Архів національної пам'яті

Архів національної пам'яті Архів національної пам‘яті створений у червні 2019 року.

8 вересня 2026 року у приміщенні Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС, в рамках ініціативи Пре...
08/09/2026

8 вересня 2026 року у приміщенні Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС, в рамках ініціативи Президента України В. Зеленського щодо оприлюднення архівних документів з історії українсько-польських відносин періоду 1939–1947 років та на виконання Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», відбулась урочиста передача документів Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

До фондів ГДА УІНП надійшло 32 томи архівних документів. Це документи про політичну й соціально-економічну ситуацію в Польщі; діяльність на території Польщі та сучасних західних областей України у 1944–1945 роках польських націоналістичних партій, об’єднань і збройних формувань; командувачів польської Армії Крайової; орієнтування НКДБ СРСР щодо антирадянської діяльності польського націоналістичного руху. Низка документів про приклади порозуміння між українцями й поляками, поширення представниками польського підпілля листівок із закликом до українського населення разом діяти проти спільного ворога – гітлерівського і радянського режимів. Матеріали наочно розкривають масштабну діяльність радянських спецслужб щодо дестабілізації українсько-польських відносин у згаданий період.

Архівна інформація переданих документів буде використана для подальшого наповнення створеної працівниками Українського інституту національної пам’яті історико-географічної бази даних «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років», яка була презентована на згаданому заході.

Всі учасники заходу - заступниця керівника Офісу Президента України І. Верещук, голова Українського інституту національної памʼяті О. Алфьоров, заступник Міністра закордонних справ України О. Міщенко, Тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні П. Лукасєвіч, народні депутати України, науковці відзначали головну мету проєкту – зберегти пам’ять про жертв і гідно їх вшанувати. Також зазначали, що Україна готова до співпраці, відкриття і обміну архівами та чесного діалогу без політизації, про необхідність дати можливість говорити про минуле історикам, а про майбутнє – політикам.

Біда так тяжко пише мною, так тяжко пише мною біль. В безодні — ти.А погорою — веселий бенкет божевіль. Опроти всесвіту,...
04/09/2026

Біда так тяжко пише мною,
так тяжко пише мною біль.
В безодні — ти.
А погорою — веселий бенкет божевіль.
Опроти всесвіту, опроти
небес і місяця й зірок
лежиш ти сповнений скорботи
і стежиш долі дивен крок.
Та потайна, вона тобою,
мов житній колос проросла
і в смерть зріднила із добою
і між сузір'їв повела.

4 вересня 1985 року відійшов у засвіти поет-шістдесятник, політв'язень, борець за незалежність України у XX столітті Василь Стус. Він був одним із найактивніших представників українського дисидентського руху, членом Української Гельсінської групи. Вшанований уже посмертно як лауреат Державної премії імені Т. Шевченка у 1991 році, як Герой України у 2005 році. Портрет Василя Стуса розміщено на купюрі номіналом 2000 гривень, яку сьогодні, 4 вересня 2026 року введено в обіг.

Народився Василь Стус на Вінниччині, але його дитинство та юнацькі роки пройшли в Донецьку. Тут він здобув вищу освіту, став членом літературного об’єднання «Обрій». Писати вірші, як і перекладати, почав під час проходження строкової служби в армії. На жаль, близько сотні перекладів творів німецьких поетів Гете і Рільке, зроблених у той час було згодом конфісковано і втрачено. Перші свої вірші з напутнім словом Андрія Малишка опублікував у 1959 році в газеті «Літературна Україна».

По звільненню від служби у 1961-1963 роках викладав у середній школі м. Горлівка, працював на шахті «Октябрська» в Донецьку, був літературним редактором газети «Соціалістичний Донбас». Потім вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР, став членом Клубу творчої молоді.
А потім, 4 вересня 1965 року, у кінотеатрі «Україна» в Києві була прем’єра фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», під час якої Василь Стус взяв участь в акції протесту і разом з Іваном Дзюбою, В'ячеславом Чорноволом, Юрієм Бадзьом закликав засудити арешти української інтелігенції.

