Херсонський апеляційний суд

Херсонський апеляційний суд Інформація, яка публікується на F-сторінці Херсонського апеляційного суду, надходить з офіційного веб-сайту суду на порталі "Судова влада"

Верховний Суд опублікував огляд судової практики щодо застосування норм кримінального закону про покаранняДо уваги пропо...
02/09/2026

Верховний Суд опублікував огляд судової практики щодо застосування норм кримінального закону про покарання

До уваги пропонуємо новий тематичний огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо застосування норм кримінального закону про покарання: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_pro_pokarannya.pdf.

В огляді приділено увагу градації видів покарань. Зокрема, проаналізовано такі додаткові покарання, як штраф, конфіскація майна, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Також акцентовано на особливостях застосування додаткового покарання за окремі кримінальні правопорушення.

Таке видання не тільки не залишить байдужими фахівців у сфері кримінального права, а й стане в пригоді тим, хто цікавиться означеною проблематикою.

Джерело: Верховний Суд

Насильство щодо особи похилого віку – Херсонський апеляційний суд доповнив вирок обтяжувальною обставиноюХерсонський апе...
01/09/2026

Насильство щодо особи похилого віку – Херсонський апеляційний суд доповнив вирок обтяжувальною обставиною

Херсонський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу прокурора на вирок щодо чоловіка, якого визнано винуватим у заподіянні легких тілесних ушкоджень особі похилого віку.

Суд першої інстанції встановив, що обвинувачений, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, під час конфлікту вдарив жінку, з якою перебував у сімейних відносинах. Унаслідок удару потерпіла отримала синець та садно обличчя, які за висновком судово-медичної експертизи належать до легких тілесних ушкоджень.

Сімейний характер відносин між обвинуваченим і потерпілою визначено з урахуванням пункту 5 частини другої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Дії чоловіка кваліфіковано за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України – умисне легке тілесне ушкодження. Суд призначив йому покарання у вигляді штрафу – 850 грн.

Прокурор оскаржив вирок, зазначивши, що суд не врахував обставину, яка обтяжує покарання, – вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку. Ця обставина передбачена пунктом 6 частини першої статті 67 КК України та була зазначена в обвинувальному акті.

Апеляційний суд нагадав, що відповідно до статті 370 Кримінального процесуального кодексу України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно з частиною третьою статті 374 КПК України в мотивувальній частині вироку необхідно зазначати обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 291 КПК України такі обставини також підлягають відображенню в обвинувальному акті. Якщо справа розглядається у спрощеному провадженні, згідно з частиною другою статті 382 КПК України у вироку зазначаються встановлені під час досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками провадження.

Колегія суддів встановила, що вік потерпілої як обставина, яка обтяжує покарання, був зазначений в обвинувальному акті, однак суд першої інстанції не відобразив його у вироку та не пояснив причин такого рішення. Тому суд апеляційної інстанції визнав необхідним доповнити мотивувальну частину вироку відповідною обтяжувальною обставиною.

Керуючись статтями 404, 405, 407–409 та 419 КПК України, Херсонський апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора та змінив вирок. Призначене покарання – штраф у розмірі 850 грн – залишено без змін.

Справа №766/2706/26

Грошове забезпечення, виплачене після розлучення, може бути спільним майном подружжяХерсонський апеляційний суд розгляну...
31/08/2026

Грошове забезпечення, виплачене після розлучення, може бути спільним майном подружжя

Херсонський апеляційний суд розглянув справу про поділ майна подружжя, предметом якого стало грошове забезпечення військовослужбовця, нараховане за період шлюбу, але виплачене після його розірвання.

Позивачка зазначила, що її колишньому чоловікові за рішенням адміністративного суду донараховано грошове забезпечення за час проходження військової служби. Оскільки частина виплат стосувалася періоду перебування у шлюбі, жінка просила визнати ці кошти спільним майном подружжя та стягнути половину відповідної суми.

