Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник

  • Home
  • Ukraine
  • Ivankiv
  • Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник

Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник Офіційна сторінка Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника
(1)

05/09/2026

🦌 Світ ще дрімає, а ліс уже живе своїм тихим ранковим життям. Туман повільно огортає дерева, а під старою яблунею олені неквапливо ласують стиглими плодами та молодою травою.

🌤️ Жодної метушні. Лише тиша, туман і спокійний ранок…

📹 з фотопастки. Розсохівське ПНДВ.

#чорнобильськийзаповідник #фотопастка

🐾 КОЛИ ВЕДМІДЬ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ З ОЛЕНЕМ… НА ОДНОМУ ДЕРЕВІУ Чорнобильському заповіднику зафіксували цікаве явище - спільне ...
04/09/2026

🐾 КОЛИ ВЕДМІДЬ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ З ОЛЕНЕМ… НА ОДНОМУ ДЕРЕВІ

У Чорнобильському заповіднику зафіксували цікаве явище - спільне маркування дерев ведмедями, оленями та дикими кабанами. Біля ялини на околицях села Луб’янка залишають свої сліди навіть бики із здичавілого стада. Здавалося б, копитні мали б уникати місць, де побували великі хижаки, але в період гону правила змінюються - гормони беруть своє.

🐻 Ведмеді залишають на деревах глибокі подряпини від кігтів, укуси, потертості кори та власний запах. Стаючи на задні лапи, вони труться спиною, шиєю і головою об стовбур, а також кусають його. Такі «мітки» можуть слугувати своєрідною дошкою оголошень у ведмежому світі - допомагати тваринам знаходити партнерів і демонструвати свою присутність та розміри. Камери спостереження зафіксували, як ведмідь активно маркує навіть просмолений дерев’яний стовп.

🦌 Олені переважно маркують дерева наприкінці літа та восени, під час гону. Самці труться рогами об стовбури, очищаючи їх від відмерлого оксамиту та демонструючи силу потенційним суперникам і самкам. Цікаво, що зазвичай олені обирають тонші дерева, але в Чорнобильському заповіднику зафіксоване спільне маркування навіть старих ялин.

🐗 Кабани залишають свої сліди значно нижче - часто біля грязьових ванн, тому відрізнити їхнє маркування простіше. А іноді до цього «деревного чату» долучаються й інші мешканці лісу: на корі можна побачити погризи лося.

📹 У лісі, де зустрічі між тваринами не завжди відбуваються безпосередньо, такі мітки стають важливим способом комунікації. Справжня соціальна мережа, тільки замість смартфона - дерево.

👀 Дивись підписи до фото 👉
📸 і текст - Сергій Жила

#чорнобильськийзаповідник #буднінауковців

🌾 ПОДВІЙНА ЕКСПАНСІЯУ 2026 році в західній частині Чорнобильського  заповідника зафіксовано масове поширення золотушника...
03/09/2026

🌾 ПОДВІЙНА ЕКСПАНСІЯ

У 2026 році в західній частині Чорнобильського заповідника зафіксовано масове поширення золотушника канадського (Solidago canadensis). Цей чужорідний вид вважається успішною рослиною-загарбником і трансформером, здатним змінювати природні рослинні угруповання, впливати на видовий склад та структуру оселищ, а також спричиняти каскадні зміни в екосистемах. Для Чорнобильського заповідника ситуація ускладнюється тим, що одночасно відбувається стрімке розростання агресивного місцевого злаку - куничника наземного (Calamagrostis epigejos).

🌱 Фактично на значних площах можуть одночасно діяти два різні, але схожі за наслідками фактори трансформації рослинності - інвазія чужорідного золотушника та експансія куничника. Їх поєднання потенційно здатне створювати своєрідний «ефект доміно», коли зміни рослинного покриву поступово позначаються на видовому складі злаків і різнотрав'я, ґрунтах, мохах, комахах, кормовій базі великих травоїдних та пожежній ситуації.

🔗 Детальніше на сайті: https://zapovidnyk.org.ua/index.php?fn=3t&n=178827299976

📸 і текст – Сергій Жила

#чорнобильськийзаповідник #буднінауковців

🐦 ВАЛЬДШНЕП, ЯКИЙ ЗУПИНИВ АВТІВКУВчора ввечері автівку служби охорони Чорнобильського заповідника просто на дорозі «зупи...
02/09/2026

🐦 ВАЛЬДШНЕП, ЯКИЙ ЗУПИНИВ АВТІВКУ

Вчора ввечері автівку служби охорони Чорнобильського заповідника просто на дорозі «зупинив» вальдшнеп (слуква лісова). Птах досить довго стояв у калюжі, відпочивав і зовсім не поспішав залишати своє незвичайне місце відпочинку. Навіть світло фар його особливо не стривожило - слуква лише відвернула голову й продовжила спочивати.

