Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

  • Home
  • Ukraine
  • Dnipro
  • Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

‼️Диференціація тривог та нові правила безпеки: що змінює постанова Кабміну № 1092ℹ️ Кабінет Міністрів України ухвалив в...
06/09/2026

‼️Диференціація тривог та нові правила безпеки: що змінює постанова Кабміну № 1092

ℹ️ Кабінет Міністрів України ухвалив важливе рішення, спрямоване на адаптацію економіки та повсякденного життя до тривалих викликів безпеки. Постанова № 1092 від 4 вересня 2026 року запроваджує принципово новий підхід до реагування на повітряні загрози, вводячи поділ сигналів тривоги на рівні та змінюючи алгоритми роботи бізнесу, транспорту й освітньої сфери.

❗️Кольорова градація небезпеки: червоний та жовтий рівні
Ключовим нововведенням стало розмежування загроз за рекомендаціями Повітряних Сил ЗСУ.

Тепер загальнодержавна система оповіщення чітко диференціюватиме небезпеку:
✅ Червоний рівень оголошується у разі ракетної, ракетно-дронової чи масованої дронової загрози. Він вимагає максимальної уваги та дотримання звичних протоколів безпеки.

✅ Жовтий рівень застосовується виключно у випадках загрози БпЛА. Цей статус передбачає більш гнучкі правила для забезпечення життєдіяльності тилових регіонів.

🔹Як працюватиме бізнес і транспорт
Постанова значно пом'якшує обмеження для підприємців за умов жовтого рівня загрози, дозволяючи балансувати між економічною активністю та безпекою:

* Суб'єкти господарювання, які мають власні або тимчасові укриття, можуть продовжувати роботу в штатному режимі.

* Компанії без укриттів отримують перехідний період на три місяці для їх облаштування, за умови погодження діяльності з трудовим колективом. При цьому перебування відвідувачів на таких об'єктах стає їхнім особистим рішенням.

* Транспортна мережа адаптується до нових реалій: зокрема, у Дніпрі, Харкові та Києві профільним відомствам рекомендовано за умов жовтого рівня забезпечити повноцінну роботу метрополітену, включно з наземними ділянками, тоді як червоний рівень вимагатиме переведення підземки в обмежений режим.

🔹Освітній процес та комендантська година
У сфері освіти запроваджено чіткий критерій: за жовтого рівня загрози навчальний процес у закладах, що не мають облаштованих захисних споруд, підлягає припиненню.
Крім того, документ рекомендує військовому командуванню та адміністраціям оптимізувати режим обмеження пересування, встановивши єдину комендантську годину з 01:00 до 05:00 ранку там, де це дозволяє безпекова ситуація.
До кінця року Міністерство цифрової трансформації спільно з іншими відомствами мають оновити державні та мобільні сервіси інформування, щоб громадяни оперативно отримували детальні дані про характер небезпеки.

📌Такі кроки мають на меті мінімізувати економічні втрати тилу без компромісів із базовою безпекою людей.

ТАБЕЛЬ РОБОЧОГО ЧАСУ: 10 ПОМИЛОК, ЯКІ КАДРОВИКУ КРАЩЕ НЕ ДОПУСКАТИ«Та що там того табеля? Поставили години — і готово».С...
04/09/2026

ТАБЕЛЬ РОБОЧОГО ЧАСУ: 10 ПОМИЛОК, ЯКІ КАДРОВИКУ КРАЩЕ НЕ ДОПУСКАТИ

«Та що там того табеля? Поставили години — і готово».
Саме так часто починається проблема.

Табель — це не просто таблиця для бухгалтера. За його даними визначають фактично відпрацьований час, неявки працівників та підстави для нарахування заробітної плати.

А якщо виникає трудовий спір, неправильна відмітка в табелі може стати ще одним доказом, який доведеться пояснювати роботодавцю.

10 ситуацій, у яких найчастіше помиляються.

1️⃣ «Поставимо прогул, бо працівника немає»

❌ Ні, якщо причина відсутності ще не встановлена.
Коли документів немає і причина не з’ясована, у табелі використовують позначення «НЗ» (28).
А вже після встановлення обставин дані коригують відповідно до підтверджених фактів.