Суд першої інстанції задовольнив позов частково – стягнув із відповідача 58 270 грн, а додатковим рішенням – 13 640 грн витрат на правничу допомогу.

В апеляційній скарзі відповідач стверджував, що отримав кошти після розірвання шлюбу, вони пов’язані з його військовою службою та вислугою років, тому є особистою власністю. Також він зазначав, що шлюбні відносини фактично припинилися раніше, ніж було розірвано шлюб.

Апеляційний суд нагадав, що згідно зі статтями 60, 61 і 65 Сімейного кодексу України та статтею 368 Цивільного кодексу України майно й доходи, набуті за час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 зазначила: щодо майна, набутого під час шлюбу, діє презумпція спільності, а обов’язок її спростування покладається на того, хто заперечує спільний характер такого майна.

Грошове забезпечення відповідача було донараховане з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704. Суд наголосив: визначальним є період, за який нараховані кошти, а не дата їх фактичної виплати. Тому грошове забезпечення за час шлюбу залишається спільним майном навіть тоді, коли отримане після розлучення.

За встановленими обставинами, на період перебування сторін у шлюбі припадало 116 540,01 грн грошового забезпечення. Половину цієї суми – 58 270 грн – стягнуто на користь позивачки.

Посилання відповідача на припинення шлюбних відносин до розірвання шлюбу суд відхилив, оскільки відповідно до частини шостої статті 57 Сімейного кодексу України та статей 12 і 81 ЦПК України такі обставини необхідно довести належними доказами, яких у справі не було.

Доводи щодо порушення правил підсудності та виходу за межі позовних вимог також визнано необґрунтованими. Суд урахував положення статті 27 ЦПК України та позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постановах від 4 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 і від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, щодо права суду самостійно здійснювати правову кваліфікацію спірних відносин.

Витрати на правничу допомогу перевірено відповідно до статей 137 і 141 ЦПК України. Оскільки вони підтверджені належними документами та визначені пропорційно задоволеним вимогам, підстав для їх скасування не встановлено.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 10.08.2026 рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.05.2026 та додаткове рішення цього ж суду від 17.06.2026 залишено без змін.

Справа № 766/15588/25

Види декларацій: що і коли потрібно подаватиХоча щорічна кампанія декларування за 2026 рік ще не розпочалася – вона трив...
26/08/2026

Види декларацій: що і коли потрібно подавати

Хоча щорічна кампанія декларування за 2026 рік ще не розпочалася – вона триватиме з 1 січня до 31 березня 2027 року включно – суб’єктам декларування варто завчасно перевірити відомості про доходи, майно, банківські рахунки та інші об’єкти декларування.

Водночас обов’язок подати декларацію або інший документ фінансового контролю може виникнути й упродовж року – у разі призначення на посаду, звільнення чи суттєвої зміни в майновому стані.

Правові засади декларування визначені Законом України «Про запобігання корупції», зокрема статтями 45, 46 та 52, а також нормативними актами Національного агентства з питань запобігання корупції – НАЗК.

📑 Які види декларацій існують

Законодавством передбачено три основні види декларацій.

1. Щорічна декларація

Щорічну декларацію подають особи, які продовжують виконувати функції держави або місцевого самоврядування, а також особи, які припинили таку діяльність у попередньому році.

Строк подання – з 1 січня до 31 березня включно року, наступного за звітним. Декларація охоплює період з 1 січня до 31 грудня попереднього року та, за загальним правилом, містить відомості станом на 31 грудня.

При заповненні документа в Реєстрі необхідно обрати відповідну позначку:

– «я продовжую виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування»;

– «я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування» – якщо декларація подається наступного року після звільнення.

2. Декларація при звільненні

Подається протягом 30 календарних днів із дня припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Вона охоплює період, який не був відображений у раніше поданих деклараціях, і містить інформацію станом на останній день перебування особи на відповідній посаді. Відлік строку починається з дня, наступного за днем припинення діяльності.

