Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти

31/08/2026

💰Гранти для розвитку креативної економіки від Британської Ради в Україні

До участі запрошуються організації, які розвивають екосистему креативної економіки України:
🔹 креативні хаби
🔹 професійні асоціації та об’єднання

📅 Кінцевий строк подання заявок: 1 жовтня 2026 року, 23:59 за київським часом.

Детальні умови конкурсу, форма заявки та реєстрація на інформаційну сесію за посиланням - https://ow.ly/byhq50ZHhmn

📣 Британська Рада в Україні запускає третій цикл грантів для розвитку креативної економіки.

Креативні хаби, професійні асоціації та об’єднання можуть отримати фінансування до £10 000 на власний розвиток – ідеї, які допоможуть краще зрозуміти потреби своїх спільнот, секторів або регіонів і розробити практичні рішення у відповідь на них.

Грант може допомогти, наприклад, дослідити аудиторію вашого хабу й те, як вона змінилася під час війни; запровадити нову послугу для ветеранів у межах вашої креативної спільноти; або удосконалити сайт, щоб ним було зручно користуватися креативним підприємцям із порушеннями зору.

У минулому грантовому сезоні ми підтримали: мапування урбаністичної екосистеми України, дослідження ринку предметного дизайну, часткове відновлення інфраструктури креативного хабу після ракетного удару, оновлення айдентики та підвищення доступності сайту хабу та інші подібні ініціативи. Ви можете надихнутися прикладами грантерів попередніх сезонів на нашому саті.

До участі запрошуються організації, які розвивають екосистему креативної економіки України:
🔹 креативні хаби
🔹 професійні асоціації та об’єднання

📅 Кінцевий строк подання заявок: 1 жовтня 2026 року, 23:59 за київським часом.

💬 Дізнатися більше про конкурс можна під час інформаційної сесії 8 вересня о 15:30.

Детальні умови конкурсу, форма заявки та реєстрація на інформаційну сесію за посиланням - https://ow.ly/byhq50ZHhmn

31/08/2026

🌻Збережена спадщина: історія Марії Новицької, яка рятувала українське мистецтво

31 серпня народилася Марія Новицька (1896–1965) — видатна українська мистецтвознавиця, музейниця, етнографка та археологиня, донька академіка Олексія Новицького та учениця Данила Щербаківського.

✨Її наукові інтереси охоплювали український художній текстиль, вишивку, гаптування, вибійку та килимарство. Працюючи у Лаврському музеї культів і побуту, Марія Новицька досліджувала унікальні пам’ятки українського мистецтва та зробила вагомий внесок у їхнє збереження й вивчення.

У 1933 році її звільнили з музею через політичні переслідування, назвавши «ідеологічно класово чужим елементом». Попри заборону працювати в наукових установах, вона продовжила професійну діяльність у бібліотеках та наукових установах.

Марія Новицька залишила значний науковий доробок, присвячений українському текстилю, орнаменту, вишивці та давньоруському гаптуванню. Її праці стали важливим внеском у дослідження національної мистецької спадщини.

📚 Пам’ятаймо імена тих, хто присвятив життя збереженню української культури та історичної пам’яті.

#МаріяНовицька #УкраїнськеМистецтво #Мистецтвознавство #УкраїнськаКультура #ІсторіяУкраїни #МузейнаСправа #КультурнаСпадщина

29/08/2026

На голку війни
нанизується нитка сірого,
як крем-суп із печериць,
неба.

Вухо осені слухає голос снарядів,
переконливий,
як слово святого отця
на причасті.

Я їду повз чорне море соняхів,
спокійне, як пам’ятники.

Розганяюсь і стрибаю в нього
наче з пірса.

Є-ху!

Неси мене, чорне море соняхів.

Як Арія Старк рахувала імена тих,
кому потрібно помститись,
я рахую імена тих,
за кого потрібно помститись.

Темрява ковтає кімнату,
як гідазепам,
і я рахую:

Роман «Рокі» мав руде,
як руді коти,
волосся,
коротку,
як чіткі промови,
зачіску.

