Івано-Франківська МЦБС

Івано-Франківська МЦБС Івано-Франківська міська централізована бібліотечна система

Сьогодні Івано-Франківська МЦБС нараховує 32 бібліотеки, з них: абонемент ЦБ, читальний зал ЦБ, краєзнавчий відділ ЦБ, 27 бібліотек-філій, центральна дитяча бібліотека, дитяча філія №1.

Запрошуємо вас відвідати наш захід!
04/09/2026

Запрошуємо вас відвідати наш захід!

 Історична дата: 4 вересня 1991 року — Синьо-жовтий прапор над куполом Верховної Ради України4 вересня 1991 року над буд...
04/09/2026



Історична дата: 4 вересня 1991 року — Синьо-жовтий прапор над куполом Верховної Ради України

4 вересня 1991 року над будівлею Верховної Ради України у Києві вперше офіційно підняли національний синьо-жовтий прапор. Це сталося через десять днів після ухвалення Акта проголошення незалежності України.

Ключові факти та історична хронологія:

Подійний контекст у серпні 1991 року: 24 серпня 1991 року група народних депутатів урочисто внесла освячений синьо-жовтий стяг до сесійної зали парламенту, проте над куполом будівлі його тоді так і не підняли.

Парламентська боротьба (4 вересня 1991): Опозиційна депутатська фракція «Народна Рада» висунула вимогу узаконити національну символіку та підняти прапор над Верховною Радою. Компартійна більшість чинила жорсткий опір цій ініціативі. Ухвалити відповідне рішення вдалося лише з третьої спроби після тривалих перемовин та ультиматумів.

Тиск громадськості: Упродовж дня під стінами парламенту тривав багатотисячний мітинг громадян, які безперервно вимагали підняття національного символу над будівлею Верховної Ради.

Історичні витоки національного стягу:

Червень 1848 року (Львів): Під час піднесення національного руху («Весна народів») синьо-жовтий прапор уперше майорів на міській ратуші Львова.

25 березня 1917 року (Петроград): Понад 25-тисячна маніфестація українських солдатів та студентства вийшла під національними прапорами.

1 квітня 1917 року (Київ): На масовій українській національній маніфестації учасники несли 320 синьо-жовтих стягів.

#ДеньПрапора #ВерховнаРада #ІсторіяУкраїни #Незалежність1991 #НароднаРада #СиньоЖовтийПрапор #НаціональнаСимволіка #УкраїнськаІсторія #Київ1991 #ВеснаНародів1848

Колектив Івано-Франківської МЦБС щиро вітає бібліотекарку І категорії  бібліотекарку І категорії Центральної дитячої біб...
03/09/2026

Колектив Івано-Франківської МЦБС щиро вітає бібліотекарку І категорії бібліотекарку І категорії Центральної дитячої бібліотеки - Наталію Щепківську з Днем народження! 💐💐💐

Вітаємо з цим прекрасним днем! Щиро бажаємо безмежного щастя, міцного здоров'я, родинного затишку і втілення в життя всіх мрій, набуття гармонії, життєвої мудрості, благополуччя, міцного здоров'я, любові і турботи з боку близьких. Нехай всі бажання сьогодні, неодмінно збувається, а доля дарує приємні сюрпризи. Нехай кожен день життя буде яскравим і насиченим, нехай щастя знаходиться Вами в будь-яких дрібницях! Нехай Господь оберігає від негараздів, а Матінка Божа буде щодня помічницею в усіх починаннях.

 Ольга Окуневська: видатна галицька піаністка, педагогиня та популяризаторка музиОльга Окуневська: видатна галицька піан...
03/09/2026



Ольга Окуневська: видатна галицька піаністка, педагогиня та популяризаторка музиОльга Окуневська: видатна галицька піаністка, педагогиня та популяризаторка музи #культурнаспадщинаки Миколи Лисенка

Ольга Іполитівна Окуневська (1875–1960) — одна з перших фахових українських піаністок у Галичині, педагогиня та концертмейстерка, яка зробила вагомий внесок у популяризацію української класичної музики та творчості Миколи Лисенка.

