02/09/2026
405-РІЧЧЯ ХОТИНСЬКОЇ БИТВИ
Сьогодні говоримо про героїчне минуле нашого народу. Нічого не перебільшуючи і не применшуючи, можна сказати, що воно було славним протягом багатьох століть. Українці ніколи не вели загарбницьких війн, їм щоразу доводилося захищатися. Так було і під час знаменитої Хотинської битви, де об’єднані сили України і Польщі захистили не тільки свої землі, а й інші народи від турецького нашестя.
405 років тому, у вересні 1621 року під Хотином зібралися величезні військові сили. Султанська Туреччина, яка вирішила завоювати Польщу, а потім Україну, знищити козацтво, зосередила тут майже 220-тисячне військо. Польські та українські збройні сили (70 тис., з яких близько 35 тис. становили козаки) кількісно значно поступалися турецьким. Хотинська війна 1621 року стала першим повномасштабним воєнним зіткненням Речі Посполитої та Османської імперії.
Головним героєм Хотинської битви для українців залишається гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Саме козацькому війську, яке він очолив, справедливо приписують ключову роль у стримані поступу Османської імперії. В цій битві запорожці прийняли на себе основний тягар турецьких нападів.
Про вирішальну роль українських козаків у Хотинській битві свідчать численні турецькі й польські тогочасні джерела, зокрема твердження її учасників. Навіть представники з польського табору визнавали, що козаки не тільки винесли на своїх плечах тягар війни і забезпечили перемогу, а й взагалі врятували Річ Посполиту від загибелі. Сеймовий комісар польської армії магнат Якуб Собеський заявив: «Справжніми переможцями під Хотином і рятівниками Польщі були козаки». Вірменський хроніст Авксент писав: «Якби не козаки, польське військо було б розбите за 3-4 дні. Перемога сталася лише завдяки Богові і запорозьким козакам». Молдавський літописець Костін так поціновував запорожців та їхнього ватажка Сагайдачного під Хотином: «Козаки зі своїм гетьманом, що був справжньою людиною і воїном, трималися дуже стійко».
Мудрий політик та дипломат, досвідчений військовий , відомий успішними походами супроти Криму й Московії, Петро Конашевич-Сагайдачний сподівався, що участь у Хотинський війні спонукає королівську владу визнати права Православної церкви та покращити становище козацтва. Але після завершення кампанії цілком досягнути бажаного не вдалося. Гетьман, поранений татарською стрілою в серпні 1621 року, помер у квітні наступного року. Хотинська битва стала для Сагайдачного зенітом його слави як полководця. Відразу після смерті гетьмана наділили ореолом героя і захисника «отчизни від турчина». Та й вороги визнавали його військовий талант.
Наслідки Хотинської битви мали велике міжнародне значення. Оборона Хотина не лише зупинила просування османської армії углиб Речі Посполитої чи й далі в Європу. ЇЇ учасники – українські козаки , вкотре заявили про себе як про важливу військову силу. Розгром османського війська під Хотином привів до внутрішнього політичного послаблення султанської влади.
Більше про Хотинську війну та очільника запорожців у цій битві Петра Конашевича-Сагайдачного пропонуємо дізнатися з книг, представлених на виставці.
Запрошуємо до бібліотеки.
Бібліотека працює щоденно, окрім неділі, з 10-00 до 18-00.
