Ukrainian Interbank Payment Systems Member Association "EMA" (2026)

The Association was established by Ukrainian banks members of Europay International Payment System on March 19, 1999 for market development coordination of payment cards Maestro and MasterCard November 11, 2004 the Association was renamed to Ukrainian Interbank Payment Systems Member Association “EMA”.

03/06/2026

Публікація №5 із серії «Інтерчейндж: що відбувається насправді»
🇺🇦 0,2/0,3 — це рівень члена ЄС. Питання не в цифрі, а в даті
Чому проміжні 0,5% і повні кепи IFR — це два різні рішення, і чому момент важливіший за рівень

---
Озвучена траєкторія для України — проміжні 0,5% з середини 2027 року і повні кепи IFR (0,2/0,3) з початку 2028-го.

На перший погляд це виглядає як одне рішення у два кроки: спершу трохи знизили, потім знизили до кінця. Насправді це два **різні за природою** рішення. І найважливіше питання — не «наскільки низько», а «коли саме» вмикається другий крок.
---
# # 📊 Дві цифри — два різні статуси

0,5%** — це проміжний рівень. Внутрішнє регуляторне рішення, яке країна ухвалює сама, під стан свого ринку. Його можна тримати рік, два, п'ять.

0,2/0,3% — це не «жорсткіша версія тих самих 0,5%». Це рівень, закладений у Regulation (EU) 2015/751, який застосовують **члени ЄС** як частину єдиного ринку. Це елемент acquis — правового доробку, який країна бере на себе разом із членством, у пакеті з усіма супутніми нормами (зокрема прозорістю, яку ЄС окремо додає в PSD3/PSR).

Тобто 0,5% — це питання національної політики. 0,2/0,3 — це питання членства. І коли ці два рівні ставлять поруч на шкалі часу, виникає головне: на якому етапі європейської інтеграції вмикається саме «членський» рівень?

Подивімося, як це вирішили ті, хто вже проходив цей шлях.
---
🇲🇩 Молдова: як це робить країна-кандидат
Молдова — країна-кандидат на вступ до ЄС із 2022 року. Тобто рівно в нашому статусі.

У 2023 році Національний банк Молдови ухвалив рішення знижувати interchange **у три етапи протягом двох років** — з нинішніх 1,6% і 2,5% до **0,5–0,6%**. Прямо в тексті рішення зазначено: це крок гармонізації законодавства з вимогами ЄС у межах зобов'язань щодо вступу. Перед ухваленням НБМ консультувався з учасниками ринку.

Ключове тут — кінцева точка. Молдова, будучи кандидатом, зупиняється на **проміжному рівні 0,5–0,6%**, а не стрибає одразу на 0,2/0,3. Бо повні кепи IFR — це рівень члена, і для країни-кандидата вони логічно лишаються на етап реального вступу, не раніше.
---
🇵🇱 Польща: як це зробив член ЄС
Польща — інша частина тієї ж картини, але з іншого боку.

Польща мала **одні з найвищих ставок interchange у Європі** (близько 1,5–1,6%). І знижувала їх швидко: законом — до 0,5% з 1 січня 2014 року, а вже з 29 січня 2015-го — до повних **0,2% / 0,3%** для внутрішніх транзакцій.

Чому Польща могла собі дозволити такий темп? Тому що вона робила це **як повноправний член ЄС** (з 2004 року), на високо конкурентному ринку, паралельно розвиваючи власну систему миттєвих платежів BLIK як альтернативу карткам. За дослідженнями польського ринку (Polasik), результат був радше позитивним: мережа POS-терміналів прискорено зростала, безготівка зростала швидше, помітного зростання плат для клієнтів не зафіксували.

Це чесний контраргумент, і ми його не ховаємо. Але саме він підсвічує суть: повні кепи 0,2/0,3 — це **те, що роблять члени ЄС**, і Польща зробила їх членом, з найвищої бази, маючи конкуренцію і власну A2A-альтернативу. Жодна з цих умов не описує доакцесійну Україну у стані війни.
---
🇦🇺 Австралія: навіть після 22 років це не «зробив і забув»

Австралія регулює interchange найдовше у світі — з 2003 року. І її досвід руйнує уявлення, що кеп — це одноразова перемога.

За 22 роки Австралія прийшла не до простого «обмежили відсоток», а до системи зважених середніх бенчмарків і категорійних кепів, що спирається на конкуренцію: механізм Least Cost Routing дозволяє бізнесу спрямовувати платіж через найдешевшу мережу. І навіть після двох десятиліть, у 2025–2026 роках, регулятор знову переглядає правила — бо саме лише обмеження ставки бажаного результату так і не дало.

Висновок простий: кеп — це не фініш, а постійний процес налаштування з купою супутніх механізмів.
---
🔍 А що сам ЄС каже про результат

Це ми детально розбирали в попередніх публікаціях, тож коротко. Два незалежних органи ЄС — Єврокомісія (Hausemer et al., 2024) і Рахункова Палата (ECA, Special Report 01/2025) — після 10 років дії IFR зафіксували: ціни для споживачів не знизились, загальна вартість прийому карток для торговців не впала, а економію поглинули нерегульовані компоненти.

