Бобринецький відділ ДРАЦС у Кропивницькому районі Кіровоградської області

17/07/2026

17 липня 2026 року Бобринецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та відділом «Центр надання адміністративних послуг Бобринецької міської ради «Центр дії» була проведено практичне заняття, під час якого опрацьовано актуальні питання співпраці та взаємодії між відділами з метою покращення надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.
Учасниками зустрічі обговорено ряд важливих аспектів роботи, зокрема:
🔸 організація взаємодії між відділами ДРАЦС та ЦНАП;
🔸 дотримання законодавства при прийнятті заяв про державну реєстрацію народження, шлюбу, смерті.
Окрему увагу приділено можливостям подання заяв для отримання комплексної електронної публічної послуги «єМалятко» при державній реєстрації народження, а також щодо подачі заяв через портал «Дія» для отримання повторно свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Зустріч відзначилася активним обговоренням та сприяла покращенню взаємодії між відділами ДРАЦС та ЦНАП.

23/06/2026

Державна зрада: що треба знати?
У цей складний для нашої держави час питання державної зради та співпраці з державою-агресором надзвичайно важливе. Що включає у себе колабораціонізм і яке покарання передбачене за подібні дії? Про це далі.
Термін "Колабораціонізм" буквально означає співпрацю з ворогом. Використовувати його почали з часів Першої світової війни, а уже у Другій світовій він набув емоційного забарвлення. "Колабораціонізм" почав вживатися не тільки в позначенні співпраці з ворогом, але й ідеологічній підтримці нацизму. Все частіше цей термін синонімує з поняттям державної зради.
Відповідно до ст. 111 Кримінального кодексу України державна зрада – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
В умовах воєнного стану безумовним є дотримання принципів законності, патріотизму, політичної неупередженості у проходженні державної служби, оскільки це є обов’язком державного службовця.
Згідно Закону України «Про державну службу» державний службовець публічно складає Присягу державного службовця щодо служіння Українському народові, дотримання Конституції та законів України, охорони прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, честі держави. Порушення Присяги є дисциплінарним проступком, що є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади державної служби.
Згідно березневих законодавчих змін поняття "Колабораціонізм" означає наступне:
☑️Дії, спрямовані на заперечення збройної агресії проти України, публічні заклики в підтримку держави-агресора, співпраця з агресором, його збройними формуваннями чи тимчасовою адміністрацією.
☑️Добровільне зайняття громадянином України посади у незаконних органах влади на окупованих територіях.
☑️Здійснення пропагандистської діяльності у будь-яких закладах освіти України, метою якої є сприяння збройної агресії проти нашої держави.
☑️Передача матеріальних ресурсів збройним формування агресора або провадження господарської діяльності у взаємодії з ворогом.
☑️Участь у мітингах, зборах, демонстраціях, а також одержання, зберігання та розповсюдження інформації, яка направлена на підтримку держави-агресора.
☑️Добровільне зайняття посади в незаконних судових чи правоохоронних органах на тимчасово окупованих територіях, участь у будь-яких воєнізованих ворожих формуваннях.
3 березня 2022 року Верховною Радою України були ухвалені зміни до Кримінального кодексу, які стосуються діяльності колаборантів. Відтепер усі вищеперелічені дії підлягають покаранню. Кримінальна відповідальність за колабораційну діяльность визначається новою статтею - 111-1. Покарання можуть варіюватися від заборони обіймати певні посади до довічного позбавлення волі.
Отже, колаборант - це той, хто співпрацює або очолює незаконно створені органи та робить все аби підірвати суверенітет держави, тоді як виконання державним службовцем чи посадовою особою, на тимчасово окупованій території, своїх посадових обов’язків у межах та у спосіб передбачений Конституцією та законами України, виключає поняття колаборації.
В реаліях російської агресії та масового застосування окупаційними військами насильства з метою захоплення влади, актуальним стає відповідальність особи за дії або бездіяльність, вчинені під впливом фізичного або психічного насильства. З цього приводу необхідно відзначити, що відповідно до ст. 40 Кримінального кодексу України, не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

08/06/2026

28/05/2026

Свідоцтво про народження, видане за кордоном: чи має юридичну силу в Україні

За останні роки багато українців опинилися за межами нашої держави – через війну, навчання чи роботу. У багатьох за кордоном народжуються діти і там вони отримують свої перші документи. Серед них – свідоцтво про народження.

Громадяни України мають два варіанти для реєстрації дитини:
🔹 У дипломатичному представництві чи консульській установі України.
Батьки отримують українське свідоцтво про народження, а інформація вноситься до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Важливо! Консул не здійснюватиме реєстрацію, якщо законодавством країни перебування передбачено, що вона має бути проведена у місцевих компетентних органах.
🔹 У компетентному органі країни, в якій перебувають батьки.
Реєстрація здійснюється відповідно до вимог законодавства цієї держави.
Для визнання та використання в Україні документа, виданого таким органом, потрібно:
- легалізувати його, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України;
- перекласти на українську мову та засвідчити в установленому порядку.

Докладніше про це у нашому матеріалі: https://shorturl.at/dQrE1

Ми в Телеграм: https://t.me/minjustofficial

#МаюПравоЗнати #РеєстраціяНародження #НародженняЗаКордоном #СвідоцтвоПроНародження

22/05/2026

Апостилювання документів: порядок та строки

Апостиль – це спеціальний штамп, який підтверджує дійсність підпису на документі, повноваження особи, що його підписала, а також справжність відбитку печатки або штампа на ньому. Завдяки апостилю документ можна офіційно використовувати в інших країнах без додаткової легалізації.