Життєвий шлях, творчість та культурне оточення:

Походження та родинне коло (1875–1890-ті):

Народилася 3 вересня 1875 року в селі Яворів поблизу Косова у священничій родині о. Іполита Окуневського. Виростала разом із видатними братами — Теофілом (політиком, послом) та Ярославом (адміралом флоту, письменником). Її родиною були перша жінка-лікарка Софія Окуневська та фундаторка жіночого руху Наталія Кобринська. Яворівська парафіяльна садиба Окуневських слугувала осередком української інтелектуальної еліти, де гостювали Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський та Гнат Хоткевич.

Музична освіта та співпраця з Миколою Лисенком:

Початкову вишколеність здобула в родині, надалі навчалася у Віденській консерваторії. Упродовж чотирьох років удосконалювала майстерність у Києві під керівництвом Миколи Лисенка, ставши однією з найпалкіших популяризаторок його творчості на західноукраїнських землях.

Концертна та педагогічна діяльність:

Акомпонувала видатній співачці Соломії Крушельницькій та М. Мещинському. У 1898 році з тріумфом виступила на ювілейному вечорі Івана Франка (про що високо відгукувалися Станіслав Людкевич та Леся Українка). Викладала фортепіано в дівочому ліцеї в Перемишлі. Її репертуар охоплював твори Василя Барвінського, Віктора Косенка, Людвіга ван Бетховена, Ференца Ліста та Петра Чайковського.

Пізні роки та радянський період (1920–1960):

Після поразки Української революції та встановлення польського режиму повернулася до Яворова. Через упередження влади концертна діяльність згорнулася. За радянського часу, попри належність до роду «ворогів народу», викладала фортепіано в музичній школі містечка Косів. Померла в 1960 році, похована у рідному Яворові.

#ОльгаОкуневська #Піаністка #Галичина #Гуцульщина #Яворів #Косів #МиколаЛисенко #СоломіяКрушельницька #УкраїнськаМузика #КласичнаМузика #ІсторіяГаличини #Прикарпаття #ФранковеКоло #КультурнаСпадщина

Колектив Івано-Франківської МЦБС щиро вітає директорку бібліотечної системи Оксану Вовк з днем народження.Сьогодні чудов...
03/09/2026

Колектив Івано-Франківської МЦБС щиро вітає директорку бібліотечної системи Оксану Вовк з днем народження.

Сьогодні чудова нагода висловити вдячність за Ваш вагомий внесок у розвиток нашої спільної справи. Ваша цілеспрямованість, високий професіоналізм та унікальна здатність мотивувати запалюють серця всієї команди. Ви поєднуєте в собі стратегічний хист керівника, беззаперечний авторитет та душевну чуйність.

Бажаємо Вам міцного гарту, життєвої наснаги та безхмарного щастя. Нехай найамбітніші задуми легко втілюються в життя, а кожен день дарує приємні відкриття, гармонію та підтримку однодумців. Нехай у родинному колі завжди панує затишок, любов і злагода, а професійний шлях буде сповнений новими досягненнями та визнанням.

Зі святом!

Просвітницька година «Іван Вагилевич – поет, просвітитель, фольклорист»  2 вересня 2026 року о 12:00 у читальному залі Ц...
02/09/2026

Просвітницька година «Іван Вагилевич – поет, просвітитель, фольклорист»
2 вересня 2026 року о 12:00 у читальному залі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради на запрошення Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського територіального центру соціального обслуговування, відбулася просвітницька година «Іван Вагилевич – поет, просвітитель, фольклорист», присвячена 215-річчю від дня народження одного із засновників «Руської трійці», письменника, етнографа, фольклориста, мовознавця та дослідника української старовини.