Тобто навіть самі по собі повні кепи не дали обіцяного ефекту. А отже, вмикати «членський» рівень 0,2/0,3 завчасно, **без супутнього пакета acquis** (тієї ж прозорості, яку ЄС додає окремо), — це взяти на себе мінуси, не отримавши плюсів.

Варто додати: гнучкість закладена в самій нормі. IFR для внутрішніх дебетових транзакцій прямо передбачає розумний перехідний період і метод середньозваженої ставки.
---
🇺🇦 Україна: момент важливіший за рівень

Складемо все докупи.

▪️ 0,2/0,3 — це рівень члена ЄС.
▪️ Молдова, така сама країна-кандидат, тримає проміжні 0,5–0,6% і не йде на повні кепи завчасно.
▪️ Польща пішла на 0,2/0,3 — але вже будучи членом, з найвищої бази й з власною A2A-альтернативою.
▪️ За оцінками самого керівництва ЄС, повноправне членство України — питання, найраніше, кінця десятиліття.

А озвучена НБУ для України траєкторія ставить **членський** рівень 0,2/0,3 на початок 2028 року — тобто за роки до самого членства, лишаючи проміжному етапу 0,5% лише близько пів року.

Це і є справжнє питання до дискусії — не «знижувати чи ні» (адаптація до acquis є зобов'язанням), а:

чи прив'язати фінальні кепи 0,2/0,3 до реального вступу до ЄС — як це зробила Молдова — чи ввімкнути їх на роки раніше, без супутнього пакета, який ЄС визнав необхідним сам?

І ставити це питання треба зараз — поки рішення ще формується, а не після.
---
📅 *Наступна публікація — що саме написано в самому IFR про терміни й механізми впровадження.*

🔗 *Попередні публікації серії та повний аналітичний документ ЄМА — у коментарях.*

---

**Джерела:** Regulation (EU) 2015/751 (IFR), EUR-Lex; National Bank of Moldova, рішення про зниження interchange (2023); EEAS, Moldova country fiche (2025); Polasik & Maciejewski, дослідження реформи interchange у Польщі; CMS / Lexology, огляди польського законодавства про interchange (2013–2015); Reserve Bank of Australia, огляди регулювання карткових платежів; European Court of Auditors, Special Report 01/2025; European Commission (Hausemer et al., 2024).

