04/08/2026
Побратим із позивним «Пупсик» сьогодні служить водієм в артилерійській розвідці. До повномасштабного вторгнення працював охоронником у супермаркеті, але вже у березні 2022 року добровільно став до лав Збройних Сил України.
«Я жив звичайним життям звичайної людини. Коли дізнався, що почалася повномасштабна війна, зібрався, прийшов до мобілізаційного центру й пішов служити».
Свій бойовий шлях розпочав у підрозділах територіальної оборони. Був гранатометником, обороняв державний кордон, а згодом став кулеметником мобільної групи ППО, де навчився працювати по повітряних цілях.
У 2023 році його перевели до 33-ї бригади на Запорізький напрямок. Перший бойовий вихід — район Роботиного.
«Спочатку мені здавалося, що я нічого не знаю й не вмію. Але коли побратим отримав контузію, я залишився сам і продовжив бій. Було страшно, та бойове завдання ми виконали».
У 2024 році бригада воювала на Донеччині. Під Побєдою «Пупсик» разом із побратимами стримував штурми російських військ, завдаючи ворогу значних втрат. Саме там він отримав поранення.
Після лікування навчав новоприбулих військових, передаючи їм власний бойовий досвід.
«Сержант має передати бійцям усе, що знає сам. Недарма ж його поставили на цю посаду».
Сьогодні «Пупсик» виконує завдання водія. На квадроциклі доставляє все необхідне на передові позиції — туди, куди не завжди може дістатися автомобіль.
Гранатометник. Кулеметник. Інструктор. Водій. Якими б не були його обов'язки, мета залишається незмінною — Перемога.
«Моя сім'я мотивує мене повернутися додому живим. Виб'ємо противника з усіх наших територій — і переможемо».
Кожен військовий — це своя історія, свій шлях і своя боротьба. Дякуємо нашим захисникам за стійкість, мужність і щоденну службу.
#мобілізація
🖊 Група комунікацій Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