2️⃣ «Суміщення = два рядки в табелі»

❌ Не обов’язково.
При суміщенні посад працівник виконує додаткові обов’язки в межах свого робочого часу за основною посадою.
Тому окремий облік годин за суміщуваною посадою не ведеться.
А ось внутрішнє сумісництво — інша ситуація: є окремий трудовий договір, тому робочий час обліковується окремо.

3️⃣ «Працівник працює неповний день — код завжди один»

❌ Тут важливо знати, на якій підставі встановлено неповний робочий час.
За угодою з працівником — одне позначення.
Якщо режим встановлено з ініціативи роботодавця — інше.
Тобто механічно копіювати код із попереднього місяця небезпечно.

4️⃣ «Ненормований робочий день — записуємо всі фактично відпрацьовані години»

❌ Не зовсім.
Ненормований робочий день не означає, що кожну годину понад установлену тривалість потрібно автоматично показувати в табелі як надурочну.
Наприклад, якщо встановлено 8-годинний робочий день, у табелі може бути 8 годин, навіть якщо працівник у конкретний день працював довше.

5️⃣ «Вихідний у табелі взагалі не має значення»

Залежить від ситуації.
Якщо це звичайний вихідний за графіком — окремо відпрацьовані години не зазначаються.
Але якщо працівника залучили до роботи у вихідний, фактично відпрацьований час уже потрібно відобразити відповідним кодом.

6️⃣ «Відпустка — тільки робочі дні»

❌ Ні.
Для оплачуваної відпустки враховуються календарні дні.
Тому в табелі відмітки про відпустку стосуються і вихідних днів, які входять до періоду відпустки.

7️⃣ «Лікарняний ставимо тільки на робочі дні»

❌ Помилка.
Період тимчасової непрацездатності охоплює календарні дні.
Тому при правильному оформленні лікарняного в табелі враховують і вихідні дні, що припадають на період хвороби.

8️⃣ «Табель передали в бухгалтерію — і більше його не чіпаємо»

А ось тут важливий нюанс.
Якщо після передачі табеля з’ясувалося, що інформація була неправильною, зміни мають ґрунтуватися на підтвердних документах.
Для цього потрібно оформити коригуючий табель із зазначенням періоду, який виправляється.

9️⃣ «Відрядження = просто поставити код відрядження»

Не завжди.
Потрібно враховувати, на який день припадає відрядження — робочий чи вихідний, а також чи залучався працівник до роботи у вихідний.
Особливості табелювання залежать від конкретної ситуації.

🔟 «Мобілізація — для неї немає окремого коду, тому можна нічого не ставити»

❌ Неправильно.
У типовій формі № П-5 окремого коду саме для мобілізації немає.
Для такого періоду використовується позначення «ІН» (22) — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.

⚠️ І ЩЕ ОДИН ВАЖЛИВИЙ МОМЕНТ

Табель не повинен жити окремо від кадрових документів.

Є наказ → є відповідна кадрова підстава → є правильна відмітка в табелі.

Відпустка? Перевіряємо наказ.

Відрядження? Перевіряємо розпорядчий документ.

Неявка? З’ясовуємо причину.

Лікарняний? Перевіряємо підтвердження.

Сумісництво? Перевіряємо трудовий договір.

📌 А головне правило:

Не ставте код у табелі лише тому, що «ми завжди так робили».

Спочатку визначте, що юридично відбулося з працівником, знайдіть документальну підставу — і лише після цього заповнюйте табель.

Бо одна неправильна позначка — це іноді не просто помилка в таблиці.

Це помилка в обліку робочого часу, яка може потягнути за собою помилки в оплаті праці та кадрових документах.

04/09/2026

Збільшення тривалості відпустки, запровадження декрету для чоловіків та протидія психологічному терору на роботі.

У Верховній Раді зареєстровано проєкт Трудового кодексу (№16010), який вносить зміни до низки Законів України.

Мінімальну щорічну оплачувану відпустку пропонують збільшити з 24 до 28 календарних днів, а відпустки у зв’язку з народженням і вихованням дітей поширити на чоловіків. Окремо передбачено посилення захисту працівників від дискримінації, мобінгу та харасменту на робочому місці. Кодекс врегульовує сучасні формати зайнятості: дистанційну та надомну роботу, а також працю з нефіксованим робочим графіком.

Ми в телеграм: https://t.me/verkhovnaradaukrainy

⚖️ «З 1 червня» чи «1 червня»? Одна дата у заяві — і зовсім різні наслідкиЗдавалося б, що може бути простішим?Працівник ...
04/09/2026

⚖️ «З 1 червня» чи «1 червня»? Одна дата у заяві — і зовсім різні наслідки

Здавалося б, що може бути простішим?