02/06/2026

📋 Публікація №3 із серії «Інтерчейндж: що відбувається насправді»
Десять років тому ЄС ухвалив реформу, яку зараз готує НБУ. У 2025 році офіційні органи ЄС оцінили її результати
У грудні 2015 року в Євросоюзі набрав чинності Regulation (EU) 2015/751 — регламент про міжбанківські комісії за карткові платежі (IFR). Мета була чіткою: знизити витрати торговців, посилити конкуренцію, знизити ціни для споживачів.
Минуло десять років. У 2024–2025 роках два незалежних офіційних органи ЄС опублікували результати своїх досліджень. Нижче — детальний розбір. Тільки офіційні джерела, тільки задокументовані факти.
📋 Що планували
Логіка IFR була проста. Interchange fee складає основну частину MDR (merchant discount rate). Обмежимо interchange → знизиться MDR → торговець заощадить → знизить ціни → виграє споживач.
IFR встановив граничні рівні: 0,2% для дебетових карток і 0,3% для кредитних. До цього середній рівень по ЄС був близько 0,65% — зниження майже втричі для дебету.
🔍 Що показало дослідження Єврокомісії (Hausemer et al., 2024)
У 2024 році Єврокомісія опублікувала офіційне дослідження застосування IFR, підготовлене для DG COMP. Це найповніший офіційний огляд результатів за 10 років.
▪️ Передача економії в роздрібні ціни — статистично незначуща або відсутня. 12 незалежних академічних робіт із 6 юрисдикцій. Максимальний задокументований показник — 0,17% зниження цін на кожен 1% зниження interchange. У більшості досліджень — нуль.
▪️ Маржа еквайрів зросла на 63%. Net MSC зросла з 0,27% до 0,44% за 2018–2022 роки. Економія не дійшла до торговців — її поглинуло зростання інших компонентів MDR.
▪️ Загальна вартість прийому карток не знизилась. При аналізі повної структури MDR (interchange + scheme fees + acquirer markup) сума або лишилась на місці, або зросла.
🔍 Що показав звіт Рахункової Палати ЄС (ECA Special Report 01/2025)
У січні 2025 року Рахункова Палата ЄС (ECA) — вищий незалежний аудиторський орган, що не підпорядковується Єврокомісії — опублікувала Special Report 01/2025 «Digital payments in the EU».
▪️ Висновок звіту: наявні дані не дозволяють достатньо підтвердити позитивний ефект для споживачів від регулювання міжбанківських комісій.
▪️ Відсутність критеріїв оцінки. IFR запроваджено без вимірюваних критеріїв успіху й без механізмів моніторингу. Через 10 років неможливо однозначно сказати, чи досягнуто мети.
▪️ Прозорість не забезпечена. Вимога unblending (Article 9 IFR) виявилась «не повністю ефективною». Більшість малих торговців досі не знає, з чого складається їхня комісія.
▪️ Scheme fees поза контролем. ECA зафіксувала їх зростання на 33,9% за 2018–2022 роки і визнала: IFR не передбачив механізмів контролю за цим компонентом.
📊 Що це означає в цифрах
Пряма економія торговців від зниження interchange в ЄС — близько 1,46 млрд євро на рік (Edgar Dunn). За 4 роки — приблизно 5,8 млрд євро.
За той самий період загальний scheme revenue у єврозоні зріс на 7 млрд євро (ECB Payments Statistics). Частина цього зростання — реальні технологічні інвестиції: NFC, токенізація, 3DS 2.0, мобільні гаманці, що дали торговцям швидші транзакції, менше шахрайства, вищу конверсію. Але навіть з урахуванням цього загальний кошик витрат торговців не зменшився — нерегульовані компоненти зросли більше, ніж торговці заощадили на регульованому.
👥 Що відбулося зі споживачами
Банки-емітенти компенсували зниження interchange-доходів через клієнтів. У Німеччині абонплати за рахунки зросли з нуля до €4–10 на місяць. У Франції з'явилась нова стаття «плата за ведення рахунку», якої до 2015 року не існувало. В Іспанії річна плата за дебетову картку зросла на 56% за 5 років після регулювання. В Ірландії AIB ввів €4,50 там, де рахунок був безкоштовним.
Верховний суд Німеччини у листопаді 2024 року розглядав масові позови споживачів про незаконне підвищення банківських плат — масштаб виявився настільки значним, що дійшов до найвищої інстанції.
🌍 Що ЄС планує далі
Після висновків ECA і дослідження Hausemer Єврокомісія не скасувала IFR. Але у PSD3/PSR — новому поколінні платіжного регулювання (політична угода — листопад 2025, публікація — літо 2026, повна застосовність — H2 2027 – початок 2028) — ЄС законодавчо закріплює саме те, чого IFR так і не досяг: обов'язкову прозорість усіх компонентів MDR.
Карткові схеми зобов'язані розкривати правила й тарифи прозоро й послідовно. Еквайри — розкривати структуру merchant service charges. IFR при цьому лишається в силі.
Тобто через 10 років після IFR ЄС законодавчо закріплює те, чого IFR так і не досяг — видимість усіх трьох потоків MDR для торговця.
🇺🇦 Що це означає для України
НБУ планує запровадити рівні IFR 2015 року — ті самі, щодо яких офіційні органи ЄС після 10 років зафіксували недостатній ефект. IFR регулює лише interchange — один із трьох компонентів MDR. Scheme fees і acquirer markup лишаються поза регулюванням. Жоден регулятор у світі не наважився ввести цінові обмеження на ці компоненти.
Мета — знизити загальну вартість для торговця — не досягнута жодного разу в жодній із 40+ юрисдикцій, де interchange вже регулюється.
❓ Питання, яке варто поставити до голосування
Якщо після 10 років у ЄС, 22 років в Австралії і трирічного дослідження у Великій Британії загальна вартість для торговця не знизилась жодного разу, і жоден регулятор не наважився регулювати решту компонентів MDR — то які саме механізми мають забезпечити інший результат в Україні?
Відповіді на це в наявних офіційних документах поки немає. І саме це питання варто опрацювати до того, як Верховна Рада голосуватиме за аналогічний підхід.

📅 Наступна публікація серії — як діяли інші країни при імплементації: Польща, Хорватія, Молдова, Австралія.

02/06/2026

Торговці заощадили. Ціни не знизились. Куди пішли гроші?

Чотири канали, якими економія від зниження interchange так і не дійшла до роздрібних цін — і чому це повторюється в кожній юрисдикції

*Публікація №4 із серії «Інтерчейндж: що відбувається насправді»*
---
Коли у 2015 році ЄС обмежив міжбанківські комісії регламентом IFR (0,2% для дебету, 0,3% для кредиту), логіка реформи була прямою: торговці платитимуть менше за прийом карток, конкуренція змусить їх знизити ціни, виграє кінцевий споживач.

Перша частина цього ланцюга справді відбулась. Interchange знизився — це зафіксовано офіційно. А ось друга й третя — ні. Повна вартість прийому карток для торговця не впала. Роздрібні ціни не відреагували. Обидва ці факти теж зафіксовані офіційно — Єврокомісією (2024) і Рахунковою Палатою ЄС (Спеціальний звіт, 2025).

Виникає арифметичне питання. Якщо один із компонентів вартості примусово стиснули, а сумарна вартість не змінилась — значить, різниця кудись перетекла. Не зникла, а перетекла. Куди саме — нижче. Це не гіпотеза ЄМА: усі чотири канали задокументовані, і всі чотири відтворились у кожній із 40+ юрисдикцій, де interchange вже регулюється.
---
⚙️ Чому так відбувається: коротко про механіку

Те, що сталося після IFR, в економічній літературі описують терміном **waterbed effect** — «ефект водяного матраца». Натиснули в одному місці — піднялося в іншому.