Мін’юст апостилює документи, які видані органами юстиції, судами, державними архівними установами, а також – які оформляються нотаріусами.

Апостилювання здійснюється за допомогою Електронного реєстру апостилів. Кожен апостиль має свій унікальний QR-код, який дає змогу швидко підтвердити його справжність.

📌 Подати документи можна до:
- будь-якого відділу ДРАЦС;
- нотаріуса;
- Державної архівної служби України (якщо архівний документ).

Якщо заявник перебуває за кордоном – документи можна надіслати поштою до:
- відділу ДРАЦС;
- Держархіву.

📌 Документи, які потрібно подати:
- документ, що посвідчує особу;
- оригінал документа або його засвідчену копію;
- платіжну інструкцію про оплату послуги (не подається у разі звільнення від сплати послуги).

📌 Строк
Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснюються у строк до 3 робочих днів.

Якщо документ викликає підозру у його підробці, здійснюється додаткова перевірка документа. У такому разі зупиняється розгляд документа на строк до одного місяця, про що інформується заявника.

Докладніше у нашому матеріалі: https://shorturl.at/Cguzk

Ми в Телеграм: https://t.me/minjustofficial

#МаюПравоЗнати #АпостилюванняДокументів #ПроставленняАпостиля #Апостиль

22/05/2026

14/05/2026

14 травня 2026 року начальником Бобринецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Іриною СИНЬОГУБ проведено нараду з адміністраторами відділу «Центр надання адміністративних послуг» Бобринецької міської ради Кіровоградської області Тетяною ДОБРИК та Людмилою БІДЕНКО.
Темою заходу було питання щодо особливостей прийняття заяв про державну реєстрацію народження та смерті через ЦНАП.
У ході роботи опрацювали:
✅ прийняття заяв та документів, необхідних для державної реєстрації народження та смерті;
✅ роз’яснення умов та порядку проведення відповідної реєстрації;
✅ порядок отримання та видачі документів про державну реєстрацію народження та смерті.
Учасниками наради обговорено актуальне питання кібербезпеки при користуванні Державним реєстром актів цивільного стану громадян, електронною поштою та іншими інформаційними ресурсами, основні правила безпечної роботи в інтернеті, способи захисту персональних даних. Знання з кібербезпеки та захисту даних є критично важливими для кожного фахівця, який працює з державними реєстрами.

26/02/2026

Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків
Метою гендерної політики України є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України.
Згідно з Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» державна політика щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків спрямована на:
утвердження ґендерної рівності;
недопущення дискримінації за ознакою статі;
застосування позитивних дій;
запобігання та протидію насильству за ознакою статі, у тому числі всім проявам насильства стосовно жінок;
забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень;
забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам щодо поєднання професійних та сімейних обов'язків;
підтримку сім'ї, формування відповідального материнства і батьківства;
виховання і пропаганду серед населення України культури ґендерної рівності, поширення просвітницької діяльності у цій сфері;
захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 № 752-р схвалено Державну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року. Метою Стратегії є зменшення фактичної нерівності жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства та забезпечення впровадження міжнародних та європейських стандартів рівності.
Результатом реалізації Стратегії мають стати застосування системного підходу до реалізації державної політики забезпечення гендерної рівності та консолідація дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, суб’єктів господарювання для забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, зокрема в подоланні наслідків повномасштабної війни.
З урахуванням викликів, зумовлених повномасштабною війною на території України, Стратегія передбачає:
інтеграцію гендерного підходу в процеси надання гуманітарної допомоги, післявоєнного відновлення та розвитку України;
значущу участь жінок у процесах відновлення, зокрема у прийнятті рішень, на всіх рівнях (від національного рівня до рівня громади);
розбудову потенціалу державних службовців з питань інтеграції гендерного підходу до процесів відновлення.

29/01/2026

Фізичний і психічний примус: що говорить закон
Україна як демократична і правова держава закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов’язком держави. Найвищою юридичною силою у країні користується Конституція. Вона чітко окреслює основні юридичні аспекти взаємодії людини і суспільства, межу між законом та беззаконням, захищає права і свободи. Всі створені Закони України не мають права суперечити Конституції, а виключно - покладатися на норми і правила, прописані у Основному Законі. На принципі захисту людини, її життя та свобод створено Кримінальний кодекс. Його норми надзвичайно важливі зараз, а незнання не звільняє від відповідальності навіть у час війни.
Тема сьогоднішньої розмови надзвичайно актуальна у світі останніх подій в Україні, коли частина територій опинилися під окупацією, та люди потребують юридичної допомоги. Отже, розбираємося з поняттями фізичного та психічного примусу та даємо юридичну оцінку вчинкам людей, які опинилися під тиском.
Допоможуть розібратися у цьому питанні 39 та 40 статті Кримінального кодексу України (далі - ККУ). У частині першій статті 40 ККУ йдеться про наступне: “Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками”.
А ось питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу. Що вона говорить? Цитуємо:
1️⃣Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
2️⃣Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.
Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства та міжнародного права, вся відповідальність за порушення прав і свобод людини-громадянина України, що знаходиться на тимчасово окупованій території, повною мірою покладається на російську федерацію як на країну-загарбника.