Embassy of Ukraine in the Republic of Latvia / Посольство України в Латвії

20/06/2026

No one should ever be forced to choose between safety and home.

Today, on World Refugee Day, we express solidarity with millions of people worldwide who have been forced to flee war, violence, and persecution.

Earlier this week, together with УВКБ ООН в Україні, we marked the occasion with a photo exhibition dedicated to the stories of those who have endured displacement and rebuilt their lives in Ukraine.

For Ukraine, this day carries special meaning as Russia’s aggression continues to force our people from their homes and separate families.

We are grateful for the support extended to Ukrainians around the world and will continue working with our partners to support those affected by Russia’s aggression and help restore what war has taken from millions of Ukrainians - their homes, their communities, and their sense of security.

Because the true measure of peace will be the day Ukrainians can live freely and safely in their own homes again.

19/06/2026

19 червня міжнародна спільнота відзначає Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством, пов’язаним з конфліктом – день, що покликаний привернути увагу до глобальної відповідальності держав за дотримання прав людини, норм міжнародного гуманітарного права та забезпечення поваги до людської гідності й основоположних свобод.

На п’ятому році повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) є одним з найжахливіших злочинів проти людяності, що системно використовується загарбницькими військами РФ та її окупаційними адміністраціями як метод ведення війни, інструмент терору, залякування, знищення людської віри й гідності, навіювання страху.

Україна тісно співпрацює з міжнародними моніторинговими механізмами, а саме з Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини, Незалежною міжнародною комісією ООН з розслідування порушень в Україні, Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні та Спеціальним представником Генерального секретаря ООН з питань дітей і збройних конфліктів, які зібрали численні докази цих злочинів та підтвердили їхній системний характер.

Сьогодні підтверджено сотні випадків СНПК, зокрема щодо жінок, чоловіків, неповнолітніх дівчат і хлопців, включаючи такі жахливі злочини як зґвалтування, каліцтво або насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примус дивитися на сексуальну наругу над близькими тощо.

Наймолодшій постраждалій особі, скоєного російськими військовослужбовцями, було чотири роки. Найстаршою жертвою стала особа віком 83 роки.

Україна також привертає увагу до доповіді Генерального секретаря ООН щодо сексуального насильства в умовах конфлікту, яку було опубліковано 29 травня 2026 року. Важливим елементом цього документу стало перше включення збройних сил і силових структур Російської Федерації до так званого "списку ганьби". Наполягаємо, що це має стати підставою для заборони країні-порушниці брати участь у операціях ООН із підтримання миру.

Міністерство закордонних справ України закликає міжнародну спільноту, держави-члени ООН, міжнародні урядові та неурядові правозахисні й гуманітарні організації та механізми посилювати політичний, дипломатичний та санаційний тиск РФ задля припинення злочинної державної політики використання сексуального насильства як інструменту ведення війни та притягнення усіх винних до міжнародно-правової відповідальності.

Забезпечення прав та безпеки постраждалих від сексуального насильства, як і доступ постраждалих до правосуддя та фахової допомоги, залишатимуться пріоритетними завданнями України у співпраці з міжнародними партнерами.

19/06/2026

6 people were killed and more than 20 injured as a result of russia’s latest attacks against Ukraine.
In Zaporizhzhia, a russian strike caused a fire at a petrol station, setting a building and equipment ablaze. Two people were injured.
In the Kharkiv region, russian air attacks damaged a warehouse facility, residential buildings, and vehicles. Ten people were injured, including four children. One person was killed.
In the Dnipro region, private homes, a post office, and vehicles were damaged. An 8-year-old girl was killed in russia’s attack on Pavlohrad. One more person was injured.
In the Odesa region, russian strikes set two fuel tankers and one gas tanker on fire. Firefighting efforts were complicated by repeated air raid alerts. One person was killed and four others were injured.
In Kramatorsk, Donetsk region, russia killed three people. At least six more were injured.
russia has no intention of stopping. Through its continuous and deliberate attacks against the Ukrainian people, it demonstrates that it will not end its terror on its own. Stronger sanctions against the aggressor state are needed – without exceptions. Ukraine’s ability to defend itself against aerial terror must be enhanced. Strengthening Ukraine’s air defence remains critical to saving lives.