Всміхався частіше, ніж говорив.
Загинув під Мощуном на початку березня.

Один…

Льоха «Чорниця» пригадує,
як довго він підбирав ракурс,
коли фотографував букет із волошок
на фоні Дністровського каньйону.

На війні він ретельно фотографував
і ретельно бився.

У березні 2022
його спалили живцем під Києвом.

Коля «Кора» Кулеметник.

Одного разу він приїхав
у притулок для тварин
і забрав старого білого пса,
який любив спати під ліжком і гавкати на мух.

Коля загинув під Бахмутом разом із Руді.

Три…
Чотири…

І так до тридцяти
чи до нескінченності,
але тут і один – нескінченність.

Я можу рахувати довго.

Поле пам’яті
всіяне кукурудзою суму.

Будильник війни пробудив живих і мертвих,
звірів і комах, птахів і вулиці.

Ставало холодно

Хто поділиться коциком?
Чи пустить до себе у спальник?

Коли мене запитають:
«Що таке війна?» –
я без роздуму відповім:
«Імена…»

Чорне море соняхів,
прийми мене,
я втомився чекати.

Один…
Два…
Три…
Чотири…
Тридцять...

Максим Кривцов, молодший сержант ЗСУ,
український поет, Герой України,
загинув 7 січня 2024 року в бою на Харківщині.

Вічна пам'ять та шана всім полеглим за Україну🌻

#захисникиУкраїни #славаГероям

29/08/2026

🎨Забуте ім'я українського авангарду: як хлопець із Рогатина підкорив Варшаву, Торонто та Каліфорнію

Паперова скульптура, скляна мозаїка, розпис катедрального собору в Торонто та понад 400 шедеврів, розсіяних по світу — усе це спадщина Володимира Баляса (1906–1980), видатного українського графіка, ілюстратора та скульптора.

За радянських часів на його ім'я наклали табу, таврувавши «буржуазним націоналістом». Проте світ захоплювався його талантом.

Народився Володимир в Рогатині, навчався у Львівській політехніці та Варшавській академії мистецтв. Щоб оплатити навчання, підробляв створенням обкладинок і рекламних плакатів.

💫У передвоєному Львові викладав разом із Василем Кричевським та Романом Сельським, ілюстрував дитячі книжки («Льодова царівна»), «Буквар» та поетичні збірки.

Став новатором у мистецтві, створивши унікальні напрями — паперову скульптуру та особливу техніку скляної мозаїки.

У Канаді разом із колегами розписав український православний собор св. Володимира в Торонто у стилі козацького бароко, а пізніше створював мозаїки та металеві скульптури в США.

💙💛 Попри вимушену еміграцію, Володимир Баляс ніколи не забував Україну. Він плекав надію повернутися на рідну землю, але здійснити цю мрію йому не судилося.

Та частина його творчої спадщини все ж повернулася додому. Завдяки дружині Стефанії та художникові Тарасові Козбуру архів і твори митця були передані в Україну. Значна колекція зберігається у Рогатині — рідному місті художника, а окремі матеріали — у Києві та Львові.

Сьогодні, згадуючи Володимира Баляса, ми повертаємо із забуття ім’я митця, якого радянська система свідомо вилучила з українського мистецького простору, тавруючи його як «буржуазного націоналіста».

✨Його мистецтво — це історія таланту, вимушеної еміграції та незламного зв’язку з Україною.

#ВолодимирБаляс #УкраїнськеМистецтво #УкраїнськіМитці #Рогатин #КультурнаСпадщина

28/08/2026

☘️Напередодні старту нового 2026–2027 навчального року, відбулася нарада для керівників та педагогічних працівників закладів освіти сфери культури Дніпропетровської області

Начальник управління мистецької освіти Держмистецтв Вікторія Козіна долучилась до зустрічі, під час якої йшлося про виклики та завдання, які стоять перед галуззю в новому навчальному році. Зокрема, учасники обговорили актуальні питання діяльності мистецьких шкіл та мистецьких коледжів регіону.