Працівник пише:
«Прошу звільнити мене з 01 червня 2019 року за власним бажанням».

Кадровик читає — і начебто все зрозуміло.

Але виникає важливе запитання:
1 червня — це день звільнення?

Чи з 1 червня працівник уже не працює, а останнім днем роботи є 31 травня?

На практиці саме такі формулювання можуть стати предметом трудового спору.

🔎 Що показала справа № 361/76/22?

У справі, яку розглянув Верховний Суд 24 січня 2024 року, працівник 17 травня 2019 року подав заяву про звільнення за власним бажанням, у якій просив звільнити його з 01 червня 2019 року.

При цьому суди встановили, що працівник фактично працював до 31 травня 2019 року.

Наказ № 24/к про звільнення за власним бажанням роботодавець видав 30 травня 2019 року. В іншій судовій справі № 361/1554/20 було встановлено, що працівник працював до 31 травня 2019 року, а питання остаточного розрахунку при звільненні розглядалося саме виходячи з цієї дати.

Але на цьому історія не закінчилася.

Пізніше роботодавець змінив позицію та фактично намагався довести, що працівника було звільнено ще 30 березня 2019 року за прогул.

У трудовій книжці навіть з'явився запис про звільнення за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Працівник оскаржив це звільнення.

⚖️ Що вирішив Верховний Суд?

Верховний Суд визнав незаконним та скасував наказ від 30 березня 2019 року про звільнення за прогул.

Однією з ключових обставин стало те, що в попередній справі суд уже встановив:
працівник працював у роботодавця до 31 травня 2019 року.

Ця обставина мала преюдиційне значення відповідно до статті 82 ЦПК України і повторно не підлягала доказуванню у новій справі між тими самими сторонами. Верховний Суд окремо підкреслив: преюдиційними є саме встановлені судом обставини, а не правова оцінка цих обставин.

Тобто для цієї конкретної справи було юридично важливо, що судом уже було встановлено факт роботи працівника до 31 травня.

📌 То чи означає «звільнити з 1 червня» автоматично «звільнити 31 травня»?

Не варто робити такий універсальний висновок із цієї постанови.

Верховний Суд у справі № 361/76/22 не встановив правила:
❌ слово «з» у заяві є неправильним;
❌ кожна заява «звільнити з 1 числа» автоматично означає звільнення останнім днем попереднього місяця;
❌ роботодавець у кожному випадку зобов'язаний самостійно переносити дату звільнення на день раніше.

Суд вирішував конкретний спір, виходячи з усієї сукупності встановлених обставин.

Тому правильніше говорити не про «заборонене слово», а про необхідність однозначно встановити дату припинення трудових відносин та реальне волевиявлення працівника.

🎯 Чому формулювання заяви все-таки має значення?

Відповідно до статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши роботодавця за два тижні.

Але у випадку спору значення має не лише сам факт наявності заяви.

Суд може досліджувати:
🔹 коли її подано;
🔹 що саме в ній зазначено;
🔹 яку дату звільнення мав на увазі працівник;
🔹 чи працював він після подання заяви;
🔹 чи відкликав заяву;
🔹 яку дату звільнення зазначив роботодавець у наказі;
🔹 які документи оформлялися при припиненні трудових відносин;
🔹 як поводилися сторони після цієї дати.

Саме тому одна й та сама фраза в різних обставинах може отримати різну оцінку.

🧑‍💼 А що робити кадровику?

Найкраще — не залишати дату двозначною.

Якщо працівник має намір працювати до 1 червня включно і саме 1 червня має бути його останнім днем роботи, безпечніше сформулювати заяву максимально конкретно:
«Прошу звільнити мене 1 червня 2026 року за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України».

Якщо ж працівник має на увазі, що 31 травня є останнім днем роботи, а з 1 червня трудові відносини вже припинені, це також бажано чітко зафіксувати.
Наприклад:
«Прошу звільнити мене 31 травня 2026 року за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України».

Чим менше простору для різного тлумачення — тим менше ризиків для обох сторін.

⚠️ Ще один важливий момент: заява — це не просто папірець
У справі № 821/761/17 Верховний Суд також звертав увагу на реальне волевиявлення працівника щодо припинення трудових відносин.