Причина структурна, а не змова. MDR (комісія торговця за прийом картки) складається щонайменше з трьох частин: **interchange** (іде емітенту), **scheme fees** (іде картковій системі) і **acquirer markup** (маржа еквайра). IFR обмежив лише перший компонент. Два інших залишились повністю вільними. Жоден регулятор у світі — ні в ЄС, ні в Австралії за 22 роки, ні у Великій Британії після трирічного дослідження — не наважився встановити цінові обмеження на scheme fees чи маржу еквайра.

Коли регулюється один рядок з трьох, а бізнес-модель учасників лишається тією самою, недоотриманий дохід закономірно шукає вихід через нерегульовані рядки. Саме це й сталося — чотирма паралельними каналами.
---
📊 Канал A. Торговцю просто виставили інші рахунки

Зниження interchange еквайри й платіжні провайдери компенсували новими статтями плати — або тими, що раніше «ховались» усередині єдиного MDR, а після переходу на unblending були винесені окремо й нерідко зросли.

- **PCI DSS compliance.** Обов'язковий стандарт безпеки карткових даних. До IFR часто входив у загальну комісію, після — окрема стаття на €300–70 000 на рік залежно від обсягів бізнесу.
- **Tokenization fee.** Окрема плата за транзакції без scheme-токенів — категорія, якої до IFR не існувало взагалі. Mastercard запровадив її з липня 2022 року, Visa — з жовтня 2024-го.
- **Chargeback fees.** У квітні 2024 року Visa підняла dispute filing fee до $12,50 за кейс. Кожен спір тепер коштує торговцю €15–50 — незалежно від того, на чию користь він вирішиться.
- **Gateway fees, monthly minimum fees, batch processing fees.** Усе це або з'явилось, або суттєво зросло після 2015 року.

Результат для типового малого і середнього торговця: **Total Cost of Acceptance** — повна вартість прийому карток — тримається на рівні 1,0–2,5% обороту, попри нижчий interchange у її складі. Тобто регульований компонент впав, а підсумкова цифра в рахунку — ні.
---
👥 Канал B. Рахунок виставили й клієнту банку

Емітенти, отримавши менше від торговців, добрали недоотримане з власників карток. Це найкраще задокументований канал, бо він видимий пересічному споживачеві.

- **Німеччина.** Sparkasse підняли абонплату за рахунок з нуля до €4–10 на місяць. Deutsche Bank — з €4,90 до €6,90 лише за 2022–2024 роки.
- **Іспанія.** Річна плата за дебетову картку зросла на 56% протягом п'яти років після регулювання.
- **Франція.** З'явилась нова стаття *frais de tenue de compte* — плата за ведення рахунку, якої до 2015 року не існувало.
- **Ірландія.** AIB ввів €4,50 на місяць там, де рахунок раніше був безкоштовним.

Загалом **85% країн ЄС** запровадили щомісячні абонплати за рахунки фізосіб у діапазоні €2–6. Паралельно програми кешбеку і бонусів суттєво скоротились або стали платними. Тобто споживач, заради якого реформа задумувалась, у багатьох випадках почав платити більше — прямо, через абонплату, і опосередковано, через втрачений кешбек.
---
📈 Канал C. Зросла та частина комісії, яку ніхто не регулює

Це найважливіший і найменш помітний канал. Поки регулятор стискав interchange, нерегульовані scheme fees зростали:

- **+33,9%** за 2018–2022 роки (спільна заява EuroCommerce та Ecommerce Europe, червень 2025).
- Сукупний scheme revenue у єврозоні за той самий період зріс на **€7 млрд** (ECB Payments Statistics).

Друга цифра — ключова. €7 млрд приросту нерегульованих комісій **перевищує** всю річну економію торговців від зниження interchange, яку оцінюють приблизно у **€1,46 млрд на рік** (Edgar Dunn). Іншими словами, нерегульований компонент зростав швидше, ніж економився регульований.

Тут важливий чесний контекст, без якого картина була б однобокою: частина цього зростання — це реальні технологічні інвестиції. NFC, токенізація, 3DS 2.0, мобільні гаманці принесли торговцям конкретну бізнес-вигоду й вищу конверсію. Scheme fees зросли не лише «бо могли». Але навіть з повною поправкою на цей фактор загальний кошик витрат торговця не зменшився — а саме його зменшення було метою реформи.
---
🏪 Канал D. Там, де економія таки була, вона осіла в прибутку ритейлу

Залишається останнє припущення прихильників реформи: навіть якщо вартість прийому не впала всюди, там, де торговці зекономили, вони мали б передати економію покупцям через нижчі ціни.

Емпірика цього не підтверджує. **12 академічних досліджень із 6 країн за 20 років** дають узгоджений діапазон pass-through у роздрібні ціни: від **0% до 17%** на кожен 1% зниження interchange. У більшості робіт ефект статистично незначущий або нульовий.

Причина проста й не потребує теорій змови. Найбільшу економію отримали великі торговельні мережі з найсильнішою переговорною позицією. Закон не зобов'язує їх передавати цю економію покупцям — отже, у конкурентних умовах, де ціни й так під тиском, різниця природно лишається в операційному прибутку. Перерозподіл від банків до великого ритейлу відбувся; перерозподіл до споживача — ні.
---
❓ Куди пішли гроші: підсумок

Складемо чотири канали разом:

1. У нові комісії та абонплати для торговців.
2. В абонплати й зрізаний кешбек для клієнтів банків.
3. У нерегульовані scheme fees.
4. В операційний прибуток великого ритейлу.

