на адресу, зазначену в заяві.

📌 Що спільного з безбар’єрністю?
Насамперед — можливість отримати послугу без зайвих фізичних та організаційних перешкод.

Для людини це означає меншу потребу витрачати час на дорогу до державної установи та організовувати особисте відвідування для проходження основних етапів процедури.

Такий формат може бути особливо зручним для людей, яким складно особисто відвідувати державні установи через обмежену мобільність, стан здоров’я, складні життєві обставини чи інші об’єктивні причини. Водночас цифрова послуга є універсальним інструментом — не окремим сервісом для певної категорії громадян.

Саме в цьому і полягає сучасне розуміння безбар’єрності: створювати умови, за яких різні люди можуть користуватися державними послугами з урахуванням своїх потреб та життєвих обставин.

📲 Цифровізація при цьому не замінює правові процедури та гарантії. Вона змінює спосіб взаємодії з державою, роблячи його зручнішим і доступнішим.

Розірвання шлюбу онлайн — один із прикладів такого підходу. Це крок до державних послуг, які стають ближчими до людини, прибираючи зайві бар’єри там, де їх можна усунути завдяки сучасним технологіям.

📌 Безбар’єрність — це коли державна послуга враховує не лише встановлені правила, а й реальні потреби людини.

09/09/2026

📲 Держава в смартфоні: чи змінює цифровізація підхід до добровільності

Цифровізація державних послуг змінює спосіб взаємодії громадян із державою. Подати заяву, отримати документ або скористатися окремими послугами сьогодні можна дистанційно — без особистого відвідування державної установи.

Проте цифровий формат не змінює базових правових принципів. Зокрема, юридично значущі дії мають здійснюватися відповідно до справжньої волі особи, а примус не втрачає свого правового значення лише тому, що дія відбувається онлайн.

📌 Що передбачає стаття 40 КК України?
Стаття 40 Кримінального кодексу України регулює питання фізичного або психічного примусу.

Зокрема, фізичний примус, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками, є обставиною, за якої заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам не визнається кримінальним правопорушенням.

Якщо ж внаслідок фізичного примусу особа зберігала можливість керувати своїми діями або йдеться про психічний примус, питання кримінальної відповідальності вирішується з урахуванням положень статті 39 КК України про крайню необхідність.

Отже, для кримінально-правової оцінки має значення не лише сама дія, а й умови, за яких вона була вчинена, та можливість особи керувати своїми вчинками.

📌 Що змінює цифровізація?
По суті — спосіб реалізації права.
Якщо раніше для отримання послуги потрібно було особисто звернутися до установи, сьогодні частину процедур можна пройти онлайн. Але електронна форма не змінює вимоги щодо волевиявлення особи.

Показовим є сервіс розірвання шлюбу онлайн у застосунку Дія, запущений у вересні 2026 року. Скористатися ним може подружжя, яке не має спільних неповнолітніх дітей. Один із подружжя формує заяву, після чого другий має її підтвердити.

Таким чином, цифровий сервіс не приймає рішення за людину — він забезпечує технічну можливість реалізувати вже прийняте рішення.

Водночас онлайн-формат не означає автоматичної відсутності примусу. Якщо особа діє під фізичним або психічним тиском, цифровий спосіб вчинення дії не змінює правової оцінки такого впливу.

📌 Чому це важливо для сучасної юстиції?
Цифровізація має не лише спрощувати процедури, а й забезпечувати належні умови для реалізації прав громадян.

Електронні сервіси дають можливість самостійно обрати спосіб звернення, дистанційно подати документи та отримати результат послуги. Водночас держава має забезпечувати належну ідентифікацію особи, захист її даних та усвідомлене підтвердження юридично значущих дій.

Тому цифровізація не змінює значення вільного волевиявлення — вона змінює спосіб його реалізації.

Стаття 40 КК України та сучасні цифрові сервіси юстиції стосуються різних правових площин, однак їх можна об’єднати однією важливою ідеєю: право має враховувати волю людини та обставини, за яких вона діє.

09/09/2026

07/09/2026

📈 Ефективність у цифрах: результати роботи у сфері державної реєстрації громадських формувань

За 8 місяців 2026 року робота у сфері державної реєстрації громадських формувань була спрямована на забезпечення своєчасного опрацювання документів, проведення необхідних реєстраційних дій та належне виконання повноважень держави у цій сфері.