Там ситуація була іншою: заява про звільнення не містила дати її написання та дати, з якої працівник мав намір припинити повноваження. Суд досліджував, чи справді на момент звільнення існувала актуальна воля працівника припинити трудові відносини.

Це важливий практичний орієнтир:
роботодавцю недостатньо просто знайти в особовій справі заяву з підписом працівника.

У разі спору може постати питання:
чи дійсно ця заява відображала волю працівника саме на момент звільнення?

❗️ І ще важливіше — не можна «переписати історію» заднім числом

У справі № 361/76/22 роботодавець намагався обґрунтувати звільнення за прогул документами, які суди оцінили критично.

Зокрема, матеріали містили документи, оформлені вже після 9 жовтня 2020 року, хоча йшлося про події березня 2019 року.

Окремий документ від 15 березня 2019 року містив посилання на обставини, які нібито тривали до 29 березня, тобто на момент складання документа частина згаданих подій ще не настала.

Для роботодавця це дуже важливий урок:
кадрові документи повинні реально відображати події на момент їх виникнення, а не створюватися заднім числом для підтвердження вже обраної позиції у спорі.

📋 А якщо працівника звільняють за прогул?

Тут вимоги ще жорсткіші.

Пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України передбачає можливість звільнення за прогул — відсутність на роботі протягом усього робочого дня або більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

При цьому роботодавець повинен дотримуватися процедури застосування дисциплінарного стягнення.

Зокрема, стаття 149 КЗпП України передбачає, що до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від працівника письмові пояснення.

У цій справі Верховний Суд звернув увагу, що роботодавець не надав доказів дотримання цієї процедури.

Водночас важливо не спрощувати висновок: Верховний Суд зазначив, що сама по собі відсутність письмових пояснень не завжди автоматично тягне скасування дисциплінарного стягнення, якщо порушення трудової дисципліни належно підтверджене іншими доказами.

У цій же справі проблема була ширшою: роботодавець не зміг належно довести сам факт прогулу, а попереднім судовим рішенням уже було встановлено, що працівник працював до 31 травня.

💡 І ще один незвичайний висновок цієї справи

Визнання звільнення незаконним не завжди означає автоматичне поновлення працівника на роботі.

У цій справі Верховний Суд встановив, що працівник не бажав продовжувати трудові відносини, не відкликав заяву про звільнення за власним бажанням, з 1 червня на роботу не виходив і не вчиняв дій, спрямованих на продовження роботи.

Попереднім рішенням уже було встановлено його звільнення за власним бажанням 31 травня 2019 року.

Тому суд визнав незаконним і скасував наказ про звільнення за прогул, але не поновлював працівника на роботі.

Це важливий практичний нюанс: судовий захист залежить не лише від того, що звільнення було незаконним, а й від того, якого результату насправді прагне працівник та які обставини встановлені у справі.

🔥 Головний висновок
Історія зі словами «з 1 червня» чи «1 червня» — це не історія про «правильне» або «неправильне» слово.

Це історія про точність кадрових документів.

У справі № 361/76/22 Верховний Суд не встановив універсального правила щодо слова «з». Але ця справа дуже добре показує інше:
📌 дата у заяві має значення;
📌 фактична поведінка працівника має значення;
📌 дата, встановлена попереднім судовим рішенням, може мати преюдиційне значення;
📌 наказ роботодавця має відповідати реальним обставинам;
📌 кадрові документи повинні оформлятися належним чином і своєчасно;
📌 у разі спору суд оцінює не один документ, а всю сукупність обставин.

Тому для кадровика найкраще правило дуже просте:
не змушуйте суд здогадуватися, що саме мав на увазі працівник.

Якщо 1 червня — останній день роботи, так і напишіть:
«Прошу звільнити мене 1 червня 2026 року за власним бажанням».
А якщо останній день роботи — 31 травня, зазначте саме 31 травня.

Адже в кадровій роботі одна дата може бути просто датою.
А може стати доказом у суді.

‼️Баланс між кар'єрою та сім'єю: які права та гарантії захищають працюючих батьків в Україніℹ️ Поєднання професійних обо...
04/09/2026

‼️Баланс між кар'єрою та сім'єю: які права та гарантії захищають працюючих батьків в Україні

ℹ️ Поєднання професійних обов'язків та виховання дітей — це щоденний виклик для мільйонів українців. Українське трудове законодавство передбачає низку важливих пільг, гарантій та обмежень, які покликані захистити права працівників із сімейними обов'язками. Розбираємося, на що саме мають право батьки на робочому місці згідно з Кодексом законів про працю України (КЗпП) та профільними законами.