Під час заходу присутні говорили не лише про добре відомого Вагилевича, причетного до створення легендарної «Русалки Дністрової», а й спробували відкрити значно менш знані сторінки його біографії. Йшлося про його етнографічні мандрівки Галичиною і Карпатами, збирання народних пісень, легенд та переказів, дослідження скельних комплексів Урича, Розгірчого й Бубнища, зацікавлення археологією, давніми віруваннями та слов’янською демонологією.

Окремою темою стала постать Далібора. Саме це слов’янське ім’я використовував Вагилевич як псевдонім. Учасники дізналися про його маловідомі фольклористичні студії, зокрема дослідження народних уявлень про упирів, відьом і вовкулаків, а також про спробу систематизувати величезний пласт слов’янської міфології та демонології.

Не оминули й особистої долі Івана Вагилевича, його непростих взаємин із сучасниками, родинного життя та останніх років. Цікаво було простежити й те, як постать Далібора згодом осмислювали Іван Франко, Роман Іваничук, Юрій Винничук та інші дослідники й письменники.

Доповнила просвітницьку годину книжкова виставка-пошук «Далібор: невідомий Іван Вагилевич», матеріали якої запропонували поглянути на нього не як на застиглий портрет із підручника, а як на надзвичайно допитливу, суперечливу й багатогранну людину своєї епохи.

Іван Вагилевич прожив лише 55 років, але встиг залишити слід у літературі, фольклористиці, етнографії, мовознавстві, археології та архівній справі. І що більше дізнаєшся про Далібора, то очевиднішим стає: ми знаємо про нього значно менше, ніж нам здавалося.

Літературні поради «Що читати цієї осені?»Коли небо затягнуло сірими хмарами, а осінній сум закрадається у серце, лікарі...
02/09/2026

Літературні поради «Що читати цієї осені?»

Коли небо затягнуло сірими хмарами, а осінній сум закрадається у серце, лікарі та психологи радять більше гуляти, бути активним та шукати нові емоції, аби приємні враження тримали на плаву. А бібліотекарі мають чудовий засіб для порятунку від печалі 24/7. Книги!

Осінь — пора року, коли книжки читаються по-особливому. Золотаве світло променіє крізь вікно, тихий шелест осінніх дерев, м’який плед і гарячий чай з чебрецю чи м’яти — ніби сама природа підказує, що саме час зануритися у читання. У цей сезон історії звучать глибше, а слова залишаються в серці довше. Саме за це ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, дуже любимо осінь і ретельно готуємося до нової пори року і нового читацького сезону. Прикрашаємо наші зали осіннім декором, наводимо лад на полицях і проводимо різні тематичні заходи.

Так, 2 вересня 2026 року, ми провели літературні поради “Що читати цієї осені?”. Впродовж дня радили нашим читачам книжки, які зігріють, створять атмосферу затишку та нагадають, що в осінній неквапливості є своя особлива насолода. Серед книжок, які ми обрали для наших читачів, були і незабутні класичні твори, готичні містичні історії з присмаком таємниці, захопливе фентезі, психологічні романи, детективи, кулінарні книги з осінніми рецептами. Це чудові історії, в які можна загорнутись, наче в теплий плед, і ті, які збадьорять не гірше свіжо-прохолодного осіннього ранку.

“Суворі чоловіки” — дебютний роман Елізабет Ґілберт, авторки світових бестселерів “Їсти, молитися, кохати”, “Природа всіх речей” і “Місто дівчат”. Уже кілька поколінь між жителями двох маленьких островів триває ворожнеча за право ловити омарів у спільних водах. Вісімнадцятирічна остров’янка Рут нехтує порадами рідних переїхати на материк і вступити до коледжу. Вона мріє продовжити справу своїх пращурів і займатися риболовлею. До того ж закохується у хлопця з ворожого острова, та сподіватися на примирення двох спільнот — марна справа. Але Рут в особливий спосіб виборює право бути щасливою там, де її справжній дім, і встановлює свої правила гри у світі суворих чоловічих правил.

