Філія "Медична бібліотека" ЧОУНБ ім. Русових

  • Home
  • Ukraine
  • Chernihiv
  • Філія "Медична бібліотека" ЧОУНБ ім. Русових

Філія "Медична бібліотека" ЧОУНБ ім. Русових Філія "Медична бібліотека" Чернігівської обласної універсальної бібліотеки імені Софії та Олександра Русових

07/08/2026

Корифеї медичної науки

27 липня, в день пам'яті святого великомученика і цілителя Пантелеймона, медична спільнота України відзначила професійне свято. На знак поваги до представників цієї гуманної милосердної професії у Філія "Медична бібліотека" ЧОУНБ ім. Русових Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових організовано виставку "Корифеї медичної науки", де представлені книги та статті про лікарів, чиї імена стали легендами за життя. Ці люди назавжди залишились Учителями для не одного покоління лікарів.

Виставка працюватиме упродовж двох тижнів – з 7 до 21 серпня.

Один із видатних лікарів ХІХ – початку ХХ століть – Феофіл Яновський, якого кияни називали "Святим лікарем" за виняткову людяність, доброту, самопожертву, за душевний дар розуміти хворого і співчувати йому. Серед медичної спільноти Феофіла Гавриловича називали cor ardens (палаюче серце).

Феофіл Яновський народився 12 червня 1860 року в селі Миньківці Ново-Ушицького повіту (нині Хмельницька область). Випускник Київської гімназії № 3 (закінчив із золотою медаллю). Продовжив навчання в Імператорському Київському університеті Святого Володимира на медичному факультеті. Проходив практику за кордоном, півтора місяця – у Парижі, де вивчав питання бактеріології у Пастера й Коха, відтак – у Берліні, де переймав досвід у Лейдена і Гергардта, а методи діагностики опановував у клініці професора Жермена Се. Став першим серед клініцистів академіком АН УРСР.

Працював лікарем Олександрівської лікарні Києва (1882–1917), був професором Новоросійського університету (1904) й кафедри факультативної терапії та лікарем діагностики Імператорського Київського університету (надалі – Київського інституту). Засновник системи протитуберкульозних санаторіїв та Інституту пульмонології і фтизиатрії (нині інститут імені Ф. Г. Яновського). Автор наукових робіт у галузях мікробіології, діагностики й терапії туберкульозу, хвороб нирок, фізіології і патології травлення, клінічної бактеріології. Ним описані деякі нові ознаки захворювань легень і плеври, опубліковані монографії "Туберкульоз легень" (1923), "Діагностика захворювань нирок у зв'язку з їх патологією" (1927). Голова єдиного науково-медичного товариства, І й ІІ всеукраїнських з'їздів терапевтів. Засновник київської школи терапевтів.

Життя Феофіла Яновського – явище унікальне. Воно було прожите на єдиному подиху – служіння людині. Унікальним явищем стала і його смерть. Мешканці Києва не хотіли вірити в те, що святого лікаря не стало. Його вийшли проводжати в останню путь усі кияни, тримаючи в руках білі лілії – улюблені квіти Феофіла Гавриловича. Газети вийшли у траурних рамках з написом "Пішла з життя ЛЮДИНА". Його палаюче серце перестало битися 8 липня 1928 року.

Валентин Войно-Ясенецький (1877–1961) увійшов в історію медицини як видатний хірург і церковний діяч (архієпископ Кримський і Сімферопольський). Валентин Феліксович – уродженець Керчі. Надалі сім'я переїхала до Києва.

Валентин Войно-Ясенецький любив малювати, особливо захоплювався зображенням духовного життя ченців Києво-Печерської лаври. Але він вирішив займатися не тим, що подобається, а тим, де ти принесеш більше користі людям. Закінчив медичний факультет Імператорського Київського університету Святого Володимира. Працював земським лікарем у різних губерніях. Опублікував монографію "Регіональна анестезія", яку в 1916 році захистив як докторську дисертацію. З 1920 року – професор топографічної анатомії та оперативної хірургії Ташкентського університету. За свої релігійні переконання і церковну діяльність зазнав переслідувань з боку радянської влади й неодноразових арештів, пройшов ГУЛАГ. У роки Другої світової війни був головним хірургом евакошпиталю.

Працював у багатьох галузях хірургії, чверть віку вивчав питання гнійної хірургії. Під час війни одним із перших дійшов висновку про необхідність раннього і радикального лікування остеомієліту, який ускладнює вогнепальні поранення. За праці "Нариси гнійної хірургії (1934) та "Пізні резекції при інфікованих вогнепальних пораненнях суглобів" (1944) відзначений Державною премією СРСР, більшу частину якої переказав на допомогу дітям-сиротам.

