Представниця Національної ради у Чернівецькій області

07/09/2026

🤝 Забезпечення належного оповіщення населення через ефір місцевих теле- і радіомовників обговорили під час робочої зустрічі представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук та заступник директора Департаменту оборонної роботи Чернівецької обласної військової адміністрації – начальник управління цивільного захисту населення Чернівецької ОВА Віталій Ворона.

📡 Йшлося про зміни у роботі загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення та взаємодію з лінійними аудіовізуальними й аудіальними медіа Чернівецької області.

📑 Оновлений порядок оповіщення визначений постановою Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2026 року № 1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу».

🚨 Відтепер сигнал «Повітряна тривога» у загальнодержавній автоматизованій системі централізованого оповіщення за інформацією Повітряних Сил Збройних Сил диференціюється залежно від характеру повітряної загрози. Встановлено два рівні: червоний – у разі ракетної або ракетно-дронової загрози чи масованої дронової загрози; жовтий – у разі дронової загрози.

🔔 Диференціація сигналу «Повітряна тривога» безпосередньо стосується і роботи мовників. Важливо, щоб телеканали та радіостанції своєчасно отримували інформацію про відповідний рівень загрози та мали зрозумілий алгоритм дій для її оперативного доведення до аудиторії.

💬 Віталій Ворона розповів про особливості роботи системи оповіщення з урахуванням диференціації сигналу. Під час зустрічі також визначили практичні питання комунікації з лінійними медіа області та своєчасного надання мовникам інформації, необхідної для оповіщення населення.

📺 Представництво Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення в межах своїх повноважень сприятиме комунікації з місцевими мовниками.

💬 «В умовах, коли порядок оповіщення про повітряні загрози змінюється, важливо забезпечити чітку комунікацію з місцевими мовниками. Теле- і радіоефір є важливим каналом оперативного інформування населення, тому медіа мають своєчасно отримувати необхідну інформацію та розуміти алгоритми дій відповідно до різних рівнів загрози», – зазначила представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук.

🔗 Представництво Національної ради та профільний підрозділ обласної військової адміністрації продовжать взаємодію, щоб забезпечити належну комунікацію з мовниками щодо змін у системі оповіщення.

07/09/2026

🕯 13 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПРИМУСОВО ВИСЕЛЕНИХ УКРАЇНЦІВ: НАГАДУВАННЯ ДЛЯ ЛІНІЙНИХ МЕДІА

У неділю, 13 вересня, в Україні вшановуватимуть пам’ять українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у 1944-1951 роках.

Цей день пам’яті щороку припадає на другу неділю вересня і встановлений Постановою Верховної Ради України від 8 листопада 2018 року № 2608-VIII.

У 1944-1951 роках сотні тисяч українців були примусово виселені зі своїх етнічних земель. Депортації позбавили людей домівок, розірвали усталені зв’язки громад і завдали значних втрат українській культурній та історичній спадщині на цих територіях. Нині пам’ять про ті події набуває особливого значення, адже росія знову застосовує практики примусового переміщення і депортації українців із тимчасово окупованих територій.

📺📻 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення рекомендує всім суб’єктам у сфері лінійних медіа 13 вересня висвітлювати інформацію про цей день пам’яті у матеріалах про поточні події.

📻 Для радіомовників

О 12:00 радіомовники вшановують пам’ять жертв примусового виселення хвилиною мовчання.

Упродовж дня під час планування ефіру радіомовникам необхідно врахувати особливості мовлення у дні пам’яті. Зміни до радіопрограм вносяться відповідно до чинних Правил ведення мовлення телерадіоорганізаціями у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті, затверджених рішенням Національної ради від 23 липня 2015 року № 1146 у редакції рішення від 12 лютого 2021 року № 95.

📺 Для телевізійних мовників

Під час планування ефіру на 13 вересня телевізійним мовникам необхідно керуватися Правилами мовлення в дні пам’яті, затвердженими рішенням Національної ради від 21 серпня 2025 року № 1692, зі змінами, ухваленими 25 червня 2026 року.

Ці Правила, розроблені Національною радою спільно з органом спільного регулювання в аудіовізуальній сфері, визначають вимоги саме до лінійних телевізійних медіа.

❗ Звертаємо увагу: недотримання встановлених правил ведення мовлення у день пам’яті може стати підставою для застосування Національною радою заходів реагування, передбачених Законом України «Про медіа».