1⃣ Перерви для годування дитини (до 1,5 року)
Згідно зі статтею 183 КЗпП України, жінки, які мають дітей віком до півтора року, окрім звичайної перерви на відпочинок і харчування, отримують додаткові перерви для годування.
* Умови: перерви надаються не рідше ніж кожні 3 години, тривалістю не менше 30 хвилин кожна (або не менше 1 години, якщо йдеться про двох і більше грудних дітей).
* Оплата: ці перерви обов'язково включаються до робочого часу та оплачуються за середнім заробітком (ст. 183 КЗпП).
* Графік: час їх надання узгоджується з профспілкою та роботодавцем із урахуванням побажань матері.

2⃣ Додаткові відпустки на дітей
Працюючі батьки мають право на додаткові оплачувані відпустки для догляду за дітьми (регулюється статтями 182-1, 182, 77-3 КЗпП України та Законом України «Про відпустки»):
* 10 днів на рік (або до 17 днів за наявності кількох підстав) надається одному з батьків, який виховує двох або більше дітей віком до 15 років, дитину з інвалідністю, а також одиноким матерям чи батькам.
* 56 днів (або 70 днів у разі усиновлення кількох дітей) — оплачувана відпустка одному з усиновлювачів одразу після усиновлення дитини.
* 14 днів — відпустка при народженні дитини, яку може отримати батько новонародженого, а також дідусь, бабуся чи інший повнолітній дорослий, якщо вони фактично доглядають за дитиною, яку виховує одинока мати.

3⃣ Обмеження нічних, надурочних робіт і відряджень
Законодавство чітко обмежує залучення працівників із маленькими дітьми до складних умов праці (згідно зі статтями 176, 177 та 178 КЗпП України):
* Повністю заборонено залучати до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні та відряджати вагітних жінок і матерів, які виховують дітей віком до 3 років.
* Жінок (або відповідних батьків), які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей з інвалідністю, можна залучати до надурочних робіт або відряджень лише за їхньою згодою.

4⃣ Захист при прийнятті на роботу та під час працевлаштування
Стаття 184 КЗпП України встановлює жорсткі заборони для роботодавців:
* Заборонено відмовляти у прийнятті на роботу або знижувати заробітну плату жінкам через їхню вагітність чи наявність дітей віком до 3 років (а для одиноких матерів — за наявності дитини до 14 років або дитини з інвалідністю).
* Якщо роботодавець відмовляє у працевлаштуванні, він зобов'язаний надати письмове пояснення причин. Таку відмову працівник має повне право оскаржити в суді.

5⃣ Захист від звільнення з ініціативи роботодавця
Одна з найважливіших гарантій закріплена у частині третій статті 184 КЗпП України:
* Роботодавець не має права звільнити з власної ініціативи вагітних жінок, жінок із дітьми віком до 3 років (у певних випадках — до 6 років), а також одиноких матерів чи батьків, які виховують дітей до 14 років або дитину з інвалідністю.
* Єдиний виняток — повна ліквідація підприємства, установи чи організації, але і в цьому випадку роботодавець зобов'язаний здійснити обов'язкове працевлаштування працівника.
* Також гарантії діють при закінченні строкового трудового договору: у такому разі підприємство зобов'язане працевлаштувати особу, зберігши за нею середню зарплату на період пошуку нової роботи (але не більше ніж на 3 місяці).

❗️На кого поширюються ці пільги?
Важливо зазначити, що відповідно до статті 186-1 КЗпП України, усі перелічені вище соціальні гарантії, пільги, обмеження та права поширюються не лише на матерів, а й на інших осіб, які беруть на себе сімейні обов'язки:

✔️ Батьків, які виховують дітей без матері (наприклад, якщо мама тривалий час перебуває на лікуванні).
✔️ Опікунів та піклувальників.
✔️ Прийомних батьків або батьків-вихователів.

📌 Знання своїх трудових прав допомагає не лише ефективно захистити особисті інтереси та інтереси родини, а й побудувати здорові, прозорі та цивілізовані відносини з роботодавцем.

