23/08/2026
Символ нації, що вистояла і бореться: 23 серпня — День Державного Прапора України
Є миті, коли поява синьо-жовтого прапора говорить набагато більше, ніж можуть передати слова.
Коли він майорить над позиціями українських воїнів. Коли люди, які пережили окупацію, дістають зі схованок збережені прапори й знову вивішують їх біля своїх домівок. Коли синьо-жовті стяги здіймаються на площах міст у різних куточках світу — на знак солідарності з Україною та підтримки нашої боротьби.
Але є й найважчі миті — коли Державним Прапором накривають труну полеглого Захисника чи Захисниці. Саме тоді особливо гостро й болісно усвідомлюємо ціну, яку Україна платить за право бути вільною державою і бачити рідний прапор над своєю землею.
Цей символ упродовж поколінь супроводжує українців у боротьбі за власну державу. У різні часи його забороняли й знищували, а людей, які наважувалися його підняти, переслідували. Від початку російської агресії ворог робить це й на тимчасово окупованих територіях: забороняє нашу державну символіку та намагається стерти українську ідентичність. Та попри небезпеку люди зберігають синьо-жовті стяги — з вірою в повернення України. Після звільнення вони знову здіймаються над містами й селами як знак свободи, державності та незламності.
Сьогодні Державний Прапор України уособлює націю, яка відстоює незалежність, суверенітет і право самостійно визначати власне майбутнє. У його кольорах — мужність українських воїнів, самовідданість медиків і рятувальників, праця волонтерів, дипломатів та мільйонів людей, які щодня зміцнюють державу й наближають нашу перемогу.
Ми боремося і працюємо заради дня, коли наш прапор майорітиме над усією Україною — у її міжнародно визнаних кордонах.
З Днем Державного Прапора України!
