Бібліотека імені Л. Гіршмана м. Харків

  • Home
  • Ukraine
  • Kharkiv
  • Бібліотека імені Л. Гіршмана м. Харків

Бібліотека імені Л. Гіршмана м. Харків помогаем нашим читателям увидеть мир!

«Слово, що кличе в майбуття» – літературний колаж до 170-річчя від дня народження Івана Франка з циклу заходів «Книжкови...
27/08/2026

«Слово, що кличе в майбуття» – літературний колаж до 170-річчя від дня народження Івана Франка з циклу заходів «Книжковий дрес-код» українця»
Видатний український поет прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині.
Титанічна праця митця налічує орієнтовно 6000 творів, а його повне зібрання творів могло б скласти близько 100 томів. Сучасники згадували, що Франко міг писати годинами без відпочинку, часто працював уночі при поганому освітленні, а наприкінці життя продовжував диктувати тексти навіть тоді, коли через хворобу у нього були паралізовані руки.
Також Франко був одержимий книжками – особиста Франкова бібліотека налічувала орієнтовно 12 тисяч книг.
Франко навчався в трьох університетах: Львівському, Чернівецькому й Віденському, де й захистив докторську дисертацію. Втім, свого часу доктора Франка не прийняли на викладацьку посаду до Львівського університету. Сьогодні один із найстаріших та найпрестижніших університетів України та Східної Європи, багата історія якого починається ще з 1661 року іменується так: Львівський національний університет імені Івана Франка.

Найперший псевдонім поета Джеджалик, усього їх було майже 100. Юний поет «позичив» це ім’я у Филона Джеджалика, військовика й дипломата з найближчого товариства гетьмана Богдана Хмельницького.

Іван Франко став першим професійним українським письменником, який заробляв на життя літературною працею. Митець знав 19 мов: російську, білоруську, польську, чеську, словацьку, болгарську, сербську, хорватську, старослов’янську, литовську, давньогрецьку, латинську, німецьку, англійську, французьку, італійську, іспанську, єврейську і староєврейську.
Також Франко став першим українським автором, якого офіційно висунули на здобуття Нобелівської премії з літератури в 1915 році.

Вшановуємо митця, чиє слово не втратило сили й сьогодні. Франкові слова про свободу, людську гідність, єдність і любов до України звучать надзвичайно сучасно. Його творчість навчає не втрачати віри, цінувати освіту, берегти культуру, країну.

Пропонуємо відвідати літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові:
посилання: https://dimfranka.lviv.ua/memorial-exposition

#Харків

ХАРКІВ. ГОЛОСИ.Голос 5. Голос чужинцяТеодор Драйзер.Щоб побачити своє місто, іноді потрібні очі чужинця.У грудні 1927 ро...
27/08/2026

ХАРКІВ. ГОЛОСИ.
Голос 5. Голос чужинця
Теодор Драйзер.

Щоб побачити своє місто, іноді потрібні очі чужинця.

У грудні 1927 року американський письменник Теодор Драйзер приїхав до Харкова.

Він не народився тут.
Не знав його вулиць.
Не мав тут дитинства.
Не залишив тут свого дому.

Він приїхав лише на кілька днів.

І побачив Харків чужими очима.

Спочатку — холод, сірий день, непривабливі вулиці.

Драйзер зізнався:

«Я вже мав упередження щодо Харкова через чутки, які чув…»

Здавалося, перше враження лише підтверджувало його упередження.

А потім Харків почав змінювати його погляд.

Він побачив український театр.

Почув «Ріголетто» і «Кармен» українською мовою.

І був вражений рівнем постановок та артистів. Саме після театру він записав, що його думка про Харків «steadily rising» — «постійно поліпшувалася».

Наступного дня він побачив промисловий Харків, нові робітничі квартали, заводи, що розросталися.

Побачив Держпром.

Величезну нову сіру будівлю, яка, за словами Драйзера, здавалася такою, «ніби її взяли з Нью-Йорка й поставили тут, серед снігових просторів».

Побачив виставку українського мистецтва в Держпромі.

І записав:

«Тут були справді чудові картини й скульптури — мистецтво живе, молоде й сильне».

Харків, який ще вчора здавався йому сірим і непривабливим, раптом постав перед ним зовсім іншим.

І тоді він повірив у його майбутнє — настільки, що назвав його майбутнім «українським Чикаго».

