12/08/2026
Право дитини бути почутою є одним із основоположних прав, а також важливою умовою дотримання принципу кращих інтересів дитини.
Нажаль, практика реалізації цього права має ряд складнощів на всіх рівнях суспільства, зокрема органами влади. Серед причин - стереотип щодо другорядності думки дитини, її важливості порівняно з дорослими; невміння дорослих налагоджувати комунікацію з дитиною; формальне зʼясування думки дитини при вирішенні питань, які її стосуються і т.д.
Ситуація ще складніше, якщо дитина має порушення мовлення, або інші проблеми розвитку.
Водночас, під час перевірок територіальні органи Нацсоцслужби мають визначити чи була зʼясована думка дитини під час прийняття органами влади (органами опіки, службами у справах дітей, органами соціального захисту, надавачами соціальних послуг) рішень, які стосуються життя дитини.
Тому, упродовж трьох днів, представники головних управлінь Нацсоцслужби, серед яких заступниця начальника Головного управління у Чернігівській області, Юлія Олифіренко, під час тренінгу «Методологія та практика забезпечення права дитини бути почутою» вивчали сучасні інструменти комунікації та підходи до захисту прав дітей, зокрема:
▪️ правозахисну модель інвалідності та етичні стандарти з'ясування думки дитини;
▪️ альтернативну та додаткову комунікацію, методики натуралістичного втручання та інтенсивної взаємодії;
▪️ алгоритми адаптації безбар'єрного простору та розпізнавання невербальних сигналів дискомфорту;
▪️ практики оцінки найкращих інтересів дитини та реагування у кризових ситуаціях.
Захід організувало Представництво «Сейв зе Чілдрен Інтернешнл» в Україні (Save the Children) спільно з експертами ГО «Соціальна Синергія» для фахівців соціальної та правозахисної сфер.
«Під час перевірок ми звертаємо увагу, що право дитини бути заслуханою порушується дуже часто. Зокрема, такі висновки ми зробили після проведених перевірок щодо розвʼязання органами опіки та піклування спорів між батьками щодо місця проживання дитини. Часто думка дитини не документується також під час оцінювання потреб сімʼї у соціальних послугах, оцінюванні рівня безпеки дитини та під час інших ситуацій. З іншого боку, є і буквальне застосування думки дитини, наприклад, при вирішенні питань позбавлення батьків батьківських прав. Є випадки, коли компетентні органи пояснюють відсутність таких рішень тим, що дитина проти. Тому тут важливо не заслухати, а реально почути дитину і зважено підійти до прийняття рішень саме в інтересах дитини та її безпеки», зазначає Юлія Олифіренко.
Проводячи перевірки та спілкуючись з органами, які приймають рішення щодо дітей, Головне управління буде не лише контролювати, а й консультувати під час перевірок з цих питань. Адже захист прав дитини є спільним завданням всіх органів влади та самоврядування.
#Нацсоцслужба