Показники роботи за січень–серпень 2026 року демонструють суттєвий результат за низкою напрямів.

📈 У понад 5 разів більше реєстрацій припинення юридичних осіб

Одним із найбільш показових результатів стало значне збільшення кількості державних реєстрацій припинення юридичних осіб у результаті їх ліквідації.

За 8 місяців 2026 року проведено 206 таких реєстрацій, тоді як за аналогічний період 2025 року — 37.

Це на 169 реєстрацій більше, або у 5,6 раза більше, ніж торік.

📈 Понад 900 припинень громадських формувань без статусу юридичної особи

Значний обсяг роботи виконано і за напрямом державної реєстрації припинення громадських формувань, які не мають статусу юридичної особи.

У 2026 році проведено 933 такі реєстрації проти 428 за 8 місяців 2025 року.

Отже, кількість проведених реєстрацій зросла на 505 або майже 2,2 раза у порівнянні з минулорічним показником.

📈 Майже 600 спеціальних перевірок опрацьовано

Окремим важливим напрямом роботи є опрацювання запитів на проведення спеціальних перевірок.

За 8 місяців 2026 року опрацьовано 587 запитів, тоді як у 2025 році — 321.

Таким чином, цього року опрацьовано на 266 запитів більше, а приріст становить майже 83%.

Загалом за звітний період зареєстровано 70 громадських обʼєднань, здійснено 259 державних реєстрацій змін до відомостей, а також внесено 10 відміток про можливу недостовірність інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та/або структури власності громадського обʼєднання.

Окремим напрямом залишається взаємодія з центрами надання адміністративних послуг: за 8 місяців 2026 року через ЦНАП прийнято 60 документів.

Підсумкова статистика — це не лише цифри. Це показник щоденної роботи фахівців, спроможності системи своєчасно опрацьовувати значний обсяг документів та забезпечувати належне виконання державних функцій у сфері реєстрації.

04/09/2026

Відсьогодні послуга «Розірвання шлюбу онлайн» доступна для всіх українців

Міністерство юстиції України спільно з Міністерством цифрової трансформації запускають послугу розірвання шлюбу через застосунок Дія. Бета-тестування сервісу успішно завершено. Відтепер нею може скористатися подружжя, яке відповідає визначеним умовам.

Скористатися послугою в застосунку Дія може подружжя, якщо обоє є громадянами України, досягли 18 років і відповідають таким вимогам:
✅ взаємна згода обох з подружжя на розірвання шлюбу;
✅ відсутність спільних неповнолітніх дітей;
✅ наявність верифікованого реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) та Дія.Підпис у кожного із подружжя;
✅ наявність ID-картки або біометричного закордонного паспорта;
✅ наявність запису про шлюб у Державному реєстрі актів цивільного стану (ДРАЦС).

«Сьогодні ми офіційно завершуємо тестування послуги “Розірвання шлюбу онлайн”. Дякуємо всім, хто долучився до тестування та пройшов процедуру в тестовому режимі. Два роки тому ми запустили “Шлюб онлайн”, а тепер відкриваємо доступ до “Розірвання шлюбу онлайн”. Це ще один крок до того, щоб у важливі моменти життя люди витрачали менше часу на бюрократичні процедури», — зазначила Olha Riabukha, заступниця Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Як працює сервіс: від заяви до свідоцтва у смартфоні
Раніше процедура розірвання шлюбу за взаємною згодою, як правило, передбачала особисті звернення до відділу ДРАЦС: для подання спільної заяви, а після спливу місячного строку — для державної реєстрації розірвання шлюбу.

Відтепер основні етапи можна пройти онлайн у застосунку Дія:
1️⃣ Формування заяви: один із партнерів подає заяву через застосунок Дія та обирає зручні дату й час відеоконференції з реєстратором (не раніше, ніж через місяць і 2 дні від дати подачі).
2️⃣ Підтвердження та підписання: інший із подружжя отримує сповіщення і протягом 12 годин підтверджує необхідні відомості та підписує заяву за допомогою Дія.Підпису.
3️⃣ Перевірка заяви: відомості про обох партнерів перевіряються в державних реєстрах.
4️⃣ Відеоконференція: у визначені дату й час подружжя долучається до відеоконференції з працівником відділу ДРАЦС, під час якої партнери підтверджують свій намір і засвідчують його Дія.Підписом.
5️⃣ Отримання результату: електронне відображення актового запису про розірвання шлюбу формується в Дії в кожного з подружжя протягом 24 годин після відеоконференції. Паперові свідоцтва про розірвання шлюбу надсилаються АТ «Укрпошта» кожному з подружжя на зазначену в заяві адресу.

