Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет

04/09/2026

ДЕРЖВОДАГЕНТСТВО ВСТАНОВЛЮЄ ТИМЧАСОВІ ОБМЕЖЕННЯ ВОДОКОРИСТУВАННЯ
У зв'язку з маловоддям на окремих річках України Державне агентство водних ресурсів України, відповідно до наказу Держводагентства від 04.09.2026 № 135, з 04 вересня 2026 року встановлює тимчасові обмеження для водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування з поверхневих водних об'єктів.

Рішення ухвалене на підставі інформації Українського гідрометеорологічного центру про водність основних річок України та настання маловоддя.
Обмеження передбачають:
- зменшення лімітів забору води для суб'єктів господарювання згідно з окремим переліком;
- можливість обмеження прав вторинних водокористувачів первинними за погодженням з Держводагентством.

Термін дії обмежень встановлено до 15 вересня 2026 року, після чого права водокористувачів будуть відновлені у повному обсязі за умови нормалізації гідрологічної ситуації.
Відповідні органи місцевого самоврядування, контролюючі органи та всі водокористувачі будуть повідомлені про запровадження обмежень.

Ці заходи спрямовані на раціональне використання водних ресурсів у критичний період та забезпечення водної безпеки України.

Обмеження не поширюються на забір води для питних потреб.
Перелік водокористувачів, яким встановлюються обмеження на період з 04.09.2026 по 15.09.2026 року, за посиланням у першому коментарі⤵️

04/09/2026

💧 Два образи однієї річки 🌊
Річка Шубранець – ліва притока Пруту, водна артерія, що починається на Прут-Дністровському межиріччі на захід від Малого Кучурова, проходить через сільські території, входить у Чернівці й завершує свій шлях у Пруті в районі Старої Жучки. Її долина сягає приблизно 1,7 км завширшки, заплава двобічна, русло помірно звивисте. У верхній та середній течії розташовані ставки.
🗺️Архівний паспорт дає надзвичайно докладний портрет річки.
За ним довжина Шубранця становить 26,6 км, площа водозбору – 196 км². Витік основної річки зафіксований на висоті близько 255 м, а гирло в районі Садгори – Старої Жучки – на висоті близько 155 м. Середній похил річки становить 3,72 м/км. Дві основні притоки – Задубрівка й Мошків за своєю довжиною цілком співмірні з головною річкою. Саме тому на старій карті їхнє злиття виглядає майже як зустріч рівноправних водотоків.
Інформація щодо Шубранця в сучасних довідкових джерелах дещо різниться: близько 25 км довжини, 205 км² площі басейну та похил 3,4 м/км. А чинний каталог річок басейну Дунаю наводить для Шубранця 26,4 км.
Ці відмінності не обов'язково означають чиюсь помилку. Для малих водотоків результат залежить від методики картографування, масштабу карти, визначення початку постійного русла, деталізації його вигинів та уточнення меж водозбору. Тому для історії рік цінною є наявність архівних та сучасних вимірювань – вони дозволяють бачити не просто цифру, а розвиток знань про ріки.
Однією з цікавих особливостей Шубранця – є його подвійна ідентичність. Змінюється ландшафт навколо річки – і разом із ним змінюється її ім'я.
Залежно від того, де саме ми перебуваємо, одна і та сама річка має різні назви та сприйняття.
До Чернівців річка несе свої води у природному ритмі. Вона неквапливо звивається долиною, збирає воду з навколишніх схилів і малих приток, й несе її далі. Та щойно Шубранець входить у Чернівці, змінюється не лише краєвид. Серед щільної забудови, доріг і значно відчутнішого антропогенного впливу річка ніби «змінює паспорт» – тут її знають під іншим ім’ям: Потіт. Так її називають містяни і так її позначають на топографічних картах. У районі Старої Жучки та Калинівського ринку ця назва настільки міцно закріпилася в місцевому вжитку, що про Шубранець як назву тієї самої річки багато хто з містян майже не згадує, а дехто й зовсім не знає.
🌊 Зокрема, паводок 2020 року залишив ще одне промовисте свідчення того, наскільки міцно друге ім’я річки закріпилося в Чернівцях. Коли високі води Пруту підперли Потіт і почалося підтоплення території Калинівського ринку, у повідомленнях про подію звучала саме ця назва – «Потіт». І саме під цією назвою річка живе в інформаційному просторі й пам’яті чернівчан.
📜 Підказку такого «роздвоєння» назви знаходимо в архівному паспорті кінця 1980-х років. де зазначено: «Ріка Шубранець (за іншими джерелами р. Потіт на ділянці від гирла до злиття з притокою Задубрівка)». Тобто Шубранець – назва річки загалом, а Потіт – історично закріплена локальна назва її нижньої, вже міської ділянки. Тож, обидві назви офіційно визнані і зараз ми зустрічаємо у сучасних офіційних документах, в різних джерелах та на картах назву «Шубранець (Потіт)», а в окремих документах Потіт прямо названий місцевою назвою Шубранця.
Та, власне і двома назвами ця історія не обмежується. Місцева пам'ять завжди була детальнішою за карту. У місцевих краєзнавчих переказах зустрічається ціла мозаїка таких мікроназв, а разом із ними – місцеві історії й легенди. Це вже не мова офіційної гідрографії, а інший пласт – те, як річку бачили й називали люди, які поколіннями жили поруч із нею.
Тож історія Шубранця (Потіту) – насправді не лише історія двох назв. Це історія однієї малої річки, яка на своєму короткому шляху встигає змінити і ландшафт, і характер, і навіть ім’я, залишаючись при цьому частиною єдиної водної системи. І саме ця здатність однієї річки жити під різними іменами й по-різному відкриватися, змушує уважніше придивитися і до інших малих водотоків, за кожним з яких завжди є своя цікава історія.
Бо у великій річковій системі немає неважливих річок.
Малі на карті – вони зовсім не малі за своїм значенням.