Далі було відрахування з аспірантури, роки короткочасних робіт на залізниці, шахті, в котельні, державному історичному архіві, конструкторському бюро Мінпромбуду (1965-1972) і постійний нагляд КДБ. Поетичні збірки «Круговерть» та «Зимові дерева» були відхилені видавництвами. Остання вийшла друком у Лондоні у 1970 році. Відкриті листи з критикою існуючої системи влади, протестами проти арештів колег, поновлення культу особи, порушення прав людини врешті привели до арешту Василя Стуса на початку 1972 року і першого терміну – 5 років позбавлення волі та 3 роки заслання у Мордовії та Магаданській області.

Повернувшись восени 1979 року доєднався до Гельсінської групи захисту прав людини, подав заяву до Верховної Ради УРСР про відмову від радянського громадянства. А у травні 1980 року його знову заарештували, визнали особливо небезпечним рецидивістом і засудили до 10 років позбавлення волі та 5 років заслання. З листопада 1980 року перебував у таборі ВС-389/36-1 в селищі Кучино (тепер Чусовський район Пермського краю, РФ). Йому заборонили бачитися з родиною, тож останнє побачення було навесні 1981 року.

Ставлення до ув’язненого Стуса було більш ніж суворе. Табірні наглядачі знищили збірку «Птах душі», де було вміщено близько 300 віршів. На знак протесту проти жорстокого поводження з політв'язнями він кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року на рік Василя Стуса помістили до камеру-одиночки за передачу на волю зошита з віршами. 28 серпня 1985 року його відправили до карцеру за те, що читаючи книгу в камері сперся ліктем на нари. Це стало початком кінця. Протестуючи, він оголосив безстрокове сухе голодування. Помер уночі проти 4 вересня за офіційними даними через зупинку серця.

Поховання відбулось на табірному цвинтарі у с. Борисово Чусовського району Пермської області без присутності рідних, хоч дружина – Валентина Попелюх отримала повідомлення про смерть чоловіка вранці 5 вересня і просила зачекати з похованням. Друзі-дисиденти не мали офіційного повідомлення про його смерть до середини жовтня.

19 листопада 1989 року, прах поета перепоховано в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33) разом із прахом побратимів — Юрія Литвина та Олекси Тихого, які також загинули в таборі ВС-389/36. І тільки у 1990 році було опротестовано вироки судової колегії в кримінальних справах Київського обласного суду 1972 року та судової колегії в кримінальних справах Київського обласного суду 1980 року та ухвалою судової колегії по кримінальних справах Верховного Суду УРСР Василя Стуса було посмертно реабілітовано.

В дописі використано матеріали сайту «Стус-центр » https://stus.center

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ це завжди свідомий ВИБІР. Вибір приймати рішення і нести за них відповідальність.Вибір критикувати владу, м...
24/08/2026

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ це завжди свідомий ВИБІР.

Вибір приймати рішення і нести за них відповідальність.

Вибір критикувати владу, мати власну громадянську позицію і сміливість її відстоювати.

Вибір відповідальності бути провідником українства і вести людей за собою.

Вибір допомогти тому, хто у скруті, чи донатом Збройним Силам України.

Вибір жити у вільній країні і захищати її ціною власного життя, як ми робимо це зараз.

З Днем Незалежності України!
Вибір України бути незалежною у фото.

Фото: УНІАН, УКРІНФОРМ, ЦДАЕА, «Вечірній Київ», Радіо Свобода.

18 серпня 2026 року відбулося засідання Науково-методичної ради Галузевого державного архіву Українського інституту наці...
24/08/2026

18 серпня 2026 року відбулося засідання Науково-методичної ради Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті, під час якого було розглянуто два важливі питання: тематико-експозиційний план та матеріали виставки «Чорна стрічка пам’яті» (до Європейського дня пам’яті жертв нацизму та сталінізму) та «Положення про Експертно-перевірну комісію ГДА УІНП», що визначає основні завдання, функції, повноваження та організаційні засади роботи комісії.

Учасники обговорили змістове наповнення виставки, добір та представлення архівних документів, структуру експозиції та її науковий апарат. Також акцентували увагу на важливості чіткого нормативного врегулювання процедур експертизи цінності документів, їх відбору на державне зберігання, підготовки відповідних документів та прийняття рішень у межах компетенції комісії.

Обидва питання після розгляду були схвалені членами Науково-методичної ради.

Фото з відкритих джерел.