Скрізь — окрім роздрібних цін, заради яких реформа й затівалась.

Це не оцінка ЄМА і не позиція банків. Це те, що зафіксувала Рахункова Палата ЄС у звіті 2025 року, що підтвердило дослідження Єврокомісії 2024 року, і що відтворюється в кожній юрисдикції з регульованим interchange — від ЄС до Австралії.
---
🇺🇦 Що це означає для України

НБУ планує запровадити рівні interchange зразка IFR 2015 року. Сам по собі цей крок — частина зобов'язань з адаптації до acquis ЄС, і питання не в тому, робити його чи ні. Питання — **в термінах і графіку**: за скільки етапів, із яким перехідним періодом, як це синхронізувати з реальним темпом євроінтеграції. І головне — **чи варто поспішати в питанні, яке сам ЄС після десяти років визнав недієвим**.

Бо досвід ЄС показує: без додаткових запобіжників реформа не знижує вартість для бізнесу і не знижує ціни для споживача — вона лише перерозподіляє доходи між учасниками ринку. А в українському регулюванні поки немає жодного з механізмів, які могли б цей перерозподіл утримати:

- немає вимоги передати економію споживачам;
- немає контролю за нерегульованими компонентами MDR (scheme fees, маржа);
- немає перехідного періоду, який в усіх країнах ЄС був нормою, а не винятком.

Це і є зміст дискусії, яку варто провести **до**, а не після голосування у Верховній Раді. Не «знижувати чи ні», а «наскільки швидко, за яким графіком і з якими запобіжниками — щоб не повторити європейський результат, а перевершити його».
---
*Наступна публікація серії — як діяли інші країни при імплементації: Польща, Хорватія, Молдова, Австралія. Скільки часу, які механізми, який результат.*

*Повний аналітичний документ ЄМА буде опублікований наприкінці червня 2026 року на сайті ema.com.ua.*

*З питань: Ірина Петрова — [email protected] — +38 095 406 33 69*
---
Джерела:** Регламент (EU) 2015/751 (IFR); European Court of Auditors, Special Report 01/2025; European Commission study 2024; ECB Payments Statistics; EuroCommerce & Ecommerce Europe Joint Statement (червень 2025); Edgar, Dunn & Company; зведення 12 академічних досліджень pass-through (6 юрисдикцій, 20 років).

02/06/2026

# 💰 Торговці заощадили. Ціни не знизились. Куди пішли гроші?

# # # Чотири канали, якими економія від зниження interchange так і не дійшла до роздрібних цін — і чому це повторюється в кожній юрисдикції

*Публікація №4 із серії «Інтерчейндж: що відбувається насправді»*

---

Коли у 2015 році ЄС обмежив міжбанківські комісії регламентом IFR (0,2% для дебету, 0,3% для кредиту), логіка реформи була прямою: торговці платитимуть менше за прийом карток, конкуренція змусить їх знизити ціни, виграє кінцевий споживач.

Перша частина цього ланцюга справді відбулась. Interchange знизився — це зафіксовано офіційно. А ось друга й третя — ні. Повна вартість прийому карток для торговця не впала. Роздрібні ціни не відреагували. Обидва ці факти теж зафіксовані офіційно — Єврокомісією (2024) і Рахунковою Палатою ЄС (Спеціальний звіт, 2025).

Виникає арифметичне питання. Якщо один із компонентів вартості примусово стиснули, а сумарна вартість не змінилась — значить, різниця кудись перетекла. Не зникла, а перетекла. Куди саме — нижче. Це не гіпотеза ЄМА: усі чотири канали задокументовані, і всі чотири відтворились у кожній із 40+ юрисдикцій, де interchange вже регулюється.

---

# # ⚙️ Чому так відбувається: коротко про механіку

Те, що сталося після IFR, в економічній літературі описують терміном **waterbed effect** — «ефект водяного матраца». Натиснули в одному місці — піднялося в іншому.

Причина структурна, а не змова. MDR (комісія торговця за прийом картки) складається щонайменше з трьох частин: **interchange** (іде емітенту), **scheme fees** (іде картковій системі) і **acquirer markup** (маржа еквайра). IFR обмежив лише перший компонент. Два інших залишились повністю вільними. Жоден регулятор у світі — ні в ЄС, ні в Австралії за 22 роки, ні у Великій Британії після трирічного дослідження — не наважився встановити цінові обмеження на scheme fees чи маржу еквайра.

Коли регулюється один рядок з трьох, а бізнес-модель учасників лишається тією самою, недоотриманий дохід закономірно шукає вихід через нерегульовані рядки. Саме це й сталося — чотирма паралельними каналами.

---

# # 📊 Канал A. Торговцю просто виставили інші рахунки

Зниження interchange еквайри й платіжні провайдери компенсували новими статтями плати — або тими, що раніше «ховались» усередині єдиного MDR, а після переходу на unblending були винесені окремо й нерідко зросли.

