Ukrainian Agribusiness Club

13/05/2026

⚡ Перший прогноз від USDA на 2026/27 МР

🧮 Департамент сільського господарства США (USDA) 12 травня 2026 року опублікував перший світовий прогноз балансу основних сільськогосподарських культур на 2026/27 маркетинговий рік.

🇺🇦🌽🌾 Відповідно до прогнозів USDA, в 2026/27 МР показники України щодо обсягів виробництва пшениці та кукурудзи знизяться: пшениці – на 1,1 млн т до 23,0 млн т, а кукурудзи – на 0,9 млн т до 30,0 млн т. Експорт зросте за рахунок більших перехідних залишків: пшениці – на 0,5 млн т до 13,0 млн т, кукурудзи – на 1,0 млн т до 30,0 млн т.

🌍🌾 Прогноз світового ринку пшениці на 2026/27 МР в порівнянні з попереднім аналогічним періодом передбачає зменшення обсягів виробництва, споживання, обсягів торгівлі та кінцевих запасів.
📊 Прогноз світового виробництва пшениці в 2026/27 МР в порівнянні з рекордним показником минулого року зменшився на 24,8 млн т до 819,0 млн т. Зниження виробництва припадає на всі основні країни-експортери пшениці. Найбільше скорочення очікується у США (-11,5 млн т до 42,5 млн т), ЄС (-9,1 млн т до 136,0 млн т), Аргентині (6,9 млн т до 21,0 млн т) та Австралії (-6,0 млн т до 30,0 млн т).
📉 Прогнозоване світове споживання у 2026/27 МР дещо нижче в порівнянні з попереднім роком (823,2 млн т) через зменшення використання на корми та інші цілі.
💵 Обсяг світової торгівлі в 2026/27 МР прогнозується на рівні 211,7 млн т, що на 12,0 млн т менше, ніж у 2025/26 році, головним чином через зниження імпортного попиту з регіонів Північної Африки та Близького Сходу на тлі значного зростання виробництва в декількох країнах. росія залишається найбільшим експортером, за нею йдуть ЄС, Канада, Австралія та США.
◾ Прогнозовані кінцеві запаси на 2026/27 МР знизилися на 4,2 млн т порівняно з 2025/26 МР до 275,0 млн т, причому найбільше скорочення припадає на США.

🌍🌽 За прогнозами, світове виробництво кукурудзи у 2026/27 МР скоротиться порівняно з рекордним показником попереднього року до 1 295,4 млн т, що на 17,3 млн т менше, ніж у попередньому році, але все ж є другим за величиною показником за всю історію спостережень. Найбільше скорочення виробництва очікується у США (-26,1 млн т до 406,3 млн т), Аргентині (-4,0 млн т до 55,0 млн т), Південній Африці, Мексиці (-0,8 млн т до 24,9 млн т), Україні (-0,9 млн т до 30,0 млн т) та Туреччині. Частково це компенсується прогнозованим збільшенням врожаю в Китаї (+5,8 млн т до 307,0 млн т), Бразилії (+4,0 млн т до 139,0 млн т), Сербії, Кенії та росії (+1,0 млн т до 15,8 млн т).
📈 Очікується, що світове споживання кукурудзи зросте менше, ніж на 1% до рекордних 1 315 млн т, споживання перевищить виробництво на 19,4 млн т після помірного профіциту, що спостерігався рік тому. Найбільше абсолютне зростання споживання за кордоном прогнозується для Китаю, Бразилії, В'єтнаму, Індії та Мексики.
💵 Прогнозується, що обсяг світової торгівлі скоротиться на 6,7 млн т до 206,9 млн т.
◾ Кінцеві світові запаси кукурудзи на 2026/27 МР знизяться на 19,4 млн т до 277,5 млн т, що у разі реалізації стане найнижчим показником з 2013/14 МР.

11/05/2026

🌾 🌤️ Гарна погода останнього тижня дозволила активізувати посівну, однак в порівнянні з попередніми роками все ще спостерігається значне відставання.

Станом на 11 травня 2026 року ситуація щодо основних культур, що зараз активно сіються, виглядає наступним чином:
🌽 кукурудзу засіяно на 2,4 млн га, що становить 54% прогнозованих посівних площ. В два попередніх роки цей показник був на рівні 89%;
🌻 соняшник – 2,6 млн га (52% прогнозованих посівних площ). Два попередні роки - 82%;
соя – 0,9 млн га (43% прогнозованих посівних площ). Два попередні роки – 77%.

