Харківська державна наукова бібліотека ім В.Г. Короленка

  • Home
  • Ukraine
  • Kharkiv
  • Харківська державна наукова бібліотека ім В.Г. Короленка

Харківська державна наукова бібліотека ім В.Г. Короленка ХДНБ ім. В. Г. Короленка - друга за обсягом фондів (понад 7 млн. ​​одиниць зберігання) та одна з найстаріших бібліотек України.

Щорічно обслуговує майже 55 тисяч користувачів, яким видається понад 3 млн. примірників документів. Працюють 12 читальних залів на 524 місця.

З початком навчального року діти дедалі більше часу проводять у цифровому просторі — шукають інформацію для уроків, спіл...
04/09/2026

З початком навчального року діти дедалі більше часу проводять у цифровому просторі — шукають інформацію для уроків, спілкуються в шкільних чатах та грають в онлайн-ігри. Щоб віртуальне життя залишалося безпечним, бібліотека нагадує про кілька важливих правил цифрової безпеки:

• поясніть дитині, що домашня адреса, номер школи, геолокація, розклад занять та номери телефонів батьків — це приватні дані. Сторонні особи не повинні мати до них доступу в спільних чатах чи мережі;

• встановіть складні й унікальні паролі для акаунтів, а також увімкніть двофакторну автентифікацію (2FA) на електронній пошті, сервісах для онлайн-уроків та в месенджерах;

• перевірте разом із дитиною налаштування приватності у чатах та іграх. Обмежте можливість отримувати приватні повідомлення від незнайомих користувачів;

• переконайте дитину, що якщо вона випадково перейшла за підозрілим посиланням або зіткнулася з неприємною поведінкою в мережі, про це завжди можна безпечно розповісти вам — без остраху покарання.

Дізнавайтеся більше про захист у мережі в розділі «Кібергігієна та онлайн-безпека» на платформі «Дія.Освіта».

Зверніть увагу на корисні посилання для батьків та дітей:

Розділ «Кібергігієна та онлайн-безпека» на платформі «Дія.Освіта» — diia.link/r/t7284

Гайд «Гієна Гігієна веде стрім: онлайн-безпека у геймінгу» — diia.link/r/d812

Освітній серіал «Кібергігієна: як захиститися від фішингу» — diia.link/r/8dd2

Освітній серіал «Кібергігієна для молоді» — diia.link/r/d844

Квест «Гієна Гігієна й МереЖах» — diia.link/r/k4905

Збережіть собі цей допис та поділіться з іншими батьками!

#ХДНБ
#цифроваосвіта

04/09/2026

📚Бібліотекарки сьогодні беруть на себе значно більше відповідальності за розвиток книгозбірні та громади, ніж передбачає їхня посада. Вони шукають можливості, створюють партнерства, запускають нові проєкти й знаходять рішення там, де, здавалося, їх просто не існує. І ми знаємо, що ви саме такі фахівчині. Тому хочемо підтримати вас і допомогти рухатися далі. Для цього ми створюємо «Лігу лідерок бібліотек»🤝

Ми хочемо зібрати 1️⃣0️⃣0️⃣ бібліотекарок із різних регіонів України у спільноту, де можна знайти підтримку однодумниць, обговорити професійні виклики, поділитися досвідом чи разом втілювати наступну ідею. А 15 учасниць сформують ядро Ліги — активне коло лідерок, які визначатимуть подальший вектор руху спільноти.

Ми свідомо зосереджуємо увагу на жінках-лідерках, адже бібліотечна сфера в Україні — переважно жіноча. Тож для нас важливо зробити цих фахівчинь більш видимими, підтримати їхні ініціативи. Ми хочемо показувати сучасну бібліотекарку як менеджерку, організаторку, лідерку громади, авторку й ініціаторку змін. А коли ми говоримо про конкретних жінок, їхні результати та професійні ролі, сама бібліотечна професія стає помітнішою і зрозумілішою суспільству.