Наприкінці життя Валентин Феліксович осліп, але зберіг ясність мислення і працелюбство. 11 червня 1961 року вчений, архієпископ закінчив своє земне життя. Похорон перетворився на демонстрацію виявлення великої любові простого люду до цієї неординарної особистості. Похований Валентин Войно-Ясенецький у Свято-Троїцькому соборі в Сімферополі. Там само зберігаються його мощі як велика святиня після перепоховання і канонізації в 1966 році.

Олександр Богомолець – син революціонерів-народників, який народився в Лук'янівській тюрмі в Києві. У майбутньому став видатним патофізіологом, організатором науки, академіком, президентом АН України (1930–1946), лауреатом Державних премій СРСР (1941).

Закінчив з відзнакою медичний факультет Новоросійського (Одеського) університету (1906). На початку своєї наукової діяльності працював під керівництвом відомого патолога В. В. Підвисоцького. У 1931 році переїхав до Києва, де очолив Інститут експериментальної біології і патології та Інститут клінічної фізіології. На базі цих закладів у 1953 році було створено Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця.

Олександр Олександрович створив велику школу патофізіологів. Його праці сприяли розвитку всіх галузей патологічної фізіології. Вчення Олександра Богомольця про фізіологічну систему сполучної тканини стало основою сучасних уявлень про колагеноз. Для посилення функцій сполучної тканини Олександр Олександрович запропонував і ввів у практику антиретикулярну цитотоксичну сироватку (АЦС), яку використовували у багатьох країнах. Олександр Богомолець був ініціатором і керівником наукової розробки способів консервування крові. Велику увагу приділяв питанням геронтології та боротьбі з передчасним старінням.

Олександр Олександрович пішов із життя 19 липня 1946 року. Похований на території дендропарку, висадженого його учнями, біля будівлі Інституту фізіології імені О. О. Богомольця.

Україна золотими літерами вписала в історію вітчизняної і світової медицини ці імена.

Микола Амосов – видатний хірург, один з основоположників легеневої і серцевої хірургії;
Олександр Возіанов – хірург-уролог, академік, лауреат Державної премії України;
Микола Гамалія – відомий мікробіолог, лауреат Державної премії СРСР;
Данило Заболотний – видатний мікробіолог та епідеміолог, один із засновників вітчизняної епідеміології;
Ілля Мечников – усесвітньо відомий біолог, бактеріолог, патолог;
Олександр Шалімов – хірург, академік, лауреат державних премій України

та багато-багато інших.

На виставці можна ознайомитися з книгами про непростий життєвий шлях відомих корифеїв медицини.

Приємного перегляду!

Література

1. Микола Михайлович Амосов. Легенда світової науки : біобібліогр. покажч. / упоряд. : Л. Є. Корнілова, Т. А. Остапенко ; Нац. наук. мед. б-ка України. – Київ : ННМБ України, 2009. – 80 с.
2. Велетень духу В. Ф. Войно-Ясенецький / підгот. Лук'ян Маринжа // Здоров'я України. – 2011. – № 20. – С. 3.
3. Воронцовська І. І. Святитель Лука (Войно-Ясенецький) – видатний хірург, архієпископ / І. І. Воронцовська // Новини медицини і фармації. – 2011. – № 17. – С. 22.
4. Ганіткевич Я. В. Історія української медицини в датах та іменах / Я. В. Ганіткевич ; Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Львів. від-ня, Всеукр. лікар. т-во. – Львів : Афіша, 2004. – 364 с.

С. 50, 73,90, 102, 105, 108, 109, 114, 116, 117, 120, 122, 124, 128, 129, 138,146, 149, 156, 232, 249, 270, 272 : Згадується Олександр Олександрович Богомолець.

С. 49, 53, 55, 58, 77, 83, 87, 97, 101, 119, 234, 243, 246, 258, 269 : Згадується Теофіл (Феофіл) Гаврилович Яновський.

С. 247 : Згадується Валентин Феліксович Войно-Ясенецький.

5. Грандо О. А. Визначні імена в історії української медицини / О. А. Грандо ;

С. 145 : Згадується Олександр Олександрович Богомолець.

С. 190 : Згадується Теофіл (Феофіл) Гаврилович Яновський.

С. 199 : Згадується Валентин Феліксович Войно-Ясенецький.