Фото Василя Буковинця.

03/09/2026

29/08/2026

🇺🇦 29 серпня — День пам’яті захисників України.
Сьогодні ми згадуємо тих, хто віддав своє життя за незалежність і свободу нашої держави.
Вони стали щитом України — її мужніми синами й доньками, які заплатили найвищу ціну за наше майбутнє.
Кожна втрата — це біль, який назавжди залишається в серцях рідних, близьких і всього українського народу. За кожним іменем — людина, її життя, мрії, родина, нездійснені плани… Та подвиг Героїв назавжди вписаний в історію України.
Ми пам’ятаємо тих, хто загинув, і дякуємо тим, хто сьогодні продовжує боронити нашу державу, виборюючи її майбутнє.
Нехай пам’ять про Героїв живе у наших серцях, у наших справах і в кожному дні вільної України.
🕯️ Вічна пам’ять і слава загиблим захисникам України!
Шана, вдячність і низький уклін усім, хто боронить нашу державу! 🇺🇦

Слава Україні! Героям Слава!🇺🇦

28/08/2026

🌊 Дерелуй: річка з довгою пам'яттю

Річка Дерелуй - права притока Пруту першого порядку, бере початок у лісовому масиві на північ від смт Глибока, на позначці 400 м над рівнем моря. Звідти вона протікає через горбисту місцевість передгір'я Карпат, долає перепад висот у 252 метри – це середньозважений похил майже 4 м/км, доволі стрімко як для передгірної річки, – і біля Остриці впадає у Прут.
Площа її водозбору – 312 км², і це майже вдесятеро більше за довжину самого русла: маленька річка, що збирає воду з непропорційно великої території. Заліснений басейн лише на 32%, тому річище тут ніщо особливо не стримує – воно вільно "гуляє" трапецієподібною долиною шириною від 400 метрів до 2,5 км.
Саме русло здебільшого невелике – від 2 до 8 метрів завширшки, хоча подекуди розширюється до 20 метрів. Воно звивисте, особливо в нижній течії, де трапляються невеликі острови. Ця звивистість не просто особливість краєвиду. Дерелуй постійно «працює» зі своєю долиною: підмиває окремі ділянки берегів, переносить наноси, відкладає їх там, де течія слабшає, і поступово змінює обриси русла. Під час паводків ці процеси стають особливо помітними.
Вода Дерелую належить до гідрокарбонатно-натрієво-кальцієвого типу, із загальною мінералізацією 1020–1078 мг/л - це помітно "жорсткіша" вода, ніж у типової рівнинної річки. Пояснюється це просто: на своєму шляху річка перетинає осадові породи Передкарпаття і вимиває з них солі.
Живлення переважно дощове, тож характер у річки норовливий: у спеку вона мілішає до струмка, а після зливи здатна за кілька годин вийти з берегів. Живлять цю мінливість численні притоки, кожна зі своїм маленьким басейном і власним шляхом до головного русла. Найбільша з них – Коровія, ліва притока завдовжки близько 24,4 кілометри. Другою великою притокою є Невільниця – завдовжки близько 10 кілометрів, До Дерелую також впадають праві притоки Храшовець і Бородач, а з лівого боку – Панті. Окрім перелічених, ще близько шістдесяти малих потоків – менше 10 км. Разом вони утворюють понад 333 кілометри річкової мережі, яка збирає воду з площі 312 км² і передає її Дерелую, а далі – Пруту.
Така мережа добре показує справжній масштаб річки. На карті ми бачимо 34 кілометри Дерелую, але вода, яка зрештою потрапляє до його русла, проходить значно довший шлях.
