Відділ "Україніка" імені Тараса Шевченка

20/08/2026

Невимовно шкода. Світла пам’ять про Сергія Михайловича назавжди залишиться серед тих, хто працював і спілкувався з ним, а його внесок у розвиток харківського краєзнавства – у науковій та культурній спадщині Харкова

19 серпня 2026 року відійшов у вічність Сергій Михайлович Куделко – кандидат історичних наук, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, директор Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька, Почесний громадянин міста Харкова, відомий історик і краєзнавець.

Для колективу Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка Сергій Михайлович був не просто відомим науковцем і краєзнавцем, а давнім і близьким партнером, із яким нашу бібліотеку протягом тривалого часу поєднувала плідна професійна співпраця.

Його ім’я нерозривно пов’язане з діяльністю клубу «Краєзнавець», з яким Сергій Михайлович активно співпрацював упродовж багатьох років. Він брав участь у краєзнавчих читаннях, рецензував дослідження, консультував авторів, підтримував дослідницькі ініціативи та щедро ділився своїми знаннями. У 2012 році Сергія Михайловича було обрано головою клубу, і його авторитет, досвід та небайдужість до розвитку харківського краєзнавства стали важливою складовою діяльності «Краєзнавця».

Сергій Михайлович був постійним учасником наукових і культурно-просвітницьких заходів бібліотеки, долучався до обговорення краєзнавчих видань і досліджень, підтримував професійні контакти з бібліотекарями та дослідниками. Його поради, фахові оцінки й готовність допомогти не раз ставали важливою підтримкою для наших колег.

Він належав до тих людей, чия присутність відчутно впливала на розвиток краєзнавчого середовища Харкова. В особі Сергія Михайловича поєднувалася глибока обізнаність, вимогливість до наукової роботи й щира зацікавленість у збереженні та поширенні історичної пам’яті про Харків і Слобожанщину.

Для нашої бібліотеки це непоправна втрата. Нам бракуватиме його професійних порад, участі в заходах, живого спілкування і тієї особливої зацікавленості, з якою він завжди ставився до історії рідного міста та людей, які її досліджують.

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка висловлює щирі співчуття рідним, близьким, учням, колегам і всім, хто знав Сергія Михайловича Куделка.

Невимовно шкода. Світла пам’ять про Сергія Михайловича назавжди залишиться серед тих, хто працював і спілкувався з ним, а його внесок у розвиток харківського краєзнавства – у науковій та культурній спадщині Харкова.

20/08/2026

#фондХДНБімКороленка
Пропонуємо звернути увагу на унікальне видання з нашого фонду – каталог-дослідження «Курбас: Нові світи», створений за матеріалами масштабної виставки в Мистецькому арсеналі. Ця книга є ґрунтовною візуальною та текстовою реконструкцією творчості Леся Курбаса – видатного українського режисера-авангардиста, який радикально змінив обличчя вітчизняного й світового театру. В основі видання – багата колекція Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, яка наочно розкриває, як Курбасу вдавалося будувати на сцені нові виміри, пропонуючи глядачам переосмислити минуле й спроектувати майбутнє.

Структурно видання охоплює два найяскравіші періоди діяльності режисера та його Мистецького об’єднання «Березіль» – київський (1922–1926) та харківський (1926–1933). Книга детально документує революційні для того часу експерименти: від відтворення акторською пластикою вибуху фабрики у виставі «Газ» до перших у світовому театрі спроб використання кіноекрана та мультимедіа у «Джіммі Гіггінзі». Окрему увагу приділено новаторській співпраці Курбаса з художником Вадимом Меллером, чиї кубістичні й супрематичні сценографічні конструкції перетворювали кожну постановку на тривимірний витвір авангардного мистецтва.