04/09/2026

🇺🇦 Українці, які втратили роботу через війну, можуть подати заяву до міжнародного Реєстру збитків для України

У Реєстрі відкрито нову категорію «Втрата оплачуваної роботи» (А3.4). Подати заяву можуть:
🔹 наймані працівники;
🔹 самозайняті особи, які не були зареєстровані як ФОП.

Заяву можна подати онлайн через портал Дія. Посилання на заяву та детальні умови подання – у коментарях.

ℹ️ Реєстр створений у травні 2023 року під егідою Ради Європи для обліку збитків, втрат та шкоди, завданих агресією Росії з 24 лютого 2022 року. До нього приєдналися 44 держави та ЄС.

‼️Нові посадові оклади освітян з 1 вересня 2026 року: скільки становитиме зарплата за новою схемою?📚 З 1 вересня 2026 ро...
03/09/2026

‼️Нові посадові оклади освітян з 1 вересня 2026 року: скільки становитиме зарплата за новою схемою?

📚 З 1 вересня 2026 року для педагогічних і науково-педагогічних працівників запроваджується нова система визначення посадових окладів.
Кабінет Міністрів України постановою від 31 серпня 2026 року № 1078 затвердив нові схеми посадових окладів педагогічних, науково-педагогічних працівників та ставки погодинної оплати навчальних занять.

Головна особливість — оклад визначається через коефіцієнт до базової величини 28 885 грн.

Тобто тепер роботодавцю достатньо застосувати відповідний коефіцієнт — і можна розрахувати посадовий оклад.

💰 Якими будуть оклади педагогічних працівників?
Наприклад, для найбільш поширених педагогічних посад схема передбачає такі коефіцієнти:

Посада / кваліфікація| Коефіцієнт| Орієнтовний оклад
Вчитель, викладач, вихователь та інші — спеціаліст| 0,48| 13 865 грн
Спеціаліст ІІ категорії| 0,49| 14 154 грн
Спеціаліст І категорії| 0,51| 14 731 грн
Спеціаліст вищої категорії| 0,52| 15 020 грн
Старший вихователь| 0,54| 15 598 грн
Старший майстер| 0,60| 17 331 грн
Директор закладу дошкільної освіти — до 5 груп| 0,60| 17 331 грн
Директор закладу дошкільної освіти — 5–9 груп| 0,63| 18 198 грн
Директор ЗЗСО — до 300 учнів| 0,63| 18 198 грн
Директор ЗЗСО — 300–1000 учнів| 0,66| 19 064 грн
Директор ЗЗСО — понад 1000 учнів| 0,69| 19 931 грн
Директор ліцею профільної середньої освіти| 0,69| 19 931 грн
Директор центру професійного розвитку педагогічних працівників| 0,60| 17 331 грн
Директор інклюзивно-ресурсного центру| 0,60| 17 331 грн
Директор центру перепідготовки та підвищення кваліфікації| 0,75| 21 664 грн

Схема також передбачає різні коефіцієнти залежно від кількості здобувачів освіти, типу закладу та кваліфікаційної категорії працівника.

⚠️ Це саме посадові оклади, а не кінцева сума зарплати.
До окладу можуть додаватися передбачені законодавством підвищення, надбавки, доплати та премії.

🎓 А що змінюється для викладачів університетів?
Для науково-педагогічних працівників затверджено окрему схему.

Найвищий коефіцієнт передбачено для керівника закладу вищої освіти:
- ректор, президент, начальник ЗВО — 0,99, або близько 28 596 грн;
- декан — 0,81, або близько 23 397 грн;
- завідувач кафедри-професор — 0,81, або близько 23 397 грн;
- професор — 0,75, або близько 21 664 грн;
- доцент — 0,69, або близько 19 931 грн;
- старший викладач — 0,66, або близько 19 064 грн;
- викладач, асистент — 0,63, або близько 18 198 грн;
- викладач-стажист — 0,60, або близько 17 331 грн.

Ці коефіцієнти прямо наведені у схемі посадових окладів науково-педагогічних і педагогічних працівників ЗВО.

При цьому для професора і доцента є важлива умова: відповідні оклади встановлюються особам, які мають відповідні вчені звання. Для осіб, призначених на такі посади без відповідного звання, передбачений перехідний дворічний період.

➕ Оклад — це лише «стартова точка»
Постанова передбачає цілий перелік надбавок і доплат.

