Польський Інститут у Києві / Instytut Polski w Kijowie

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Польський Інститут у Києві / Instytut Polski w Kijowie

Польський Інститут у Києві / Instytut Polski w Kijowie Польський інститут у Києві презентує і популяризує в Україні польську культуру.

15 серпня Польща святкує День Війська Польського ⚔️З цієї нагоди у Варшаві відбудеться військовий парад, а в інших польс...
15/08/2026

15 серпня Польща святкує День Війська Польського ⚔️

З цієї нагоди у Варшаві відбудеться військовий парад, а в інших польських містах — різноманітні патріотичні заходи.

День Війська Польського має два контексти: історичний і релігійний. По-перше, це спогад про переможну Варшавську битву 1920 року, яка стала вирішальною битвою радянсько-польської війни. По-друге, 15 серпня християни західного обряду святкують Внебовзяття Пресвятої Діви Марії і саме на це свято відбувся переламний момент у Варшавській битві, який називають «Дивом над Віслою».

У Варшавській битві брали участь українці. Військові з’єднання Української Народної Республіки (УНР) були союзниками польської армії за договором між Юзефом Пілсудським та Симоном Петлюрою. Ключову роль у битві відіграв український генерал-хорунжий Марко Безручко.

👉 Темі Варшавської битви присвячений фільм Єжи Гоффмана «1920. Bitwa Warszawska». У 1920-ті польські графіки створили чимало плакатів, які використовувалися з агітаційною метою, але водночас увійшли до польської школи плакату. На порталі bitwa1920.gov.pl можна в зручний спосіб дізнатися більше про міжвоєнний період в історії Європи.

***
15 sierpnia Polska obchodzi Święto Wojska Polskiego ⚔️

Z tej okazji w Warszawie odbędzie się uroczysta defilada wojskowa, a w innych polskich miastach różnego rodzaju wydarzenia patriotyczne.

Święto Wojska Polskiego ma dwa konteksty: historyczny i religijny. Po pierwsze, upamiętnia zwycięską Bitwę Warszawską z 1920 roku, która była decydującym starciem wojny polsko-bolszewickiej. Po drugie, 15 sierpnia chrześcijanie obrządku zachodniego obchodzą uroczystość Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny. To właśnie tego dnia nastąpił przełomowy moment Bitwy Warszawskiej, określany jako „Cud nad Wisłą”.

W Bitwie Warszawskiej walczyli również Ukraińcy. Oddziały wojskowe Ukraińskiej Republiki Ludowej (URL) były sojusznikami armii polskiej na mocy porozumienia zawartego między Józefem Piłsudskim a Symonem Petlurą. Kluczową rolę w bitwie odegrał ukraiński generał chorąży Marko Bezruczko.

👉 Bitwie Warszawskiej poświęcony jest film Jerzego Hoffmana „1920 Bitwa Warszawska”. W latach 20. XX wieku polscy graficy stworzyli wiele plakatów​, które z czasem stały się również częścią polskiej szkoły plakatu. Na portalu bitwa1920.gov.pl można w przystępny sposób dowiedzieć się więcej o okresie międzywojennym w historii Europy.

Розповідаємо про учасників і учасниць дискусії Чиїми голосами звучить війна: між свідченням і пропагандою, яка відбудеть...
14/08/2026

Розповідаємо про учасників і учасниць дискусії Чиїми голосами звучить війна: між свідченням і пропагандою, яка відбудеться 20 серпня у Музеї історії України у Другій світовій війні (покликання на реєстрацію шукайте в коментарях).

До Києва приїде режисерка-документалістика Ельвіра Нєвєра, яка на початку повномасштабного вторгнення заснувала ГО «Existentia» і організовує закупівлю спорядження для військових, бойових медиків і цивільного населення в зоні бойових дій, а також обладнання, необхідного для евакуації.

Elwira Niewiera спільно з Пьотром Росоловським зняла документальний фільм «Синдром Гамлета» (2022), у якому режисери фактично показали зріз українського суспільства після 2014 року, а також порушили тему колективної травми і потенціалу мистецтва зцілювати. ❤️‍🩹

З моменту повномасштабного вторгнення і досі покази стрічки «Синдром Гамлета» по всьому світу — це не лише кіноперегляди, а й розмови про війну в Україні і її наслідки та збірки для України.

Зараз режисерський дует працює над ще одним фільмом про Україну, «Жінки і війна», у якому дають голос жінкам, вцілілим під час воєнних злочинів.

З ініціативи Ельвіри Нєвєри в Карпатах невдовзі повстане перший в Україні центр довготривалої терапії для жінок, вцілілих під час воєнних злочинів.