18/06/2026

🏥Сьогодні до Латвійської Республіки прибула чергова група українських військовослужбовців для проходження лікування та реабілітації. Цього разу Латвія прийняла 31 українського Захисника, які отримали поранення, боронячи Україну та безпеку всієї Європи.
Загалом з початку повномасштабної російської агресії медичну допомогу в Латвії вже отримали понад 950 українських військовослужбовців.

Після прибуття наші Герої пройшли комплексне обстеження у Ризькій Східній клінічній університетській лікарні (RAKUS). Відповідно до характеру отриманих поранень вони продовжать лікування та реабілітацію у профільних медичних і реабілітаційних закладах Латвії, зокрема у Травматолого-ортопедичній лікарні, Національному реабілітаційному центрі «Вайварі», Реабілітаційному центрі «Лігатне» та Національному реабілітаційному центрі «Яунтемері».

❗Латвія залишається надійним другом і партнером України, надаючи всебічну підтримку нашим Захисникам на шляху до відновлення. Особливо цінним є те, що співпраця у сфері лікування та реабілітації українських військовослужбовців продовжує розвиватися, відкриваючи можливості для надання допомоги ще більшій кількості українських воїнів, які потребують фахового лікування та відновлення.

🇺🇦🤝🇱🇻Посольство України в Латвійській Республіці висловлює щиру вдячність Уряду Латвії, Міністерству охорони здоров’я Латвії, згаданим медичним закладам, благодійним та громадським організаціям, а також латвійським і українським волонтерам за незмінну підтримку України, високий професіоналізм, турботу та солідарність з українським народом.

Окрема подяка Rīgas Austrumu klīniskā universitātes slimnīca, благодійному проєкту M-help.com та Львівський Обласний Центр Екстреної Медичної Допомоги та Медицини Катастроф завдяки яким здійснюється транспортування українських військовослужбовців до Латвії для подальшого лікування та реабілітації.

Бажаємо нашим Героям швидкого одужання, успішної реабілітації та якнайшвидшого відновлення!

📸: Rīgas Austrumu klīniskā universitātes slimnīca

18/06/2026

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга удари по Московському нафтопереробному заводу вночі 18 червня:

💬 "Одне з найпопулярніших питань, яким сьогодні вранці задаються москвичі: "Що відбувається?"

Я можу відповісти. Ваша країна розпочала загарбницьку війну проти нашої. Роками вона вбиває наших людей.

Тепер, коли ви знаєте, що відбувається, запитайте Путіна, коли він планує це припинити".

17/06/2026

ОКУПАЦІЯ КРАЇН БАЛТІЇ В ЧЕРВНІ 1940 РОКУ

Доля трьох балтійських держав – Литви, Латвії та Естонії – була вирішена ще в серпні 1939 року. Таємний протокол пакту Молотова – Ріббентропа передбачав розмежування сфер інтересів СРСР і нацистської Німеччини у Східній Європі та Балтії. Згідно з ним, балтійські країни та Бессарабія потрапили до сфери інтересів Сталіна.

«Радянські штаби вже у 1938–1939 роках друкували військові карти, на яких наші країни позначалися як Литовська, Латвійська і Естонська РСР. Наперед, щоб потім не передруковувати. За цими картами й відбувалися усі пересування військ», – згадував перший президент Литви після відновлення незалежності Вітаутас Ландсбергіс.