- **PCI DSS compliance.** Обов'язковий стандарт безпеки карткових даних. До IFR часто входив у загальну комісію, після — окрема стаття на €300–70 000 на рік залежно від обсягів бізнесу.
- **Tokenization fee.** Окрема плата за транзакції без scheme-токенів — категорія, якої до IFR не існувало взагалі. Mastercard запровадив її з липня 2022 року, Visa — з жовтня 2024-го.
- **Chargeback fees.** У квітні 2024 року Visa підняла dispute filing fee до $12,50 за кейс. Кожен спір тепер коштує торговцю €15–50 — незалежно від того, на чию користь він вирішиться.
- **Gateway fees, monthly minimum fees, batch processing fees.** Усе це або з'явилось, або суттєво зросло після 2015 року.

Результат для типового малого і середнього торговця: **Total Cost of Acceptance** — повна вартість прийому карток — тримається на рівні 1,0–2,5% обороту, попри нижчий interchange у її складі. Тобто регульований компонент впав, а підсумкова цифра в рахунку — ні.

---

# # 👥 Канал B. Рахунок виставили й клієнту банку

Емітенти, отримавши менше від торговців, добрали недоотримане з власників карток. Це найкраще задокументований канал, бо він видимий пересічному споживачеві.

- **Німеччина.** Sparkasse підняли абонплату за рахунок з нуля до €4–10 на місяць. Deutsche Bank — з €4,90 до €6,90 лише за 2022–2024 роки.
- **Іспанія.** Річна плата за дебетову картку зросла на 56% протягом п'яти років після регулювання.
- **Франція.** З'явилась нова стаття *frais de tenue de compte* — плата за ведення рахунку, якої до 2015 року не існувало.
- **Ірландія.** AIB ввів €4,50 на місяць там, де рахунок раніше був безкоштовним.

Загалом **85% країн ЄС** запровадили щомісячні абонплати за рахунки фізосіб у діапазоні €2–6. Паралельно програми кешбеку і бонусів суттєво скоротились або стали платними. Тобто споживач, заради якого реформа задумувалась, у багатьох випадках почав платити більше — прямо, через абонплату, і опосередковано, через втрачений кешбек.

---

# # 📈 Канал C. Зросла та частина комісії, яку ніхто не регулює

Це найважливіший і найменш помітний канал. Поки регулятор стискав interchange, нерегульовані scheme fees зростали:

- **+33,9%** за 2018–2022 роки (спільна заява EuroCommerce та Ecommerce Europe, червень 2025).
- Сукупний scheme revenue у єврозоні за той самий період зріс на **€7 млрд** (ECB Payments Statistics).

Друга цифра — ключова. €7 млрд приросту нерегульованих комісій **перевищує** всю річну економію торговців від зниження interchange, яку оцінюють приблизно у **€1,46 млрд на рік** (Edgar Dunn). Іншими словами, нерегульований компонент зростав швидше, ніж економився регульований.

Тут важливий чесний контекст, без якого картина була б однобокою: частина цього зростання — це реальні технологічні інвестиції. NFC, токенізація, 3DS 2.0, мобільні гаманці принесли торговцям конкретну бізнес-вигоду й вищу конверсію. Scheme fees зросли не лише «бо могли». Але навіть з повною поправкою на цей фактор загальний кошик витрат торговця не зменшився — а саме його зменшення було метою реформи.

---

# # 🏪 Канал D. Там, де економія таки була, вона осіла в прибутку ритейлу

Залишається останнє припущення прихильників реформи: навіть якщо вартість прийому не впала всюди, там, де торговці зекономили, вони мали б передати економію покупцям через нижчі ціни.

Емпірика цього не підтверджує. **12 академічних досліджень із 6 країн за 20 років** дають узгоджений діапазон pass-through у роздрібні ціни: від **0% до 17%** на кожен 1% зниження interchange. У більшості робіт ефект статистично незначущий або нульовий.

Причина проста й не потребує теорій змови. Найбільшу економію отримали великі торговельні мережі з найсильнішою переговорною позицією. Закон не зобов'язує їх передавати цю економію покупцям — отже, у конкурентних умовах, де ціни й так під тиском, різниця природно лишається в операційному прибутку. Перерозподіл від банків до великого ритейлу відбувся; перерозподіл до споживача — ні.

---

# # ❓ Куди пішли гроші: підсумок

Складемо чотири канали разом:

1. У нові комісії та абонплати для торговців.
2. В абонплати й зрізаний кешбек для клієнтів банків.
3. У нерегульовані scheme fees.
4. В операційний прибуток великого ритейлу.

Скрізь — окрім роздрібних цін, заради яких реформа й затівалась.

Це не оцінка ЄМА і не позиція банків. Це те, що зафіксувала Рахункова Палата ЄС у звіті 2025 року, що підтвердило дослідження Єврокомісії 2024 року, і що відтворюється в кожній юрисдикції з регульованим interchange — від ЄС до Австралії.

---

# # 🇺🇦 Що це означає для України

НБУ планує запровадити рівні interchange зразка IFR 2015 року. Сам по собі цей крок — частина зобов'язань з адаптації до acquis ЄС, і питання не в тому, робити його чи ні. Питання — **в термінах і графіку**: за скільки етапів, із яким перехідним періодом, як це синхронізувати з реальним темпом євроінтеграції. І головне — **чи варто поспішати в питанні, яке сам ЄС після десяти років визнав недієвим**.