Також нагадуємо, що 13 вересня, як і щодня, о 9:00 в ефірі всіх суб’єктів у сфері лінійних медіа незалежно від форми власності оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Просимо мовників завчасно врахувати вимоги до мовлення у день пам’яті під час планування ефіру на 13 вересня.

07/09/2026

📻 НАЦІОНАЛЬНА РАДА ОГОЛОСИЛА КОНКУРС НА ВІЛЬНУ РАДІОЧАСТОТУ В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

📢 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення оголосила конкурс на отримання ліцензії на мовлення з використанням радіочастотного спектра. У Чернівецькій області на конкурс виставлено вільну частоту 100,3 МГц у селі Шепіт Вижницького району.

📡 Частота мовлення – 100,3 МГц, потужність передавача – 0,03 кВт. Територія розповсюдження програм – село Шепіт Селятинської сільської територіальної громади Вижницького району.

✒️ Відповідно до умов ліцензії, загальний обсяг мовлення становитиме 24 години на добу. Обсяг ведення програм державною мовою та частка пісень державною мовою мають відповідати вимогам чинного законодавства.

🔋 Зокрема, радіомовники мають забезпечувати не менше 90% тижневого обсягу ведення програм державною мовою. Частка пісень державною мовою має становити не менше 40% загального обсягу пісень упродовж доби, а також не менше 40% у проміжках між 7:00 та 14:00 і між 15:00 та 22:00.

📄 Максимальний розмір ліцензійного збору для частоти 100,3 МГц становить 16 806,40 грн, розмір конкурсної гарантії – 1 680,64 грн, що становить 10% від максимального розміру ліцензійного збору.

🗓️ Граничний термін подання заяв на участь у конкурсі – 5 листопада 2026 року до 18:00.

Граничний термін розгляду заяв – 3 лютого 2027 року.

Оголошення конкурсу на вільну частоту у Шепоті створює можливість для розширення радіомовлення у гірській частині Чернівецької області та появи нового мовника, орієнтованого, зокрема, на інформаційні потреби місцевої громади.

ℹ️ З повним текстом рішення та умовами конкурсу можна ознайомитися у розділі «Рішення Національної ради» на офіційному вебсайті медіарегулятора.

04/09/2026

Право на правду в епоху фейків, війни та штучного інтелекту – що воно означає сьогодні?

📍Це питання стало центральним під час конференції «Право на правду: нові європейські регуляції та багатовимірні загрози під час війни», організованої Суспільним мовленням.

Про один із вимірів цієї проблеми – масштаби російської дезінформації – говорила пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова. Лише за останні півтора року було поширено близько 250 тисяч неправдивих публікацій про вступ України до ЄС, які загалом набрали майже 1,4 млрд переглядів. Водночас європейська інтеграція – це не лише зміни законодавства, а й утвердження свободи слова, свободи медіа, доступу до інформації та незалежної журналістики.

🔷Голова Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк зосередилася на самому понятті «права на правду». Вона наголосила: цей термін має міжнародно-правове походження, але в сучасному інформаційному середовищі набуває значно ширшого змісту.

«Сьогодні цей термін став ще більш охопним, бо в епоху фейків, епохи дезінформації та штучного інтелекту йдеться про право знати реальні факти, а не згенеровані вигадки і інтерпретації», – зазначила Ольга Герасим’юк.

📖Говорили про те, як на ці виклики відповідає Європа: Європейський акт про свободу медіа (EMFA), Закон про цифрові послуги (DSA), Закон про цифрові ринки (DMA), протидію SLAPP, захист журналістів та відповідальне використання штучного інтелекту.

✏️Україна також формує власні підходи. Національна рада вже розробила спільно з партнерами рекомендації для медіа щодо використання ШІ, працює з європейськими регуляторами та використовує цей досвід у своїй роботі.

Також учасники конференції обговорили безпеку журналістів, розвиток медіаринку, вимірювання медіаспоживання, роль Суспільного мовлення, зміни у споживанні інформації та вплив нових технологій на журналістські стандарти.

Дискусію про європейське регуляторне поле модерував член Національної ради Олександр Бурмагін.

❗️Для України всі ці питання мають особливий вимір: нові правила для медіа формуються і впроваджуються в умовах повномасштабної війни та постійних інформаційних атак.