📈 Поточне потепління дозволило розпочати активну фазу посіву більш теплолюбних ярих культур. Однак ситуація з нерівномірним розподілом вологи в ґрунті та швидке висихання верхнього шару змушує аграріїв додатково прискоритися, щоб встигнути захопити оптимальні дні посіву та вологу.

08/05/2026

⚡ Факт тижня: у 2025 році було вироблено 6,8 млн тонн молока, що на 15% нижче середнього показника за останні 5 років

🥛 У 2025 році виробництво молока в Україні склало 6,8 млн тонн, що на 5,4% менше порівняно з 2024 роком. Зниження обсягів виробництва сирого молока насамперед зумовлене скороченням поголів'я корів у домогосподарствах та обмеженнями в електропостачанні через обстріли, що збільшує витрати на переробку. Попри ці виклики, промислові молочні підприємства продовжують впроваджувати сучасні моделі управління, інвестувати в автоматизацію ферм і закуповувати нові високопродуктивні породи корів.

Ключові інсайти щодо цієї галузі:
📊 Структура виробництва та поголів'я: у 2025 році загальне поголів'я корів в Україні становить 1,02 млн голів, що на 15% менше, ніж у 2024 році. Наразі 38% (0,38 млн голів) утримуються на підприємствах, тоді як 62% (0,6 млн голів) – у господарствах населення. Найбільше скорочення відбувається саме в домогосподарствах через низьку рентабельність, високі витрати та наслідки війни. Проте ефективність промислового сектору зростає: середній надій на корову збільшився з 5 995 кг у 2024 році до 6 262 кг на рік у 2025 році.
🌍 Обсяги експорту молока та вершків: у 2025 році було експортовано 59,7 тис. т молока та вершків, що на 7% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Найбільший попит на міжнародних ринках спостерігається на свіже молоко та високожирні вершки. Основні обсяги експорту спрямовуються до європейських країн поза межами ЄС (40,9%) та безпосередньо до країн ЄС-27 (36,3%). Також продукція постачається на Близький Схід (8,8%), до Південної Америки (5,8%) та інших регіонів (9,2%).
🧀 Експорт вершкового масла та сиру: експорт вершкового масла у 2025 році зріс удвічі порівняно з минулим роком і склав 14,9 тис. т, що свідчить про стабільний попит і покращення якості продукції. Левова частка прямує до країн Європи поза ЄС (46,4%) та безпосередньо до ЄС-27 (40,9%). Своєю чергою, експорт сиру зріс на 17%, досягнувши 14,4 тис. т. Значну частину цього експорту становлять напівтверді та тверді сорти. Географія експорту сиру є диверсифікованою: 46,3% постачається до Європи (поза ЄС), 24,3% – до країн СНД, 19,9% – до ЄС-27.

✅ Висновок: молочна галузь України демонструє посилення концентрації виробництва в промисловому секторі, водночас домогосподарства поступово зменшують виробництва молока. Вітчизняні виробники адаптуються до європейських стандартів, що відкриває доступ до більш конкурентних ринків. Попри логістичні виклики, галузь зберігає позитивну динаміку експорту.

Дізнавайтесь більше в аграрному аутлуці 2025 👉 https://cutt.ly/XtQeCL7O

08/05/2026

🟡«Стійкість, стратегічна автономія, конкурентоспроможність, геополітична стабільність, біоекономіка - це не запити України, а пріоритети Європи, реалізації яких Україна може сприяти», — наголосив Василь Говгера, провідний фахівець з корпоративних консультацій ЄБРР, під час публічного заходу «Посилення агросектору Європи: синергії ЄС–Україна», організованого УКАБ 21 квітня у Брюсселі.

