12/07/2026
🕯️ Наш біль… Наша втрата… Наш Герой…
Сьогодні серце нашого ліцею огорнув невимовний, чорний смуток. На війні, захищаючи Україну, загинув наш випускник і світла людина — Петро Васильович Матейко. Наш Петро…
Йому було лише 25. Він народився 11 листопада 2000 року, і вся його життєва дорога була сповнена любові до людей, знань та своєї землі.
Важко повірити, що ми більше не зустрінемо його щиру усмішку, не почуємо спокійного голосу, не побачимо цих неймовірно добрих очей. Петро був надзвичайно скромним, вихованим і світлим юнаком. Він умів поважати кожного, випромінював толерантність, доброзичливість і завжди залишав після себе особливе душевне тепло.
Особливою його пристрастю була історія. Петро жив нею, захоплювався кожною сторінкою минулого і вмів так захопливо розповідати, що слухати його можна було без кінця. Саме тому після закінчення школи він обрав шлях педагога, навчався в Прикарпатському університеті, а згодом і сам став учителем історії, передаючи свої знання дітям.
Та коли Батьківщина опинилася в небезпеці, Петро без вагань став добровольцем. 25 червня 2025 року він вступив до лав Збройних Сил України, підписавши контракт. Він залишив мирне життя і вчительську працю, щоб захистити кожного з нас.
Він воював мужньо й професійно — у званні старшого сержанта, на посаді старшого оператора безпілотних літальних апаратів екіпажу безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем.
11 липня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Пологівського району Запорізької області внаслідок влучання ворожого БПЛА серце нашого випускника зупинилося. Він віддав за Україну найдорожче — своє молоде життя.
Немає слів, які могли б втамувати цей розпач. Є лише сльози, спогади і безмежна вдячність.
Петро, ти назавжди залишишся нашим учнем, нашою гордістю і світлою людиною, яку ми пам’ятатимемо завжди.
Від усього колективу Ліцею №16 висловлюємо найглибші співчуття рідним і близьким Петра. Особливі слова підтримки — мамі, Надії Матейко, яка втратила найдорожче — свого сина. Розділяємо Ваш невимовний біль, сумуємо разом з Вами та схиляємо голови у глибокій скорботі.
Нехай Господь дасть сили пережити цю тяжку втрату, а світла пам'ять про нашого Героя буде вічною.
🇺🇦 Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються у наших серцях. Спочивай з миром, наш дорогий Петрусю…