Послуга реалізована Мін’юстом спільно з Мінцифри за підтримки швейцарсько-української Програма EGAP, що виконується Фонд Східна Європа.

Докладніше: https://shorturl.at/phsdX

Ми в Телеграм: https://t.me/minjustofficial

#МінЮст #РозірванняШлюбу #Безбарєрність #ДРАЦС #Цифровізація

04/09/2026

📚 За зачиненими дверима архіву: де зберігаються історії людських доль

Архів відділу державної реєстрації актів цивільного стану — це місце, де зберігається документальна історія людських доль. Це місце, де роками й десятиліттями зберігаються офіційні свідчення найважливіших подій у житті людей.

У книгах державної реєстрації актів цивільного стану зафіксовані народження, шлюби, розірвання шлюбів, зміни імені та смерті. За кожним таким записом — конкретна людина, родина та подія, яка стала частиною їхньої історії.

Водночас актовий запис — це не лише сторінка минулого. Це документ, що має юридичну силу: він є доказом фактів про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Іноді саме запис, зроблений багато років тому, допомагає сьогодні підтвердити родинні зв’язки, відновити втрачені документи, оформити спадщину чи захистити законні права людини.

Саме тому архів — це місце, де зберігається не лише документальна пам’ять про минуле, а й те, що може мати вирішальне значення для людини сьогодні.

🔹Що відбувається з актовими записами після державної реєстрації?
За кожним актовим записом стоїть важлива подія в житті людини, а за його збереженням — чітко визначений порядок. Актові записи цивільного стану складаються у двох примірниках, з яких відповідно формуються дві книги державної реєстрації актів цивільного стану. Сукупність таких книг і становить архівний фонд відділів державної реєстрації актів цивільного стану. До книг включаються актові записи, складені органами державної реєстрації актів цивільного стану в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Та збереження актового запису — це не лише збереження документа таким, яким він був складений багато років тому. Життя триває, а разом із ним можуть змінюватися й відомості в актових записах.

Саме тому всі передбачені законодавством зміни та доповнення вносяться у встановленому порядку до обох примірників актового запису. Це дозволяє зберігати архівні відомості повними та актуальними, навіть через десятки років після державної реєстрації події.

🔹75 років зберігання — і далі…
Книги державної реєстрації актів цивільного стану зберігаються у відділах ДРАЦС протягом 75 років. Це десятиліття, упродовж яких один запис може об’єднати історію кількох поколінь однієї родини.
Після завершення цього строку книги передаються на постійне зберігання до Державного архіву відповідної області. Так забезпечується безперервність збереження відомостей, які не втрачають свого значення з плином часу.

🔹Архів у цифрову епоху
Сьогодні система ДРАЦС поєднує традиційне архівне зберігання та сучасні цифрові технології.
Відомості про акти цивільного стану, зміни до них, поновлення та припинення їхньої дії містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. Завдяки Реєстру отримання багатьох
послуг стало швидшим і зручнішим для громадян.

В умовах воєнного стану та складної безпекової ситуації в Україні цифровізація набула особливого значення, адже вона сприяє збереженню важливих відомостей та забезпеченню доступу громадян до необхідних послуг навіть за умов переміщення чи неможливості звернутися за місцем зберігання документів.

Водночас цифровізація не зменшує значення паперового архіву. Електронні технології забезпечують доступ до інформації, а архів зберігає її документальну основу та історію.

🔹Люди, які стоять за збереженням документальної пам’яті

За кожною архівною книгою — десятиліття історії, а за кожним актовим записом — чиєсь народження, кохання, родина, важливе рішення або пам’ять про близьку людину.

Щоб ці історії не загубилися з плином часу, щодня працюють фахівці архіву. Вони зберігають та впорядковують документи, працюють з архівними книгами, опрацьовують запити й відшукують відомості, які іноді можуть мати вирішальне значення для людини навіть через десятки років.