У передбачених законодавством випадках декларація при звільненні не подається – зокрема, якщо особу протягом установленого строку призначено або обрано на іншу посаду, яка також передбачає обов’язок декларування.

3. Декларація кандидата на посаду

Подається особою, яка претендує на зайняття посади, що передбачає обов’язок декларування.

Як правило, така декларація подається після визначення особи переможцем конкурсу, але до її призначення або обрання на посаду. Вона охоплює попередній календарний рік. Спеціальними законами можуть установлюватися інші строки та особливості її подання.

Якщо кандидат уже подав щорічну декларацію за відповідний звітний період, повторно подавати декларацію кандидата на посаду, як правило, не потрібно.

💰 Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані

Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані – ПСЗ – не є окремим видом декларації. Це додатковий захід фінансового контролю, передбачений частиною четвертою статті 52 Закону України «Про запобігання корупції».

Обов’язок подати повідомлення виникає, якщо сам суб’єкт декларування:

– отримав дохід;

– придбав майно;

– здійснив разовий видаток, а розмір доходу, видатку або вартість придбаного майна перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на 1 січня відповідного року.

У 2026 році 50 прожиткових мінімумів становлять 166 400 гривень. Отже, повідомлення подається, якщо відповідна сума перевищує цей розмір.

ПСЗ необхідно подати особисто протягом 10 календарних днів із моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку – через персональний електронний кабінет у Єдиному державному реєстрі декларацій. Паперова копія до НАЗК не подається.

👥 Хто подає повідомлення

Обов’язок подавати ПСЗ поширюється не на всіх суб’єктів декларування, а лише на:

– службових осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище;

– суб’єктів декларування, посади яких пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.

Інші суб’єкти декларування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подають.

Повідомлення подається лише щодо доходу, видатку або майна самого суб’єкта декларування. Зміни в майновому стані членів його сім’ї окремо не повідомляються.

Водночас подання ПСЗ не звільняє від обов’язку зазначити відповідні відомості у щорічній декларації за той звітний період, у якому відбулася суттєва зміна.

⚠️ Важливо пам’ятати

Декларація містить не лише інформацію про заробітну плату та інші доходи. У ній також відображаються відомості про нерухомість, транспортні засоби, цінне рухоме майно, корпоративні права, цінні папери, грошові активи, банківські рахунки, фінансові зобов’язання, видатки та правочини – у випадках і за умов, визначених законом.

Перед поданням декларації варто перевірити інформацію в державних реєстрах, банківські довідки, документи про майно та відомості щодо членів сім’ї. Несвоєчасне подання декларації чи повідомлення, їх неподання або зазначення недостовірних відомостей може стати підставою для проведення перевірки та притягнення особи до встановленої законом відповідальності.

Пресслужба Херсонського апеляційного суду

Херсонський апеляційний суд встановив факт смерті на території рф для захисту спадкових прав дітейХерсонський апеляційни...
25/08/2026

Херсонський апеляційний суд встановив факт смерті на території рф для захисту спадкових прав дітей

Херсонський апеляційний суд розглянув справу за заявою опікуна малолітніх дітей про встановлення факту смерті їхньої бабусі – громадянки України, яка померла на території рф. Встановлення цього факту було необхідне для оформлення дітьми спадщини.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви, оскільки смерть була зареєстрована органом іноземної держави. Водночас заявниця не мала оригіналу або дубліката свідоцтва про смерть та через збройну агресію рф, розірвання дипломатичних відносин і закриття консульських установ не могла отримати документ і засвідчити його апостилем. Унаслідок цього діти-сироти фактично були позбавлені можливості реалізувати спадкові права.

Апеляційний суд послався на статті 8 і 55 Конституції України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 2, 19, 293 і 315 Цивільного процесуального кодексу України, якими передбачено судовий захист прав та можливість встановлення в окремому провадженні юридичних фактів, зокрема факту смерті особи у разі неможливості його державної реєстрації.

