28/11/2025
Гендерний підхід – стратегія, що забезпечує врахування інтересів і досвіду жінок та чоловіків
Гендерний підхід – стратегія, що забезпечує врахування інтересів і досвіду жінок та чоловіків як невід’ємної складової планування, реалізації, моніторингу та оцінювання політики і програм у політичній, економічній, культурній і соціальній сферах для отримання жінками та чоловіками рівних благ.
З одного боку гендерний підхід неможливий без даних, адже саме завдяки гендерно чутливим даним ми можемо побачити гендерні розриви всередині груп, відмінності у потребах й інтересах жінок та чоловіків та в результаті врахувати їх.
З іншого боку, на всіх етапах роботи з даними потрібен гендерний підхід: на етапі їх збирання, обробки, публікації, аналізу, використання та поширення. Без застосування гендерного підходу існує великий ризик отримати гендерно сліпі дані, які не дадуть можливості оцінити наслідки будь-яких запланованих програм, заходів та дій для різних груп жінок та чоловіків на всіх рівнях. А аналіз не розподілених за ознакою статі даних може вести до помилкових висновків, сервіси і продукти можуть містити в собі упередження та дискримінацію за ознакою статі.
Сфера відкритих даних не має бути чимось незмінним та усталеним раз і назавжди, адже в процесі розвитку та функціонування суспільства постійно виникають нові потреби та виклики, як то внутрішнє переселення, анексія територій, COVID-19 тощо. Отже, існує потреба не тільки у нових державних даних, а й в удосконаленні якості вже існуючих.
В такому контексті все більше постає важливість інтерсекційного підходу у даних. Інтерсекційність (Інтерсекційність – це теоретичний підхід до опису, розуміння та аналізу соціальних нерівностей) – це теоретична концепція, що також має бути включена до категорій ґендерної статистики. Жінки та чоловіки не є гомогенними групами, і тому існує потреба в аналізі даних, дезагрегованих не лише за статтю, а й з урахуванням рівня освіти, типу місцевості проживання, рівня доходів, етнічної і релігійної належності, статусу інвалідності. Це необхідно для забезпечення більш чіткої картини відмінностей у статусі жінок і чоловіків, соціальних нерівностей, із якими вони стикаються, та визначення специфічних уразливих або маргіналізованих груп жінок і чоловіків.
З 2015 року в Україні на законодавчому рівні запроваджено термін публічної інформації у формі відкритих даних, тобто машиночитних даних, які можна опрацювати електронними засобами, без участі людини. Міністерство цифрової трансформації, яке формує державну політику відкритих даних, розробляє відповідні положення, перелік обов’язкових наборів даних для оприлюднення, модерує державний портал відкритих даних. На кожному з етапів формування і реалізації політики потрібно враховувати гендерний підхід та ті зобов’язання, які взяла на себе Україна у сфері гендерної рівності.
Довгі роки сприйняття процесу гендерної інтеграції відбувалось виключно у площині відповідальності уповноваженого на це центрального органу виконавчої влади (наразі це Міністерство соціальної політики України). Схожа ситуація відбувається у контексті роботи з даними. Наявність і доступність гендерно чутливих даних не є відповідальністю виключно Міністерства соціальної політики чи Державної служби статистики, яка відповідає на статистичні дані розподілені за статтю. Це питання потребує уваги, координації та узгодження дій всіх розпорядників даних, адміністраторів реєстрів, баз даних, інформаційних систем.
Міжнародні зобов’язання
Україна доєдналась до більшості міжнародних зобов’язань у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (КЛДЖ), 1979 р. (ратифіковано Україною) та факультативні протоколи до неї є одним з основних документів у сфері рівних прав та можливостей жінок та чоловіків. Конвенція спрямована на вжиття в усіх галузях, зокрема в політичній, соціальній, економічній і культурній, всіх заходів, щодо забезпечення всебічного розвитку та прогресу жінок, з тим, щоб гарантувати їм здійснення і користування правами людини та основними свободами на основі рівності з чоловіками. Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок у Заключних зауваженнях до восьмої періодичної доповіді України про виконання КЛДЖ (2017 р.) закликав державу:
розробити систему гендерних показників для покращення збору даних з розбивкою за ознакою статі та іншими відповідним факторами, які необхідні для адекватної оцінки впливу і ефективності політик та програм, спрямованих на забезпечення гендерної рівності та розширення здійснення жінками своїх прав людини (п. 49.);
збирати статистичні дані щодо домашнього насильства, сексуального насильства та інших форм насильства щодо жінок із розбивкою за віком і характером взаємин між постраждалими та кривдниками;
запровадити системний моніторинг із питань становища вразливих груп жінок, включаючи сільських жінок, жінок із інвалідністю, жінок, які живуть з ВІЛ, жінок, які постраждали від ґендерно зумовленого та домашнього насильства, жінок із числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО), жінокЛБТ, ромських жінок тощо.