Ліга має допомогти бібліотекаркам упевненіше діяти у своїх громадах — ініціювати зміни, розвивати партнерства та залучати нові можливості для бібліотек. Окремий фокус — посилення ролі бібліотек як просторів соціальної згуртованості, культури, діалогу, неформальної освіти та громадянської участі.

📑Для учасниць передбачена річна програма: навчальна формаційна програма «Бібліотечне лідерство і спільнототворення», фасилітовані нетворкінгові зустрічі, зустрічі наживо для активу спільноти та індивідуальний менторинг для її ядра від лідерок із бізнесу та громадського сектору. Також учасниці отримають книжкові пакети для бібліотечної полички «Розвиток».

Важливою подією, яка підсумує рік, стане конкурс «Бібліотекарка-лідерка року» з трьома номінаціями та грошовими преміями на професійний розвиток. Він допоможе відзначити фахівчинь, які впроваджують зміни у своїх бібліотеках і громадах, та зробити їхню роботу більш видимою💪

А разом із тим маємо ще одну амбітну мету: щоб після завершення програми ця професійна спільнота вирушила у самостійне плавання — жила і розвивалась далі за принципами самоорганізації та самоуправління✅

📍Бажаєте долучитися? Заповнюйте анкету за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSesS6I-CN8BbHqJoXrl8-lfkZPr1Zb2__R0ezuMuvch6n8YNg/viewform?usp=sharing&ouid=114904177520080561264

⏰Дедлайн — 13 вересня, 23:59.

Дякуємо за підтримку в реалізації Фундація Множина

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка з глибоким сумом повідомляє, що 20 серпня 2026 ...
04/09/2026

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка з глибоким сумом повідомляє, що 20 серпня 2026 року пішла з життя бібліотекар-бібліотекознавець, ветеран бібліотеки, громадський діяч Людмила Романівна Галюк.

Людмила Романівна працювала у ХДНБ ім. В. Г. Короленка у 1988–2008 роках. До колективу книгозбірні вона приєдналася вже досвідченим фахівцем бібліотечної справи зі значним досвідом роботи. Була завідувачкою районної бібліотеки у селищі Глибока Чернівецької області. Обиралася депутатом місцевої ради депутатів трудящих (1959–1961). Повернувшись до Харкова (початок 1962 р.), продовжила професійну діяльність у бібліотеці Харківського авіаційного інституту (нині Національний аерокосмічний університет «ХАІ»), завідувала 32-ю масовою бібліотекою Московського (нині Салтівського) району Харкова. У 1976–1978 рр. була заступницею директора по роботі з дітьми ЦБС Комінтернівського (нині Слобідського) району, депутатом Комінтернівської районної ради депутатів трудящих м. Харкова, очолювала комісію по роботі з дітьми. На громадських засадах виконувала обов’язки завідувачки відділу культури Комінтернівського району. Пізніше, у 1978–1988 рр., обіймала посаду заступника директора з наукової роботи Харківської обласної бібліотеки для юнацтва (від 2024 р. — обласний комунальний заклад «Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва»).

Основною сферою діяльності Людмили Романівни у ХДНБ ім. В. Г. Короленка була наукова робота. У 1988–1994 рр. вона завідувала відділом організації науково-дослідної роботи. Організовувала та координувала роботу бібліотеки як одного із провідних всеукраїнських центрів науково-дослідної роботи (НДР) у галузі бібліотечної справи, бібліотекознавства, книгознавства України, а також зонального центру дослідження динаміки й змін читацьких інтересів у бібліотеках східних регіонів УРСР системи Міністерства культури України.

Під керівництвом Л. Р. Галюк у відділі організації науково-дослідної роботи було створено соціологічну службу вивчення читання (1988 р.), діяльність якої була пов’язана з дослідженнями соціологічного спрямування, орієнтованими на вивчення потреб і запитів користувачів бібліотечних послуг з метою більш повного їх задоволення, та наданням допомоги публічним бібліотекам східної України у створенні та розвитку діяльності аналогічних структурних підрозділів.