✅ “Інтеграція України до ЄС перестала бути віддаленою перспективою і стала практичним завданням «тут і зараз». Водночас реалізація цього потенціалу потребує не лише стратегічного бачення, а й системної роботи над конкретними бар’єрами, які стримують цей процес”, - відзначив експерт

🇪🇺 За його словами, ці бар’єри можна згрупувати у три ключові блоки:
1️⃣ Інвестиційний розрив
❗ Найбільш критичним є дефіцит інвестицій, зокрема в інфраструктуру та логістику:
▪️ лише у сфері продовольчої логістики інвестиційний розрив оцінюється приблизно у $10 млрд;
▪️ фінансова система в умовах війни орієнтована на короткострокові рішення, що ускладнює реалізацію довгострокових інвестицій.
Це обмежує можливості малих і середніх виробників інтегруватися у європейські ринки, адже значна частина доданої вартості втрачається ще до виходу на етап сертифікації.

2️⃣ Нерівномірна готовність сектору
🔶 Український агросектор демонструє різний рівень готовності до інтеграції:
▪️ великі експортери та переробники вже значною мірою відповідають вимогам ЄС
▪️ водночас малі виробники та окремі ланки ланцюгів постачання суттєво відстають
«Ланцюг рухається зі швидкістю найслабшої ланки», — підкреслив він, звертаючи увагу на те, що інтеграція означає не лише експорт, а повне вирівнювання всього ланцюга створення вартості.
🔺 Окремо було відзначено нерівномірність не лише за масштабом бізнесу, а й за рівнем обізнаності та географією, адже компанії, ближчі до зони бойових дій, частіше сприймають інтеграцію як ризик, а не як можливість.

3️⃣ Інституційний та кадровий розрив
💬 Значним викликом залишається дефіцит людського капіталу:
▪️ через війну, міграцію та мобілізацію
▪️ як на рівні бізнесу, так і державних інституцій
Це створює ризик для якісної імплементації європейських стандартів і потребує масштабних програм навчання, перекваліфікації та розвитку компетенцій.

📌 «Ми не маємо дозволити, щоб через кілька років ми все ще говорили про потенціал, але втратили вікно можливостей для дій», - підсумував Василь Говера.
🤝 Інтеграція України до ЄС у сфері агропродовольства - це не лише про можливості, а й про готовність діяти вже сьогодні, щоб перетворити ці можливості на реальні економічні результати.

07/05/2026

🟠 “Україні вже зараз потрібно думати не лише про конкуренцію за працівників усередині країни, а й про повернення мільйонів українців із-за кордону”, – наголосив генеральний директор УКАБ Oleh Khomenko під час форуму “Ринок праці для економіки майбутнього”.

👥 Держава має справу з критичним дефіцитом кадрів, а після війни ситуація може лише погіршитися через демографічний спад і міграцію.
🔺 Кадровий дефіцит в аграрному секторі зараз сягає близько 30%, а в окремих напрямах проблема стала системною через мобілізацію, виїзд людей за кордон і старіння населення.

📊 Генеральний директор УКАБ звернув увагу на демографічні тенденції: цього року до першого класу пішло близько 200 тис. дітей, тоді як раніше цей показник становив близько 400 тис.
💬 “Фактично через 11 років випускників стане у два рази менше. І цей ландшафт ми маємо враховувати при будь-яких законодавчих ініціативах”, – зауважив спікер.

✅ Крім цього, новий Трудовий кодекс має враховувати специфіку сезонної роботи в агросекторі, де в окремі періоди підприємства змушені працювати фактично безперервно.
💬 “Також варто ураховувати українські реалії під час імплементації європейських норм. Європейський Союз революціонував свої трудові норми протягом 30 років. Ми ж зараз намагаємося адаптувати величезний масив правил одномоментно”, – Олег Хоменко.

Детальніше 👇

В УКАБ заявили, що демографія, війна і міграція вже створюють критичний дефіцит кадрів

06/05/2026

🔵 «Україну слід розглядати не як виклик або периферійне питання, а як стратегічний актив для ЄС», – наголосила Oleksandra Avramenko, Голова комітету УКАБ з європейської інтеграції, під час публічного заходу «Посилення агросектору Європи: синергії ЄС–Україна», організованого УКАБ 21 квітня у Брюсселі.

✅ «Аграрна політика ЄС входить у визначальну фазу, де розширення, конкурентоспроможність, стійкість та економічна безпека вже не можуть розглядатися окремо. У цьому контексті Україна не є “зовнішнім фактором” для європейської аграрної системи, а вже є її частиною і одним із чинників, що формуватимуть її майбутнє».