Бо досвід ЄС показує: без додаткових запобіжників реформа не знижує вартість для бізнесу і не знижує ціни для споживача — вона лише перерозподіляє доходи між учасниками ринку. А в українському регулюванні поки немає жодного з механізмів, які могли б цей перерозподіл утримати:

- немає вимоги передати економію споживачам;
- немає контролю за нерегульованими компонентами MDR (scheme fees, маржа);
- немає перехідного періоду, який в усіх країнах ЄС був нормою, а не винятком.

Це і є зміст дискусії, яку варто провести **до**, а не після голосування у Верховній Раді. Не «знижувати чи ні», а «наскільки швидко, за яким графіком і з якими запобіжниками — щоб не повторити європейський результат, а перевершити його».

---

*Наступна публікація серії — як діяли інші країни при імплементації: Польща, Хорватія, Молдова, Австралія. Скільки часу, які механізми, який результат.*

*Повний аналітичний документ ЄМА буде опублікований наприкінці червня 2026 року на сайті ema.com.ua.*

*З питань: Ірина Петрова — [email protected] — +38 095 406 33 69*

---

**Джерела:** Регламент (EU) 2015/751 (IFR); European Court of Auditors, Special Report 01/2025; European Commission study 2024; ECB Payments Statistics; EuroCommerce & Ecommerce Europe Joint Statement (червень 2025); Edgar, Dunn & Company; зведення 12 академічних досліджень pass-through (6 юрисдикцій, 20 років).

01/06/2026

🎉 Асоціація ЄМА офіційно є екосистемним партнером фестивалю UNCHAIN 2026 – провідного саміту фінтех та банківської справи в Центральній та Східній Європі!
🥰Ми пишаємося тим, що підтримуємо 5-ту ювілейну подію найважливішого заходу, присвяченого фінансовим послугам, банківським технологіям та інноваціям у регіоні.
🚀Разом із понад 900 особами, що приймають рішення, з понад 40 країн, великими банками, регуляторними органами та найважливішими гравцями фінтех-сфери, ми будемо активно сприяти діалогу щодо цифрового євро, відкритих фінансів, токенізації активів, DORA, відповідального штучного інтелекту та миттєвих платежів.
🎯Запрошуємо вас стати частиною цієї потужної екосистеми! Спеціально для членів та партнерів Асоціації ЄМА діє промокод U2630BLT на знижку 30% на квитки!
📌Реєстрація: https://unchainfestival.com/tickets
📅17–18 червня 2026
📍Oradea, Romania

01/06/2026

Публікація №3 із серії «Інтерчейндж: що відбувається насправді»**

📋 **10 років тому ЄС зробив те, що планує НБУ. У 2025 році офіційно визнав: вийшло не так**

У грудні 2015 року в Євросоюзі набрав чинності Regulation (EU) 2015/751 — закон про регулювання міжбанківських комісій за карткові платежі (IFR). Мета була чіткою: знизити витрати торговців, підвищити конкуренцію на платіжному ринку, знизити ціни для споживачів.

Минуло десять років. У 2024–2025 роках два незалежних офіційних органи ЄС опублікували результати своїх досліджень. Обидва — без оптимізму. Нижче — детальний розбір. Тільки офіційні джерела, тільки задокументовані факти.

📋 **Що планували**

Логіка IFR була проста. Interchange fee складає основну частину MDR (merchant discount rate). Якщо обмежити interchange, MDR знизиться. Якщо MDR знизиться, торговець заощадить. Якщо торговець заощадить, він знизить ціни. Споживач виграє.

IFR встановив граничні рівні: 0.2% для дебетових карток і 0.3% для кредитних. До цього середній рівень по ЄС становив близько 0.65% — зниження майже втричі для дебету.

🔍 **Що сталось: Hausemer et al., 2024**

У 2024 році Єврокомісія опублікувала офіційне дослідження застосування IFR — Hausemer et al., підготовлене для DG COMP (Генеральний директорат з конкуренції). Це найповніший офіційний огляд результатів IFR за 10 років.

**Pass-through до роздрібних цін — статистично незначущий або відсутній.** 12 незалежних академічних робіт з 6 юрисдикцій. Жодне не виявило значущої передачі економії від зниження interchange до роздрібних цін. Максимальний задокументований показник — 0.17% зниження цін на кожен 1% зниження interchange. У більшості досліджень — нуль.

**Маржа еквайрів зросла на 63%.** Net MSC зросла з 0.27% до 0.44% за 2018–2022 роки. Економія від зниження interchange не передалась торговцям — вона поглинулась зростанням інших компонентів MDR.

**Загальна вартість прийому карток не знизилась.** При аналізі повної структури MDR — interchange + scheme fees + acquirer markup — загальна сума або залишилась на тому ж рівні, або зросла.

🔍 **Що сталось: ECA Special Report 01/2025**

У січні 2025 року Рахункова Палата Євросоюзу — ECA, European Court of Auditors — опублікувала Special Report 01/2025 «Digital payments in the EU». ECA є вищим незалежним аудиторським органом ЄС, не підпорядковується Єврокомісії і оцінює ефективність регулювання незалежно.