Щороку за участю Людмили Романівни, як завідувачки відділу, в ХДНБ ім. В. Г. Короленка розроблялося понад 10 дослідницьких тем (всеукраїнських, регіональних, локальних). Так, на початку трудової діяльності у бібліотеці вона організовувала дослідження на тему «Культура читання бібліотечних працівників», проведене на базі обласних універсальних наукових бібліотек (ОУНБ) та централізованих бібліотечних систем (Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Полтавської, Сумської та Харківської областей), результати якого оприлюднено в науково-методичному збірнику «Бібліотекознавство і бібліографія» (1992. Вип. 31). З часом — фундаментальне дослідження «Бібліотечні ресурси м. Харкова: оптимізація обслуговування населення регіону», за підсумками якого опубліковано довідник «Бібліотеки Харкова» (1993 р., 2-ге вид. 1995 р.); регіональне дослідження «Історія бібліотечної справи України», проведене в бібліотеках Харкова та Східної України та інші.

Понад 10 років Л. Р. Галюк очолювала сектор планування та наукової організації праці — структурний підрозділ, який працював спочатку у підпорядкуванні директора бібліотеки (у 1995–2001 рр.), а згодом увійшов до науково-методичного відділу. Здійснювала організаційно-методичне забезпечення роботи структурних підрозділів книгозбірні з питань удосконалення системи управління, планування та звітності, оптимізації бібліотечних технологічних процесів, впровадження сучасних технологій. Брала участь у формуванні нормативно-технологічної бази ХДНБ ім. В. Г. Короленка як організатор та координатор цієї роботи та безпосередній укладач багатьох нормативних документів.

Результати наукової роботи Людмила Романівна висвітлювала на засіданнях дорадчих органів бібліотеки, науково-практичних конференціях, у наукових збірниках, методичних рекомендаціях, фаховій періодиці тощо. Брала участь в організації та проведенні методичних заходів, орієнтованих на професійний розвиток фахівців бібліотечної галузі.

За сумлінну працю та особистий внесок у розвиток культури та бібліотечної справи Л. Р. Галюк удостоєна почесних відзнак Міністерства культури України, Харківської облдержадміністрації та ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

Людмила Романівна Галюк відійшла в засвіти на 90-му році свого життя. Високий професіоналізм, відданість бібліотечній справі, енергійність, щирість і людяність назавжди залишаться в пам’яті колег та всіх, хто мав щастя працювати поруч із Людмилою Романівною. Вічна пам’ять! Співчуття рідним!

Про життя, наукову й професійну діяльність Людмили Романівни Галюк читайте у проєкті «Бібліотечна енциклопедія Харківщини».

ХДНБ ім. В. Г. Короленка щиро дякує Валерію Лейку — історику, засновнику харківського Музею дитинства — за подаровану бі...
03/09/2026

ХДНБ ім. В. Г. Короленка щиро дякує Валерію Лейку — історику, засновнику харківського Музею дитинства — за подаровану бібліотеці документальну книгу «Ціна усмішки. Хроніки Музею дитинства» (2026).

Це україно-англомовна книга про місто і дітей у період війни, написана і видана автором під час цих подій. Перші заходи сонця в підземці, яка слугувала укриттям для харків’ян, літні зустрічі просто неба, спостереження за зорями в телескоп і спілкування з цікавими людьми — усе це допомагало дітям відволікатися від страшної реальності та повертатися до дитинства.

На сторінках книги — історії та світлини дітей і гостей музею, серед яких письменник Сергій Жадан, італійський клоун Марко Родарі, що проводить перформанси для дітей у гарячих точках. Тут зберігаються і фото з ХДНБ ім. В. Г Короленка, яка у війну стала майданчиком психологічної підтримки та творчості для дітей і дорослих.

