15/06/2026
15 червня 2026 року в результаті обстрілу міста рф, вчергове пошкоджено памʼятку архітектури національного значення «Брянська (Миколаївська) церква (Дніпропетровський будинок органної та камерної музики)», охоронний № 040024-Н, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 № 929. Памʼятка на цей раз отримала значні ураження, пошкоджено зовнішні та внутрішні конструкції та декорування. Майже знищені вітражі авторства Вʼячеслава Данилова. Стан органу наразі не відомий, через відсутність прямого доступу для його обстеження.
просп. Сергія Нігояна, буд. 66, м. Дніпро.
Пам’ятку було збудовано в 1913 – 1915 рр. за проектом інженера-архітектора Г. І. Туровця в стилі еклектики з елементами неокласицизму, бароко та модерну. В створенні храму приймали участь: голова правління Брянського товариства М. М. Кокшаров, арх. - худ. Є. О. Константинович (інтер’єр, іконостас), інж. С. М. Гудков, ск. О. І. Якобс (ліпний декор), худ. М. Ф. Іванов (розписи), майстерня П. С. Абросімова (столярні роботи). Переважну частину коштів на церкву - пам’ятник (присвячений 300-річчю будинку Романових) надав Олександрівський південно-російський завод Брянського товариства.
В 1929 р. храм було закрито (знято дзвони та хрести, збито релігійні написи на фасадах, демонтовано церковне начиння, зафарбовано внутрішні розписи, встановлено зірку на дзвіницю, пізніше було демонтовано первісний купол дзвіниці та влаштовано новий плаский). На кінець 1932 р. в покинутих приміщеннях було відкрито виставку зразків продукції металургійного заводу ім. Петровського, проте вже через рік Пам’ятку було передано заводському Будинку піонерів та школярів під дитячу технічну станцію. З 1941 по 1961 роки церкву було повернуто релігійній громаді. Під час бойових дій будівля майже не постраждала (було вибито шибки, частково втрачено дах над вівтарною частиною). На початку 1960-х рр. Пам’ятку було переплановано під Дитячу спортивну школу №4: до притвору прибудовано об’єм з адміністративними приміщеннями, роздягальнями, душовими, санвузлами, збудовано підвальну котельню з димарем, змонтовано нові інженерні комунікації. Проте в 1970-і рр. будівля вже потребувала капітального ремонту, тому її було передано на баланс Ремонтно-будівельному управлінню (склад будматеріалів). В 1980 - 1986 рр. за проєктом реставрації (арх. Л.Г. Попов) було виконано роботи з прилаштування Пам’ятки під зал органної музики на 250 слухачів. В 2011 р. будівлю храму було передано релігійній громаді, яка перепланувала частину підвальних приміщень під православний храм. Інша (більша) частина Пам’ятки використовується як «Будинок органної та камерної музики».