Запрошуємо всіх охочих завітати до нашого читального залу, щоб особисто погортати це ґрунтовне та естетичне видання. Це чудова можливість безпосередньо ознайомитися з унікальними матеріалами й відкрити для себе реальну, зафіксовану в конкретних артефактах епохи історію розвитку української візуальної та театральної культури. Чекаємо на вас із понеділка по суботу з 9:00 до 17:00.

📙 К4-28472 Курбас : нові світи / упорядники: А. Гайшенець, А. Погрібна, В. Ткач. Київ : Мистецький арсенал, 2019. 263, [34] с. іл. Текст парал.: укр., англ.
#ХДНБ

19/08/2026

З 17 по 30 серпня у відділі «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка діє книжкова виставка «Іван Франко — символ нескореного духу українців», приурочена до 170-річчя від дня народження Великого Каменяра.

Іван Франко — одна з найпотужніших постатей української культури, чий титанічний розум і безкомпромісне слово визначили вектор нашого духовного розвитку. Цей велетень думки втілює незламну волю й глибоку віру в майбуття нації, а багата спадщина мислителя й сьогодні слугує джерелом наснаги для нових поколінь.

На виставці представлені видання, що висвітлюють багатогранний життєвий і творчий шлях письменника, його фундаментальний внесок у літературу, філософію, публіцистику та громадсько-політичне життя, а також сучасні монументальні дослідження франкознавців.

Запрошуємо всіх охочих завітати до відділу «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка, щоб торкнутися джерел Франкового генія та поглибити свої знання про інтелектуальну спадщину, яка нас об'єднує.

Чекаємо на вас з понеділка по суботу з 9:00 до 17:00!
#фондХДНБімКороленка

18/08/2026

#ювілеї2026
18 серпня виповнюється 190 років з дня народження Олександра Яковича Кониського (1836–1900) – українського педагога, письменника, громадського діяча, організатора недільних шкіл.

«Влітку 1961 році Олександр Якович Кониський увійшов до складу загальної педагогічної ради, створеної в Полтаві для координації роботи шкіл різних типів на громадських засадах. На її засіданнях розглядалися різні питання навчально-виховного процесу, матеріальної бази шкіл, забезпечення підручниками та методичними посібниками.

Як учитель-методист, як серйозний рецензент, Кониський виступив у 1862 р. на сторінках журналу “Основа”, провідного друкованого органу Громад, з великою розвідкою під назвою “Наські граматки”. Він проаналізував наявні українські підручники для навчання грамоти і сформулював вимоги до їх створення.

На думку автора, кожен буквар мав вести до своєї мети (навчання грамоти) якнайкоротшим шляхом і якнайшвидше. Найважливіша умова виконання цієї вимоги – поступове ускладнення навчального матеріалу, послідовна його подача […].

Автор надавав великого значення не лише змістові, а й художньому оформленню букварів. Ілюстрації мають нести певне методичне навантаження, не набридати дітям: малюнки слід виконувати якщо й не мистецьки, то так, щоб “дитина легко бачила, де півень, а де індик”; для зображення треба вибирати речі, відомі й цікаві дітям; слід оминати речі з кількома назвами; малюнок повинен бути сам по собі, а не складовою чогось іншого; зображуючи відразу кілька речей, необхідно не забувати про перспективу […].

Водночас Олександр Якович і сам взявся за створення підручників. Зокрема, в 1862 р. він видав “Українські прописи”, розуміючи, наскільки вони потрібні в процесі початкового навчання рідною мовою: “Мої спостереження посвідчили, що не тільки читати, а й писати слід навчатись, послуговуючись природною мовою, при тому розпочинати з таких слів, які легко розуміють учні” […].

Він залишив велику спадщину, яка і сьогодні працює на Україну, її розквіт і незалежність. Сам просвітник так висловився про це в одному з листів: “Уся спадщина по мені – моя 35-літня праця; нехай мої наступники, що хочуть з нею роблять: чи пустять в непам’ять, чи затопчуть в болото, я спокійно зійду з кону, бо добре тямлю, що моя праця своє діло робила і зробила”».

