04/09/2026
Юрій Іванович Станинець(5 вересня 1906 — 11 квітня 1994) — закарпатський український письменник, громадсько-політичний діяч, греко-католицький священник та депутат Сойму Карпатської України.
Народився в селі Нижній Шард (нині Нижнє Болотне Хустського району Закарпатської області) у селянській родині.
Освіту здобував у початкових школах рідного села та Доробратова, Берегівській українській гімназії, а також в Ужгородській греко-католицькій духовній семінарії, яку закінчив у 1930 році.
Того ж року був висвячений у душпастирський сан.
Служив священником у селах Угля, Стеблівка та Вонігове.
12 лютого 1939 року обраний депутатом Сойму Карпатської України. Активно підтримував проголошення independence Закарпатської держави.
За українську патріотичну позицію зазнавав переслідувань із боку угорської окупаційної влади, був фігурантом так званого «Ковнерівського процесу».
У повоєнні роки продовжував душпастирське служіння на Закарпатті до виходу на пенсію за станом здоров'я у 1963 році.
Писати почав ще в студентські роки, створюючи фольклорні та краєзнавчі нариси, а згодом — прозові твори.
Автор повістей, оповідань та публіцистичних праць, зокрема прози на духовно-моральну та соціально-побутову тематику (повість «Юра Мурнич», роман «Сусіди» тощо).
Підтримував дружні та творчі взаємини з багатьма діячами української культури, зокрема з Уласом Самчуком.
Наприкінці життя, у 1993–1994 роках, був офіційно прийнятий до Національної спілки письменників України.
Помер 11 квітня 1994 року в селі Горонда і був похований у рідному селі Нижнє Болотне. Постать Юрія Станинця залишається важливим символом духовного опору та літературного відродження Закарпаття XX століття.
