27/08/2026
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 № 1062: Уряд спростив правила зберігання лікарських засобів на період воєнного стану.
Повномасштабна війна показала, що для системи забезпечення ліками небезпечно зосереджувати великі запаси в кількох великих складських комплексах. Один ракетний або дроновий удар може за кілька хвилин знищити не лише будівлю, а й значні запаси препаратів, які мали бути доставлені до аптек і лікарень у різних регіонах України.
Тому головне питання сьогодні — не лише скільки ліків є в Україні, а й де вони зберігаються і наскільки швидко їх можна перемістити у безпечніше місце.
❗Саме для вирішення цієї проблеми фахівцями Держлікслужби був розроблений проєкт постанови Кабінету Міністрів України, який вносить зміни до пункту 31¹ Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів).
Основна ідея запропонованих змін проста: під час воєнного стану фармацевтичний бізнес повинен мати більше можливостей для розосередження запасів і не бути прив’язаним виключно до обмеженої кількості складів.
📍Відповідні зміни до Ліцензійних умов внесено постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 № 1062 ➡️https://surl.li/poekkb
Попередні правила передбачали окремі спрощення на період воєнного стану, однак вони не давали достатньої гнучкості для швидкого залучення додаткових складських приміщень. У ситуації, коли безпекова обстановка може змінитися протягом кількох годин, тривале переоформлення логістичної моделі фактично означало втрачений час.
📍Що змінюється
✅Перша ключова новела — можливість на період воєнного стану приймати та зберігати лікарські засоби не лише у тих складських приміщеннях, відомості про які внесені до ліцензійного реєстру.
Тепер дозволяється використовувати для цього додаткові складські приміщення, відомості про які відсутні у відповідному ліцензійному реєстрі, а також складські приміщення, що належать іншому ліцензіату. Йдеться не тільки про готові лікарські засоби, а й про активні фармацевтичні інгредієнти, допоміжні речовини, які використовуються у виробництві ліків, та супутні товари.
Іншими словами, якщо через загрозу удару компанії потрібно розосередити запас ліків між декількома майданчиками, законодавство не повинно змушувати її тримати весь товар у кількох визначених точках лише тому, що саме ці адреси внесені до реєстру.
✅Друга важлива зміна — можливість не тільки зберігати продукцію на таких складах, а й відвантажувати з них лікарські засоби та супутні товари. Це принципово для логістики. Склад не має перетворюватися лише на тимчасове місце, куди можна перевезти ліки, але звідки їх потім не можна оперативно направити в аптеки, лікарні чи іншим отримувачам.
✅Третя новела стосується використання потужностей інших ліцензіатів. Прибрано окремі регуляторні бар’єри, які в умовах війни ускладнювали оперативне використання таких складських можливостей. Передбачено, що у визначених випадках зберігання продукції, яка належить іншому ліцензіату, не вимагається окреме підтвердження відповідності ліцензіата вимогам належної практики дистрибуції, а для відповідної продукції виробників — також належної виробничої практики у випадках, передбачених новими змінами.
❗Спрощення не означає відмову від контролю.
Водночас зміни до постанови не означають, що ліки під час війни можна буде зберігати будь-де і без належних умов.
✅Ключові вимоги залишаються: мають дотримуватися визначені виробником умови зберігання, а ліцензіат повинен забезпечувати якість та простежуваність продукції.
Тобто змінюються не стандарти безпеки лікарських засобів, а організаційну модель їх зберігання.
Це важливе розмежування. Мета нової постанови — не дерегуляція заради дерегуляції, а можливість швидко реагувати на воєнні ризики: перемістити запаси, розділити їх між декількома місцями, залучити резервні складські потужності та продовжити постачання навіть тоді, коли один із логістичних центрів пошкоджено або знищено.
📍Що це означає для пацієнта
✅Для пересічної людини всі ці зміни зрештою зводяться до одного — ліки повинні залишатися в аптеках незалежно від того, в який склад влучила російська ракета чи дрон.
✅Чим менше система залежить від одного великого складу, тим менший ризик, що знищення такого об’єкта одразу вплине на постачання препаратів у цілий регіон.
✅Серед очікуваних результатів є зменшення ризику дефіциту, безперебійне постачання лікарських засобів та збереження їх доступності для пацієнтів.
📍Для бізнесу це можливість швидше перебудовувати логістику, а для держави — підвищення стійкості всієї системи забезпечення ліками в умовах війни.
Фактично йдеться про перехід від логіки «ліки мають зберігатися у визначеній точці» до логіки «ліки мають бути збережені, контрольовані та доступні пацієнту навіть у разі втрати окремої логістичної точки».
У мирний час концентрація запасів на великих спеціалізованих складах може бути економічно та логістично виправданою. Під час війни така концентрація стає додатковим ризиком. Тому можливість завчасно розосереджувати запаси — це вже не лише питання ефективності бізнесу, а один з елементів стійкості системи охорони здоров’я.