Делія Овенс “Там, де співають раки”

Кайя все життя спостерігає за безкраїми луками на узбережжі — маршами. Вона самотня посеред цієї дикої природи, їй доводиться в усьому покладатися лише на себе. З-поміж рідних у неї залишився тільки батько, але йому байдуже до доньки. Побоюючись, що її знов покинуть, Кайя не підпускає до себе нікого й ховається від проблем, як це роблять раки, за якими вона любить спостерігати. Та на все свій час, і одного разу дівчина усвідомлює, що ладна розділити з кимось свій закритий від сторонніх очей світ.

Карлос Руїс Сафон “Тінь вітру”

Перша книжка із циклу романів, дія яких відбувається в літературному всесвіті Цвинтаря забутих книжок. Вона перекладена більш ніж 30 мовами й видана в 40 країнах світу загальним накладом 10 мільйонів примірників. Інколи, випадково знайдена книга, може втрутитися у ваше життя і змінити його до невпізнанності.

Ірина Вільде “Сестри Річинські”

В центрі твору – розповідь про родину католицького священника. Після несподіваної смерті батька, що призвела до матеріальної кризи кожна із п’яти дочок намагається влаштувати свою долю, керуючись особистими уявленнями про моральність і щастя.

Опис традицій і звичаїв Західної України 30-х років ХХ ст., тонкий психологізм, особливість мови персонажів, драматизм і комічність зображення доль ставлять твір на чільне місце нашої осінньої добірки.

Микола Вінграновський “Манюня. Повісті, оповідання, есе”. Всі ми знаємо і шануємо Миколу Вінграновського як одного з найталановитіших українських поетів. Разом з тим його проза – не менш визначне явище в українській літературі. Досі достеменно невідомо чи є «Манюня» автобіографічною, чи автор зобразив пригоду, яку він міг і хотів би пережити. Що ж, насправді це не має значення, адже це ностальгійний і щемливий твір про людину, яка нарешті вирвалась з обіймів галасливого міста і насолоджується змістовним спілкуванням з природою.

Повість “Зелені мартенси” від майстрині дитячої прози та знавчині дитячих душ Яоанни Яґелло. В її творах справжнє життя, «недитячі» проблеми та запитання, на які нелегко знайти відповіді. Історія дружби та кохання звичайних польських підлітків Фелікса і Отилії, прикрасить ваші осінні вечори, а, може, й нагадає про ваше дитинство та перші почуття.

Детальніше познайомитися з осінньою книжковою добіркою ви можете на нашому ютуб-каналі за посиланням: https://youtu.be/sOkNj2dQn70

Оберіть одну з переліку (або ж усі) та гайда читати, загорнувшись у затишну ковдру. Читати восени — означає дарувати собі особливу атмосферу затишку. Тож у вечірній тиші осені, коли падає перший лист, відкрийте цікаву книжку і спостерігайте як оживають слова…

 Іван Вагилевич: романтик «Руської трійці», фольклорист та шукач національної ідентичностіІван Миколайович Вагилевич (18...
02/09/2026



Іван Вагилевич: романтик «Руської трійці», фольклорист та шукач національної ідентичності

Іван Миколайович Вагилевич (1811–1866) — видатний український поет, філолог, етнограф, фольклорист, громадський діяч та греко-католицький священник, один із співзасновників новаторського літературного угруповання «Руська трійця» та співавтор альманаху «Русалка Дністровая».

Життєвий шлях, науковий доробок та громадська діяльність:

Ранні роки та епоха «Руської трійці» (1811–1845):** Народився 2 вересня 1811 року в селі Ясень на Прикарпатті в родині священника. Навчався в Станиславові та Львівській духовній семінарії, де разом із Маркіяном Шашкевичем і Яковом Головацьким створив «Руську трійцю» та підготував до друку збірки «Зоря» і «Русалка Дністровая» (1837). Через просвітницьку діяльність свячень чекав 7 років. Автор перших ґрунтовних праць з етнографії Карпат («Гуцули», «Бойки», «Лемки») та «Граматики малоруської мови в Галичині» (1845).