Зокрема:
🔹 за почесне звання «народний» — 40%,
🔹 за почесне звання «заслужений» — 20%,
🔹 за спортивне звання — від 10% до 20%,
🔹 за знання та використання іноземної мови — від 10% до 25%,
🔹 за високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи, складність і напруженість — до 50%,
🔹 за вчене звання професора — до 33%,
🔹 за вчене звання доцента та деякі інші звання — до 25%,
🔹 за науковий ступінь доктора наук — до 25%,
🔹 доктора філософії (кандидата наук) або доктора мистецтва — до 15%,
🔹 за роботу в нічний час — до 40%,
🔹 за суміщення посад, розширення зони обслуговування або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника — до 50%.

При цьому частина таких виплат встановлюється в межах фонду заробітної плати та залежить від умов роботи працівника.

📈 Важлива новація: надбавки рахуватимуть від підвищеного окладу

Постанова прямо встановлює: якщо посадовий оклад підвищується за певною підставою, утворюється новий розмір посадового окладу.

А вже надбавки та доплати у відсотках розраховуються від цього підвищеного окладу.

Тому просте порівняння «старого» та «нового» окладу не завжди показує реальний розмір зарплати працівника.

🏫 Що буде з педагогами місцевих закладів освіти?
Для закладів, які фінансуються з місцевих бюджетів, уряд рекомендує обласним, Київській міській військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування застосовувати нові схеми з 1 вересня 2026 року.

Тобто для таких закладів важливе значення матимуть рішення відповідного засновника та наявність коштів у місцевому бюджеті.

Більше того, засновники державних і комунальних закладів дошкільної та позашкільної освіти отримують право встановлювати оклади, доплати, надбавки та винагороди у розмірі, що перевищує встановлений Кабміном, а також запроваджувати додаткові виплати.

🛡️ Гарантія для тих, у кого зарплата могла зменшитися
Окрема норма захищає працівників від зменшення доходу.

Якщо через набрання чинності постановою розмір заробітної плати педагогічного або науково-педагогічного працівника без урахування премій стане меншим, йому має виплачуватися різниця між попереднім та новим розміром зарплати.

⚠️ Ще одна важлива цифра — 2600 грн
З 1 вересня 2026 року змінюються правила доплати за роботу в несприятливих умовах для педагогічних працівників державних і комунальних закладів загальної середньої освіти.

Педагогам, які безпосередньо працюють на визначених територіях прифронтових і прикордонних областей, передбачена щомісячна доплата 2600 грн.

Вона виплачується за умови, що освітній процес організований в очній або змішаній формі, а розмір доплати визначається пропорційно навчальному навантаженню та/або обсягу педагогічної діяльності.

Для Дніпропетровської області у переліку зазначені, зокрема, Зеленодольська, Грушівська, Мирівська, Червоногригорівська, Слов’янська та Покровська територіальні громади.

⏰ А погодинна оплата?
Нова схема погодинної оплати почне застосовуватися з 1 січня 2027 року.

До цього часу використовуються ставки, передбачені постановою № 1298.

З 2027 року ставки визначатимуться як відсоток від тієї самої базової величини 28 885 грн. Наприклад, для занять зі студентами бакалаврського та магістерського рівнів ставка становитиме від 1,1% до 2,2% залежно від наукового ступеня викладача.

🔎 Що це означає на практиці?
Постанова № 1078 фактично створює нову систему оплати праці освітян, у якій базовий оклад прив'язаний до єдиної величини — 28 885 грн, а конкретна сума залежить від посади та відповідного коефіцієнта.

При цьому зарплата працівника може бути суттєво більшою за базовий посадовий оклад завдяки підвищенням, надбавкам, доплатам та преміям.

Також важливо, що з 1 вересня 2026 року для визначення окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників у визначених державних закладах застосовуються нові схеми, а попередня система за постановами № 1298 та № 1749 для цих цілей більше не застосовується.

📌 Отже, з 1 вересня змінюється не просто розмір окремих виплат — змінюється сама логіка формування посадового окладу освітянина.

І тепер для правильного розрахунку зарплати бухгалтеру недостатньо знати лише посаду працівника: потрібно враховувати коефіцієнт, кваліфікаційну категорію, підвищення, надбавки, доплати, навантаження та умови роботи.