І тому право на достовірну інформацію – це вже не лише питання медійних стандартів. Це питання стійкості суспільства, демократії та здатності протистояти маніпуляціям.

03/09/2026

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення внесла до Реєстру 2 провайдери аудіовізуальних сервісів і 13 медіа.

Провайдери працюватимуть в Одеській області, а також Берегівському районі Закарпатської області.

Серед зареєстрованих медіа 2 друкованих журнали, 10 онлайн-медіа і одне нелінійне.

В онлайні з’являться наукові, інформаційні і спортивні видання, а нелінійне медіа буде присвячене спортивній тематиці.

У реєстрації регулятор відмовив 4-м суб’єктам, оскільки вони надали неповну інформацію або ж їхні ресурси не мають ознак медіа.

Які саме медіа потрапили до Реєстру читайте на сайті https://webportal.nrada.gov.ua/zareyestruvaly-13-novyh-media-i-dvoh-provajderiv/

Національна рада внесла до Реєстру 2 провайдери аудіовізуальних сервісів і 13 медіа.

Провайдери працюватимуть в Одеській області, а також Берегівському районі Закарпатської області.

Серед зареєстрованих медіа 2 друкованих журнали, 10 онлайн-медіа і одне нелінійне.

В онлайні з’являться наукові, інформаційні і спортивні видання, а нелінійне медіа буде присвячене спортивній тематиці.

У реєстрації регулятор відмовив 4-м суб’єктам, оскільки вони надали неповну інформацію або ж їхні ресурси не мають ознак медіа.

Які саме медіа потрапили до Реєстру читайте на сайті https://webportal.nrada.gov.ua/zareyestruvaly-13-novyh-media-i-dvoh-provajderiv/

03/09/2026

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення затвердила критерії щодо поширення інформації про російський тоталітарний режим та його агресію.

Акт - Критерії віднесення інформації до такої, що містить пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, а також символіку воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму, для суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа – розроблений органом співрегулювання у сфері аудіовізуальних медіасервісів.

«Цей документ – це фактично докладні методичні роз’яснення для медіа, які створюють і поширюють інформацію як про історичні події, так і про наше сьогодення. Вони дають змогу оцінювати медійний продукт з погляду виконання закону. Для регулятора це також важливі рамки, у межах яких він аналізує інформацію і залежно від узагальнень може застосовувати санкції», - зауважила відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко.

Розроблені Критерії є правилами, що тлумачать заборону на поширення інформації, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 36 Закону України «Про медіа».

У Критеріях докладно описано, яку саме інформацію про країну-агресора, її органи, посадових осіб тощо не можна поширювати. Роз’яснено:
📍якою є інформація, спрямована на підтримку або виправдання злочинного характеру діяльності російської федерації;
📍як треба визначати цей злочинний характер;
📍які органи держави-терориста можуть провадити злочинну діяльність тощо.

✅Крім того, у Критеріях ідеться про врахування контексту подання інформації, способу її поширення, мету і наслідки, згадується про гумористичний контекст тощо.

Завтра Національна рада оприлюднить ухвалені сьогодні рішення, і громадськість зможе ознайомитися з ухваленими Критеріями.

Національна рада затвердила критерії щодо поширення інформації про російський тоталітарний режим та його агресію.

Акт - Критерії віднесення інформації до такої, що містить пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, а також символіку воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму, для суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа – розроблений органом співрегулювання у сфері аудіовізуальних медіасервісів.

«Цей документ – це фактично докладні методичні роз’яснення для медіа, які створюють і поширюють інформацію як про історичні події, так і про наше сьогодення. Вони дають змогу оцінювати медійний продукт з погляду виконання закону. Для регулятора це також важливі рамки, у межах яких він аналізує інформацію і залежно від узагальнень може застосовувати санкції», - зауважила відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко.

Розроблені Критерії є правилами, що тлумачать заборону на поширення інформації, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 36 Закону України «Про медіа».

У Критеріях докладно описано, яку саме інформацію про країну-агресора, її органи, посадових осіб тощо не можна поширювати. Роз’яснено:
📍якою є інформація, спрямована на підтримку або виправдання злочинного характеру діяльності російської федерації;
📍як треба визначати цей злочинний характер;
📍які органи держави-терориста можуть провадити злочинну діяльність тощо.