Відповідно до Пекінської Платформи дій (ППД), прийнятою на Четвертій Всесвітній конференції зі становища жінок у Пекіні в 1995 р. у параграфі 206 (а) ППД національним, регіональним та міжнародним статистичним службам рекомендовано забезпечувати, щоби статистичні дані, пов’язані з окремими людьми, збиралися, упорядковувалися, аналізувалися та презентувалися з розбивкою за статтю та віком, відображали проблеми й питання, пов’язані з жінками та чоловіками в суспільстві. До того ж дані з розбивкою за статтю необхідні для моніторингу прогресу у визначених ППД сферах, серед яких: бідність; освіта та професійна підготовка; здоров’я; насильство щодо жінок; економічні можливості; влада та прийняття рішень; засоби масової інформації; навколишнє середовище; безпека; подолання наслідків збройних конфліктів; становище дівчат.
У сфері роботи з даними дуже важливим також є Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року. Всього затверджено 17 Цілей сталого розвитку, серед яких Ціль 5 присвячена питанням забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат. Гендерна рівність також пронизує всі 17 Цілей та відображається в 45 завданнях і 54 показниках. В Україні також указом Президента затверджено 17 цілей, серед яких ціль 5 “забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат”. Моніторинг національних Цілей Сталого Розвитку (ЦСР) потребує роботи у двох вимірах. З одного боку, оцінка завдань у рамках ЦСР № 5, а з іншого – робота з даними розподіленими за статтю в інших цілях. Наприклад, у ціль 4 “забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх” містить всього 1 показник розподілений за статтю, а саме: п. 4.6.1. Частка чоловіків серед шкільних учителів (%)
Перед тим, як перейти до загального огляду національного законодавства не можна не згадати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС (2014 р.), де окремою главою передбачено, що сторони посилюватимуть діалог та співробітництво зокрема з метою забезпечення гендерної рівності та недискримінації.
Національна нормативно-правова база
Ключовим національним законодавчим актом після Конституції України, що присвячений питанням забезпечення гендерної рівності є Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (2005 року прийняття). Закон ставить за мету досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Окремою статтею (ст. 5) покладається зобов’язання на центральний орган виконавчої влади в галузі статистики забезпечувати збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичних даних щодо показників становища жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства, а також щодо насильства за ознакою статі, які є репрезентативними та зіставними, згруповані за статтю і збираються на постійній основі. Утім, це створює неабиякий виклик перед Державною службою статистики, якщо такі дані не генеруються розпорядниками даних.
Вимоги до розширення збору та використання гендерно чутливих даних вміщені в низці нормативно-правових актів та урядових зобов’язань. А саме:
Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року . Так, одним із очікуваних результатів Програми (п.4) визначено розширення переліку статистичних показників за ознакою статі з розбивкою за іншими основними ознаками (вік, місце проживання, інвалідність, соціально-економічний статус тощо), відповідно показником є – кількість форм звітності, в які введено показники з розподілом за статтю.
Національний план дій з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до восьмої періодичної доповіді України про виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок на період до 2021 року . Зокрема, п. 22. – забезпечення комплексного і ефективного формування політик і програм, спрямованих на досягнення гендерної рівності, з урахуванням необхідності дотримання прав людини, а також удосконалення процедури збору даних за ознакою статі та з урахуванням інших відповідних факторів, необхідних для оцінки результативності та ефективності таких стратегій і програм. У п. 54 заплановано розроблення системи гендерних показників для покращення збору даних за ознакою статі та іншими відповідними факторами, які необхідні для адекватної оцінки впливу і ефективності політик та програм, спрямованих на забезпечення гендерної рівності та розширення здійснення жінками своїх прав людини, забезпечення надання технічної допомоги відповідними структурами ООН, а також розширення співпраці з жіночими об’єднаннями, які могли б допомогти в зборі точних даних.
Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року. Одним із принципів НПД визначено об’єктивність та обґрунтованість положень Національного плану щодо визначення наявних проблем, їх оцінювання, а також пошуку найбільш оптимальних варіантів їх розв’язання на основі адміністративних даних, статистичної інформації, результатів моніторингу дотримання прав і свобод людини…
Національна стратегія у сфері прав людини та план дій з її реалізації на 2021- 2023 роки визначається сфери, де мають містити дані за ознакою статі, наприклад у п. 45 чітко визначено завдання щодо запровадження узагальнення інформації з даними, розподіленими за віком та статтю, про розгляд судами справ щодо домашнього насильства.
Зобов’язання в рамках Партнерства Відкритий Уряд роках Партнерство Відкритий Уряд згідно плану дій з впровадження ініціативи на 2021-22 роки, де одним з зобов’язань є забезпечення відкритого доступу до гендерно дезагрегованих даних.
Закону України “Про доступ до публічної інформації” та Постанова №835.
Розпорядження КМУ від 02 грудня 2020 р. N 1517-р Питання збору даних для моніторингу гендерної рівності у якому вміщено перелік індикаторів гармонізованих з деякими сферами Пекінської платформи дій та завданнями Цілей сталого розвитку. Всього 226 індикаторів, яких 104 формуватимуться Державною службою статистики, решта – іншими органами державної влади, місцевого самоврядування й установами. Індикатори згруповані за 12 тематичними розділами:
1) «Населення»; 2) «Народжуваність, сім’я та домогосподарство»; 3) «Зайнятість та економіка»; 4) «Освіта»; 5) «Суспільне життя та прийняття рішень»; 6) «Здоров’я та смертність»; 7) «Правопорушення та насильство»; 8 ) «Наука та ІКТ»; 9) «Баланс трудового життя»; 10) «Соціальний захист»; 11) «Фізична культура та спорт»; 12) «Жінки. Мир. Безпека»
У Наказі Міністерства фінансів України від 02 січня 2019 року № 1 “Методичні рекомендації щодо впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі” визначено, що з метою спрощення подальшого використання при проведенні гендерного аналізу бюджетних програм та прийняття управлінських рішень інформацію щодо гендерної рівності у сфері/галузі, отриману під час огляду, доцільно узагальнити та згрупувати за такими позиціями: вимоги/індикатори (показники) щодо гендерної рівності, визначені міжнародними угодами, директивами міжнародних організацій, членом яких є Україна; вимоги/індикатори (показники) щодо гендерної рівності, визначені нормативно-правовими актами; дані про становище жінок, чоловіків та/або їх груп; дані про інтереси, потреби та пріоритети жінок, чоловіків та/або їх груп; дані про гендерні розриви, гендерну дискримінацію, тенденції у забезпеченні потреб та задоволенні інтересів жінок, чоловіків та/або їх груп.
Інструкція щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів яка не тільки дає визначення таких понять як “гендер” та “гендерний підхід”, а також окремо зауважує, що під час проведення гендерного аналізу (який є базою для впровадження гендерного підходу) використовуються статистичні дані з розподілом за статтю, віком, місцем проживання, ознаками інвалідності та іншими ознаками, що стосуються проблеми, на розв’язання якої спрямовується нормативно-правовий акт.
Методичні рекомендації щодо оцінювання гендерного впливу галузевих реформ визначають необхідність виявлення відмінностей у становищі, потребах, доступі до ресурсів різних груп жінок і чоловіків, на які має/матиме вплив галузева реформа та визначення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади можливих позитивних і негативних наслідків реалізації галузевої реформи для різних груп та/або конкретної групи жінок/чоловіків, що само по собі неможливо без даних розподілених не тільки за статтю, а й іншими ознаками (Наказ Міністерства соціальної політики від 4.04.2020).
Також можна виділити й інші НПА, де сама логіка їх виконання неможлива без наявності якісних даних, розподілених за статтю. Наприклад, під час проведення гендерного аудиту підприємств, установ та організацій потрібно провести аудит політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (аналіз процесів прийняття рішень та участі в них жінок і чоловіків, статистичних та адміністративних даних, які характеризують діяльність підприємства, установи, організації у цій сфері). Зокрема, мова йде про наказ Міністерства соціальної політики України 09.08.2021 № 448 щодо методичних рекомендацій про проведення гендерного аудиту підприємствами, установами та організаціями.
Send a message to learn more