Суперечливі повороти долі та полонофільський період (1846–1851):

Служив душпастирем у Нестаничах, проте під час «Весни народів» 1848 року самовільно залишив парафію та виїхав до Львова. Очолив газету «Дневник руський», обстоював ідею українсько-польського союзу. За це був позбавлений духовного сану, а після переходу в лютеранство втратив підтримку покровителів і посаду кустоша бібліотеки Оссолінських.

Трудові поневіряння та наукова спадщина (1852–1866):

Останні роки жив у скруті, працював перекладачем, архівістом, коректором і викладачем. Активно досліджував давньоруські пам'ятки, перекладав українською та польською мовами «Слово о полку Ігоревім» і «Повість минулих літ», брав участь у підготовці фундаментальних історичних видань «Akta grodzkie i ziemskie» та «Monumenta Poloniae Historica». Помер 10 травня 1866 року у Львові, а його пам'ять ушановано меморіальним обеліском на Личаківському цвинтарі, вулицями та пам'ятником «Руській трійці» в Івано-Франківську.

#ІванВагилевич #РуськаТрійця #РусалкаДністровая #Прикарпаття #Етнографія #Мовознавство #ІсторіяУкраїни #Галичина #Львів #Ясень #Франківщина #Краєзнавство #Просвітники #УкраїнськаЛітература

Виставка-роздум «До знань шукаємо доріг»1 вересня всі українці натхненні, схвильовані, радісні! Початок нового навчально...
01/09/2026

Виставка-роздум «До знань шукаємо доріг»
1 вересня всі українці натхненні, схвильовані, радісні! Початок нового навчального року, День знань – це свято стосується кожного українця. Школу, вищу школу ми проходили самі, а потім з дітьми, а хтось і з онуками.

Вітаємо всіх з Днем знань! Бажаємо, щоб новий навчальний рік був сповнений цікавими відкриттями, яскравими подіями та великими перемогами. Нехай кожен урок приносить нові знання, кожна оцінка радує, а шкільні чи студентські роки залишають після себе тільки добрі спогади. Бажаємо наполегливості, впевненості у своїх силах і здійснення найзаповітніших мрій!

Центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери, 8 ) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради презентувала для відвідувачів виставку-роздум «До знань шукаємо доріг». Виставка містить матеріали до першого уроку «Мова гідності», книги про мову, які мотивують замислитися над тим, що мова має значення та подарувати гарний настрій учням, педагогам, батькам і всім, хто причетний до освітнього процесу.

Виставка-роздум «До знань шукаємо доріг» пропонує відвідувачам взяти участь у створенні Рушника гідності та у обговоренні ситуацій з життя школи, класу, де повага до людської гідності починається зі слів у нашому щоденному спілкуванні. Адже словом можна підтримати, подякувати, допомогти, а можна образити, відштовхнути, змусити замкнутися, посилити страх, насміхатися, принижувати, ображати, поширювати плітки.

Про цінність людини і силу слова писали українські письменники.

«Людині бійся душу ошукать…», – застерігає Ліна Костенко, а Василь Симоненко наголошує: «Ти знаєш, що ти – людина?» Людина! Неповторна! Цінна! Єдина!

Леся Українка порівнює слово зі зброєю: “Слово – моя ти єдиная зброє!”

Слова мають значення! Будьмо обачними! Будьмо толерантними!

Address

вУлица Короля Данила, 16
Ivano-Frankivsk
76018

Opening Hours

Monday 09:00 - 17:00
Tuesday 09:00 - 17:00
Wednesday 09:00 - 17:00
Thursday 09:00 - 17:00
Friday 09:00 - 16:00

Telephone

+380342530338

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Івано-Франківська МЦБС posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Івано-Франківська МЦБС:

Shortcuts

Share

Category