Ця робота рідко залишається на виду, але саме завдяки її точності та відповідальності минуле можна віднайти тоді, коли воно необхідне сьогодні.

Архів — це більше, ніж книги та документи. Це пам’ять про людські долі, яку ми зберігаємо сьогодні, щоб вона залишилася завтра.

04/09/2026

Реєстр збитків відкрив нову категорію заяв щодо втрати юридичними особами контролю над майном на тимчасово окупованих територіях

27 серпня 2026 року міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, відкрив можливість подання заяв юридичними особами в категорії C3.2 «Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях».

У межах цієї категорії втратою контролю вважається повне або істотне позбавлення можливості користуватися, володіти чи розпоряджатися майном без залежності від рішень російської федерації, її органів влади або підконтрольних їй структур.

Заяви можуть стосуватися будь-яких матеріальних активів, зокрема нерухомого та рухомого майна. Можна заявити вимоги щодо вартості майна, втраченого прибутку внаслідок втрати контролю над ним, а також повної втрати бізнесу.

Подати заяву може юридична особа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства України незалежно від форми власності, якщо вона є власником або співвласником такого майна.

Право на подання заяви також мають юридичні особи, яким майно належить на праві оперативного управління, господарського відання або узуфрукта.

Категорія C3.2 дає юридичним особам змогу зафіксувати в Реєстрі збитки, спричинені втратою контролю над майном на тимчасово окупованих територіях, навіть якщо воно не було фізично пошкоджене або знищене.

Докладніше: https://shorturl.at/AVVOW

Ми в Телеграм: https://t.me/minjustofficial

#МінЮст #РеєстрЗбитків #КомпенсаційнийМеханізм #ВідновленняУкраїни

04/09/2026

Чи можна змінити по батькові?

По батькові є складовою імені фізичної особи. Законодавством України передбачено право особи на його зміну з урахуванням віку та встановленої процедури.

🔹 Хто має право на зміну по батькові?
Відповідно до статті 295 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла 16 років, має право на власний розсуд змінити своє по батькові.

Особа віком від 14 років має право змінити по батькові за згодою батьків.

Якщо над особою, яка досягла 14 років, встановлено піклування, зміна по батькові здійснюється за згодою піклувальника.

У визначених законом випадках для зміни по батькові особі віком від 14 років достатньо згоди одного з батьків. Зокрема, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим, позбавлений батьківських прав щодо дитини, визнаний недієздатним чи обмежено дієздатним, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі виникнення спору між батьками щодо зміни по батькові дитини питання може вирішуватися органом опіки та піклування або судом з урахуванням інтересів дитини та інших обставин, визначених законом.

🔹Як здійснюється зміна по батькові?
Державна реєстрація зміни по батькові проводиться у межах процедури державної реєстрації зміни імені.

Для цього необхідно звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) та подати заяву про зміну імені.

До заяви додаються документи, передбачені законодавством, зокрема:
▪️ паспорт громадянина України;
▪️ для особи віком від 14 до 16 років — згода батьків або піклувальника у випадках, визначених законом.

Залежно від конкретних обставин та підстав звернення можуть подаватися й інші документи.

🔹Який результат отримує заявник?
За результатами розгляду заяви приймається рішення про надання дозволу на зміну імені або про відмову в його наданні.

У разі прийняття позитивного рішення проводиться державна реєстрація зміни імені та видається відповідний документ.

📌 Зміна по батькові є передбаченим законодавством правом особи. Його реалізація здійснюється відповідно до вимог законодавства України та з урахуванням віку заявника, необхідності отримання згоди батьків та інших визначених законом обставин.

04/09/2026

Договір довічного утримання: що важливо знати?

Передати майно іншій особі в обмін на довічне утримання та догляд — така можливість передбачена цивільним законодавством України.
Але що саме передбачає такий договір і які права та обов’язки виникають у його сторін?

▪️Що таке договір довічного утримання (догляду)?
Відповідно до статті 744 Цивільного кодексу України, за договором довічного утримання (догляду) відчужувач передає набувачеві у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно, а також рухоме майно, яке має значну цінність.

Натомість набувач зобов’язується довічно забезпечувати відчужувача утриманням та/або доглядом.