**Пряма цитата зі звіту:** *«Наявні дані не дозволяють достатньо підтвердити позитивний ефект для споживачів від регулювання міжбанківських комісій».*

**Відсутність критеріїв оцінки.** IFR запроваджено без чітких вимірюваних критеріїв успіху і без механізмів моніторингу. Через 10 років неможливо однозначно сказати, чи досягнуто мети.

**Прозорість не забезпечена.** Вимога unblending (Article 9 IFR) — розкриття структури MDR для торговців — «не була повністю ефективною». Через 10 років більшість малих торговців досі не знає, з чого складається їхня комісія.

**Scheme fees поза контролем.** ECA зафіксувала зростання scheme fees на 33.9% за 2018–2022 роки і визнала: IFR не передбачив механізмів контролю за цим компонентом.

📊 **Що це означає в цифрах**

Загальна пряма економія торговців від зниження interchange в ЄС — близько 1.46 млрд євро на рік (Edgar Dunn). За 4 роки (2018–2022) — приблизно 5.8 млрд євро.

За той самий період загальний scheme revenue у єврозоні зріс на 7 млрд євро (ECB Payments Statistics). Це зростання частково відображає реальні технологічні інвестиції — масове впровадження NFC, токенізації, 3DS 2.0, мобільних гаманців, які принесли торговцям конкретну бізнес-вигоду: швидші транзакції, менше шахрайства, вища конверсія. Проте навіть з урахуванням цього контексту загальний кошик витрат торговців не зменшився — нерегульовані компоненти зросли більше, ніж торговці заощадили на регульованому.

👥 **Що відбулося зі споживачами**

Банки-емітенти компенсували зниження interchange-доходів через клієнтів. У Німеччині абонплати за рахунки зросли з нуля до €4–10 на місяць. У Франції з'явилась нова стаття «плата за ведення рахунку» — якої до 2015 року не існувало. В Іспанії річна плата за дебетову картку зросла на 56% протягом 5 років після регулювання. В Ірландії AIB ввів €4.50 там, де рахунок раніше був безкоштовним.

Верховний суд Німеччини у листопаді 2024 року розглядав масові позови споживачів про незаконне підвищення банківських плат — масштаб виявився настільки значним, що дійшов до найвищої судової інстанції.

🌍 **Реакція ЄС: що планується далі**

Після висновків ECA і дослідження Hausemer Єврокомісія не скасувала IFR. Але у PSD3/PSR — новому поколінні платіжного регулювання ЄС (політична угода — листопад 2025, публікація в Офіційному журналі ЄС — влітку 2026, повна застосовність — H2 2027–початок 2028) — ЄС законодавчо закріплює саме те, чого IFR так і не досяг: обов'язкову прозорість усіх компонентів MDR.

Карткові схеми зобов'язані розкривати правила і тарифи «прозоро і послідовно». Еквайри — розкривати структуру merchant service charges. IFR при цьому залишається в силі — PSD3/PSR його не скасовує і не переглядає.

Тобто через 10 років після IFR ЄС законодавчо закріплює те, чого IFR так і не досяг — видимість усіх трьох потоків MDR для торговця.

🇺🇦 **Що це означає для України**

НБУ планує запровадити рівні IFR 2015 року — ті самі, щодо яких офіційні органи ЄС після 10 років зафіксували недостатній ефект. IFR регулює лише interchange — один з трьох компонентів MDR. Scheme fees і acquirer markup залишаються поза регулюванням. Жоден регулятор у світі не наважився ввести цінові обмеження на ці компоненти.

Мета — знизити загальну вартість для торговця — не досягнута жодного разу в жодній з 40+ юрисдикцій, де interchange вже регулюється. Регулюється один рядок — решта залишається вільною.

❓ **І тут виникає питання, яке поки ніхто з регуляторів не поставив публічно — але яке випливає з усіх наведених даних**

Якщо після 10 років у ЄС, 22 років в Австралії і трирічного дослідження у Великій Британії мета — знизити загальну вартість для торговця — не досягнута жодного разу, і жоден регулятор у світі не наважився регулювати інші компоненти MDR — то яка реальна мета цього регулювання?

Відповідь на це питання в офіційних документах відсутня.

Але саме це питання варто поставити до того, як Верховна Рада проголосує за аналогічний підхід в Україні.

---

📅 *Наступна публікація серії — як діяли інші країни при імплементації: Польща, Хорватія, Молдова, Австралія. Скільки часу, які механізми, який результат.
*Попередні публікації: [стаття №1 — https://t.ly/SR37D] [стаття №2 — https://t.ly/9-sCW]
*Повний аналітичний документ ЄМА буде опублікований наприкінці червня 2026 року на сайті ema.com.ua*

*З питань: Ірина Петрова — [email protected] — +38 095 406 33 69*

Address

Telephone

+380995685838

Website

http://ema.com.ua/

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Ukrainian Interbank Payment Systems Member Association "EMA" posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Ukrainian Interbank Payment Systems Member Association "EMA":

Ukrainian Interbank Payment Systems Member Association "EMA"

03/06/2026

02/06/2026

02/06/2026

02/06/2026

01/06/2026

01/06/2026

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Organization

Shortcuts

Share