Примірник видання зберігається у Бібліотеці Конгресу Сполучених Штатів Америки.

Щиро дякуємо Valeriy Leyko за цю цінну працю та за поповнення фонду нашої бібліотеки особливою книгою.

#ХДНБ #фондХДНБімКороленка

Бібліотерапія, або лікування читанням, має в нашому місті глибоке наукове коріння. Саме Харків став першим в Україні цен...
03/09/2026

Бібліотерапія, або лікування читанням, має в нашому місті глибоке наукове коріння. Саме Харків став першим в Україні центром, де книгу почали системно застосовувати для підтримки ментального здоров’я.

Ще у далекому 1927 році видатний харківський професор-психотерапевт Ілля Вельвовський вперше впровадив бібліотерапію у практичну роботу психотерапевтичного диспансеру в Харкові, вивчаючи художнє слово як точний інструмент впливу на емоції людини.

Згодом, у 1962 році, у місті відкрилася перша у світі кафедра психотерапії, де цей метод отримав офіційне визнання, а у 1967 році у санаторії «Березівські мінеральні води» на Харківщині за ініціативи професора створили перший у країні спеціалізований кабінет бібліотерапії.

Цей легендарний кабінет очолила видатна бібліографка Агнеса Міллер, яка розробила унікальні каталоги книг за їхнім терапевтичним ефектом та вела індивідуальні «карти читання» для пацієнтів, що стало взірцем для всього світу.

Про важливість такого процесу нагадують слова української письменниці, психологині та громадської діячки Іванни Голуб: «Щодо книголюбів, які називають процес читання книготерапією — під час війни, власне, воно так і є. І дуже добре, коли дорослий чи дитина, окрім основної діяльності, мають час та ресурси читати... Хороша книга викликає емоції. І вони є зцілюючими, навіть якщо й негативні. У психології важливо, щоб людина проживала емоції, а не тамувала їх у собі. І дуже добре, якщо прожити свій біль разом із книгою, дати волю почуттям: виплакати власний, проживаючи біль героїв. Це одна з технік самозцілення».

Продовжуючи славетні традиції харківських науковців та бібліографів, Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка презентує бібліотерапевтичну програму «Книга за рецептом». Цей унікальний інструмент, створений у межах проєкту благодійного фонду «Бібліотечна країна», містить 30 тем читацьких запитів та налічує понад 500 дієвих книжкових видань.

Ознайомитися з цими «книжковими ліками» та відчути силу слова, яку століття тому плекали в Харкові, можна на нашій постійній виставці «Бібліозатишок: простір книжкової допомоги».

Чекаємо на вас за адресою: провулок Короленка, 18, другий поверх, кімната 20 (міський абонемент).

#ХДНБ #фондХДНБімКороленка #щопочитати

1 вересня для відвідувачів Територіального центру надання соціальних послуг Салтівського району Харкова відбувся захід і...
03/09/2026

1 вересня для відвідувачів Територіального центру надання соціальних послуг Салтівського району Харкова відбувся захід із циклу «Краєзнавчі балачки», присвячений Дню пам’яті захисників і захисниць України.

Під час зустрічі фахівці відділу «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка Владислав Куліков та Світлана Овчинникова презентували важливий онлайн-проєкт ХДНБ ім. В. Г. Короленка — «Історія Харкова у пам’ятних дошках» (https://mevorydoskikharkov.blogspot.com/). Його розділ «Російсько-українська війна» зберігає пам’ять про подвиг полеглих героїв. На ресурсі зібрано фактографічні та бібліографічні відомості про захисників України, серед яких — воїни «Кракена», 92-ї ОШБр, «Хартії» та багатьох інших бойових підрозділів.

Варто зауважити, що об’єкти, встановлені на честь захисників України, з’являються в Харкові з 2015 року. Це, наприклад, пам’ятний знак на честь Героя України та Героя Небесної Сотні Євгена Котляра, встановлений у вересні 2015 року у вестибюлі, а у лютому 2016 року на фасаді ХНУРЕ.

