Babyn Yar

29/05/2026

Сьогодні Бабин Яр приймав особливих гостей.

Після завершення міжнародної конференції «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни», організованої Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, делегація іноземних учасників завітала до Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

Серед гостей — директори та керівники провідних меморіальних і воєнно-історичних інституцій Європи:

🇨🇿 Ян Рубінек — директор Меморіалу Терезін Památník Terezín / Terezín Memorial (Чехія)
🇳🇱 Ремі Прод — керівник міжнародної мережі пам'яті Liberation Route Europe Liberation Route Europe (Нідерланди)
🇩🇪 Йорг Морре — директор Музею Берлін-Карлсгорст Museum Berlin-Karlshorst (Німеччина)
🇳🇱 Герард Бойнк — куратор Національного музею Вісімдесятирічної війни Nationaal Museum Tachtigjarige Oorlog (Нідерланди)

Це відвідання стало особливо значимим: у рамках конференції відбулась панель «Збереження пам'яті про Голокост в умовах сучасних загроз та викликів», де наші колеги обговорювали, як зберігати і передавати цю пам'ять в умовах нових викликів. Вступну доповідь на панелі виголосила генеральна директорка НІМЗ «Бабин Яр» Роза Тапанова.

Гості оглянули виставковий центр «Жива Памʼять» і пройшлися меморіальною територією. Зустріч відбулась у форматі живого діалогу — про спільну відповідальність пам'яті, про те, як Голокост залишається відкритою раною, і про те, чому Бабин Яр — місце, яке неможливо оминути.

Від заповідника гостей приймали Роза Тапанова, Yuri Amir Radchenko та Alexey Moroz.

Пам'ять — це не минуле. Це те, що ми обираємо тримати живим.

#БабинЯр #НІМЗБабинЯр #ЖиваПамʼять #ДипломатіяПамʼяті

27/05/2026

Публікуємо відеозапис круглого столу «Крим між Голокостом та депортацією 1944 року: виклики та перспективи дослідження», який відбувся 18 травня у виставковому центрі «Жива пам'ять».

Софія Грачова, Юрій (Амір) Радченко Yuri Amir Radchenko та Маттіас Таден — про безперервність геноцидів, про складні сторінки спільної кримськотатарської та єврейської історії і про те, як музейні колекції несуть у собі тягар минулого. Модерував Олексій Савченко Oleksii Savchenko.

Дивіться — і діліться своїми думками в коментарях. Нам важливо вас чути.

#БабинЯр #НІМЗБабинЯр #ЖиваПамʼять #КримськіТатари #Геноцид #Депортація1944

27/05/2026

Публікуємо відеозапис круглого столу «Крим між Голокостом та депортацією 1944 року: виклики та перспективи дослідження», який відбувся 18 травня у виставковому центрі «Жива пам'ять».

Софія Грачова, Юрій (Амір) Радченко Yuri Amir Radchenko та Маттіас Таден — про безперервність геноцидів, про складні сторінки спільної кримськотатарської та єврейської історії і про те, як музейні колекції несуть у собі тягар минулого. Модерував Олексій Савченко Oleksii Savchenko.

Дивіться — і діліться своїми думками в коментарях. Нам важливо вас чути.

#БабинЯр #НІМЗБабинЯр #ЖиваПамʼять #КримськіТатари #Геноцид #Депортація1944

18 травня, у День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу...

24/05/2026

Цієї ночі Росія знову вдарила по Києву.

Пошкоджені музеї, театри, бібліотеки, церкви, пам'ятки архітектури. Це не випадкові попадання. Це удар по культурі. По пам'яті. По тому, що робить нас собою.

Найбільше постраждав Національний музей «Чорнобиль» / National Chornobyl Museum — той самий, що відкрився лише місяць тому після тривалої реставрації, до 40-х роковин трагедії на ЧАЕС.

Серед інших постраждалих — заповідник «Стародавній Київ», Національний художній музей України, Контрактовий дім, Київська мала опера, Національна філармонія, Національна музична академія, Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого, Український дім, церква Різдва Христового. Список може бути неповним.

Музей «Чорнобиль» зберігав пам'ять про катастрофу, яку Радянський Союз роками приховував. Тепер Росія знищила місце, де ця правда жила.

Бабин Яр знає, як це робиться. Тут теж намагались засипати, забудувати, витерти. Не вийшло тоді. Не вийде зараз.

Пам'ять не горить.

#БабинЯр #НІМЗБабинЯр #ЖиваПамʼять

20/05/2026

20 травня — День праведного гніву в Камбоджі. День пам’яті жертв геноциду, вчиненого режимом Червоних кхмерів у 1975–1979 роках.

За чотири роки від їхніх рук загинули від чверті до третини населення країни — від 1,7 до 3 мільйонів людей. Знищували інтелігенцію, городян, етнічні та релігійні меншини. Людей арештовували за носіння окулярів і знання іноземних мов. Міста примусово спустошували, людей гнали в табори примусової праці.

«Поля смерті» — так назвали місця масових поховань, що вкрили всю Камбоджу.

Цей геноцид — ще один доказ того, що найстрашніші злочини здійснюються не в пориві стихії, а як результат ідеології, яка вирішує, хто «правильна» людина, а хто — ні. Червоні кхмери обрали класовий і етнічний поділ.

Бабин Яр знає, чим закінчується поділ людей на «своїх» і «чужих». Саме тому ми говоримо про всі геноциди. Бо мовчання завжди на боці злочинця.

Пам’ятаємо.

#БабинЯр #НІМЗБабинЯр #ЖиваПам’ять #Геноцид #Камбоджа

19/05/2026

18 травня, у День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, у виставковому центрі «Жива пам'ять» відбувся круглий стіл «Крим між Голокостом та депортацією 1944 року: виклики та перспективи дослідження».