Порядок реєстрації смерті визначено статтею 49 Цивільного кодексу України, статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5. Однією з підстав для державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення відповідного факту.

Колегія суддів врахувала статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право». Після зупинення дії Мінської конвенції у відносинах із рф відповідно до Закону України «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (№ 2783-IX) документи, видані російськими органами, мають бути засвідчені апостилем. При цьому заявниця через об’єктивні обставини не могла отримати та належним чином оформити свідоцтво про смерть.

Суд апеляційної інстанції урахував практику Верховного Суду, викладену в постановах від 4 жовтня 2023 року у справі № 747/20/23, від 23 листопада 2022 року у справі № 759/7001/22 та від 31 січня 2024 року у справі № 643/1873/23, щодо встановлення фактів народження або смерті за неможливості отримання належних документів у позасудовому порядку.

Водночас суд відмежував обставини справи від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 24 грудня 2024 року у справі №387/228/24 та від 2 липня 2025 року у справі №186/227/24. У цих справах свідоцтва про смерть були видані до розірвання дипломатичних відносин між Україною та рф, тоді як у справі, що переглядалася, смерть настала вже після їх розірвання.

Застосувавши відповідно до частин дев’ятої і десятої статті 10 ЦПК України аналогію закону та положення статті 317 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що формальна відмова у задоволенні заяви порушує право дітей на доступ до правосуддя та залишає їхні майнові права у стані правової невизначеності.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 15.07.2026 рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12.05.2026 скасовано, заяву опікуна задоволено та встановлено факт смерті громадянки України на території рф.

Справа №766/2830/26

Привітання з Днем Незалежності України!
24/08/2026

Привітання з Днем Незалежності України!

Привітання з нагоди прийдешнього Дня Державного Прапора України!Синій колір нашого стяга символізує мирне небо, а жовтий...
21/08/2026

Привітання з нагоди прийдешнього Дня Державного Прапора України!

Синій колір нашого стяга символізує мирне небо, а жовтий — щедру українську землю. Разом ці кольори втілюють споконвічне прагнення народу до миру, справедливості та права жити на власній землі за власними законами. Для суду ці цінності мають особливе значення, адже саме на них ґрунтується довіра громадян до правосуддя.

Бажаємо миру, злагоди та стабільності у нашій державі. Нехай прапор і надалі майорить над вільною та незалежною Україною, а закон залишається надійним захистом для кожного громадянина.

Міцного здоров'я, наснаги та впевненості у завтрашньому дні усім вам і вашим родинам!

Слава Україні! Героям слава!

Від колективу Херсонського апеляційного суду
З повагою Голова Олександр КОРОВАЙКО

Результати анонімного опитування відвідувачів Херсонського апеляційного судуПідведено підсумки опитування відвідувачів Х...
20/08/2026

Результати анонімного опитування відвідувачів Херсонського апеляційного суду

Підведено підсумки опитування відвідувачів Херсонського апеляційного суду, в якому взяли участь 77 респондентів. Метою дослідження було вивчення рівня задоволеності громадян якістю роботи суду та доступністю судових послуг.

Опитування проводилося з використанням Методології карток громадського звітування у формі анонімного інтерв’ювання, відповідно до Системи оцінювання роботи суду, що була затверджена Рішенням Ради суддів України № 28 від 2 квітня 2015 року. Зокрема, учасникам опитування було запропоновано оцінити архітектурну та інформаційну доступність суду; зручність умов перебування громадян в суді; організацію та якість роботи апарату суду; сприйняття роботи судді; дотримання строків судового розгляду.

Під час опитування всім відвідувачам суду пропонувалося заповнити анонімні анкети безпосередньо в приміщені суду. Слід зазначити, що більшість відвідувачів поставилися до опитування толерантно.

Результати анонімного опитування свідчать про загалом позитивну оцінку якості функціонування суду та організації його роботи.