Назва Дерелую відома щонайменше з 1488 року. У грамоті молдавського господаря Штефана ІІІ Великого вона записана як «Дерлуи» – у вислові «на рѣку на Дерлуи». У наступні століття назва змінювалася: «Дерехлую», Trehaluj, Derehlui, Dereluj, Дерлуй, Дерелуй, Дереглуй. Походження назви річки пов’язують із багатокультурною історією Буковини. За однією з версій, гідронім має тюркське коріння: слово dere означає «долина», «яруга», «русло» або невеликий струмок. Тож назву Дерелуй можна трактувати як «річка, що тече глибокою долиною» або «струмок у яру», що добре відповідає характеру місцевості, якою протікає річка.
Понад п’ять століть тому ця невелика річка вже була настільки добре відомою, що її використовували як природний орієнтир під час опису земель середньовічного Козмина (історичний Козмин – середньовічне поселення й важливий осередок у долині Дерелую, пов'язаний із територією сучасного с. Валі Кузьмина та частково з угіддями сучасних Молодії і Чагра).
Через дев’ять років після тієї грамоти, 26 жовтня 1497 року, неподалік Козминського лісу відбулася знаменита битва між військом молдавського господаря Штефана III Великого та польською армією короля Яна Ольбрахта. Польське військо, яке поверталося після невдалої облоги Сучави, зазнало тут тяжкої поразки. Річка була частиною того самого ландшафту, в якому розгорталися події Козминської битви і мовчазним свідком тих подій.
Ось так маленька, майже незарегульована річка довжиною в 34 км встигла і виточити мінералізовану воду з надр Передкарпаття, і стати свідком битви, що закріпила історичну долю цілого краю. Дерелуй і сьогодні тече повз ті самі поселення, що виникли на його берегах століття тому, – Глибоку, Волоку, Валя Кузьмину, Молодію, Червону Діброву, Великий Кучурів. Наче тонка ниточка, він з'єднує їх усі в одне ціле, а в його водах, серед звичних верховодок і головнів, подекуди досі трапляються рідкісні риби з Червоної книги. Іноді найцікавіші історії ховаються саме в найскромніших назвах на карті.
Є річки, які вражають масштабом, стрімкістю чи гірськими ущелинами та водопадами. А є такі, на перший погляд непримітні, але вздовж їхніх русел можна «прочитати» і геологію Передкарпаття, і перегорнути кілька сторінок середньовічної історії краю.

24/08/2026

🇺🇦 35 років Незалежності України: історія, яку творимо щодня

24 серпня 1991 року український народ зробив історичний вибір - обрав власний шлях, власний голос і власне майбутнє. Цей день став початком нової сторінки в історії нашої держави - сторінки свободи, самостійності та відповідальності за свою долю.
Україна пройшла непростий шлях до Незалежності. Ми вчилися бути господарями на своїй землі, будували демократичну державу, відстоювали право жити вільно та самостійно визначати своє майбутнє. Кожне покоління українців вписувало свою сторінку в історію незалежної України, зміцнюючи її та розвиваючи.
Сьогодні 35-та річниця Незалежності має особливий зміст. Понад десять років боротьби за свободу та понад чотири роки повномасштабної війни доводять усьому світові: для українців незалежність - це не просто слово чи дата в календарі. Це цінність, яку ми бережемо, захищаємо і за яку готові боротися.
35 років тому ми здобули Незалежність. Сьогодні ми її відстоюємо. Водночас ми продовжуємо будувати сучасну, сильну, демократичну та європейську державу для майбутніх поколінь.
Незалежність живе не лише в державних символах.. Вона живе в мужності наших Захисників і Захисниць, у праці мільйонів українців, у єдності суспільства, у любові до рідної землі та вірі в майбутнє.
Наша Незалежність загартована боротьбою, освячена пам’яттю Героїв і зміцнена силою та єдністю українського народу.