*** *** ***

Але Драйзер не міг знати того, що знаємо ми…

Що цей Харків дуже скоро почнуть нищити.

Що мистецтво, яке він назвав живим, молодим і сильним, стане одним із об’єктів репресій.

Що люди, які творили цей Харків, опиняться під переслідуваннями.

Він побачив Харків у ту мить, коли майбутнє ще здавалося можливим.

Ми знаємо, що буде далі.
А він — ще ні.

https://moniacs.kh.ua/teodor-drajzer-u-harkovi-chastina-1/

https://moniacs.kh.ua/u-harkovi-bude-ukrayinskij-chikago-teodor-drajzer-v-harkovi-chastina-2/

#ХарківГолоси
#ХарківГолос5
#ГолосЧужинця
#ТеодорДрайзер
#ДрайзерУХаркові
#Харків1927
#ІсторіяХаркова
#Харків1920х
#УкраїнськийХарків
#ХарківКультурний
#бібліотекаіменіГіршмана

ХАРКІВ. ГОЛОСИ.Голос 4. Місто, яке не обов’язково любити.Голос НЕ поета.Юрій Шевельов.Харків для нього —місто дитинства....
26/08/2026

ХАРКІВ. ГОЛОСИ.

Голос 4. Місто, яке не обов’язково любити.
Голос НЕ поета.

Юрій Шевельов.

Харків для нього —
місто дитинства.
Місто відкриттів.
Місто, з яким він сперечався.
Місто, з якого поїхав — але яке все життя носив із собою.

Шевельов не освідчувався Харкову в любові. Він бачив його суперечності, не прикрашав і не намагався зробити з нього листівку.

Він розглядав місто крізь його людей, культуру, театр, університет, мову — і залишив нам власну карту Харкова, складену з різних часів і різних його облич.

П’ять Харковів Юрія Шевельова:

I. Харків провінційний — місто імперської окраїни.
II. Харків українського відродження — місто дерзання.
III. Харків, який прагнув стати столицею української культури.
IV. Харків зламаний — місто виживання і пристосування.
V. Харків майбутній — величний, вільний, суверенний.

І, мабуть, саме тому його голос про Харків — це не освідчення.

Це жорстка критика і глибока віра.

Можливо, іноді це теж форма любові.

https://www.youtube.com/watch?v=1IDJ0xQ9GX4

#ХарківГолоси
#ХарківГолос4
#ЮрійШевельов
#УкраїнськийХарків
#ХарківЦеМи
#Слухайукраінське
#бібліотекаіменіГіршмана

«Харків. Голоси.»Голос 3 Людина, через яку сам Харків стає частиною поезії. Діна Чмуж - поетка й художниця з ХарковаВона...
25/08/2026

«Харків. Голоси.»

Голос 3 Людина, через яку сам Харків стає частиною поезії.

Діна Чмуж - поетка й художниця з Харкова

Вона робить так, що поезія фізично з’являється в місті.

Після початку повномасштабної війни вона почала писати українські вірші на дерев’яних плитах, якими закривали вибиті вікна харківських будинків. Згодом таких віршів стало понад 20. Вона сама називала це «поетичним маркуванням міста»

І це переважно не її власні вірші. Вона переносить на стіни й фанеру поезію інших українських авторів — зокрема Катерини Калитко, Олега Каданова, Вікторії Амеліної, Лесі Українки.

І місто, крізь біль і порожні вікна, знову починає говорити — поезією.

https://www.instagram.com/reel/CoUFWrbAE6M/?igsi=aW1rMXRoc2ZlZXhl

#ХарківГолоси
#МістоЯкеМожнаПочути
#ДінаЧмуж #ПоезіяНаВулицяхХаркова #ПоезіяХаркова #ХарківГоворить #ПоетичнийХарків #ВіршіНаФанері
#БібліотекаІменіГіршмана

«Харків. Голоси.»Голос 2:Місто, яке згадують далеко від дому.Харків іноді найсильніше звучить тоді, коли його немає пору...
24/08/2026

«Харків. Голоси.»
Голос 2:
Місто, яке згадують далеко від дому.

Харків іноді найсильніше звучить тоді, коли його немає поруч.

Після Майка Йогансена — Харкова, який гуде трамваями і живе своїм міським життям, — раптом з’являється інший Харків.

Харків, якого немає поруч.

Харків, який згадують далеко від дому.

1948 рік. Після війни.