‼️ Як законно рахувати робочі години, коли ТРЦ зачинено?ℹ️ Заввишки з нові реалії українського бізнесу стали щоденні вик...
03/09/2026

‼️ Як законно рахувати робочі години, коли ТРЦ зачинено?

ℹ️ Заввишки з нові реалії українського бізнесу стали щоденні виклики безпеки. Особливо яскраво це відчувається у масштабних торговельно-розважальних центрах (ТРЦ): лунає сирена, адміністрація зачиняє ролети, покупців та персонал евакуюють до укриттів. Робота завмирає.

❓Але що відбувається з робочими годинами та заробітною платою касирів, адміністраторів, продавців-консультантів і менеджерів у цей момент? Чи законно змушувати працівників «відпрацьовувати» згаяний час або скорочувати їм виплати? Розберемося крізь призму Кодексу законів про працю України (КЗпП) та профільних нормативних актів.

❗️ Золоте правило безпеки та трудового права

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про охорону праці», Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема, пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити безпечні умови праці на кожному робочому місці. Коли лунає сигнал повітряної тривоги, продовження роботи в незахищеному приміщенні торговельного центру створює загрозу життю. Евакуація — це прямий і безальтернативний обов'язок, а не добра воля працівника чи його приватна ініціатива.

✅ Відповідно, час, проведений в укритті під час тривоги, не є прогулом чи відсутністю з вини працівника. Це вимушена зупинка процесу, яка підлягає обов'язковому обліку та оплаті.

🔹 Як закон класифікує та оплачує «часи тривоги» в ТРЦ?
Правовий режим цього періоду залежить від того, чи можливо продовжувати трудову діяльність під час перебування в безпечному місці. Законодавство пропонує кілька робочих сценаріїв:

1⃣ Сценарій А: Простій не з вини працівника (статті 34 та 113 КЗпП)
Якщо продавець у бутіку одягу чи адміністратор фудкорту фізично не можуть виконувати свої обов'язки в укритті (оскільки сам ТРЦ зачинений, а касові апарати та товари залишилися в залі), виникає простій.

📜 Згідно зі ст. 113 КЗпП, час такого простою оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Проте колективний договір або внутрішні положення підприємства можуть передбачати й вищий рівень оплати (наприклад, 100% збереження середнього заробітку).

2⃣ Сценарій Б: Повна оплата 100% (як відпрацьований час)
Деякі мережі та роботодавці (особливо у сфері ритейлу) ухвалюють рішення не ускладнювати розрахунки й оплачувати час тривог як звичайні робочі години (100% окладу). Крім того, якщо працівник (наприклад, маркетолог, бухгалтер чи менеджер інтернет-магазину ТРЦ) має змогу продовжувати роботу дистанційно прямо з укриття (з ноутбука чи смартфона), його праця оплачується на загальних підставах у повному обсязі.

🔹 Поширенні міфи та законні заборони

1. Міф про «відпрацювання» у вихідні. Роботодавець не має права вимагати від працівників ТРЦ відпрацьовувати години простою у свої законні вихідні дні чи затримуватися після зміни без додаткової оплати надурочних. Час тривоги вже зафіксований у табелі.

2. Штрафи та зменшення змін. Оскільки зачинення ТРЦ через загрозу обстрілів — форс-мажор і державна вимога безпеки, зменшувати премії чи карати гривнею персонал за невиконання планів продажу у дні масованих тривог є юридично неправомірним.

🔹 Як правильно вести облік?
Бухгалтерія та кадрова служба ТРЦ чи орендарів повинні чітко документувати ці години:

✔️ У табелі обліку робочого часу години повітряної тривоги та евакуації позначаються відповідними кодами (найчастіше як простій не з вини працівника, якщо люди не працювали, або як звичайний час, якщо компанія обрала повну оплату).

✔️ Внутрішній наказ підприємства має чітко визначати алгоритм дій працівників під час тривоги, порядок фіксації її початку й завершення, а також правила оплати таких годин.

📌 Безпека в умовах воєнного стану завжди перевищує комерційні показники, а трудові права громадян чітко захищені нормами КЗпП. Розуміння цих механізмів допомагає бізнесу уникати штрафів від Держпраці, а працівникам — почуватися захищеними навіть за зачиненими дверима торговельних центрів.

Address

Старокозацкая 52
Dnipro
49000

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00

Telephone

+380567209058

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради:

Shortcuts

Share