Після спільної з Німеччиною окупації Польщі в 1939 році Радянський Союз почав підготовку до захоплення Балтії. Біля балтійського узбережжя з’явилися радянські воєнні кораблі, радянські літаки постійно і безкарно порушували повітряний простір, збираючи розвіддані. На початку жовтня 1939-го Естонія, Латвія і Литва під тиском підписали з Радянським Союзом пакти про взаємодопомогу, за умовами яких передбачалося створення на територіях балтійських країн морських, повітряних і сухопутних баз та розміщення там близько 75 тисяч радянських солдатів.

Початок удару відклався через невдачі радянських військ у фінській кампанії. Але не надовго. Зустрівши спротив Фінляндії, Сталін відмовився від прямого збройного протистояння і зробив ставку на гібридну, «повзучу» окупацію з поступовим обмеженням суверенітету усіх трьох країн.

Все, що відбувалося далі, до болю нагадує події в Україні у 2014 та 2022 роках. На початку червня 1940 року радянські війська під виглядом навчань висунулися до кордонів країн Балтії, Балтійський флот заблокував кораблі Естонії, Латвії та Литви. Радянське угруповання налічувало близько 435 тисяч людей, до 8 тисяч гармат і мінометів, понад 3 тисячі танків, понад 500 бронемашин, 2 601 літак. На кордоні відбувалися провокації, напади на прикордонні пости і застави.

Чотирнадцятого червня, коли німецькі війська вступили до Парижа, СРСР звинуватив Литву в порушенні договору про взаємодопомогу і висунув ультиматум, вимагаючи зміни уряду та дозволу на введення «з метою безпеки і захисту мирного населення» необмеженої кількості радянських військ. За два дні аналогічні ультиматуми отримали Латвія та Естонія.

17 червня радянські танки були на вулицях Риги. Президент Латвії Карліс Улманіс намагався уникнути кровопролиття, звернувшись до народу: «До нашої країни увійшли радянські війська. Це відбувається з відома і згоди уряду, що, своєю чергою, випливає з існуючих дружніх відносин між Латвією та Радянським Союзом. Тому я хочу, щоб і жителі нашої країни на введення військових частин дивилися дружньо».

Уже через місяць у Литві, Латвії та Естонії відбулися позачергові парламентські вибори, на яких перемогли прокомуністичні «Блоки трудового народу». Радянське агентство новин ТАРС оголосило результати виборів за дванадцять годин до початку підрахунку голосів.

А через рік, у ніч на 14 червня, відбулася масова депортація громадян Латвії, Литви та Естонії до Сибіру та в табори ГУЛАГу. Загалом за рік окупації майже 10 відсотків населення країн Балтії було вбито чи депортовано: понад 10 тисяч естонців, 17,5 тисячі литовців та 15,5 тисячі латвійців, серед яких значну частину складали люди літнього віку, жінки, діти. Майже половина з них загинула в дорозі чи в перші роки переселення. В таборах Сибіру опинилися і президенти Латвії та Естонії Карліс Улманіс і Константін Пятс. Президент Литви Антанас Сметона встиг виїхати до Німеччини.

Після окупації в країнах Балтії розгорнувся потужний і добре організований партизанський спротив, відомий під назвою «лісові брати», який тривав до 1956–1957 років (хоча деякі партизани переховувалися в лісах до кінця 1970-х). Балтійські повстанці в таборах разом із воїнами УПА стали тією силою, яка зрештою зламала хребет ГУЛАГу.

Хронологія подій радянської окупації країн Балтії в червні 1940 року:
1. 4 червня – радянські війська під виглядом навчань висуваються до кордонів країн Балтії.
2. 12 червня – Балтійський флот СРСР отримує наказ про повну військову блокаду Естонії.
3. 14 червня – СРСР висунув Литві ультиматум з вимогою відставки уряду і розміщення необмеженого радянського військового контингенту.
4. 15 червня – радянські війська вторгаються до Литви і нападають на кілька латвійських прикордонних застав.
5. 16 червня – аналогічні до литовського ультиматуми отримують Латвія і Естонія.
6. 17 червня – радянські війська окуповують Латвію і Естонію.
7. 20–22 червня – у країнах Балтії формуються нові перехідні уряди, узгоджені з Москвою.
8. 14–15 липня – у Литві, Латвії та Естонії проходять позачергові парламентські вибори, на яких перемагають прокомуністичні «Блоки трудового народу».