Харківські поети видали збірку з простою і великою назвою — «Перемога».

У ній є Харків Держпрому. Харків площі. Харків саду.

Але, можливо, найважливіше — Харків, який раптом робить людей ближчими одне одному.

«В чужім краю, в передгрозовій тиші,
згадавши Харків, стали ми нараз
і ближчі один одному й рідніші —
це Батьківщина так ріднила нас.

Ми згадували корпуси Держпрому,
і нашу площу — світлу, золоту,
і, школяреві кожному знайому,
Тараса постать бронзову в саду…»

Михайло Аронс. Харків, 1948.

Минуло майже вісімдесят років.

А ми, здається, все ще розуміємо ці слова.
І сьогодні розуміємо, як ніколи…

#ХарківГолоси
#МістоЯкеМожнаПочути #МістоЯкеПамятаємо #МихайлоАронс #ХарківськаПоезія #ХарківЛітературний #ЗабутіІмена #ПовертаємоІмена
#БібліотекаІменіГіршмана

ХАРКІВ. ГОЛОСИ.Місто, яке можна почути.(До Дня нашого улюбленого міста)Ми довго думали, яким голосом привітати Харків.І ...
23/08/2026

ХАРКІВ. ГОЛОСИ.
Місто, яке можна почути.
(До Дня нашого улюбленого міста)

Ми довго думали, яким голосом привітати Харків.
І зрозуміли: не треба говорити за нього.
Треба просто дати заговорити самому місту…

У цьому поетичному циклі ми дамо слово поетам Харкова, різним, відомим і не дуже…
Від 1920-х років до сьогодення.

Голос перший: Харків 1920-х.

Майк Йогансен почув його майже сто років тому.
У трамваї, у дощі, у заводському гулі, у вечірніх вулицях:

«Вечорами матовий трамвай
По вулиці заметеній гуляє,
Трамвай тремтить, і край
Мосту його глибока темрява ховає
— За мостами, за водами
заводи!

II
Над вигулом вулиць,
Над тремтом трамваїв,
Над дзвінким цебром церобкопів,
Над неводами неуявних вогнів
заведе завод
нову і чисту
Велетенську книгу звуків…»

***

«Сірий ранок пав на місто синє,
Камінь спав — лиш дощ зідхав у ринвах.
Вулицею вештавсь той, кого повісять,
І молився — «о Пречиста Сльозо:
— Он сховалась в тумані башта
(Напувала грудьми паровози),
Молоком налився козій місяць
І розтав, розплакався в тумані.
Я їм серце на майдані кинув;
Най і я в твоїм плачі розтану!
І припав лицем на сірий ґанок,
Камінь спав — лиш дощ зідхав у ринвах.»

1920

Чи не дивно…
Скільки років минуло, а місто все ще можна впізнати на слух.

https://www.youtube.com/shorts/9UUawTfzSdg

(Далі буде).

#ХарківГолоси #ГолосиХаркова
#МістоЯкеМожнаПочути #ХарківУВіршах #ХарківЛітературний #ХарківськіПоети #УкраїнськаПоезія #ЧитайУкраїнське #СлухайУкраїнське #бібліотекаіменіГіршмана

І знову зустріч з книжкою, сьогодні – за підтримки House of Europe («Дім Європи»)Читачі і співробітники Бібліотеки-філії...
20/08/2026

І знову зустріч з книжкою, сьогодні – за підтримки House of Europe («Дім Європи»)

Читачі і співробітники Бібліотеки-філії №17 для людей з порушенням зору безмежно вдячні видавництву «Ранок» та видавничій групі «Кенгуру», які, попри знищення складу книжок у нашому місті, піклуються щоб книжка потрапила до людини, якій вона найбільше потрібна.

Нині це можливість зробити більш доступною українську дитячу літературу надруковану шрифтом Брайля. Книжки Оксани Демченко «Брехливе мишеня» та Катерини Водяної «Маленька собачка у пошуках великих сил» допоможуть дитині навчитися відрізняти фантазію від брехні, зрозуміти що таке погана звичка та в яких ситуаціях потрібно проявляти співчуття. Видання доповнені яскравими контрастними малюнками, рельєфними ілюстраціями.

Радіємо поповненню – українську книжку неможливо спалити ракетами.