Окрему увагу також приділили питанням звітності, впровадженню сучасних підходів у діяльності закладів, а ще – роз'ясненню останніх змін у законодавстві України, що регулює сферу мистецької освіти.

🤝Спільна робота освітян та представників Держмистецтв допомагає забезпечити стабільну та ефективну роботу профільних закладів мистецької освіти, спрямовану на розвиток творчого потенціалу української молоді.

#мистецькаосвіта #новийнавчальнийрік #мистецькішколи #закладиосвіти

28/08/2026

🌿Ukrainian Institute - Український інститут приймає заявки на Visualise

Visualise – довгострокова програма, яка надає можливості співпрограмування, дофінансування та інформаційної підтримки міжнародних виставок, що сприяють просуванню мистецтва України у світі та налагодженню інституційної співпраці.

Максимальний обсяг фінансування одного виставкового проєкту – 1 500 000,00 гривень 💵

🗓️ Дедлайн подачі заявки: 1 листопада 2026 року.

🔗Детальніше про умови участі: https://lnk.ua/hzBKojMhE

27/08/2026

Міністерство культури України розпочинає підготовку до ІV Тижня громадянського суспільства.

Тиждень громадянського суспільства буде проведено в межах реалізації
Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні
та триватиме з 14 до 20 вересня 2026 року.

Долучитися до ініціативи та запланувати власні публічні заходи можуть й інші організації – органи місцевого самоврядування, інститути громадянського суспільства, міжнародні організації.

📌 Якщо ви зацікавлені долучитися до Тижня громадянського суспільства як
учасник та отримати Дайджест Тижня з анонсами подій, будь ласка, заповніть
форму: https://clipr.cc/cn09S (до 09 вересня 2026 року)

Партнерами у проведенні Тижня є Секретаріат Кабінету Міністрів України та
Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

27/08/2026

✨Івану Франку 170

Ми звикли бачити Івана Яковича на портретах – серйозного, зосередженого, майже монументального. Зі шкільних років поруч із його іменем стоять слова «Каменяр», «мислитель», «письменник». Але за ними легко загубити людину – допитливу, суперечливу, часом самотню, здатну сумніватися й усе життя працювати з майже неймовірною наполегливістю.

Він закохувався, шукав взаємності, переживав розчарування, помилявся. І навіть історії про його особисте життя, які з часом стали майже легендами, дослідники сьогодні пропонують читати обережніше – відділяючи самого Франка від міфів, що наросли довкола нього.

👉До речі, про амурні справи письменника можна дізнатись більше з аудіоподкасту «Іван Франко: кохання без міфів» – спільного проєкту команд Дім Франка - Franko House та @Локальна історія: https://www.youtube.com/watch?v=JqUJBKFRhSU&list=PLjhjDQTF1TWsciTG-QN0vPeLvEmyjmUL1

Іван Якович першим з українських письменників почав заробляти своїм ремеслом. А ще – зібрав власну бібліотеку, яка налічувала близько 12 тисяч примірників.

У Львові він був завсідником кав'ярень. Але приходив туди не стільки за кавою, скільки за тим, що сам називав «інформаційним хлібом»: свіжою пресою, розмовами, новинами та інтелектуальним середовищем міста.

👉Більше цікавих фактів про письменника можете пошукати у нашій добірці, яку ми готували в межах проєкту #знатипросвоїх:
https://www.facebook.com/StateArtsAgency/posts/pfbid02AHU18no85LDNXjCTB1xggzfqxf4DcbRkkexLhXd57KKE2quDLBLoHmAsS9JWzuFxl

Та, звичайно, не забуваймо і про Франка-інтелектуала, чиї тексти багато в чому формували українську розмову про самих себе. Він належав до тих, хто намагався осмислити, ким є українці. Писав про речі, які й сьогодні звучать напрочуд знайомо: свободу і гідність, нерівність, відповідальність, європейський вибір, стосунки людини й суспільства.

🌺Тому найкращий спосіб вшанувати Івана Яковича сьогодні – читати його тексти, осмислювати його думки, ідеї, поставлені ним питання і щоразу відкривати іншого Франка – складнішого, ближчого і значно цікавішого за хрестоматійний образ.