👉 20 серпня о 17:00 чекаємо на вас у Музеї війни, де Ельвіра Нєвєра разом із фотографом Sebastian Tomasz Plocharski, експертом з дезінформації Przemysław Witkowski і колишнім журналістом, а зараз сержантом ЗСУ Павло Казарін говоритимуть про документування, свідчення, пропаганду тощо.

Реєструйтеся і приходьте. Подробиці — у події і на нашому сайті.

Дискусія відбудеться в межах проєкту Ministerstwo Spraw Zagranicznych «Resilient Together – Beyond Narratives». Медіапартнер: Slawa TV.

***
Opowiadamy o uczestnikach i uczestniczkach dyskusji „Czyimi głosami brzmi wojna: między świadectwem a propagandą”, która odbędzie się 20 sierpnia w Muzeum Wojny
(link do rejestracji znajdziecie w komentarzach).

Do Kijowa przyjedzie reżyserka dokumentalna Elwira Niewiera, która na początku pełnoskalowej inwazji założyła NGO Existentia. Organizacja zajmuje się zakupem sprzętu dla wojska, medyków bojowych i ludności cywilnej na terenach objętych działaniami wojennymi, a także wyposażenia niezbędnego do ewakuacji.

Elwira Niewiera wraz z Piotrem Rosołowskim zrealizowała film dokumentalny „Syndrom Hamleta” (2022), w którym reżyserzy pokazali przekrój ukraińskiego społeczeństwa po 2014 roku, a także podjęli temat zbiorowej traumy i potencjału sztuki do leczenia.

Od początku pełnoskalowej inwazji do dziś pokazy „Syndromu Hamleta” na całym świecie są nie tylko okazją do obejrzenia filmu, lecz także punktem wyjścia do rozmów o wojnie w Ukrainie i jej konsekwencjach oraz do zbiórek na rzecz Ukrainy.

Obecnie duet reżyserski pracuje nad kolejnym filmem o Ukrainie „Kobiety i wojna”, w którym oddaje głos kobietom, które doświadczyły zbrodni wojennych.

Z inicjatywy Elwiry Niewiery w Karpatach wkrótce powstanie pierwszy w Ukrainie ośrodek długoterminowej terapii dla kobiet, które przeżyły zbrodnie wojenne.

👉 20 sierpnia o godz. 17:00 zapraszamy do Muzeum Wojny. Elwira Niewiera, fotograf Sebastian Tomasz Płocharski, ekspert ds. dezinformacji Przemysław Witkowski oraz były dziennikarz, a obecnie sierżant Sił Zbrojnych Ukrainy Paweł Kazarin będą rozmawiać o dokumentowaniu wojny, świadectwach, propagandzie i innych związanych z tym zagadnieniach.

Zarejestrujcie się i dołączcie do nas. Szczegóły znajdziecie na stronie wydarzenia i na naszej stronie internetowej.

Dyskusja odbędzie się w ramach projektu Ministerstwa Spraw Zagranicznych „Resilient Together – Beyond Narratives”. Partner medialny: Slawa TV.

15 серпня в межах виставки «Лятошинський. Відображення» в Українському Домі відбудеться концерт «Велика форма».📅 15 вере...
13/08/2026

15 серпня в межах виставки «Лятошинський. Відображення» в Українському Домі відбудеться концерт «Велика форма».

📅 15 вересня, 16:00
📍 Український Дім
📌 Київ, Хрещатик, 2

The National Philharmonic Orchestra of Ukraine під орудою Володимира Сіренка виконає «Польську сюїту» Бориса Лятошинського і «Перший концерт для скрипки» Кароля Шимановського. Соліст: Дмитро Ткаченко (скрипка).

В обох композиторів і обох музичних творах, що виконуватимуться, переплітаються польський i український контексти. Лятошинський мав польське походження, Шимановський народився в Україні. Сюїта відсилає до польської народної музики, а концерт для скрипки був написаний в Україні.

👉 Концерт «Велика форма» відбувається в межах виставки «Лятошинський. Відображення», що триватиме в національному центрі «Український Дім» до 20 вересня.

Покликання на квитки залишимо в коментарях. Докладніше про концерт і виставку читайте на нашому сайті.

***
15 sierpnia w ramach wystawy „Latoszyński​. Odbicia” w Ukraińskim Domu odbędzie się koncert „Wielka forma”.

📅 15 września, godz. 16:00
📍 Ukraiński Dom
📌 Kijów, Chreszczatyk 2

Akademicka Orkiestra Symfoniczna Narodowej Filharmonii Ukrainy pod batutą Wołodymyra Sirenki wykona „Suitę polską” Borysa Latoszynskiego oraz „I Koncert skrzypcowy” Karola Szymanowskiego. Solista: Dmytro Tkaczenko (skrzypce).