💦 Чому саме калюжа? Цьогорічна спека та посуха суттєво висушили традиційні біотопи вальдшнепа. А тут після дощу утворилася невелика водойма - справжній «оазис» посеред пересохлого лісу. Вологий ґрунт і багнюка є саме тим середовищем, де цей кулик може добувати корм своїм довгим, тонким дзьобом.

🕊 Слуква - це переважно нічний птах. У сутінках і вночі вальдшнепи залишають лісові сховища та вирушають на відкриті ділянки - луки, пасовища, поля - у пошуках корму.

🔦 Орнітологам давно відома цікава реакція слукви на яскраве спрямоване світло в темряві. Засліплений птах може на деякий час втратити орієнтацію і залишитися нерухомим. Саме цю особливість дослідники використовують під час нічного відлову для кільцювання.

👀 Слуква має надзвичайно специфічну будову голови: її очі розташовані високо й зміщені назад, забезпечуючи дуже широкий огляд - не лише вперед, а й убік та навіть назад. Це чудова адаптація для своєчасного виявлення хижаків.

🚗 А наш нічний мандрівник після фотосесії зрештою вирішив, що автомобіль - достатньо переконливий аргумент звільнити дорогу. Чемно відійшов убік… і полетів шукати іншу калюжу.

📸 Олександр Музиченко

#чорнобильськийзаповідник #птахичорнобильськогозаповідника #буднінауковців

📅 ВЕРЕСЕНЬ 2026   #чорнобильськийзаповідник
01/09/2026

📅 ВЕРЕСЕНЬ 2026


#чорнобильськийзаповідник

🐜 МУРАШИНИЙ ПОСТАПОКАЛІПСИС Під час перших виїздів на місце травневих пожеж картина була знайома до болю - як після поже...
31/08/2026

🐜 МУРАШИНИЙ ПОСТАПОКАЛІПСИС

Під час перших виїздів на місце травневих пожеж картина була знайома до болю - як після пожеж 2020 року: п’ятдесят відтінків чорного, покрив із рудої хвої та майже повна екологічна порожнеча.

Щоправда, вже тоді вдалося помітити кілька рудих лісових мурах. Спочатку наші фахівці вирішили, що це випадковість: когось занесло вітром, хтось дивом уцілів.

🌿 Але за місяць ситуація змінилася. Десь пробилася трава, а мурах стало значно більше - буквально всюди. І це справді здивувало.

🔥 Для мурах лісова пожежа - катастрофа у повному сенсі цього слова. Їхнє гніздо складається з горючого матеріалу й під час пожежі може вигоріти практично повністю. На його місці залишається лише воронка. Разом із гніздом зникає кормова база, змінюються температура, вологість та інші умови - фактично зникає звичне лісове середовище. А вони… почали будувати нові гнізда, прокладати стежки й активно освоювати згарище.

🐜 Для наших науковців це стало своєрідним викликом. Вони розробили план дослідження з робочою назвою «Мурашиний постапокаліпсис» та залучили до роботи студента, який досліджуватиме цю тему в межах бакалаврської роботи.

🔍 Наразі триває активний збір даних, щоб з’ясувати, як мурахи переживають масштабні пожежі та наскільки швидко здатні повертатися на території, де, здавалося б, для них уже нічого не залишилося.

📸 Дениса Вишневського

#чорнобильськийзаповідник #будніекоосвітян

🦇 МІЖНАРОДНА НІЧ КАЖАНІВУ серпні світ відзначає Ніч кажанів - природоохоронну ініціативу, започатковану у 1997 році. Цьо...
29/08/2026

🦇 МІЖНАРОДНА НІЧ КАЖАНІВ

У серпні світ відзначає Ніч кажанів - природоохоронну ініціативу, започатковану у 1997 році. Цьогоріч заходи проходять 29-30 серпня.

Головна мета - привернути увагу до охорони рукокрилих та їхніх оселищ і, звісно, розвінчати міфи про цих незвичних літаючих ссавців.

🦇 Кажани щодня роблять важливу роботу для екосистем - регулюють чисельність комах, а деякі види також беруть участь у поширенні насіння.

Для України рукокрилі мають особливе природоохоронне значення: усі види кажанів охороняються на національному та міжнародному рівнях.

🌿 На території Чорнобильського заповідника зафіксовано 16 видів кажанів, 14 із них занесені до Червоної книги України.

Кажани - важливі біоіндикатори стану довкілля. Зміни чисельності та видового складу рукокрилих можуть свідчити про зміни в екосистемах.

🌙 Тож наступного разу, коли у вечірньому небі побачите маленьку крилату тінь, не лякайтеся. Можливо, просто поруч пролітає нічний мисливець, який невтомно очищає довкілля від комах.