6. Іващенко В. Хрест і скальпель, або За віру в Бога – ГУЛАГ! : видатний хірург і архієпископ Лука, в'язень і лауреат Сталінської премії – Валентин Феліксович Войно-Ясенецький / В. Іващенко. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2012. – 124 с.

7. Імена в медицині у відгомоні часу. 2018 рік (січень – червень) : календар знаменних та пам'ятних дат / укл.: А. М. Кобизська, Л. Є. Корнілова ; Нац. наук. мед. б-ка України. – Київ : [б. в.], 2017. – 85 с.

С. 28 : Згадується Олександр Олександрович Шалімов.

8. Україна медична. Хто є хто : довід.-біограф. вид. [Вип. 3 : 2005–2006] / уклад. В. В. Болгов. – Київ : Поліграфкнига, 2005. – 270 с.

С. 62 : Згадується Олександр Олександрович Шалімов.
Докладніше за посиланням: https://libkor.com.ua/news/7636-korifeyi-medichnoyi-nauki
#Чернігів #бібліотека #бібліотекаРусових #медичнабібліотека #книжковавиставка

01/08/2026

👨‍⚕️ Операції по 15 годин, робота під час повітряних тривог і щоденна боротьба за життя пацієнтів — таким є професійний шлях чернігівського онкохірурга Олександра Колотила, якому нещодавно присвоїли почесне звання «Заслужений лікар України».

У медицині Олександр Миколайович уже понад 30 років. Свій шлях він розпочинав із навчання в Луганську, проходив інтернатуру, працював під наглядом наставників і крок за кроком опановував одну з найскладніших професій.

Сьогодні він очолює відділення пухлин голови, шиї та відновлювальної хірургії Чернігівського медичного центру сучасної онкології. Разом із колегами проводить надскладні операції, які можуть тривати 12–15 годин, а після видалення пухлин відновлює пацієнтам можливість говорити, їсти та повертає якість життя.

Попри високу державну нагороду, сам лікар не вважає її підсумком своєї роботи.

«Насправді це стимул. Моє завдання як керівника — передати досвід молодим лікарям», — говорить Олександр Колотило.

Навіть під час війни медики продовжують працювати. Якщо операція вже розпочалася, її не можна зупинити через повітряну тривогу. У такі моменти лікарі залишаються біля операційного столу, адже від їхніх рішень залежить людське життя.

Найбільшим викликом Олександр Миколайович називає пізнє звернення пацієнтів. Багато людей місяцями ігнорують тривожні симптоми, втрачаючи дорогоцінний час для лікування.

Подробиці читайте в газеті «Гарт» №31 від 30.07.2026 року

31/07/2026

Цей день в історії медицини: Чернігівській обласній лікарні – 75 років!

31 липня Чернігівська обласна лікарня відзначає 75-річчя з дня заснування. Цьому передувало рішення виконкому Чернігівської обласної ради від 6 липня 1951 року № 1071 "Про організацію в Чернігові обласної лікарні" і наказ № 298 "Про реорганізацію 2-ї Чернігівської міської лікарні в обласну". Згідно з цими документами вже 31 липня було відкрито обласну лікарню, а 1 серпня лікувальний заклад прийняв перших пацієнтів. Спочатку було сто лікарняних ліжок: двадцять п'ять терапевтичних, сорок онкологічних, двадцять неврологічних, п'ятнадцять урологічних.

Першим головним лікарем було призначено Давида Фрідбурга. Саме йому довелося налагоджувати роботу невеликого колективу лікарів та середніх медичних працівників з надання медичної допомоги населенню області. За роки, коли лікарнею керував Євген Колотов (1953–1955), ліжковий фонд закладу збільшився до 350 ліжок. Значний внесок у розвиток і поліпшення матеріально-технічної бази лікарні було зроблено в 1955–1960 роки, коли головним лікарем стала Клавдія Куликова. За її керівництва було відкрито стоматологічне відділення, де працював хірургом-стоматологом Василь Білий. Він увійшов в історію медицини як хірург високої кваліфікації завдяки віртуозно зробленим операціям, окремі з яких було включено в підручники з хірургії і стоматології. Одна з них – коли довелося витягати кулю з просвіту сонної артерії у ветерана війни, що був поранений у груди.

Клавдія Христофорівна була відзначена найвищою на той час державною нагородою.