17/06/2026

📜Латвія передала Україні масштабний комплекс історичних документів українського походження.

16 червня в Державному історичному архіві Латвії в Ризі відбулася урочиста церемонія передачі Україні комплексу історичних документів українського походження, виявлених у фондах Національного архіву Латвії.

❗Передача такого значного масиву документів українського походження є одним із найбільших випадків повернення документальної спадщини Україні за останні роки, адже подібні міждержавні передачі історичних документів відбуваються вкрай рідко.

Документи Державній архівній службі України особисто передала директор Національного архіву Латвії Мара Спруджа, які отримав Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.
У церемонії передачі також взяли участь Міністр закордонних справ Латвійської Республіки Байба Браже, Державний секретар Міністерства культури Латвії Даце Вілсоне, Тимчасова повірена у справах України в Латвійській Республіці Катерина Пасинчук, представники Національного архіву Латвії та Державної архівної служби України.

🗃️Комплекс переданих документів був виявлений під час дослідження фондів Державного історичного архіву Латвії у 2025 році. Документи охоплюють період 1860–1940 років та містять звіти, довідки, реєстри, архітектурні креслення та інші матеріали, що стосуються діяльності євангелічно-лютеранських громад, шкіл і поселень на території сучасних Івано-Франківської, Львівської, Одеської та Волинської областей України. За оцінками, документи потрапили до Латвії після закінчення Другої світової війни разом із латвійськими архівними матеріалами, повернутими з евакуації.

☑За результатами проведення фахової експертизи Національний архів Латвії дійшов висновку, що зазначені документи можуть і мають бути передані Україні відповідно до міжнародних принципів збереження культурної спадщини та чинних угод про співробітництво між архівними установами, укладених у 2002, 2015 та 2025 роках.

🤝Посольство України в Латвійській Республіці висловлює щиру вдячність Національному архіву Латвії та Міністерству культури Латвійської Республіки за плідну співпрацю та сприяння реалізації цієї важливої ініціативи.

🇺🇦🇱🇻Ця подія є ще одним свідченням незмінної підтримки України з боку Латвії та відданості справі збереження історичної пам’яті, культурної спадщини та відновлення історичної справедливості в умовах повномасштабної агресії РФ проти України.

Посольство України в Латвійській Республіці забезпечить транспортування переданих документів до України для їх подальшого збереження, опрацювання та дослідження українськими архівістами.

📸: Laura Celmiņa, Ārlietu ministrija, Oskars Artūrs Upenieks/ Kultūras ministrija.

Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Latvia
Latvijas Republikas Kultūras ministrija
Latvijas Nacionālais arhīvs
Державна архівна служба України

16/06/2026

16/06/2026

🇺🇦🇱🇻 Ukraina ir pateicīga Latvijai par tās nelokāmo atbalstu Ukrainas tautai un mūsu integrācijai Eiropas Savienībā.
Latvijas ieguldījums Ukrainas Eiropas nākotnes stiprināšanā ir īpaši nozīmīgs.
🇪🇺Kopā mēs veidojam vienotu, drošu un pārtikušu Eiropu.

Šodien Eiropas Savienības 🇪🇺 pievienošanās sarunās ar Ukrainu 🇺🇦 un Moldovu 🇲🇩 panākts būtisks progress, atverot pirmo sarunu klasteri “Pamattiesības”. Tas ir skaidrs politisks signāls, ka Ukrainas un Moldovas vieta ir Eiropā.

Latvija 🇱🇻 konsekventi atbalsta valstu reformu īstenošanu un virzību Eiropas integrācijas virzienā, turpinot sniegt politisku un praktisku palīdzību.

ℹ️ Vairāk: https://www.consilium.europa.eu/lv/policies/how-enlargement-works/