📸 з архіву Чорнобильського заповідника

#ЧорнобильськийЗаповідник

29/08/2026

🦌 ГОЛОС КОХАННЯ. ГОН ПОЧИНАЄТЬСЯ… 💞

Наприкінці серпня на риковиськах з’являються перші самці оленя. Поки що вони поводяться досить обережно: тримаються переважно лісу, а на відкриті місця майже не виходять.

У цей період бики ще напрочуд «чемні». Можна почути поодинокий рев - ніби самці лише пробують голос. Вони майже не перегукуються на великій відстані й ще не демонструють тієї агресивності, яка стане характерною для розпалу гону.

💞 Називати цей період «шлюбною поведінкою» дещо умовно, адже в оленів немає постійних шлюбних пар. Частина самців згодом сформує гаремні групи самок, а інші залишаться холостяками. У перші дні гону рогачі лише придивляються до території, обирають майбутні шлюбні ділянки й ще не збирають біля себе самок.

Попереду - справжні турніри. Ревіння стане гучнішим, суперництво - жорсткішим, а за право володіти ділянкою та самками самці зійдуться у двобоях. Під час таких поєдинків деякі рогачі можуть навіть ламати кінчики рогів.

🚗 Є й практичний момент, про який варто пам’ятати. Під час гону олені та лосі стають значно активнішими, більше переміщуються і частіше виходять на дороги. Тому для водіїв зростає ризик ДТП за участю цих великих копитних.

👮 Через зниження інстинкту самозбереження тварин, а також підвищення ризику браконьєрства в цей період єгерські служби, лісова охорона та служби охорони природно-заповідних територій переходять на посилений режим патрулювання.

🦌 На фото: олені-рогачі виходять на узлісся. Менший олень неспішно відходить від переслідувача - очевидно, майбутнього суперника й, можливо, лідера шлюбних турнірів. Добре видно й особливість одного з рогів - відсутність відростка на лівій стороні. Форма рогів у кожного самця досить своєрідна, тому дорослих рогачів на риковищах можна впізнавати за характерним «малюнком» рогів упродовж кількох сезонів.

📢 Вмикайте звук. Це «голос кохання» оленів. Гон починається…

📸 і текст - Сергій Жила

#чорнобильськийзаповідник

🐾 Дикі тварини зазвичай не прагнуть конфлікту з людиною. Навпаки - більшість із них намагається завчасно уникнути зустрі...
28/08/2026

🐾 Дикі тварини зазвичай не прагнуть конфлікту з людиною. Навпаки - більшість із них намагається завчасно уникнути зустрічі. Проте знання поведінки великих ссавців допомагає правильно діяти у ситуації, коли така зустріч усе ж відбулася.

На тему того, як поводитися під час зустрічі з великими дикими тваринами, написано чимало. Водночас навколо цієї теми часто виникають перебільшення та спекуляції, покликані привернути увагу читача...

🫎 Датальніше на сайті: https://zapovidnyk.org.ua/index.php?fn=3t&n=178783416027

📸 Сергій Жила

#чорнобильськийзаповідник

27/08/2026

🐦 ПТАХ, ЯКОГО ЛЕГШЕ ПОЧУТИ, НІЖ ПОБАЧИТИ

Кропив’янка рябогруда - одна з найцікавіших наших кропив’янок. Вона досить обережна й більшість часу проводить у густих кущах, тому зустріч із нею - справжня удача.

🌿 Її улюблені місця - узлісся, зарості чагарників, лісосмуги та мозаїчні ділянки, де кущі межують із відкритими просторами. Особливо добре почувається там, де рослинність різноманітна й утворює густі «коридори» з кущів та дерев.

🪱 Основу раціону становлять комахи та їхні личинки, а також павуки та інші безхребетні. Дослідження показують, що батьки приносять пташенятам дуже різноманітну здобич. У раціоні молодих птахів трапляються жуки, павуки, інші членистоногі, а наприкінці літа важливе місце можуть займати ягоди та м’які плоди.

📢 Пісня рябогрудої кропив’янки - це серія різноманітних свистів і коротких, уривчастих звуків. Співати вона може не лише, сидячи на верхівці куща, а й прямо в польоті. А її коротке тривожне «чек» допомагає видати присутність птаха навіть тоді, коли самого його не видно.

🪺 Гніздо кропив’янка влаштовує невисоко над землею - зазвичай у густому кущі. Це дуже обережний птах: біля гнізда поводиться насторожено і може залишити кладку, якщо відчує надмірне втручання.

📸 Сергія Домашевського

#чорнобильськийзаповідник #птахичорнобильськогозаповідника

Address

Вулиця Толочина, № 28/Улица Толочина, № 28/wulyzja Tolotschyna, № 28
Ivankiv
07201

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 16:45

Telephone

+380459151306

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник:

Shortcuts

Share