Délégation permanente de l'Ukraine auprès de l'UNESCO

06/09/2026

Як працювала українська дипломатія сто років тому? Хто представляв нашу державу в світі, як відбувалися міжнародні переговори, де працювали дипломатичні місії та з якими країнами УНР/Українська Держава встановлювала відносини?

Відповіді на ці та багато інших запитань можна знайти у Дипломатичному еАрхіві – цифровому ресурсі, який містить документи, фотографії, історії місць української дипломатії на інтерактивній мапі та інші цікаві матеріали.

На порталі доступні такі розділи:
🔹 Універсали Центральної Ради, Гетьманські грамоти, постанови Директорії та інші документи державного значення щодо зовнішньої політики
🔹 Міжнародні багатосторонні та двосторонні переговори, договори та угоди
🔹 Переговори в Бересті-Литовську та Берестейський мирний договір
🔹 Переговори в Києві з РСФРР та документи, підписані під час переговорів
🔹 Діяльність зовнішньополітичного відомства, його структура та накази
🔹 Наради послів і голів дипломатичних місій
🔹 Дипломатичні місії
🔹 Консульські установи
🔹 Почесні консули
🔹 Двосторонні відносини України з державами світу
🔹 Дипломатичні паспорти
🔹 Дипломатична освіта та консульські курси

Документи можна шукати не лише за темами, а й сортувати за країнами. Тож можна досліджувати й окремі епізоди української дипломатії, й історію відносин України з певною державою. Про ці та інші знахідки Дипломатичного еАрхіву розповідатимемо на Facebook-сторінці МЗС України.

🔗 Досліджуйте архів: https://earchive.mfa.gov.ua/

ℹ️Матеріали е-архіву походять із фондів Галузевого державного архіву МЗС України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного архіву громадських об’єднань та Україніки, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, Центрального державного архіву аудіовізуальних та електронних документів, Центральних державних історичних архівів у Києві та Львові, державних архівів областей України та Державного архіву міста Києва. Перелік архівних установ – учасників проєкту є відкритим і може доповнюватися.

#ІсторіяНашоїДипломатії

Відкритий портал, який акумулює документи про розвиток української дипломатичної служби, діяльність українських дипломатичних представництв та консульських уст...

04/09/2026

💬 Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на російський удар по будівлі Служби Безпеки України: "Російський удар по центральній будівлі СБУ – це серйозна ескалація, яка вимагає рішучих відповідей.

Москва завдала цього удару саме під час відновлення мирних зусиль, показавши своє справжнє неприйняття дипломатії.

Зовсім поруч під загрозою опинився й об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Софійський собор.

Ми закликаємо міжнародних партнерів твердо засудити ці дії та посилити тиск на режим Путіна.

Ми також закликаємо ЮНЕСКО рішуче відреагувати та активізувати зусилля для захисту культурної спадщини України, яка перебуває під загрозою".

01/09/2026

Over 10 million Ukrainian books Russia destroyed in a single summer.

In Kharkiv alone, a Russian strike on the publishing house destroyed 8 million books, including more than 620,000 school textbooks. In the latest attack in the Kyiv region, warehouses storing books from numerous Ukrainian publishers were hit, with more than 60,000 books destroyed.

Since the beginning of Russia's full-scale invasion, Russia has carried out at least 21 attacks on Ukraine's book industry. This summer alone, more than 30 Ukrainian publishers lost books, raw materials or works in progress.

For centuries, Russia tried to suppress the Ukrainian word through bans, decrees, and censorship. Today, it uses missiles and drones to burn books and destroy the infrastructure that allows Ukrainian literature, language, and knowledge to reach readers.

But Ukrainian books will continue to be printed, read, and passed from one generation to another. Russia will not erase Ukrainian culture.

31/08/2026

З нагоди 35-ї річниці відновлення незалежності України Президент Володимир Зеленський посмертно нагородив Геннадія Йосиповича Удовенка, міністра закордонних справ України у 1994–1998 роках, орденом князя Ярослава Мудрого ІІ ступеня.

Геннадій Удовенко є однією з визначних постатей української дипломатії.

Його професійний шлях був тісно пов’язаний з Організацією Об’єднаних Націй. Він представляв Україну в системі ООН у Женеві та Нью-Йорку, а у 1985 році став Постійним представником України при ООН.

У перші роки після відновлення незалежності він долучився до формування зовнішньої політики, працював Послом України в Польщі, а згодом очолив Міністерство закордонних справ.

У 1997 році Геннадія Удовенка обрали Президентом 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Це стало важливим визнанням його особистого авторитету та вагомим здобутком української дипломатії.

Основою його діяльності стала сформульована ним формула “трьох П”: професіоналізм, патріотизм, порядність. Ці принципи й сьогодні залишаються орієнтиром для українських дипломатів, які щодня представляють Україну та відстоюють її інтереси у світі.