У травні 2023 року на фасаді будинку по вулиці Майка Йогансена, 15 відкрили дошку аеророзвідниці та медикині підрозділу «Хартія» Владиславі Черних (позивний — Аїда). Вона була першою жінкою в «польовій частині» підрозділу, врятувала життя пораненого побратима і загинула під час виконання бойового завдання 28 грудня 2022 року.

Також 23 серпня 2023 року на фасаді Харківського ліцею № 142 відкрили меморіальну дошку майору Тарасу Редькіну. 25 вересня 2022 року пілот винищувача МіГ-29 ціною власного життя відвів підбитий літак від населеного пункту.

Цього ж дня на фасаді Харківського ліцею № 164 вшанували пам’ять спортсмена з Північної Салтівки Олександра Клушина (позивний — Тренер), який пішов на фронт з перших днів вторгнення РФ в Україну. Окрім цього, у місті відкрито меморіальні дошки багатьом іншим полеглим спортсменам і футбольним фанатам, серед яких Кирило Баєв, Сергій Абдюков, Артем Певко, Володимир Плетньов, Іван Щоголев, Дмитро Бражніков, Владислав Жук, Костянтин Беліменко, Юрій Красовський, Ігор Пахомов, Ілля Гончаров, Олег Сапаленко та Олександр Парфенков.

Вшанування подвигу випускників навчальних закладів міста стало важливою традицією: станом на липень 2026 року лише на фасадах харківських шкіл уже встановлено 148 пам’ятних дощок. Збереження пам’яті про полеглих воїнів — це наш спільний обов’язок перед тими, хто віддав життя за незалежність і майбутнє України.

#ХДНБ #заходи

27 серпня 2026 року виповнилося 85 років від дня народження Богдана Ступки — видатного українського актора театру й кіно...
03/09/2026

27 серпня 2026 року виповнилося 85 років від дня народження Богдана Ступки — видатного українського актора театру й кіно, лауреата багатьох престижних премій, народного артиста України, Героя України, кавалера ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня.

У Голлівуді його порівнювали з Робертом Де Ніро та Аль Пачіно, а в Польщі називали своєю зіркою — феноменом, який народжується раз на століття.

Річард III і король Лір, гетьман Мазепа і Тев’є-молочник, Богдан Хмельницький і Тарас Бульба, Григорій Сковорода… Це лише невелика частина образів, створених Богданом Ступкою на театральній сцені та в кіно.

Недаремно Богдана Ступку вважали митцем світового масштабу і водночас артистом, який у своїй творчості уособлював найкращі риси українського характеру, духовності та національної гідності.

Саме його творчості була присвячена мистецька зустріч «Легенда української сцени», яка відбулася 27 серпня, у день народження актора, у Територіальному центрі надання соціальних послуг Новобаварського району Харкова.

Під час зустрічі згадували неповторні театральні та кіноролі Богдана Ступки. Говорили про його геніально зіграний образ українського філософа Григорія Сковороди, персонажів вистав за творами Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Винниченка, Миколи Куліша.

Особливе місце у творчості актора посів образ Богдана Хмельницького у фільмі Єжи Гофмана «Вогнем і мечем» за романом Генрика Сенкевича. Цей образ Богдан Ступка створив, зіткавши воєдино власне відчуття національної гідності, душевну шляхетність, могутню людську волю, дипломатичний талант і щиру відданість Батьківщині.

Особливо цікавим для учасників зустрічі став огляд літератури з фондів ХДНБ ім. В. Г. Короленка, присвяченої життю та творчості актора.

Це був актор неймовірної сили. Він міг бути величним і простим, трагічним і смішним, грізним і дуже ніжним. І щоразу — переконливим.