📘Українська педагогіка в персоналіях. Книга 1. Київ, 2005. С. 396–405.

👉Пропонуємо ознайомитися з творчістю Олександра Яковича Кониського в Електронна бібліотека "Культура України"":
Вибрані твори. Книга 1: https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=8379
Вибрані твори. Книга 2: https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=8378

#фондХДНБімКороленка

15/08/2026

#ювілеї2026
15 серпня виповнюється 165 років від дня народження Володимира Олександровича Беклемішева (1861–1919) – скульптора, автора першого пам’ятника Тарасу Шевченку в Україні.

«Більшості мешканців Харкова майже невідомий перший монументальний твір міста XІХ ст. […]. Банкір О. К. Алчевський звернувся до В. О. Беклемішева з проханням створити пам’ятник великому Кобзареві.

На той час Володимир Олександрович Беклемішев був одним з провідних скульпторів […], до того ж земляком Алчевського. Своє дитинство він провів у Харкові. Ази художньої освіти отримав у батька – театрального декоратора, далі у 2-й харківській гімназії (1873–1878), де малювання викладав Д. І. Безперчий. Одночасно навчався у Харківській малювальній школі М. Д. Раєвської-Іванової.

Пізніше навчався у Петербурзькій академії мистецтв (1878–1887), стажувався у Парижі і Римі, де створював образи на літературні та біблійні теми. У 1892 році отримав звання академіка Петербурзької академії мистецтв, від 1894 року – професор […]. Плідно працював в усіх жанрах скульптури.

Скульптор відтворив психологічний портрет поета останніх років життя. Похилена голова поета вже лиса, звисають довгі козацькі вуса, погляд обережний знизу до гори. У портреті передано драматизм долі співака українських селян.
Родина Алчевських бюст зберігла і подарувала Українській державній галереї імені Т. Шевченка у 1932 році. Після Другої світової війни визначений бюст знаходиться у Державному музеї Т. Шевченка.

У березні 2014 року на час святкування 200-річного ювілею поета компанія “Рубаненко і партнери” за меценатськими планами на місяць привезла до Харкова перший скульптурний портрет Шевченка. Цей захід назвали “Повернення на батьківщину”».

📘Путятін В. Володимир Беклемішев: перший пам'ятник Харкова // Міська скульптура Харкова: портрети майстрів. Харків, 2021. С. 15-17.

#фондХДНБімКороленка #краєзнавство

13/08/2026

Покликання на онлайн-зустріч (на платформі ZOOM):

https://udhtu-ukr-education.zoom.us/j/85346739734

Ідентифікатор заходу: 853 4673 9734

Код доступу: 518545

Шановні користувачі, запрошуємо вас на онлайн-лекцію «З історії харківського стрит-арту: образи, сенси, трансформації» з циклу «Творчі зустрічі в часи війни», яка відбудеться 19 серпня о 14:00.

Лектор — Олексій Янкул, доктор філософії (PhD) з історії та археології, провідний фахівець Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Під час зустрічі поговоримо про витоки та розвиток харківського вуличного мистецтва, візуальні образи й закладені в них сенси. А також про те, як змінювався та трансформувався стрит-арт Харкова протягом часу.

Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією, культурою та сучасним мистецьким життям міста. Будемо раді зустрічі!

Покликання на онлайн-зустріч (на платформі ZOOM):

https://udhtu-ukr-education.zoom.us/j/85346739734

Ідентифікатор заходу: 853 4673 9734

Код доступу: 518545

Контакти: Юлія Уткіна, завідувачка відділу «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка E-mail: [email protected]

#ХДНБ #заходи

12/08/2026

Фахівчиня відділу «Україніка» імені Т. Г. Шевченка Світлана Овчинникова презентувала віртуальну виставку «Борис Грінченко — мовознавець, фольклорист, письменник» (https://en.calameo.com/read/003306734de6c50612fcc), створену працівниками ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

11 серпня відбулася чергова зустріч із циклу «Краєзнавчі балачки» для відвідувачів Територіального центру надання соціальних послуг Салтівського району Харкова.