✅Крім того, у Критеріях ідеться про врахування контексту подання інформації, способу її поширення, мету і наслідки, згадується про гумористичний контекст тощо.

Завтра Національна рада оприлюднить ухвалені сьогодні рішення, і громадськість зможе ознайомитися з ухваленими Критеріями.

03/09/2026

За 25 років Програма ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP) стала майданчиком для міжнародного діалогу про право людини на інформацію та виклики, які постають перед суспільствами в цифрову епоху. Сьогодні цей порядок денний доповнюють війна, інформаційні атаки та стрімкий розвиток штучного інтелекту.

Саме цим темам буде присвячена конференція з нагоди 25-річчя IFAP, яка відбудеться 7 вересня у Києві.

🔍У центрі уваги – свобода слова та безпека медіа, захист журналістів, протидія дезінформації, збереження документальної спадщини, доступність інформації та виклики, пов’язані зі штучним інтелектом.

Програма конференції передбачає три тематичні панелі та круглий стіл:
🔹 «Свобода слова під атакою: медіа в умовах реальної та когнітивної війни» – про баланс свободи слова і національної безпеки, безпеку журналістів та дезінформацію.

🔹 «Документальна спадщина в цифрову епоху: збереження інформації, доступ, міжнародний та український досвід» – про збереження інформації та захист документальної спадщини в умовах цифрових трансформацій і глобальних криз.

🔹 «Доступність інформації в цифровому вимірі та пошук справедливого балансу між публічними та приватними інтересами» – про доступ до публічної інформації та відкритих даних, захист персональних даних і мультилінгвальний інтернет.

🔹 Завершить програму круглий стіл «MIL в епоху AI: етичні виклики та інформаційна стійкість України в умовах тривалої війни», присвячений викликам медіа- та інформаційної грамотності в епоху генеративного штучного інтелекту.

📍У конференції візьмуть участь представники ЮНЕСКО, Європейського Союзу, Ради Європи, українських державних інституцій, медіа, громадських організацій та експертного середовища.

📅 7 вересня 2026 року
🕙 Початок – 10:00
💻 Формат – офлайн із можливістю онлайн-підключення
🌐 Робочі мови - українська та англійська

Участь у конференції – за попередньою реєстрацією: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeMI2o--wQvIqbSNpr0F-uo2cB82hxSXxAfr0lPAs3aqCRDPA/viewform

Медіа, які мають бажання висвітлити круглий стіл, просимо акредитуватися у відділі комунікацій та зв’язків з медіа.
Детальніше на сайті Національної ради: https://webportal.nrada.gov.ua/25-rokiv-ifap-lyudyna-ta-informatsiya-u-sviti-globalnyh-vyklykiv-i-mozhlyvostej/

Конференцію організовано Національним комітетом Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP) спільно з Mohyla School of Journalism / Могилянська Школа Журналістики та Stopfake.

Партнерами конференції є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державна архівна служба України та Національний комітет Програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу». Захід відбувається за підтримки проєкту JEMILE, Представництва ЮНЕСКО в Україні та фінансової підтримки Європейського Союзу, під патронатом Ukrainian National Commission for UNESCO

За 25 років Програма ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP) стала майданчиком для міжнародного діалогу про право людини на інформацію та виклики, які постають перед суспільствами в цифрову епоху. Сьогодні цей порядок денний доповнюють війна, інформаційні атаки та стрімкий розвиток штучного інтелекту.

Саме цим темам буде присвячена конференція з нагоди 25-річчя IFAP, яка відбудеться 7 вересня у Києві.

🔍У центрі уваги – свобода слова та безпека медіа, захист журналістів, протидія дезінформації, збереження документальної спадщини, доступність інформації та виклики, пов’язані зі штучним інтелектом.

Програма конференції передбачає три тематичні панелі та круглий стіл:
🔹 «Свобода слова під атакою: медіа в умовах реальної та когнітивної війни» – про баланс свободи слова і національної безпеки, безпеку журналістів та дезінформацію.

🔹 «Документальна спадщина в цифрову епоху: збереження інформації, доступ, міжнародний та український досвід» – про збереження інформації та захист документальної спадщини в умовах цифрових трансформацій і глобальних криз.