Найбільшу увагу привернули книги відомого біографа Богдана Ступки Володимира Мельниченка: «Театральний тандем (феномен Данченка — Ступки)» (2000), «Богдан Ступка. Штрихи до портрета» (2011), «Майстер» (2005). Ці видання дозволяють побачити не лише знаменитого актора, а й людину, яка кожну свою роль проживала по-справжньому — особливо тоді, коли йшлося про постаті видатних українців та історичних діячів. Бо за всіма званнями — народний артист, Герой України, великий майстер — залишалася жива людина, з якою жартували, яку впізнавали й називали по-своєму.

Наприкінці зустрічі учасники переглянули записи уривків із фільмів та вистав за участю Богдана Ступки, а також прослухали вірші Тараса Шевченка та Василя Стуса у його неповторному виконанні.

Майстер відійшов у Вічність…

Але справжні митці не зникають. Вони продовжують жити у своїх ролях, у своїх словах, у голосі, який ми впізнаємо з перших секунд, в емоціях, які переживаємо разом із ними.

Богдан Ступка житиме доти, доки ми його пам’ятаємо. І доти, доки його мистецтво відкриватимуть для себе нові покоління. Бо легенди не йдуть у небуття. Вони залишаються з нами назавжди.

#ХДНБ #заходи

Що ми можемо зробити?Українські видавництва, друкарні, книгарні, бібліотеки майже беззахисні перед загрозою російського ...
02/09/2026

Що ми можемо зробити?

Українські видавництва, друкарні, книгарні, бібліотеки майже беззахисні перед загрозою російського варварства та невігластва. Пожежі, спричинені численними обстрілами, знищують не лише книжкові видання, але й багаторічну працю авторів, редакторів, перекладачів, художників, дизайнерів, видавців, фахівців книжкової логістики.

Відповідь українських читачів на запитання «що робити?» одностайна — підтримати видавця, придбати книжку та подарувати її дитині, бібліотеці, другу.

У таких складних умовах у нашому місті вже другий рік поспіль відбувається Літературний Ярмарок. У книжковому святі беруть участь також і видавництва, які суттєво постраждали від ворожого вогню. Серед них наші давні друзі — харківське книжкове Видавництво АССА (очильниця Світлана Фельдман). Зокрема, завдяки їхнім зусиллям читачі ознайомилися із серією пригодницьких романів-фентезі «Коти-вояки» українською мовою.

Війна розкидала українців по різних містах і країнах світу, але бажанню підтримати друзів і колег кордони — не перешкода. Ексочільниця відділу «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка ХДНБ Валентина Ярошик та родина Антонових зробили щедру пожертву. Придбані за їх кошти видання не лише невдовзі поповнять фонд нашої книгозбірні, це також послугує вагомою підтримкою видавництва «АССА».

Твори українських письменників і письменниць, надруковані в умовах воєнного стану, свідчать про наш час не менше, ніж документалісти, та ще багато років надихатимуть юних читачів. Це збірка оповідань для дітей «Жук-водолюб і таргани» від ідейного натхненника журналу-альманаху «Літературний ярмарок» Майка Йогансена; пригодницький детектив-фентезі для дітей «Таємниці Чорнокиці. Сюди-туди та інші катавасії» Юліти Ран; збірки поезій Юлії Ілюхи «Уроки любові й ненависті» та «Графоманські вірші»; оповіді у малюнках «Хто такий Тарас Шевченко» (авторка Юлія Черевань), «Хто така Леся Українка» (авторка Альона Пуляєва), «Хто такий Григорій Сковорода» (авторка Марія Сердюк), «Хто такий Микола Леонтович» (авторка Марія Сердюк); добірка «33 надихаючі історії» від «АССА» буде цікава як дітям, так і дорослим: «Міфи та фейки з історії України. 33 спростування» (автор Павло Єремєєв), «Українці у світі: 33 правдиві історії» (автор Назар Розлуцький), «Жінки, які прославили Україну. 33 надихаючі історії» (автор Ірина Баришевська). Тему жіноцтва продовжує біографічне оповідання в малюнках Андрія Корнєва «Чим відома Соня Делоне» про французьку художницю українського походження. Яскраво ілюстровані харківськими художниками видання будуть окрасою будь-якого книжкового зібрання.