У 1960 році лікарню очолив Микола Кононенко – видатний організатор, цікавий оповідач і співрозмовник, принциповий та вимогливий керівник. За його керівництва в закладі працювали хірург Феодосій Губенко – заслужений лікар України, також удостоєний найвищої нагороди того часу; Андрій Соломко – завідувач хірургічного відділення до 1973 року, прекрасний хірург, який оперував на серці, легенях і шлунку. Його самовіддана праця пізніше була відзначена кількома орденами й медалями. Заслужений лікар України Сергій Богдан, працюючи в обласному відділі охорони здоров'я, з 1963 року обіймав посаду першого заступника завідувача, а від 1960 року Сергій Ілліч за сумісництвом – лікар-гінеколог обласної лікарні. Працював тут до 1966 року – до призначення головним лікарем Чернігівського пологового будинку.

З 1973 до 1987 року хірургічне відділення лікарні очолювали ортопеди-хірурги Павло Чабанюк та Петро Киян – згодом заслужені лікарі України. Кандидат медичних наук, заслужений лікар України Володимир Бабухадія також очолював хірургічне відділення. В обласній лікарні вдосконалював свої практичні знання і відомий на Чернігівщині фахівець, теж заслужений лікар України Василь Зуб. Від листопада 1964 до кінця січня 1997 року він працював тут хірургом за сумісництвом.

У 1974 році головним лікарем закладу було призначено Анатолія Грушу – лікаря з більш сучасними знаннями та прогресивними поглядами на розвиток медицини й охорону здоров'я. Він представляв молоду повоєнну формацію лікарів. Доктор медичних наук, академік, професор, автор близько п'ятдесяти наукових праць і монографій, Анатолій Микитович очолював обласну лікарню майже 25 років і за цей час зробив вагомий внесок у її розбудову. За ініціативи Анатолія Груші та під його керівництвом обласна лікарня стала справжнім центром здоров'я для людей області. Близько пів мільйона хворих пролікувалося тут за роки перебування Анатолія Микитовича на посаді головного лікаря. Ліжковий фонд збільшився до 1000 ліжок. Було побудовано терапевтичний корпус, консультативну поліклініку, корпуси для інвалідів і ветеранів війни та постраждалих від аварії на ЧАЕС, патологоанатомічної служби, харчоблоку тощо.

Ім'я Анатолія Груші увічнено на меморіальній дошці на фасаді лікарні.

У 1984–1985 роках головним лікарем обласної лікарні працював заслужений лікар України, кандидат медичних наук, лікар вищої кваліфікації з ортопедії та травматології Григорій Сахно. Процес реконструкції і розширення закладу тривав. Відділення нейрохірургії на чолі з Анатолієм Бугреєм перейшло на цілодобове чергування й надання невідкладної допомоги в будь-який час. Було створено проктологічну службу на чолі з Валентином Литвиненком, яка стала надавати спеціалізовану допомогу в лікуванні проктологічних захворювань, включаючи складні реконструктивно-відновлювальні операції.

З 2003 до серпня 2015 року головним лікарем обласної лікарні був Микола Романюк. Очоливши її, Микола Михайлович насамперед дібрав керівні кадри й підготував концепцію реформування медичного закладу. А потім почалася робота над поліпшенням матеріально-технічної бази та розвитку сучасних малоінвазивних технологій, оптимізації лікувального процесу. Були організовані нові відділення й кабінети, а саме – гемодіалізу на 14 місць і сателітні відділення в Ніжині та Прилуках (по 6 місць); відкриті відділення малоінвазивної та ендокринної хірургії, судинної хірургії, кардіологічне, відділення інтенсивної терапії загального профілю, кабінети діабетичної стопи, комп'ютерної томографії. Закуплено медичне обладнання: комп'ютерні томографи, УЗД-апарати експертного класу, цифрові та пересувні рентген-апарати, операційні столи, відеофіброгастроскоп, гастроскоп, резектоскоп, літотриптор, кардіомонітори, електрокардіографи, наркозно-дихальна апаратура, 18 апаратів штучної нирки та 3 водоочисні шафи, операційний мікроскоп для нейрохірургічних операцій, найсучасніше офтальмологічне обладнання, функціональні ліжка тощо. Придбано більше 100 комп'ютерів, що дало змогу забезпечити всі відділення і служби закладу комп'ютерною технікою.

За багаторічну сумлінну працю на ниві охорони здоров'я, вагомий внесок в організацію медичної допомоги населенню області Миколі Романюку надано звання "Заслужений лікар України", він нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, став лауреатом першої Національної медичної премії України, занесений до Книги Пошани, нагороджений зіркою "Патріот України" та дипломом "Ювіляру України".