Більшість респондентів позитивно оцінили:

· доступність приміщення суду та зручність отримання судових послуг;

· належний рівень комфортності перебування у суді;

· повноту та доступність інформації для відвідувачів;

· професіоналізм та доброзичливість працівників апарату суду;

· дотримання процесуальних строків;

· професійність, неупередженість та коректність суддів.

Разом з тим, проведене анкетування дозволило виявити окремі проблемні організаційні питання в діяльності суду, які будуть враховані в подальшій роботі суду та дозволять покращити якість роботи суду.

Отримані результати свідчать про належний рівень організації роботи суду та забезпечення комфортних умов для учасників судового процесу та будуть враховані в подальшій роботі суду.

Пропонуємо переглянути інформацію за результатами опитування на вебсторінці Херсонського апеляційного суду.

Дякуємо всім хто взяв участь в опитуванні!

Пресслужба Херсонського апеляційного суду

Самовільне підключення до електромережі: Херсонський апеляційний суд підтвердив обов’язок сплатити вартість необліковано...
20/08/2026

Самовільне підключення до електромережі: Херсонський апеляційний суд підтвердив обов’язок сплатити вартість необлікованої електроенергії

Херсонський апеляційний суд переглянув рішення у справі за позовом енергопостачальної компанії про стягнення зі споживача вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку.

Під час перевірки житлового будинку працівники оператора системи розподілу виявили самовільне підключення електропроводки з порушенням схеми обліку. Відповідне порушення було зафіксовано в акті, до якого додано схему підключення та фотоматеріали. Споживач підписав акт без зауважень, а згодом особисто взяв участь у засіданні комісії, яка визначила вартість необлікованої електричної енергії в сумі 35 409 грн 49 коп.

Суд першої інстанції задовольнив позов енергопостачальної компанії. В апеляційній скарзі відповідач стверджував, що зафіксоване порушення було технічно неможливим, процедура повідомлення про засідання комісії не була дотримана, а розрахунок вартості необлікованої електроенергії є необґрунтованим та не враховує технічних характеристик будинку.

Апеляційний суд зазначив, що відповідно до статей 58 та 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов’язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, вимог безпеки, умов договору та нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Самовільне підключення до об’єктів електроенергетики та споживання електроенергії без належного обліку належать до правопорушень на ринку електричної енергії.

Порядок оформлення виявленого порушення та визначення вартості необлікованої електроенергії регулюється Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312. Зокрема, пункти 8.2.5 –8.2.7 ПРРЕЕ передбачають складення акта про порушення, його розгляд комісією оператора системи, повідомлення споживача про засідання та визначення обсягу і вартості необлікованої електричної енергії. У разі відмови споживача від добровільної оплати оператор системи має право звернутися до суду.

У цій справі споживач був повідомлений про дату, час і місце засідання комісії безпосередньо в акті про порушення, який підписав без зауважень. Крім того, він був присутній на засіданні комісії, отримав копію протоколу та не висловив заперечень щодо проведеного розрахунку. Тому доводи про порушення процедури повідомлення та позбавлення права на участь у розгляді акта суд визнав необґрунтованими.

Апеляційний суд також врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17. Відповідно до неї рішення комісії енергопостачальної організації про визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії безпосередньо впливає на права й обов’язки споживача, а тому може бути оскаржене в судовому порядку. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 335/11210/18. Оскільки відповідач окремо не оскаржив рішення комісії, його твердження про незаконність цього рішення суд визнав неспроможними.

Колегія суддів дійшла висновку, що акт про порушення складено відповідно до вимог ПРРЕЕ, факт самовільного підключення підтверджено належними доказами, а розрахунок вартості необлікованої електроенергії проведено у встановленому порядку.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 13.07.2026 рішення заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13.01.2021 залишено без змін.