Купівля книжки, яка здається дрібницею, стає не менш важливою, ніж донати на користь Збройних Сил України. Пропонуємо всім небайдужим доєднатися до громадської ініціативи дарувати не квіти, а книги. Це допоможе врятувати від знищення не лише культуру та освіту, а й економіку нашої країни.

#ХДНБ #фондХДНБімКороленка #бібліотекавдячна

Попри щоденні виклики, тривоги та статус прифронтового міста, Харків продовжує жити, творити й читати. Харківська держав...
02/09/2026

Попри щоденні виклики, тривоги та статус прифронтового міста, Харків продовжує жити, творити й читати. Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка ні на мить не зупиняє свою роботу, адже ми знаємо, наскільки важливо зараз мати місце, де можна знайти душевний спокій та опору.

Саме тому в нашій книгозбірні, на міському абонементі (кімн. 20), з 1 вересня відкривається постійна виставка «Бібліозатишок: простір книжкової допомоги». Найкращі видання для неї були ретельно відібрані завдяки проєкту благодійного фонду «Бібліотечна країна», команда якого запропонувала унікальну бібліотерапевтичну програму «Книга за рецептом».

Ця ініціатива є нашим тривалим внеском у підтримку жителів міста, тому виставка діятиме на постійній основі, а співробітниці міського абонемента завжди готові особисто допомогти кожному відвідувачу підібрати саме ті «книжкові ліки», які здатні підтримати у складний момент.

У часи великих випробувань хороша книга залишається одним із найдоступніших способів знизити рівень стресу, вгамувати тривожність та відновити внутрішні сили. Завітайте до міського абонемента, подбайте про своє якісне дозвілля та відчуйте тепло нашого «Бібліозатишку». Попри все — ми разом, і ми працюємо для вас!

Чекаємо на вас за адресою: провулок Короленка, 18, другий поверх, кімната 20.

#ХДНБ #фондХДНБімКороленка #щопочитати

Розмову про гендер почали з асоціацій. — Я не пам’ятаю, що це, але якісь негативні конотації все ж присутні, — поділилас...
02/09/2026

Розмову про гендер почали з асоціацій.

— Я не пам’ятаю, що це, але якісь негативні конотації все ж присутні, — поділилася пані Ольга.

Остання тема «Жіночих розмов за чаєм» — «Гендер без лякаючих стереотипів.
Розмови про людську унікальність» — змусила кожну з нас замислитися про соціальні ролі жінок і чоловіків у суспільстві.

Ми дискутували про те, які моделі поведінки, обов’язки та види діяльності суспільство вважає «прийнятними» або «природними» для певної статі. З’ясували, що є біологічна стать, яку отримує людина від народження, та соціальна, яка формується під впливом культури й суспільства.

Наприкінці нашої бесіди пані Ольга кардинально змінила свою думку:

— Як добре, що ми прояснили це питання! Адже я працювала електромеханіком і своєю професією ламала гендерні стереотипи!

Так, нам часто доводиться змінювати свої думки, бо наші бесіди спонукають бути відкритими до нових знань, дізнаватися щось нове і навіть ламати упередження, що і є метою таких зустрічей.

Онлайн-зустрічі проводить Людмила Хлєсткова, головна бібліотекарка соціокультурного центру ХДНБ, для відвідувачів Територіального центру надання соціальних послуг Індустріального району Харкова.

#ХДНБ
#заходи

Address

пров. Короленка, 18
Kharkiv
61005

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Харківська державна наукова бібліотека ім В.Г. Короленка posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Харківська державна наукова бібліотека ім В.Г. Короленка:

Shortcuts

Share

Category