Від серпня 2015 року очільником обласної лікарні призначено Андрія Жиденка (до цього з 2007 року працював головним лікарем міської лікарні № 1). Детально ознайомившись із ситуацією і станом справ, Андрій Михайлович продовжив працювати над покращенням матеріально-технічної бази закладу, підвищенням спеціалізації та кваліфікації медичного персоналу. Так сталося, що саме на цей період припадає найскладніший етап у системі охорони здоров'я – реформування галузі, яке змінює всю систему надання медичної допомоги населенню, а відтак і концепція медичного закладу змінюється.

2014 року почалась антитерористична операція на сході України проти незаконної російської агресії. А це перші скалічені та поранені як серед військових, так і серед мирних жителів, нові виклики і новий досвід.

Обласна лікарня під керівництвом Андрія Жиденка гідно пройде всі вимоги МОЗ України щодо оптимізації роботи в нових умовах. З 2019 року заклад змінив назву на КНП "Чернігівська обласна лікарня". По-іншому стала називатись і посада очільника – генеральний директор.

Підприємство має всі необхідні ресурси і технології, орієнтовані на забезпечення медичного обслуговування в найбільш складних або рідкісних випадках захворювань із залученням усієї шпитальної спеціалізованої медичної допомоги, включаючи паліативну і реабілітаційну. Лікарня забезпечує медичним обслуговуванням населення області, включаючи дітей до 16 років, на основі медичних договорів і ліцензій фармацевтичних компаній.

Справжнім викликом для кожного українця стало 24 лютого 2022 року, коли Росія почала повномасштабне вторгнення на територію України. Усі медичні працівники обласної лікарні під керівництвом свого очільника були напоготові, жоден не залишив свого поста. Хірургічні відділення були підготовлені до прийому перших поранених. Як ніколи, команда лікарів усвідомлювала своє найголовніше завдання – рятувати захисників Чернігова, не залишаючи без уваги тяжкохворих мирних жителів. Фахівці не припиняли операцій під час вимкнення світла, тривог і вибухів. Кожен медичний працівник лікарні – від медсестрички до директора – усвідомлював, що з цього дня їхня лінія фронту тут і відступати не можна.

Заслужений лікар України Андрій Жиденко нагороджений орденом "За заслуги" І, ІІ і ІІІ ступенів, медаллю "За оборону Чернігова" та Знаком народної гідності.

Сьогодні на базі лікарні працюють 26 стаціонарних відділень на 800 ліжок, із них 13 відділень терапевтичного профілю на 400 ліжок, анестезіологічне відділення з ліжками інтенсивної терапії загального профілю (25 ліжок), відділення інтенсивної терапії гострих інсультів (9 ліжок) і допоміжні служби для верифікації діагностичного процесу для надання якісних медичних послуг населенню області та України.

Зі святом, шановні медичні працівники обласної лікарні! Хай найкращі традиції закладу зберігаються і збагачуються! Низький уклін вам за жертовну працю, високий професіоналізм і трудовий героїзм!

Література

1. Брик О. На варті життя і здоров'я. Чернігівській обласній лікарні – 65 / Олексій Брик, Микола Романюк, Олексій Петрик. – Чернігів : Десна, 2016. – 239 с.

2. Груша А. М. З історії медицини Чернігівщини / А. М. Груша, М. М. Дуля. – Чернігів, 1999. – 266 с.

3. Здравоохранение Черниговской области : науч.- вспом. указ. отечеств. лит. за 1918–1985 гг. / Черниг. обл. отд. здравоохранения, Черниг. обл. науч.-мед. б-ка, Черниг. обл. науч. мед. о-во социальных гигиенистов и организаторов здравоохранения ; [сост.: М. М. Дуля, Г. Ф. Середенко]. – Чернигов, 1987. – 256 с.
Докладніше за посиланням: https://libkor.com.ua/news/7629-cei-den-v-istoriyi-medicini-chernigivskii-oblasnii-likarni-75-rokiv
#Чернігів #бібліотека #бібліотекаРусових #медичнабібліотека #Чернігівськаобласналікарня

29/07/2026

28 липня, до професійного свята медичних працівників, у Чернігові відбулося вручення Обласної щорічної премії імені Іллі Васильовича Буяльського. Відзнакою традиційно нагороджують кращих представників медичної галузі, які зробили вагомий внесок у розвиток охорони здоров’я Чернігівщини.