З доповідями виступили Софія Грачова, Юрій (Амір) Радченко Yuri Amir Radchenko та Маттіас Таден (Музей європейських культур, Берлін). Модерував Олексій Савченко Oleksii Savchenko, дослідник історії та культури кримських татар, заступник генерального директора з наукової роботи НМІУ.

Скоро опублікуємо відеозапис події — стежте за оновленнями.

📷 Руслан Сінгаєвський

#БабинЯр #НІМЗБабинЯр #ЖиваПамʼять #КримськіТатари #Геноцид #круглийстіл

19/05/2026

🎥 Так відкрився новий сезон кіноклубу «Жива пам’ять».

Чотири фільми Романа Хімея та Яреми Малащука — про єврейські надгробки під ногами у Коломиї, про шахту на Донбасі, про пограбований музей у Херсоні і про те, як художники дивляться на цю війну. Після перегляду — відверта розмова з авторами, яку модерував Олексій Радинський.

Саме таким ми хочемо бачити наш кіноклуб — живим та тим, що підіймає не завжди зручні, але важливі теми.

Стежте за нашими анонсами — і приходьте. Наступний показ вже незабаром.

📷 Руслан Сінгаєвський

#БабинЯр #НІМЗБабинЯр #ЖиваПамʼять #КіноклубЖиваПамʼять #ХімейМалащук

19/05/2026

🎥 Так відкрився новий сезон кіноклубу «Жива пам'ять».

Чотири фільми Романа Хімея та Яреми Малащука — про єврейські надгробки під ногами у Коломиї, про шахту на Донбасі, про пограбований музей у Херсоні і про те, як художники дивляться на цю війну. Після перегляду — відверта розмова з авторами, яку модерував Олексій Радинський.

Саме таким ми хочемо бачити наш кіноклуб — живим та тим, що підіймає не завжди зручні, але важливі теми.

Стежте за нашими анонсами — і приходьте. Наступний показ вже незабаром.

📷 Руслан Сінгаєвський

#БабинЯр #НІМЗБабинЯр #ЖиваПамʼять #КіноклубЖиваПамʼять #ХімейМалащук

18/05/2026

18 травня 1944 року о третій годині ночі солдати НКВС увірвались у будинки кримських татар. Поки чоловіки були на фронті, жінок, дітей та літніх людей насильно вигнали з рідної землі — на збори давали лічені хвилини. За три дні з Криму вивезли понад 190 тисяч людей.

Депортація мала катастрофічні наслідки: протягом року від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Радянський режим потім знищив кримськотатарську топоніміку, заборонив мову, викреслив народ з офіційної історії.

Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом кримськотатарського народу у 2015 році.

Після окупації Криму у 2014 році кримські татари знову зіткнулись із репресіями, арештами, зникненнями людей — усе це стало повсякденною реальністю на окупованому півострові.

Сьогодні — день пам’яті і день боротьби. Кримські татари не припиняють боротьбу за свою землю, мову і ідентичність.

Бабин Яр — місце, де загинули євреї, роми, українці. Депортація кримських татар — інша форма того самого злочину. Ми пам’ятаємо всіх. І говоримо про це.

Крим — це Україна. Киримтатарлар — це ми.

#Депортація1944 #КримЦеУкраїна #БабинЯр #НІМЗБабинЯр #ЖиваПам’ять

17/05/2026

17 травня — День пам'яті жертв політичних репресій.

В жовтні 1941 року разом з іншими пацієнтами-євреями психіатричної лікарні імені Павлова, що стояла прямо поруч з Бабиним Яром, нацистами був розстріляний Пінхас Красний.

Він пережив революцію, погроми, еміграцію, сталінські тортури і депресію — і все одно не вижив. Спочатку його знищив НКВС — морально і фізично. Добили нацисти.

Пінхас Красний народився в 1881 році на Київщині. Став міністром у справах євреїв в уряді УНР — не заради кар'єри, а щоб захистити єврейське населення під час хвилі погромів. Рятував євреїв, видавав охоронні листи, домагався покарання погромників. Потім — еміграція, повернення в СРСР, арешт, тортури, сфабрикована справа, роки в психіатричній лікарні.

У 1928 році в Харкові від його імені було видано книгу «Трагедія українського єврейства». Назва виявилась пророчою і для нього самого.

Бабин Яр — місце, де перетинаються жертви нацизму і жертви радянських репресій. Пінхас Красний — людина, яку знищили обидва режими.

Пам'ятаємо.

#БабинЯр #НІМЗБабинЯр #ЖиваПамʼять

15/05/2026

✨ Девід Блейн у Бабиному Яру: про коріння, пам'ять і ідентичність

Відомий американський ілюзіоніст David Blaine завітав до Національного заповідника «Бабин Яр». Його мати родом з Одеси — і він вже не вперше приїжджає в Україну, щоб пізнати своє коріння.

Разом із заступницею керівника Офісу Президента України Офіс Президента України Оленою Ковальською Helen Kovalska Девід вшанував пам'ять убитих у Бабиному Яру, пройшов екскурсію та ознайомився з історією цього місця. На згадку ми подарували йому книгу про діяльність заповідника та памʼятний знак — він залишив нам свій автограф.

Знати своє коріння — це не просто інтерес до минулого. Це основа особистої ідентичності. Саме тому ворог так методично намагається стерти нашу пам'ять: спалює фотографії, руйнує будинки, нищить місця. Людина без коріння не знає, хто вона і звідки — і нею значно легше керувати. Тією, яка знає — ні.

Бабин Яр існує саме для того, щоб пам'ять жила.

#НІМЗБабинЯр #БабинЯр #ЖиваПамʼять #ДипломатіяПамʼяті