▪️Хто може бути сторонами договору?
Відчужувачем може бути фізична особа, незалежно від її віку та стану здоров’я. Набувачем може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

Договором також може бути передбачено, що набувач забезпечуватиме утримання та/або догляд іншої особи, визначеної у договорі, а не безпосередньо відчужувача.

▪️Що саме може отримувати відчужувач?
У договорі сторони мають право визначити види матеріального забезпечення та догляду, які повинен надавати набувач.

Зокрема, це може бути:
• забезпечення харчуванням;
• забезпечення необхідною допомогою та доглядом;
• надання коштів;
• забезпечення іншими видами матеріального забезпечення, визначеними договором.

Якщо набувач зобов’язується забезпечити відчужувача житлом, у договорі має бути конкретно визначено, в якій частині житлового приміщення він має право проживати.

▪️Матеріальне забезпечення має грошову оцінку
Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має отримувати відчужувач, підлягає грошовій оцінці.
Його розмір та інші умови забезпечення визначаються сторонами у договорі.

▪️Чи може набувач одразу продати отриману квартиру або будинок?
Ні.

Хоча право власності на майно переходить до набувача, закон встановлює обмеження щодо розпорядження таким майном. До смерті відчужувача набувач не має права продавати, дарувати, обмінювати майно, передавати його у заставу чи відчужувати його іншим способом.
Крім того, стягнення на це майно не може бути звернено протягом життя відчужувача.

▪️Яка форма договору?
Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Якщо предметом договору є нерухоме майно, право власності набувача підлягає державній реєстрації відповідно до вимог законодавства.

❗️Що буде, якщо набувач не виконує своїх обов’язків?
Договір довічного утримання — це серйозне правове рішення, яке передбачає взаємні права та обов’язки сторін.

Якщо набувач не виконує або неналежно виконує свої обов’язки, договір може бути розірваний судом на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої його укладено.

Водночас втрата або пошкодження майна, переданого набувачеві, не припиняє та не зменшує його обов’язків щодо відчужувача.

Після смерті відчужувача набувач також зобов’язаний поховати його, навіть якщо такий обов’язок прямо не був передбачений договором.

📌 Головне — уважно визначити умови договору
Що саме має отримувати відчужувач? Який обсяг догляду повинен забезпечувати набувач? Де проживатиме відчужувач? Який розмір матеріального забезпечення він отримуватиме?

Усі ці умови варто максимально чітко визначити у договорі, щоб у подальшому уникнути непорозумінь та спорів.

Перед укладенням договору довічного утримання (догляду) рекомендуємо отримати детальну консультацію нотаріуса та уважно ознайомитися з усіма його умовами.

Правове регулювання договору довічного утримання (догляду) визначено главою 57 Цивільного кодексу України.

Перелік державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів Донецької, Луганської та Харківської областей з актуальними контактними даними можна знайти на офіційному вебсайті Харківського МРУ https://www.kharkivjust.gov.ua/struktura-upravlinnya

04/09/2026

Кібербезпека починається з кожного з нас 🔐

Хочемо поділитися знаннями та практичними порадами, які отримали під час учорашньої зустрічі, присвяченої кібербезпеці.

Для нас важливо не лише підвищувати власну обізнаність, а й передавати корисну інформацію нашим працівникам та підписникам, адже в цифровому світі уважність кожного може стати найкращим захистом від кіберзагроз.

📌 Ділимося порадами:
- Використовуйте складні та унікальні паролі для різних облікових записів.
- Увімкніть двофакторну автентифікацію там, де вона доступна.
- Не відкривайте підозрілі посилання та вкладення. Навіть якщо повідомлення надійшло від знайомого контакту — спочатку перевірте його.
- Перевіряйте адресу сайту перед тим, як вводити логін, пароль чи інші персональні дані.
- Нікому не повідомляйте паролі та коди підтвердження.
- Регулярно оновлюйте програмне забезпечення на своїх пристроях.
- Будьте обережними з публічними Wi-Fi-мережами, особливо під час роботи з важливою інформацією.

❗️І головне — не поспішайте натискати. Якщо лист, повідомлення або посилання викликає сумнів — краще перевірити його ще раз.

Кібербезпека — це не лише питання технологій. Це щоденна відповідальність кожного з нас.

Знання, уважність і правильні цифрові звички — прості кроки, які допомагають захистити себе, колег та інформацію, з якою ми працюємо.