Лауреатами премії у 2026 році стали:

«Кращий лікар» – Сергій Милейко, завідувач хірургічного відділення Корюківської центральної районної лікарні;
«За інновації в медичній практиці» – Олександр Зуб, завідувач гінекологічного відділення Чернігівського медичного центру сучасної онкології;
«Кращий молодший спеціаліст з медичною освітою» – Віра Полевик, головна медична сестра Чернігівської обласної дитячої лікарні;
«Кращий фармацевтичний працівник» – Ніна Удод, асистент фармацевта, начальник відділу Обласної бази спеціального медичного постачання;
«Кращий працівник галузі охорони здоров’я» – Світлана Чугай, головний бухгалтер Чернігівської обласної лікарні.

Премію заснувала Чернігівська обласна рада у 2012 році, до неї встановлена грошова винагорода. Названа на честь видатного уродженця Новгород-Сіверщини Іллі Васильовича Буяльського — академіка, анатома й хірурга зі світовим ім’ям, одного із засновників вітчизняної хірургії. Вчений також зробив значний внесок у розвиток акушерства, гінекології, урології та офтальмології.
Чернігівський медичний центр сучасної онкології, Чернігівська обласна лікарня

28/07/2026

Подвійна гордість Чернігівського онкоцентру

До Дня медичного працівника одразу двом нашим колегам присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України».

Цю високу державну відзнаку отримали керівник Чернігівського медичного центру сучасної онкології Олександр Заїка Oleksandr Zaika та лікар-анестезіолог Іван Кузів.

За кожним із цих імен — свій професійний шлях. Але обох об’єднує найважливіше: відданість медицині, людям і своїй справі.

Олександр Миколайович майже три десятиліття працює в онкоцентрі. Як лікар він повертає пацієнтам не лише здоров’я, а й можливість жити повноцінно після складного лікування. Як керівник — послідовно розвиває заклад і створює умови для того, щоб жителі Чернігівщини могли отримувати сучасну високотехнологічну онкологічну допомогу вдома.

За час його керівництва онкоцентр зробив значний крок уперед у технологічному розвитку. У закладі встановлено другий і третій лінійні прискорювачі, магнітно-резонансний томограф, сучасне рентгенологічне обладнання з функцією томосинтезу. Операційний блок оснащено новітнім хірургічним устаткуванням і високоенергетичним обладнанням, яке дає змогу проводити складні оперативні втручання на сучасному рівні. Також створено сучасне патогістологічне відділення, від роботи якого безпосередньо залежать точність діагностики та вибір подальшої тактики лікування.

Іван Ігорович Кузів працює лікарем-анестезіологом анестезіологічного відділення з палатами інтенсивної терапії. Колеги знають його як надійного, відповідального і надзвичайно людяного лікаря, якому можна довірити найцінніше — життя пацієнта.

У березні 2022 року Іван Кузів був мобілізований до лав Збройних сил України та став на захист Батьківщини у складі 223-го зенітного ракетного полку імені Українських Січових Стрільців. А в середині травня 2024 року він повернувся до онкоцентру й знову став до виконання своїх професійних обов’язків — поруч із колегами та пацієнтами, які потребують його знань, досвіду й підтримки.

Сьогодні нам особливо приємно сказати: це звання справді заслужене. Щоденною працею. Складними рішеннями. Відповідальністю. Врятованими життями. Відданістю людям і Україні.

Олександре Миколайовичу та Іване Ігоровичу, щиро вітаємо вас!

Дякуємо за професіоналізм, силу, витримку й людяність. Бажаємо здоров’я, наснаги та сил і надалі робити те, що ви вмієте найкраще, — допомагати людям і змінювати медицину на краще.

Пишаємось вами!

Щиро вітаємо медиків з заслуженими нагородами!
28/07/2026

Щиро вітаємо медиків з заслуженими нагородами!

Зі святом, шановні медичні працівники!
25/07/2026

Зі святом, шановні медичні працівники!

22/07/2026

Мистецтво милосердя

Саме таку назву має книжкова виставка, що експонується у філії "Медична бібліотека" Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових з 22 липня. Вона приурочена до професійного свята всіх, хто стоїть на варті нашого здоров'я.

Щороку 27 липня Україна вітає тих, хто присвятив своє життя медицині. Це день подяки лікарям, медсестрам, фельдшерам і всім, хто щодня рятує людей. Раніше День медика в Україні відзначали у третю неділю червня. Таку традицію запровадили ще в 1980 році, а Україна успадкувала її після 1991-го. У 2023 році дату змінили згідно з указом Президента України Володимира Зеленського. Відтоді Україна має власну фіксовану дату свята.

