21/08/2026
Домашнє насильство – серйозне порушення прав людини, яке може мати тяжкі фізичні та психологічні наслідки для дитини.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються у визначених законом сімейних чи близьких відносинах, а також погрози вчинення таких діянь.
Важливо, що дитиною, яка постраждала від домашнього насильства, визнається не лише дитина, щодо якої безпосередньо вчинялися насильницькі дії, а й дитина, яка стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Які бувають види домашнього насильства?
Законодавство визначає чотири основні форми домашнього насильства:
фізичне – побої, удари, штовхання, заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі та інші насильницькі дії;
психологічне – погрози, образи, приниження, залякування, переслідування та інші дії, що можуть завдавати шкоди психічному здоров’ю дитини;
сексуальне – будь-які дії сексуального характеру щодо дитини;
економічне – умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів, необхідного лікування, можливості навчатися чи отримувати інші необхідні послуги.
Як розпізнати, що дитина може зазнавати насильства?
На можливе насильство можуть вказувати страх, тривожність, замкнутість або агресивність, різка зміна поведінки, порушення сну, небажання повертатися додому, зниження успішності, проблеми у спілкуванні, а також тілесні ушкодження незрозумілого походження.
Водночас окремі ознаки самі по собі не підтверджують факт насильства, але можуть бути сигналом того, що дитина потребує допомоги та захисту.
Що робити, якщо дитина зазнала насильства?
Якщо існує безпосередня загроза життю чи здоров’ю дитини, необхідно негайно звернутися до поліції за номером 102.
Також по допомогу можна звернутися до служби у справах дітей, органів соціального захисту населення, закладу освіти чи охорони здоров’я, а також до системи безоплатної правничої допомоги.
Корисні контакти:
102 – Національна поліція України;
1547 – урядова «гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
116-123 або 0 800 500 335 – Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
116-111 або 0 800 500 225 — Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді;
0 800 213 103 — контакт-центр системи безоплатної правничої допомоги.
Як суд може захистити дитину від кривдника?
Одним із важливих механізмів судового захисту є обмежувальний припис стосовно кривдника. Це встановлений судом захід тимчасового обмеження прав або покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
У разі вчинення домашнього насильства щодо дитини із заявою про видачу обмежувального припису можуть звернутися, зокрема, батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини, мачуха або вітчим, а також орган опіки та піклування.
Обмежувальним приписом суд може застосувати один або декілька заходів, передбачених законом, зокрема:
• заборонити кривднику перебувати у місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
• обмежити спілкування з постраждалою дитиною;
• заборонити наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи та інших місць частого відвідування постраждалою особою;
• заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
• заборонити вести листування, телефонні переговори або контактувати з постраждалою особою через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису приймається судом на підставі оцінки ризиків. Такий припис видається на строк від одного до шести місяців і за відповідних умов може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців.
Справи про видачу обмежувального припису розглядаються судом у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України. Суд має розглянути таку справу не пізніше 72 годин після надходження відповідної заяви. Рішення про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Водночас у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи уповноважений підрозділ Національної поліції України може винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Він спрямований на негайне припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та може містити, зокрема, вимогу залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборону входити до нього та заборону контактувати з постраждалою особою. Такий припис виноситься строком до 10 діб.
Яка відповідальність передбачена за домашнє насильство?
Залежно від характеру вчинених дій та їх наслідків законодавство України передбачає адміністративну або кримінальну відповідальність.
Зокрема, стаття 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за вчинення домашнього насильства. Окремо передбачено відповідальність за такі правопорушення, вчинені стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Стаття 126-1 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, якщо такі дії призводять до визначених законом наслідків.
Водночас конкретна правова кваліфікація залежить від обставин кожного випадку. Насильницькі дії щодо дитини за наявності відповідних підстав можуть кваліфікуватися також за іншими нормами кримінального законодавства України.
Пам’ятаймо
Насильство не можна замовчувати. Дитина має право на безпеку, захист і повагу до її гідності.
прес-секретар Черкаського апеляційного суду Світлана МІРОШНІЧЕНКО