🇪🇺 За умови правильної інтеграції Україна може посилити ЄС одразу в кількох вимірах: аграрна безпека, баланс ринку, конкурентоспроможність на третіх ринках, розвиток біоекономіки та готовність до криз.

❗ Україна вже сьогодні є одним із ключових аграрних гравців Європи, що підтверджується цифрами:
▪️ 41% імпорту кукурудзи в ЄС забезпечує Україна;
▪️ 93% імпорту соняшникової олії припадає на Україну;
▪️ 68% імпорту соєвої олії також формує Україна;
▪️ значна частка кормових компонентів у ЄС залежить від українських поставок.

🔶 В умовах глобальної нестабільності продовольча безпека стає геополітичним інструментом. Із 100 країн, що залежали від імпорту російської пшениці у 2020–2025 роках, 10 країн мають залежність понад 20%, що також створює значний міграційний тиск на ЄС (понад 10 тис. первинних заявок на отримання притулку). У цьому контексті розширений ЄС за участі України може виступити альтернативним постачальником і допомогти зменшити критичні залежності.

💬 Водночас Україна вже сьогодні підсилює конкурентоспроможність ЄС, додаючи масштаб у виробництві базових культур і посилюючи глобальну роль Європи як агропродовольчого партнера.
🟣 Україна також може стати важливим партнером ЄС у розвитку біоекономіки та посиленні енергетичної стійкості, зокрема у сферах біометану, біопалив, SAF та нових bio-based value chains. Для Європейського Союзу це важливо не лише в контексті зеленого переходу, а й для зменшення зовнішніх залежностей, нарощування власної ресурсної бази та зміцнення стійкості до майбутніх криз. Саме тому інтеграція українського агросектору в ці напрями може дати практичний внесок у формування більш конкурентної, стійкої та стратегічно автономної Європи.

🔷 «Інтеграція України – це не лише питання адаптації чи відбудови. Це можливість оновити та посилити саму європейську агропродовольчу модель», – зазначила Олександра Авраменко.
🤝 Сильніша Україна в межах сильнішого ЄС – це стратегічна можливість зробити європейську агропродовольчу систему більш стійкою, конкурентною та безпечною в довгостроковій перспективі.

05/05/2026

Проєкт запроваджує прискорену, практично-орієнтовану модель навчання, яка дозволяє швидко підготувати спеціалістів, готових до роботи одразу після завершення програми. І водночас підсилює систему професійної освіти, створюючи реальний зв’язок між навчанням і бізнесом.

💡 Що це за формат?
Це коротка, інтенсивна програма підготовки спеціалістів для агросектору:
▪️2 тижні онлайн-інтенсиву з практичним фокусом;
▪️4 тижні роботи в реальній компанії.

✅У межах Агрокебети Fast Track доступні програми за такими напрямами:
▪️GPS-спеціаліст;
▪️пілот агродронів;
▪️лаборант елеватора;
▪️спеціаліст із земельних питань;
▪️оператор складу/зберігання;
▪️лінійний агроном;
▪️комірник;
▪️насіннєвий спеціаліст — фахівець, який працює з насіннєвим матеріалом, його якістю, підготовкою, зберіганням та супроводом у виробничих процесах.

Після навчання учасники зможуть працювати з сучасними аграрними технологіями та виконувати реальні операційні задачі. Також вони отримають практичні знання щодо стандартів безпеки та якості, що допоможе швидко інтегруватися в робочі процеси компаній.

❕Усі учасники, які завершать навчання, отримають сертифікати.

💡 Що важливо:
✔️навчання формують самі компанії разом з експертами;
✔️максимум практики і реальних кейсів;
✔️стажування = фактично робота в компанії;
✔️можливість залишитися працювати після програми.

🎯 Проєкт орієнтований на:
- студентів профтехів;
- жінок, які хочуть зайти в агросферу;
- ветеранів;
- ВПО — внутрішньо переміщених осіб;
- тих, хто хоче змінити професію і швидко отримати нові навички.

Агрокебети Fast Track — це відповідь на актуальні потреби агросектору в підготовці фахівців, які можуть швидко інтегруватися у виробничі процеси та працювати з сучасними технологіями.