Саме 27 липня православні шанують святого Пантелеймона Цілителя – великомученика, який у III столітті лікував хворих безкоштовно і загинув за свою віру. Він вважається небесним покровителем лікарів та всіх причетних до медичної справи.

Вибір саме цієї дати не випадковий: він пов'язує державне професійне свято з духовною традицією. Медики постають не лише як фахівці, а й як люди, що обрали шлях служіння іншим.

День медичного працівника стосується не тільки лікарів. Свято об'єднує всіх, хто працює у сфері охорони здоров'я:
- лікарів усіх спеціальностей – терапевтів, хірургів, стоматологів, педіатрів;
- медичних сестер і братів;
- фельдшерів і парамедиків;
- лаборантів і діагностів;
- фармацевтів;
- молодший медичний персонал.

Наразі особливе почесне місце посідають військові медики – ті, хто рятує поранених безпосередньо в зоні бойових дій. Їхній подвиг – окремий розділ у сучасній медичній історії України.

Тож щиро вітаємо всіх причетних зі святом! Зичимо значних професійних звершень, переможного миру, особистого здоров'я та щастя, душевного спокою і добробуту! Дякуємо вам за вашу працю!

На виставці представлені книжкові та журнальні видання з різних галузей медицини. Усі ці книги є в нашому фонді. Крім того бібліотека продовжує отримувати фахові періодичні видання, які будуть корисними в роботі.

Запрошуємо відвідати бібліотеку та ознайомитися з виставкою.

Література

1. Бєсєдіна А. А. Спадкові хвороби : навч. посіб. / А. А. Бєсєдіна, М. Деменко ; Сум. держ. ун-т. – Суми : Сумський державний університет, 2024. – 143 с. : рис. кольор., табл.
2. Герасименко Л. О. Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад : навч. посіб. / Л. О. Герасименко, А. М. Скрипніков, Р. І. Ісаков. – Київ : Медицина, 2023. – 119 с. : табл.
3. Жупан Б. Б. Офтальмологічна допомога військовослужбовцям Сил оборони України в умовах збройних конфліктів : метод. рек. / Б. Б. Жупан, М. І. Бадюк ; Укр. військ.-мед. акад, Нац. військ.-мед. клін. центр "ГВКГ". – Київ : Чалчинська Н. В., 2018. – 69 с. : іл.
4. Князевич В. М. Війна і ми. Лікарі на війні / Василь Князевич. – Харків : Фоліо, 2024. – 412, [16] с. : іл., фот. кольор. – (Фронтир) ; (Книжки війни).
5. НейроNEWS : зб. клінічних рек. / Видав. дім "Здоров'я України. Мед. вид." ; [шеф-ред. Тетяна Ільницька]. – Київ : Нейроньюс, 2021. – 176 с. : іл., табл.
6. Нові підходи до ведення хворих на саркоїдоз легень : (метод. посіб.) / МОЗ України, Нац. акад. мед. наук України, ДУ "Укр. центр наук. мед. інф. та патентно-ліцензій. роботи" ; [уклад.: В. К. Гаврисюк та ін.]. – Київ : [б. в.], 2024. – 73 с. : рис. – Бібліогр.: с. 73.
7. Сестринська справа: підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. I–III рівнів акредитації / Н. М. Касевич [та ін] ; за ред. : В. І. Литвиненка, Н. М. Касевич. – 2-ге вид. – Київ : Медицина, 2011. – 815 с. : іл., табл.
8. Сучасні підходи до питань діагностики та лікування сарком матки: монографія / М. В. Красносельський та ін. ; за ред. Сухіної О. М. ; Нац. акад. мед. наук України, Ін-т мед. радіології та онкології ім. С. П. Григор'єва. – Харків : Точка, 2020. – 130 с. : іл., табл.
9. Шаповал С. Д. Гнійна хірургія : навч. посіб. / С. Д. Шаповал. – Київ : Медицина, 2025. –183 с. : рис., табл.
10. Юрко К. В. Внутрішньолікарняні інфекції та інфекційний контроль : навч. посіб. для мед. закл. освіти, лікарів-інтернів, слухачів ін-ту післядиплом. освіти, лікарів і мед. сестер практ. охорони здоров'я / К. В. Юрко, В. М. Козько, Г. О. Соломенник. – Київ : Медицина, 2020. – 295 с. : табл.
Докладніше за посиланням: https://libkor.com.ua/news/7618-mistectvo-miloserdja
#Чернігів #бібліотека #бібліотекаРусових #медичнабібліотека #книжковавиставка

06/07/2026

Цей день в історії медицини: до 85-річчя від дня народження Івана Єрка

Іван Єрко (06.07.1941 – 10.10.2024) – завідувач 1-го хірургічного та абдомінального відділення Чернігівського обласного онкологічного диспансеру (1977–2024). 2019 року заклад перейменовано в Чернігівський обласний центр сучасної онкології.