Відзначення Європейського дня пам’яті жертв сталінізму і нацизму 23 серпня має історичні корені. Саме цього дня 1939 рок...
21/08/2026

Відзначення Європейського дня пам’яті жертв сталінізму і нацизму 23 серпня має історичні корені. Саме цього дня 1939 року у Москві був підписаний радянсько-німецький договір про ненапад, відомий як пакт Молотова-Ріббентропа.

Два тоталітарні режими на позір говорили про мир, а почали Другу світову війну і наочно продемонстрували терористичний, людиноненависницький характер обох диктаторських режимів – сталінського і нацистського. Їх жертвами стали мільйони людей і не тільки під час військових дій, а й у повсякденному цивільному житті. Знищені життя, скалічені долі, невтілені мрії, ненароджені діти…

Пам’ять про людські трагедії, які піддаються не тільки кількісному виміру, але й мають особисті імена, необхідно зберегти не тільки заради самих жертв, але й заради наступних поколінь, оскільки історія має властивість повторюватися. Сьогодні, в умовах російсько-української війни, питання збереження пам’яті про кожне несправедливо забране життя набирає особливого звучання.

Запрошуємо до перегляду запропонованої виставки, з якою ознайомитися можна за посиланням: https://hdauinp.org.ua/ua/online-exhibitions/chorna-strichka-pamiati

Трагічні сторінки історії України
20/08/2026

Трагічні сторінки історії України

Період «великого терору» ознаменований декількома операціями етнічних чисток за національною ознакою, проведеними карал...
14/08/2026

Період «великого терору» ознаменований декількома операціями етнічних чисток за національною ознакою, проведеними каральними органами комуністичного тоталітарного режиму. «Польська операція» формально проводилась проти польських шпигунів, а фактично проти всіх громадян польської національності.

Операція проводилась відповідно до наказу № 00485 «Про ліквідацію польських диверсійно-шпигунських груп і частин військовополонених». Він був затверджений Політбюро ЦК ВКП(б) 9 серпня і підписаний наркомом внутрішніх справ Миколою Єжовим 11 серпня 1937 року. Одночасно з наказом до місцевих підрозділів НКВС розіслали таємний лист М. Єжова на 30 сторінках із роз'ясненням, у чому саме полягала «польська операція». Операція тривала з серпня 1937 року до листопада 1938 року.

Потік репресованих поляків був дуже великим. У документах зафіксовано факти виявлення «польського шпигунського елементу» за прізвищами у телефонних книгах. Тож у процесі виконання цієї операції було створено спеціальну спрощену процедуру: списки засуджених осіб формували у так звані «альбоми» і направляли для затвердження вироків до управлінь НКВС. Також для прискорення їх розгляду створили новий орган – «трійку», до складу якої входило три особи: представник партійної верхівки, керівник НКВС та прокурор. Після розгляду всього альбому смертні вироки виконувались невідкладно.

Переважаюча більшість репресованих мала польське походження, але були серед них також і етнічні білоруси, євреї, українці та росіяни. За підрахунками істориків в результаті «польської операції» було засуджено 139 835 осіб, а понад 111 000 було страчено без суду.

Фото: ГДА УІНП, ГДА СБУ

З постанови оперуповноваженого Секретно-політичного відділу Управління Держбезпеки у Харківській області: «Крушельницьки...
12/08/2026

З постанови оперуповноваженого Секретно-політичного відділу Управління Держбезпеки у Харківській області: «Крушельницький Антін Владиславович є одним із керівників створеного в Україні центру ОУН, який ставить своєю метою повалення Радянської влади в СРСР і підготовку терористичних актів проти представників партії і уряду».

Народжений 4 серпня 1878 року за 59 років життя Антін Крушельницький встиг добре попрацювати на розвиток української літератури, освіти та державності. Прагнення творити українську державу в умовах комуністичного тоталітаризму переважило життєвий і політичний досвід. Переїзд до радянської України коштував життя йому та його родині – впродовж листопада-грудня 1935 року він та четверо його дітей (сини Іван, Богдан і Тарас та донька Володимира) були заарештовані і засуджені, а в 1937 році розстріляні.