💙💛 З Днем Незалежності України!

21/08/2026

Безпека праці — відповідальність кожного

21 серпня у Басейновому управлінні водних ресурсів річок Пруту та Сірету відбувся семінар-навчання з питань охорони праці за участю представників Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Під час зустрічі працівники БУВР отримали актуальну та практично важливу інформацію щодо організації безпечних умов праці, запобігання виробничим ризикам та дотримання вимог законодавства у сфері охорони праці.
У межах семінару було розглянуто загальні принципи та мету охорони праці, основні обов’язки роботодавця і працівників щодо створення та підтримання безпечного робочого середовища, а також важливість профілактичних заходів для запобігання нещасним випадкам на виробництві.
Окрему увагу приділили державним нормативно-правовим актам з охорони праці. Учасники мали можливість актуалізувати свої знання щодо чинних вимог законодавства та обговорити практичні питання їх застосування в роботі.
Важливою складовою семінару став аналіз виробничого травматизму в Чернівецькій області за результатами розслідувань за І півріччя 2026 року. Аналіз причин та обставин нещасних випадків дає змогу не лише оцінити ситуацію, а й визначити основні ризики та профілактичні заходи, спрямовані на недопущення подібних випадків у майбутньому.
Особливе місце під час навчання посіло питання розслідування нещасних випадків в умовах воєнного та надзвичайного стану. Учасникам роз’яснили актуальні правила та вимоги, особливості порядку дій у разі виникнення нещасного випадку, а також питання його належного розслідування та документування.
Охорона праці — це не лише нормативні документи, інструкції та обов’язкові процедури. Насамперед це збереження життя і здоров’я людини, уважність до потенційних ризиків, відповідальне ставлення до роботи та готовність діяти правильно у небезпечній ситуації.
Саме тому подібні навчання є важливою частиною роботи установи. Вони допомагають не лише оновити професійні знання, а й сформувати спільне розуміння того, що безпека на робочому місці залежить від відповідальних дій кожного.
Щиро дякуємо представникам Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за змістовне навчання, професійні роз’яснення, актуальну інформацію та можливість обмінятися досвідом.
Переконані: чим вищий рівень знань і уваги до питань охорони праці, тим менше ризиків для людей.

Дбаємо про безпеку сьогодні — створюємо безпечні умови для роботи завтра🇺🇦
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області

21/08/2026

Якісний стан водних об’єктів річкового басейну Прут та Сірет у липні 2026 року.
Для встановлення стану масивів поверхневих вод в суббасейнах річок Прут та Сірет Басейновою лабораторією моніторингу вод БУВР Пруту та Сірету, а також лабораторією моніторингу вод Західного регіону Дністровського БУВР відповідно до Програми державного моніторингу вод впродовж липня відібрано 33 проби та проведено 1771 вимірювання вмісту пріоритетних специфічних забруднюючих речовин та хімічних і фізико-хімічних показників якості вод.
Інформація про результати досліджень та якісний стан суббасейнів річок Пруту та Сірету наведена у інфографіці 👇

19/08/2026

У зв'язку з маловоддям на окремих річках України Державне агентство водних ресурсів України, відповідно до наказу Держводагентства від 19.08.2026 № 127, з 19 серпня 2026 року встановлює тимчасові обмеження для водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування з поверхневих водних об'єктів.

Рішення ухвалене на підставі інформації Українського гідрометеорологічного центру про водність основних річок України та настання маловоддя.

Обмеження передбачають:

- зменшення лімітів забору води для суб'єктів господарювання згідно з окремим переліком;

- можливість обмеження прав вторинних водокористувачів первинними за погодженням з Держводагентством.

Термін дії обмежень встановлено до 31 серпня 2026 року, після чого права водокористувачів будуть відновлені у повному обсязі за умови нормалізації гідрологічної ситуації.

Відповідні органи місцевого самоврядування, контролюючі органи та всі водокористувачі будуть повідомлені про запровадження обмежень.

Ці заходи спрямовані на раціональне використання водних ресурсів у критичний період та забезпечення водної безпеки України.

Обмеження не поширюються на забір води для питних потреб.

Перелік водокористувачів, яким встановлюються обмеження на період з 19.08.2026 по 31.08.2026 року, за посиланням у першому коментарі.