Іван Петрович – уродженець села Плоске Носівського району Чернігівської області. Закінчивши середню школу, вступив до Ніжинського медичного училища. Після завершення навчання працював два роки фельдшером швидкої допомоги в селищі Ново-Жданівка Донецької області.

Здобувати вищу освіту починав у Донецькому державному медичному інституті, а завершував навчання в Запорізькому. Працював у Чорнобильській центральній районній лікарні – хірургом і за сумісництвом районним онкологом. Продовжував навчання у клінічній ординатурі на кафедрі онкології Київського інституту удосконалення лікарів. Був заступником головного лікаря з медичної частини Чернігівського обласного онкологічного диспансеру, а з 1977 року – завідувачем 1-го хірургічного та абдомінального відділення.

Постійний учасник курсів удосконалення при онкологічних інститутах Києва, Тбілісі. Регулярно брав участь у роботі республіканських та міжнародних з'їздів з онкології. Іван Єрко – автор 15-ти раціоналізаторських пропозицій, 86 друкованих праць. Уперше в області став робити операції на стравоході (операції Льюїса і Гарлока), радикальні операції при кардіоезофагальному раку. Впровадив нові оперативні втручання при раку шлунка, підшлункової залози (зокрема панкреатодуоденальну резекцію та дистальну панкреатоспленектомію), пухлинах наднирників, нирки й колоректальному раку, позачеревинних неорганних пухлинах. Мав деклараційний патент Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця "Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту після екстирпації культі шлунка та гастректомії". У його відділені почали робити операції при пухлинах сечового міхура.

Іван Петрович був надзвичайно скромною людиною. Але всі, хто його знав, відзначали велику ерудицію, глибокі знання, добросердечність хірурга від Бога.

У 2012 році Іван Єрко став лауреатом першої медичної премії імені Іллі Буяльського, започаткованої обласною державною адміністрацією, в номінації "За інновації в медичній практиці".

Талановитий хірург пішов із життя 10 жовтня 2024 року після тяжкої хвороби. Похований на кладовищі Яцево.

Література

1. Відомі лікарі Чернігівщини: (До 80-річчя Чернігівської обл. наук. мед. б-ки) / Упр. охорони здоров'я облдержадміністрації; Черніг. обл. наук. мед. б-ка; уклад. Н.Д. Яременко – Чернігів: Лозовий В.М., 2014. – 302 с.
С. 131 – 132: Інформація про І. П. Єрка.
2. Воронцовська І. І. Хірург, який щодня бореться за життя хворих (до 75-річчя від дня народження) / І. І. Воронцовська // Деснянська правда. – 2016. – 16 черв. – С. 7.
3. Ерко И. П. Непосредственные результаты гастрэктомий по поводу рака с созданием инвагинационного пищеводно-кишечного анастомоза / И. П. Ерко, Д. В. Мясоедов // Вопросы онкологии. – 1982. – № 1. – С. 63–65.
4. Хоменко В. І. П. Єрко: "Людина повинна жити, якщо для її порятунку є хоча б один шанс" / В. Хоменко // Деснянська правда. – 1998. – 13 жовт. – С. 3.
Докладніше за посиланням: https://libkor.com.ua/news/7602-cei-den-v-istoriyi-medicini-do-85-richchja-vid-dnja-narodzhennja-ivana-erka
#Чернігів #бібліотека #бібліотекаРусових #медичнабібліотека #Цейденьвісторіїмедицини

Address

вУлица Любецька 7б
Chernihiv
14000

Opening Hours

Monday 09:00 - 17:00
Tuesday 09:00 - 17:00
Wednesday 09:00 - 17:00
Thursday 09:00 - 17:00
Friday 09:00 - 17:00

Telephone

+380954500290

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Філія "Медична бібліотека" ЧОУНБ ім. Русових posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Філія "Медична бібліотека" ЧОУНБ ім. Русових:

Shortcuts

Share

Category