Справа №766/13386/20

Ювенальна юстиція: основні поняття та принципи⚖️ Ювенальна юстиція – це система правових процедур, органів та установ, д...
18/08/2026

Ювенальна юстиція: основні поняття та принципи

⚖️ Ювенальна юстиція – це система правових процедур, органів та установ, діяльність яких спрямована на захист прав і законних інтересів дітей, які контактують із законом. Вона охоплює не лише реагування на правопорушення, вчинені неповнолітніми, а й захист дітей, які стали потерпілими або свідками, а також забезпечення їхніх прав у цивільних, сімейних та інших правовідносинах. Такий комплексний підхід закріплено у Національній стратегії захисту прав дитини у сфері юстиції на період до 2028 року.

👧 Хто вважається дитиною

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №№ 2402-III дитиною є особа віком до 18 років, якщо згідно із законом вона не набуває прав повнолітньої раніше. Аналогічне визначення містить Конвенція ООН про права дитини.

📚 Основні поняття

🔹 Дитина у контакті із законом – дитина, яка перебуває у сфері діяльності органів юстиції. До цієї категорії належать, зокрема, діти у конфлікті із законом, а також діти, які є потерпілими або свідками у кримінальному чи іншому провадженні.

🔹 Дитина у конфлікті із законом – дитина, яка підозрюється, обвинувачується або визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Водночас поводження з нею має враховувати її вік, рівень розвитку та можливість подальшої соціальної реінтеграції.

🔹 Забезпечення найкращих інтересів дитини – ухвалення рішень з урахуванням індивідуальних потреб дитини, її віку, стану здоров’я, розвитку, життєвих обставин та думки, якщо дитина здатна її висловити. Цей принцип має бути визначальним у всіх діях державних органів і посадових осіб, які стосуються дитини.

🔹 Правосуддя, дружнє до дитини – підхід, за якого судові та інші процедури є зрозумілими, доступними й безпечними для дитини, забезпечують повагу до її гідності та мінімізують ризик повторного психологічного травмування.

🔹 Відновне правосуддя – процес, спрямований не лише на притягнення особи до відповідальності, а й на усвідомлення нею наслідків правопорушення, відшкодування завданої шкоди та примирення сторін за їх добровільною згодою. Для неповнолітніх такий підхід також передбачає заходи реінтеграції й запобігання повторним правопорушенням.

🛡️ Основні гарантії для дитини

Під час розгляду справ за участю дітей мають забезпечуватися:

– повага до честі та гідності дитини;

– урахування її найкращих інтересів;

– право бути вислуханою;

– доступ до правничої допомоги;

– участь законного представника у передбачених законом випадках;

– захист приватності та персональних даних;

– недопущення залякування, дискримінації та повторного травмування;

– першочерговий і невідкладний розгляд проваджень, що стосуються неповнолітніх.

👥 Хто забезпечує ювенальну юстицію

До системи захисту прав дітей у сфері юстиції залучаються суди, прокурори, органи Національної поліції, служби у справах дітей, органи опіки та піклування, установи пробації, адвокати, соціальні працівники, психологи та інші фахівці.

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає особливий порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх. Такі справи мають розглядатися з урахуванням спеціальних процесуальних гарантій, а участь захисника у провадженні щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення до досягнення 18 років, є обов’язковою.

✅ Отже, ювенальна юстиція – це не лише система відповідальності неповнолітніх за правопорушення. Її головне завдання полягає у забезпеченні прав, безпеки та найкращих інтересів кожної дитини, яка з будь-яких причин контактує із законом, а також у створенні умов для її захисту, підтримки та повернення до повноцінного життя в суспільстві.

Пресслужба Херсонського апеляційного суду

Address

вУлица 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а
Kherson
73000,

Opening Hours

Monday 08:00 - 17:00
Tuesday 08:00 - 17:00
Wednesday 08:00 - 17:00
Thursday 08:00 - 17:00
Friday 08:00 - 15:45

Telephone

+380552316050

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Херсонський апеляційний суд posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Херсонський апеляційний суд:

Shortcuts

Share

Category