Більше про родину Крушельницьких можна дізнатись з матеріалів виставки за посиланням: https://hdauinp.org.ua/ua/online-exhibitions/z-tavrom-vorohiv-narodu-rodyna-krushelnytskykh

Фото з відкритих джерел

07/08/2026

ЗАВЕРШИЛИСЯ ЕКСГУМАЦІЙНІ РОБОТИ У ОСТРІВКАХ ТА ВОЛІ ОСТРОВЕЦЬКІЙ

На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька (нині у межах Рівненської сільської громади Ковельського району Волинської області) фахівці ТзОВ «Спеціалізована установа «Волинські старожитності» спільно з польськими колегами – співробітниками Інституту національної пам’яті Республіки Польща та Вроцлавського медичного університету завершили ексгумацію останків жителів вказаних сіл, які трагічно загинули у серпні 1943 року.

У процесі ексгумаційних досліджень на території колишнього села Воля Островецька було знайдено останки 48 осіб, а на території колишнього села Острівки було знайдено останки 6 осіб. Один останок був ексгумований на території села Острівки, біля кладовища навпроти меморіалу, проте період в який було здійснено захоронення, ще встановлюють. Серед останків ексгумовано чоловіків, жінок та дітей. Під час робіт здійснено відбір зразків для аналізу ДНК.
Останки перепоховають на кладовищі колишнього села Острівки.

Український інститут національної пам’яті забезпечив фаховий нагляд пошуковців та антрополога за роботами, який було здійснено комунальним підприємством Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортації та політичних репресій «Доля».

Дозвіл на проведення ексгумаційних досліджень із подальшим перепохованням віднайдених останків на території колишнього католицького кладовища села Острівки було надано ТОВ «Спеціалізована установа «Волинські старожитності» було надано рішенням Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій на засіданні, що відбулося 4 червня 2026 року під головуванням Голови Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова.

Нагадаємо, що після набрання чинності Законом України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» та внесення відповідних змін до Положення, Український інститут національної пам’яті наділено провідною роллю щодо ексгумаційних досліджень, у тому числі щодо забезпечення функціонування вказаної комісії та реалізації ухвалених нею рішень.

5 серпня – День вшанування пам’яті жертв «великого терору».Цього дня сумнозвісним наказом НКВД № 00447 введено в дію пос...
06/08/2026

5 серпня – День вшанування пам’яті жертв «великого терору».

Цього дня сумнозвісним наказом НКВД № 00447 введено в дію постанову Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи», ухвалену 2 липня 1937 року. Ці два документи поклали початок масовим репресіям у всіх верствах суспільства. Розпочалось знищення незгодних з існуючим режимом, а заразом, їхніх знайомих, колег по роботі, бо ж ПЛАН!

Наказ № 00447 запроваджував ліміти на репресії: вироки за першою категорією передбачали «розстріл», за другою категорією – на ув’язнення в таборах ГУЛАГу. Початковий ліміт для громадян тогочасної УРСР за першою «розстрільною» категорією становив 26150 осіб, у січні 1938 р. був збільшений до 83122 осіб. Страшна кількість понівечених доль… Але виконавцям злочинного наказу здавалось мало, тому наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський неодноразово зверталися з проханням про додаткові ліміти в Москву.

Фантазія працівників НКВД об’єднувала зовсім незнайомих людей у контрреволюційні та «шкідницькі» організації, робила з простих вчителів і рахівників шпигунів іноземних розвідок, ретельно проводилася «чистка» партійних лав і самих працівників органів безпеки. Для спрощення процедури засудження і пришвидшення процесу було сформовано позасудовий репресивний орган – «трійка».

За оцінками істориків у період «великого терору» на території УРСР було засуджено понад 198 000 осіб, близько двох третин з яких – до розстрілу.
Лише упродовж одного осіннього тижня – з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох (Карелія) Україна втратила Леся Курбаса, Миколу Куліша, Марка Вороного, Миколу Зерова, Валер’яна Підмогильного, Григорія Епіка, Мирослава Ірчана, Антона, Богдана та Остапа Крушельницьких, Миколу Куліша та багатьох інших.

А тижнів тих було багато…

Фото з відкритих джерел

Address

вУлица Пухівська 7
Kyiv
02222

Telephone

+380442981211

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Архів національної пам'яті posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Архів національної пам'яті:

Shortcuts

Share

Category