📌 Реєстрація на навчання відкрита за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfNxsb85SpayR_q6Uc6V6jwyOGJ1fua9PL0FTIRPbiWNdPaJg/viewform?usp=sharing&ouid=113059361678422691986

Після заповнення реєстраційної форми з вами зв’яжуться представники проєкту та нададуть детальну інформацію щодо умов участі та подальших кроків.

05/05/2026

🌱 В оптимальні строки проведена посівна – важлива складова гарного врожаю. Однак холодна та затяжна весна, надмірне перезволоження ґрунту після значного снігового покриву взимку – все це призвело до вимушеної затяжної посівної компанії ярих культур, особливо пізніх.

✅ Якщо з посівом ярої пшениці та ячменю українські аграрії вже майже впоралися, то ситуація з посівом кукурудзи, соняшника та сої більш критична.
📊 Якщо порівнювати з темпами посівної кампанії в 2024 та 2025 роках, то цьогоріч йде суттєве відставання. На початку травня два попередні роки частка вже здійснених посівів кукурудзи була на рівні 73%, соняшника – 72%, сої – 58%. Станом на 4 травня 2026 року кукурудзу та соняшник вже засіяли лише на 30% запланованих посівних площ, сою – на 18%.

🔺 Така ситуація загрожує зниженням рівня врожайності цих культур. Найбільші ризики для кукурудзи, оскільки вона потребує найбільше часу для дозрівання або ж потрібно використовувати гібриди, що швидше достигають. Окрім того, для всіх культур можуть виникнути додаткові ризики, пов’язані з бур’янами та хворобами. Багато буде залежати від подальших погодних умов.

❗ Наразі перед аграріями стоїть новий виклик – провести посівну в максимально стиснуті терміни. Окрім перерахованих проблем, одразу після низьких температур дуже швидко прийшли високі температури, що загрожує додатковій втраті вологи.

05/05/2026

🟠 Agrohub — аналітичний партнер УКАБ, провів першу хвилю дослідження показників ефективності та результативності вирощування основних агрокультур сезону 2025.
🔺 За підсумками аналізу прогнозний показник EBITDA становить 410 $/га.

📊 Для порівняння, прогнозний показник за сезон 2024 на аналогічному етапі складав 402$/га, а фактичний EBITDA після завершення реалізації врожаю 2024 року досяг 446$/га. Поточний прогноз перебуває близько до торішнього рівня та відображає збереження прибутковості агровиробництва в умовах мінливої ринкової ситуації.

📉 У цьому сезоні темпи реалізації продукції загалом нижчі, ніж на аналогічну дату минулого року. Найвищий рівень реалізації зафіксовано по озимій пшениці — 72%, тоді як по кукурудзі та сої відсоток продажу продукції на момент збору даних (початок лютого 2026 р) становив відповідно 32% і 35%. Це підсилює вплив прогнозної складової у розрахунку EBITDA.

🌾 🌽 У структурі посівних площ компаній, що взяли участь у дослідженні, найбільшу частку займає кукурудза — 31%. Далі йдуть озима пшениця — 24%, соя — 18%, соняшник — 16%, озимий ріпак — 10%, озимий ячмінь — близько 1%.
За результатами дослідження, витратна частина у сезоні 2025 не зазнала різких змін.

✅ Окремо Agrohub проаналізував динаміку показника на довшому часовому горизонті. Середнє значення EBITDA за п’ять років становить 388 $/га. У цей показник включено фінальні результати сезонів 2021–2024 років, а також прогнозне значення сезону 2025.
🔲 Такий горизонт дозволяє оцінити стійкість агровиробництва в Україні в умовах різних ринкових сценаріїв — від сприятливих років до періодів воєнної турбулентності, логістичних обмежень і цінової волатильності. Середній рівень EBITDA залишається позитивним, що свідчить про здатність галузі зберігати економічну ефективність у довгостроковій перспективі.

Детальніше 👉 https://cutt.ly/etXqFIYc

04/05/2026

🔵 «Сьогодні український агросектор працює в умовах безпрецедентних викликів, але водночас залишається системною частиною європейського та глобального продовольчого ринку», – наголосила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Oleksandra Avramenko під час Дансько-Української агротехнологічної конференції у Львові.