🔹 «Доступність інформації в цифровому вимірі та пошук справедливого балансу між публічними та приватними інтересами» – про доступ до публічної інформації та відкритих даних, захист персональних даних і мультилінгвальний інтернет.

🔹 Завершить програму круглий стіл «MIL в епоху AI: етичні виклики та інформаційна стійкість України в умовах тривалої війни», присвячений викликам медіа- та інформаційної грамотності в епоху генеративного штучного інтелекту.

📍У конференції візьмуть участь представники ЮНЕСКО, Європейського Союзу, Ради Європи, українських державних інституцій, медіа, громадських організацій та експертного середовища.

📅 7 вересня 2026 року
🕙 Початок – 10:00
💻 Формат – офлайн із можливістю онлайн-підключення
🌐 Робочі мови - українська та англійська

Участь у конференції – за попередньою реєстрацією: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeMI2o--wQvIqbSNpr0F-uo2cB82hxSXxAfr0lPAs3aqCRDPA/viewform

Медіа, які мають бажання висвітлити круглий стіл, просимо акредитуватися у відділі комунікацій та зв’язків з медіа.
Детальніше на сайті Національної ради: https://webportal.nrada.gov.ua/25-rokiv-ifap-lyudyna-ta-informatsiya-u-sviti-globalnyh-vyklykiv-i-mozhlyvostej/

Конференцію організовано Національним комітетом Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP) спільно з Mohyla School of Journalism / Могилянська Школа Журналістики та Stopfake.

Партнерами конференції є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державна архівна служба України та Національний комітет Програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу». Захід відбувається за підтримки Представництва ЮНЕСКО в Україні, проєкту JEMILE та фінансової підтримки Європейського Союзу, під патронатом ЮНЕСКО та Ukrainian National Commission for UNESCO

01/09/2026

⚖️ Цифрові права під час війни: де проходить межа між безпекою і свободою?

Як протидіяти інформаційним загрозам і водночас не звужувати свободу слова, право на приватність та доступ до інформації? Про це говорили під час круглого столу «Дотримання цифрових прав в Україні: основні виклики і тренди», який модерував член Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення Oleksandr Burmahin.

Під час зустрічі Платформа прав людини презентувала результати 9-місячного моніторингу цифрових прав – із вересня 2025-го до травня 2026 року. За цей час команда підготувала 5 аналітичних звітів. Серед зафіксованих тенденцій – зростання загроз для приватності, фішинг, малінформація, проблеми з процедурами блокування вебресурсів та неоднакова судова практика.

Про цифрові загрози для журналістів, правозахисників і громадських активістів говорила і ZMINA. Центр прав людини. За даними дослідження ZMINA та Democratic Initiatives Foundation-Фонд "Демократичні Ініціативи", 80% жінок-активісток стикалися з онлайн-залякуванням, 77% вважають, що держава їх не захищає, а дві третини назвали цифрову безпеку серед того, чого їм найбільше бракує.

Ще одна важлива цифра: кількість звернень до Офіс Омбудсмана України зросла приблизно на 30%, а за підсумками року може перевищити 20 тисяч.

Учасники також говорили про російські інформаційні операції, скоординовані онлайн-атаки, використання штучного інтелекту, підхід FIMI, доступ до публічної інформації та правила блокування вебресурсів.

Захід ініціювала та провела Платформа прав людини разом зі ZMINA. Центр прав людини за підтримки Європейського Союзу.

🔗 Які проблеми виявив моніторинг і що пропонують змінити – детальніше читайте на сайті Національної ради за посиланням у коментарях.

⚖️ Цифрові права під час війни: де проходить межа між безпекою і свободою?

Як протидіяти інформаційним загрозам і водночас не звужувати свободу слова, право на приватність та доступ до інформації? Про це говорили під час круглого столу «Дотримання цифрових прав в Україні: основні виклики і тренди», який модерував член Національної ради Oleksandr Burmahin.

Під час зустрічі Платформа прав людини презентувала результати 9-місячного моніторингу цифрових прав – із вересня 2025-го до травня 2026 року. За цей час команда підготувала 5 аналітичних звітів. Серед зафіксованих тенденцій – зростання загроз для приватності, фішинг, малінформація, проблеми з процедурами блокування вебресурсів та неоднакова судова практика.