Сьогодні ім’я Геннадія Удовенка носить Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС – заклад, де формується нове покоління української дипломатичної служби.

🇺🇦 35 років відновлення незалежності України – це також 35 років української дипломатії, яка утверджувала голос нашої держави у світі. Саме тому ми незмінно пам’ятаємо тих, хто творив українську дипломатію, і продовжуємо їхню справу.

31/08/2026

Щонайменше 9796 людей стали жертвами насильницьких зникнень внаслідок війни Росії проти України з 2014 року – за підрахунками правозахисників.

Проте реальна кількість постраждалих може бути значно більшою, адже Росія приховує інформацію про зниклих, і далеко не всі випадки вдається зафіксувати та задокументувати.

За цими цифрами – конкретні люди. Це тисячі людей, доля та місцеперебування яких залишаються невідомими, і тисячі родин, які чекають на бодай якусь інформацію.

Насильницьке зникнення відбувається, коли представник держави або особи, які діють з її дозволу, підтримки чи мовчазної згоди, позбавляють людину волі, а потім відмовляються визнавати факт її затримання або повідомляти, що з нею сталося і де вона перебуває.

Так людина опиняється поза захистом закону, а її близькі можуть місяцями або роками залишатися в невідомості.

У Міжнародний день жертв насильницьких зникнень ми нагадуємо про людей, які постраждали від цього злочину.

Люди – не цифри. Кожен випадок має бути розслідуваний. Кожна людина має бути знайдена.

Міжнародна спільнота має робити все, щоб притягнути до відповідальності Росію за насильницькі зникнення та інші злочини, вчинені під час її війни проти України.

31/08/2026

Сьогодні, 30 серпня, світ відзначає Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. Для України ця дата має особливе та надзвичайно болюче значення. В умовах повномасштабної агресії Російської Федерації насильницькі зникнення стали одним з інструментів російського терору на тимчасово окупованих територіях.

За даними правоохоронних органів, понад 114 тисяч людей в Україні вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Це масштабний гуманітарний виклик, що вимагає системної роботи держави, консолідації зусиль компетентних органів, залучення міжнародних партнерів та всебічної підтримки родин.

Водночас міжнародні правозахисні механізми документують випадки, які мають ознаки насильницьких зникнень на тимчасово окупованих територіях України. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні встановила, що значна частина свавільних затримань цивільних осіб російською окупаційною владою супроводжувалася приховуванням інформації про місцеперебування та долю людей.

Україна не залишає зазначені порушення без відповіді. Держава розбудовує комплексну систему розшуку, ідентифікації та повернення людей, зниклих за особливих обставин, забезпечує збір ДНК-зразків, ведення профільного Єдиного реєстру та підтримку сімей. Також функціонує офіційна інформаційна платформа МВС щодо осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Важливою складовою цієї роботи є міжнародна співпраця. Україна взаємодіє з Організацією Об’єднаних Націй, Міжнародним комітетом Червоного Хреста, Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти та іншими партнерами для розшуку зниклих, встановлення їхнього місцеперебування та документування порушень міжнародного гуманітарного права.

2026 рік є особливим для міжнародної спільноти: виповнюється 20 років з дня ухвалення Міжнародної конвенції для захисту всіх осіб від насильницьких зникнень. Цьогорічна міжнародна кампанія проходить під гаслом “Victims first. Actions now” – “Передусім жертви. Дії – зараз”, наголошуючи на праві кожної людини та її родини на правду, справедливість і відшкодування.

Україна послідовно працює над тим, щоб кожна людина, яка зникла внаслідок російської агресії, була розшукана, а кожна родина отримала відповідь. Ми продовжуємо документувати злочини, передавати зібрані матеріали міжнародним судовим та правозахисним механізмам та домагатися притягнення винних до відповідальності.

У цей день ми вшановуємо пам’ять усіх, хто зник безвісти, та висловлюємо підтримку їхнім родинам. Україна продовжує робити все можливе, щоб встановити долю кожного зниклого, знайти та повернути їх сім’ям.

Пам’ять про кожного зниклого залишається частиною нашої спільної боротьби за справедливість і людську гідність.

29/08/2026

At the end of August, sunflowers bloom across Ukraine’s fields. It was twelve years ago, when in August 2014 these fields became the setting of the events of the Ilovaisk tragedy. As Ukrainian soldiers were leaving the encirclement through the “green” corridor, they were attacked by Russian forces.

Since then, the sunflower has become a symbol of remembrance for Ukraine’s fallen defenders. Every year on August 29, we honour all those who gave their lives defending Ukraine throughout more than 12 years of Russia’s brutal aggression.

We remember their faces, their names, their stories. We bow our heads in honour of every man and woman who gave their life for Ukraine.

Eternal memory to the fallen! 🌻🕯️

24/08/2026

24/08/2026