#Харків #ОксанаДемченко #КатеринаВодяна

Мистецька сторінка «Харків – місто графіків» з циклу заходів «Свого не цурайтесь», присвячена 110 річниці від дня народж...
03/08/2026

Мистецька сторінка «Харків – місто графіків» з циклу заходів «Свого не цурайтесь», присвячена 110 річниці від дня народження українського живописця і графіка – Іллі Юхимовича Васильченка (1916–1992), чий творчий шлях тісно пов'язаний із Харковом.
Ілля Юхимович Васильченко народився 1 серпня 1916 року у місті Троїцьк.
Він сформувався як самобутній майстер станкового живопису без класичної вищої художньої освіти, навчаючись у робочих студіях образотворчого мистецтва, проте творчий розвиток майстра перервала війна.
Після Другої світової війни Ілля Васильченко жив і працював у Харкові. Першою відомою та зафіксованою у списках творчості художника Іллі Юхимовича Васильченка є картина «Гори в Гурзуфі», написана у 1950 році. Разом зі своєю дружиною — відомою художницею Інною Городецькою, у 1950–1960-х роках вони створили низку спільних картин. Результат не забарився, у 1963 році митець став офіційним членом Харківської організації Спілки художників України.
Сьогодні наша розповідь про період творчості майстра, в якому особливе місце займають полотна, присвячені індустріальному розвитку міста Харкова – тема спорудження Харківського метрополітену. Картина зображує масштабні підземні роботи під час прокладання першої черги Холодногірсько-Заводської лінії. У центрі сюжету — колективна праця прохідників, інженерів у середині споруджуваного тунелю. Васильченко майстерно працює з контрастним штучним освітленням підземелля. Яскраві промені прожекторів вихоплюють із темряви силуети робітників у касках, деталі кріплення тунельних блоків і важку техніку
Сьогодні полотна Іллі Васильченка зберігаються у державних музейних фондах України та приватних колекціях поціновувачів українського живопису, також роботи та ескізи майстра тематично представлені в матеріалах Музею історії метрополітену в Харкові.
Пропонуємо цікаву віртуальну екскурсію Музеєм історії метрополітену в Харкові, посилання: https://museum-portal.com/ua/muzeyi/149_kimnata-istoriyi-harkivskogo-metropolitenu
#Харків

«Крила з полум’я та ніжності» – літературно-патріотична виставка до 120 річниці від дня народження Олени Теліги, з циклу...
21/07/2026

«Крила з полум’я та ніжності» – літературно-патріотична виставка до 120 річниці від дня народження Олени Теліги, з циклу заходів «Свого не цурайтесь».
21 липня 1906 року народилася Олена Теліга – українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН.
За життя авторка сорока поезій не видала своєї збірки. Рукописи її поезій загинули в ґестапо в лютому 1942 року разом з поеткою…
Для друзів Олена Теліга була «цілим світом – блискучим, високим, сонячним, як мрія», тому копії її творів зберіглися в учасників підпілля, пройшли шлях крізь німецькі концтабори й потрапили в еміграційні кола. Там у 1946 році побачила світ перша поетична збірка Олени Теліги «Душа на сторожі».
Вона не писала патріотичних віршів і гасел, але закликала не журитися через поразки, а діяти рішуче й сміливо. Майстриня художнього слова за своє коротке та стрімке життя зуміла створити стільки, що отримала справжнє безсмертя.
Пам’ятаймо велич Олени Теліги як поетки, що боролась і творила для добра і слави української нації.
#Харків

Мила наша, чарівна та невгамовна Зоєчко! Від самого щирого серця - наші вітання!Нехай цей день почнеться з тихої ніжност...
17/07/2026

Мила наша, чарівна та невгамовна Зоєчко!
Від самого щирого серця - наші вітання!
Нехай цей день почнеться з тихої ніжності і міцної любові і стане початком нової захоплюючої глави у житті!
А всі виклики стануть лише сходинками до особистих перемог.
Віримо в тебе та ніжно обіймаємо!

#ЗояГранковська
#ЧарівнаПані

Address

Бібліотека-філія № 17 для людей з порушенням зору вУлица Клочківська, 61/63
Kharkiv
61022

Opening Hours

Monday 10:00 - 17:00
Tuesday 10:00 - 17:00
Wednesday 10:00 - 17:00
Thursday 10:00 - 17:00
Sunday 10:00 - 17:00

Telephone

705-18-99

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Бібліотека імені Л. Гіршмана м. Харків posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Бібліотека імені Л. Гіршмана м. Харків:

Shortcuts

Share

Category