Про цифрові загрози для журналістів, правозахисників і громадських активістів говорила і ZMINA. Центр прав людини. За даними дослідження ZMINA та Democratic Initiatives Foundation-Фонд "Демократичні Ініціативи", 80% жінок-активісток стикалися з онлайн-залякуванням, 77% вважають, що держава їх не захищає, а дві третини назвали цифрову безпеку серед того, чого їм найбільше бракує.

Ще одна важлива цифра: кількість звернень до Офіс Омбудсмана України зросла приблизно на 30%, а за підсумками року може перевищити 20 тисяч.

Учасники також говорили про російські інформаційні операції, скоординовані онлайн-атаки, використання штучного інтелекту, підхід FIMI, доступ до публічної інформації та правила блокування вебресурсів.

Захід ініціювала та провела Платформа прав людини разом зі ZMINA. Центр прав людини за підтримки Європейського Союзу.

🔗 Які проблеми виявив моніторинг і що пропонують змінити – детальніше читайте на сайті Національної ради за посиланням у коментарях.

01/09/2026

🔋 АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗАРЕЄСТРОВАНІ МЕДІА В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
⚙️ Станом на 1 вересня 2026 року, в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа містяться дані про 62 суб’єкти у сфері медіа (109 медіаресурсів):
️📺📻 Лінійні аудіовізуальні медіа з використанням радіочастотного спектра – 8 суб’єктів, 16 теле- та радіопрограм
🔹 ️Лінійні аудіовізуальні медіа без використання радіочастотного спектра – 8 суб’єктів, 13 каналів
🔌 ️ Провайдери аудіовізуальних сервісів – 3
️📡 Постачальник послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра – 1
📰 Друковані медіа – 31 суб’єкт, 59 видань
💻📱 ️ Онлайн-медіа – 11 суб’єктів, 17 інформаційних ресурсів
📚 Інформація оновлюється відповідно до змін у Реєстрі та відображає поточну структуру медіасередовища регіону.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

31/08/2026

🇷🇴 НА БУКОВИНІ ВІДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ РУМУНСЬКОЇ МОВИ
📖 31 серпня Україна вперше офіційно відзначила День румунської мови. Для Буковини ця дата має особливе значення, адже румунська мова і культура є частиною історичного та сучасного культурного розмаїття краю.

📚 Румунська мова звучить у родинах і громадах, присутня в освіті та культурному житті Чернівецької області. Збереження цієї мовної й культурної спадщини є важливим для румунської спільноти та багатокультурної Буковини загалом.

👥 31 серпня у Чернівцях представники влади, Генерального консульства Румунії, національно-культурних товариств, громадськості та Державної служби України з етнополітики та свободи совісті вшанували полеглих захисників України біля Меморіалу Героїв на Центральній площі та поклали квіти до пам’ятників Тарасу Шевченку і Міхаю Емінеску.

💬 Цього ж дня у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича відбувся міжнародний круглий стіл «Від спільної спадщини до спільного європейського майбутнього: українсько-румунський міжкультурний діалог». Йшлося про збереження й розвиток румунської мови, передачу культурної спадщини наступним поколінням, підтримку національної ідентичності та місце румунської спільноти в українському суспільстві.

🎶 Продовжив відзначення концерт «Мова, що єднає» у Чернівецькій обласній філармонії імені Дмитра Гнатюка. У концертній програмі були представлені українські й румунські музичні, пісенні та хореографічні традиції.

📺 Медіа відіграють важливу роль у тому, як суспільство сприймає культурне й мовне різноманіття регіону. Розповіді про життя національних спільнот, їхню культуру, традиції та актуальні для них теми допомагають краще пізнавати людей, які живуть поруч. Особливого значення при цьому набуває коректне представлення таких тем - без стереотипів, упереджених оцінок і дискримінаційних формулювань.

📰 Збереження мовної та культурної ідентичності національних спільнот є частиною різноманіття сучасного українського суспільства. Медіа можуть сприяти взаєморозумінню, даючи можливість представникам різних спільнот говорити про себе, свій досвід і питання, які їх хвилюють.

🤝 Для Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ці принципи є важливою складовою розвитку інклюзивного та недискримінаційного медіасередовища. Для багатокультурної Буковини це особливо актуально: коректне й повноцінне представлення різних національних спільнот у медіа сприяє взаєморозумінню, повазі до культурного розмаїття та суспільній згуртованості.

Фото прес-служби Чернівецька обласна військова адміністрація