🔶 «Попри війну, Україна зберігає значний виробничий та експортний потенціал. Загальна посівна площа скоротилась з 28,4 млн га у 2021 році до 22,7 млн га у 2025 році, а валовий збір – зі 108,8 млн т до 79,1 млн т. Це суттєве зниження, але навіть у цих умовах сектор продовжує працювати та забезпечувати ринки.
💵 У 2025 році експорт агропродовольчої продукції склав 22,5 млрд доларів і охопив 173 країни світу. Це означає, що Україна залишається важливим гравцем у глобальній продовольчій системі та надійним партнером для Європейського Союзу.

❗ Водночас український агросектор стикається з масштабними викликами, які одночасно впливають на виробництво, логістику та здатність адаптуватися до стандартів ЄС: девальвація гривні, зростання вартості ресурсів, зокрема палива та електроенергії, обмежені фінансові можливості та постійні ризики для логістики. На цьому тлі інтеграція до стандартів ЄС потребує значних інвестицій на рівні господарств і сектору загалом; зокрема, швидке впровадження нових вимог у сфері засобів захисту рослин без належної підтримки може призвести до щорічних втрат на рівні 4,3–6,5 млрд доларів.

✅ У той же час, потенціал України значно ширший за подолання викликів. Інтеграція України здатна посилити сам Європейський Союз, збалансувати спільний агропродовольчий ринок, зменшити залежності від зовнішніх постачальників і підвищити стійкість до криз. Україна доповнює ЄС масштабом виробництва та ресурсною базою, тоді як ЄС – технологіями, фінансами та регуляторною рамкою», – підсумувала вона.

🤝 Дансько-українська співпраця, зокрема через залучення провідних компаній у сферах зернопереробки, тваринництва та біоенергетики, є важливим кроком до реалізації цього потенціалу та поглиблення інтеграції України до європейського агропродовольчого простору.
🙏 Вдячні Embassy of Denmark in Ukraine та партнерам за запрошення, організацію цього заходу та можливість для змістовного діалогу і розвитку подальшої співпраці.

01/05/2026

⚡ Факт тижня: у 2025 році експорт яєць збільшився на 77%, сягнувши 137,5 тис. т

🥚 У 2025 році виробництво яєць в Україні склало 11 434 млн штук. Попри те, що цей показник є на 0,5% нижчим за 2024 рік і на 13% нижчим за середній показник останніх п'яти років, великі підприємства демонструють стабільність і продовжують переймати найкращі виробничі практики. Компанії впроваджують сучасні системи управління, автоматизацію виробництва та сертифікацію продукції, що дозволяє підтримувати обсяги навіть у складних економічних умовах.

Ключові інсайти щодо цієї галузі:
📊 Структура виробництва: у 2025 році частка промислових підприємств становить 54% від загального виробництва яєць, із тенденцією до зростання обсягів продукції до 6 085 млн штук. Натомість частка господарств населення складає 46%, їх обсяги виробництва скорочуються, зменшившись з 5 531 млн яєць у 2024 році до 5 349 млн у 2025 році. Зниження виробництва у домогосподарствах переважно пов'язане з високими витратами на корми, обмеженими фінансовими ресурсами та загальними економічними труднощами дрібних виробників.
🌍 Обсяги експорту та ключові ринки: експорт курячих яєць продемонстрував значне зростання – на 77% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, сягнувши 137,5 тис. т. Це стало можливим завдяки високому попиту на європейських ринках і логістичній близькості. Географія експорту має чітку спрямованість на стабільні ринки: 73,3% продукції постачається до країн ЄС-27, 12,7% – до інших європейських країн поза межами ЄС, 8,0% – до країн Близького Сходу, а решта постачань припадає на Південно-Східну Азію (3,2%) та інші регіони (2,8%).
📉 Експорт яєчних продуктів: у 2025 році було експортовано 7,8 тис. т яєчних продуктів, що лише на 3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Переважна більшість цієї продукції (95,3%) спрямовується до країн ЄС.

✅ Висновок: загалом українська яєчна галузь демонструє стійкість попри суттєві виклики. Українські виробники продовжують інвестувати у якість продукції та дотримання міжнародних стандартів, підтримуючи стабільність на зовнішніх ринках та забезпечуючи надійне постачання як для експорту, так і для внутрішнього споживання.

Дізнавайтесь більше в аграрному аутлуці 2025 👉 https://cutt.ly/XtQeCL7O