P.S. У супроводі до допису використано ілюстрації родоводу Франків з Facebook-сторінки «Локальної історії»

#ІванФранко #ІванФранко170 #УкраїнськаКультура

26/08/2026

✨«Той день» – виставка, присвячена 35-й річниці відновлення Незалежності України

Черговий проєкт ГО Ukraine WOW, який вже за традицією представлений на Центральному залізничному вокзалі у виставковому просторі біля 14-ї колії.

Експозиція складається з трьох тематичних просторів: про минуле, сучасне й майбутнє.

Вперше загалу разом представили офіційні символи влади президента України, які використовують під час інавгурації: штандарт, знак-колар, булаву та гербову печатку.
А ще на виставці можна буде побачити Прапор Незалежності, який внесли до Верховної Ради 24 серпня 1991 року, відтворений дзвін Десятинної церкви, роботи Тетяни Яблонської, Анатоля Петрицького, Олександра Ройтбурда тощо.

І, звичайно, не обійшлося й без інтерактиву, тому VR-окуляри допоможуть опинитися в кабінеті президента та сесійній залі Верховної Ради, політати над Канівським водосховищем. А ще можна буде символічно підняти прапор над куполом Верховної Ради, записати випуск новин у теле- або радіостудії, залишити послання у «хмарі мрій», яке разом з іншими мріями планують зберігати протягом 15 років і опублікувати до 50-річчя відновлення незалежності України.

Тож при нагоді сходіть, подивіться, але зважайте на черги😉

📅Виставка триватиме до 4 жовтня

25/08/2026

🌻Музикантка, яка рятувала тисячі життів: історія Ніни Ланле (Боровко)

Світ знає чимало титанів гуманізму, але ім’я цієї видатної жінки з українським корінням тривалий час залишалося в тіні. Ніна Ланле — піаністка, викладачка та Праведниця народів світу, чия мужність змінила хід історії для тисяч людей.

Її життєвий шлях був сповнений випробувань. Народившись у родині українських есперантистів, Ніна з дитинства навчалася музики, а згодом стала професійною піаністкою та педагогинею. Після революційних подій, голоду й переслідувань вона залишила Крим і вирушила до Швеції, де розпочала новий етап свого життя.

У 1925 році Ніна одружилася з Вальдемаром Ланле. Подружжя багато років займалося культурною та громадською діяльністю, а під час Другої світової війни їхня місія набула особливого значення.

У 1944 році, коли нацистські війська окупували Угорщину, Ніна та Вальдемар Ланле долучилися до порятунку переслідуваних. Вони допомагали євреям та іншим людям, яким загрожувала смерть: організовували притулки, реєстрацію людей, забезпечували їх документами, їжею та необхідними речами.

✨За допомогою створеної ними мережі було врятовано й підтримано тисячі людей. Подружжя діяло, ризикуючи власним життям, адже нацисти заочно засудили їх до страти.

Ніна була не лише учасницею, а й однією з рушійних сил цієї гуманітарної місії. Її мужність, співчуття та наполегливість стали прикладом того, як одна людина може впливати на долі багатьох.

У 1966 році Ніна Ланле відвідала Ізраїль, де отримала звання Праведниці народів світу для себе та свого покійного чоловіка. Вона посадила дерево на Алеї Праведників у Яд Вашем, увічнивши пам'ять про їхню боротьбу за життя інших.

🎹 Навіть у похилому віці Ніна продовжувала викладати музику, допомагати своїм учням, цікавитися культурним життям і підтримувати друзів у різних країнах.

Ніна Ланле померла 3 вересня 1988 року у Стокгольмі, залишивши по собі не лише музичну та літературну спадщину, а передусім приклад людяності, відваги й милосердя.

Її історія нагадує нам: у найтемніші часи людяність може стати найсильнішою зброєю. 🕊️

#НінаЛанле #ПраведникиНародівСвіту #ІсторіяУкраїни #Українці #Память #Людяність #ДругаСвітоваВійна #ЯдВашем #Милосердя #Музика