Фахівчиня відділу «Україніка» імені Т. Г. Шевченка Світлана Овчинникова презентувала віртуальну виставку «Борис Грінченко — мовознавець, фольклорист, письменник» (https://ru.calameo.com/read/003306734de6c50612fcc), створену працівниками ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

Борис Грінченко — класик української літератури. Його життя та діяльність є прикладом справжнього подвижництва заради розвитку української культури й національної ідеї. Видатний письменник, поет, науковець, освітянин та автор славнозвісного «Словника української мови», він створив чимало творів, які й сьогодні викликають щирий інтерес у читачів.

Учасники заходу ознайомилися з друкованими документами, висвітленими у віртуальній виставці, та дізналися більше про життєвий і творчий шлях діяча. Особливе враження на присутніх справив той факт, що виданий ним «Словник української мови» містить 70 000 слів, зібраних із літературних та фольклорних джерел.

Наприкінці зустрічі всі охочі взяли участь в онлайн-вікторині, присвяченій видатним харків’янам (https://forms.gle/ePsPvVbQCwmH7zrJA).

#ХДНБ #заходи

12/08/2026

Договором також визначено комунікаційні підрозділи, на які покладено реалізацію його положень: Центр українських студій та краєзнавства ім. академіка П. Т. Тронька — від Каразінського університету та відділ «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка — від ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

12/08/2026

11/08/2026

«Дмитро Костянтинович Кромський (1840 – бл. 1907) […] відкрив власний кондитерський заклад у Харкові в 1873 р. Справи його йшли добре, але підприємець розумів, що вийти на новий рівень виробництва й убезпечити себе від конкурентів можливо лише за умови створення зовсім іншого, модерного закладу.

Тож у 1880-х роках Д. К. Кромський розпочав будівництво нової Парової конфектної та макаронної фабрики по вулиці Конторській, яка мала бути “забезпечена всіма новітніми технічними та гігієнічними вдосконаленнями”.

Фабрика складалася з кількох кам’яних будівель. Основне виробництво та парова машина – “cерце” фабрики, були розміщені у триповерховому корпусі […].

Усього на фабриці Д. К. Кромського працювало близько 200 робітників. Умови, в яких вони трудилися й відпочивали, були, мабуть, одними з найкращих у місті на той час. Усі відділення мали печі, що опалювалися вугіллям і були обладнані спеціальними витяжками […].

Характерною рисою фабрики були чистота та загальний порядок. Робітники працювали в білих фартухах й ковпаках, жінки носили також білі кофтинки. Асортимент солодкої продукції фабрики Кромського був надзвичайно широким […].

Після реорганізації фабрика увійшла до кола найбільших торгово-промислових підприємств Харкова, а її власник натхненник Д. К. Кромський здобув неабиякий авторитет у місті: на виборах 1893 р. він був обраний гласним міської думи, а в 1895 р. став членом Харківського повітового податного присутствія. Підприємець і громадський діяч був відомий також як благодійник і меценат».

📘Іващенко В. Історія солодкого життя: нариси з історії вир-ва солодощів у Харкові : 75-річчю Харк. бісквіт. фабрики. Харків: Іріс, 2010. С.15–19.

👉Пропонуємо також переглянути:
Біобібліографічний ресурс «In memoriam. Некрологи харків’ян ― джерело краєзнавчих біографічних студій»:
https://nekrolohy.blogspot.com/2025/05/blog-post_58.html

📗Ілюстрація з видання:
Корнєв А. Смак модерну : художнє оформлення харківської кондитерської упаковки кінця ХІХ - початку ХХ століття. Харків : Раритети України, 2020. С. 30.

#фондХДНБімКороленка