W twórczości obu kompozytorów i w obu wykonywanych utworach przeplatają się konteksty polski i ukraiński. Latoszynski miał polskie korzenie, Szymanowski urodził się w Ukrainie. „Suita polska” nawiązuje do polskiej muzyki ludowej, natomiast koncert skrzypcowy został napisany w Ukrainie.

👉 Koncert „Wielka forma” odbywa się w ramach wystawy „Latoszynski​. Odbicia”, która będzie prezentowana w Ukraińskim Domu do 20 września.

Link do biletów zostawimy w komentarzach. Więcej informacji o koncercie i wystawie znajdziecie na naszej stronie.

13/08/2026

Джозеф Конрад-Коженьовський (1857–1924) належить до тих письменників, чиє життя — як ще один пригодницький літературний твір.

З польської родини, народився в Україні, пів життя провів у плаванні, а ще пів — в невеликому англійському містечку.

Розповідаємо, чим ще Конрад дивує, вражає і захоплює, і нагадуємо про літературну премію, патроном якої він є.

11/08/2026

Класична музика за підтримки Польського інституту в Києві

👉 14 серпня у Національний заповідник «Софія Київська» в межах фестивалю Bouquet Kyiv Stage польський піаніст Radoslaw Sobczak гратиме Фридерика Шопена

👉 15 серпня в Національний центр «Український Дім» симфонічний оркестр Національна філармонія України під орудою Володимира Сіренка зіграє «Польську сюїту» Бориса Лятошинського

Запрошуємо на обидві події й інші заходи фестивалю Bouquet Kyiv Stage і виставкового проєкту «Лятошинський. Відображення» в Українському домі.

Польський музикант Радослав Собчак зіграє на фестивалі Bouquet Kyiv Stage 2026 концерт музики Шопена.📅 14 серпня 16:00–1...
10/08/2026

Польський музикант Радослав Собчак зіграє на фестивалі Bouquet Kyiv Stage 2026 концерт музики Шопена.

📅 14 серпня 16:00–18:00
📍 Національний заповідник «Софія Київська»
🎟 Вхід вільний (з вхідним квитком на територію музейного комплексу «Софія Київська»)

Програма містить полонези, мазурки, ноктюрни і етюди Фридерика Шопена, зокрема Andante spianato і «Великий блискучий полонез». Концерт відбудеться за підтримки Польського інституту в Києві.

Radoslaw Sobczak — дипломант Міжнародного конкурсу піаністів імені Фридерика Шопена у Варшаві, педагог, активний концертний виконавець і дослідник польської музики.

Міжнародний фестиваль високо мистецтва Bouquet Kyiv Stage цьогоріч відбудеться вдев’яте. Він триватиме чотири дні — з 13 по 16 серпня, — протягом яких заплановано понад півсотні мистецьких подій: концерти, кінопокази, вистави, виставки, екскурсії, заходи для дітей і молоді, а також традиційні бесіди під ясенем. Докладну програму шукайте на сайті фестивалю.

***
Polski pianista Radosław Sobczak zagra na festiwalu Bouquet Kyiv Stage 2026 koncert z utworami Fryderyka Chopina.

📅 14 sierpnia, godz. 16:00–18:00
📍 Narodowy Rezerwat „Sofija Kijowska”
🎟 Wstęp wolny (po zakupie biletu wstępu na teren kompleksu muzealnego „Sofija Kijowska”).

W programie znalazły się polonezy, mazurki, nokturny i etiudy Fryderyka Chopina, w tym Andante Spianato oraz Wielki Polonez. Koncert odbędzie się przy wsparciu Instytutu Polskiego w Kijowie.

Radosław Sobczak był uczestnikiem Międzynarodowego Konkursu Pianistycznego im. Fryderyka Chopina w Warszawie. Obecnie jest pedagogiem, aktywnym koncertującym pianistą i badaczem polskiej muzyki.

Międzynarodowy Festiwal Sztuki Wysokiej Bouquet Kyiv Stage odbędzie się w tym roku już po raz dziewiąty. Potrwa cztery dni tj. od 13 do 16 sierpnia. W programie znalazło się ponad 50 wydarzeń artystycznych: koncerty, pokazy filmowe, spektakle, wystawy, oprowadzania, wydarzenia dla dzieci i młodzieży, a także tradycyjne rozmowy pod jesionem. Szczegółowy program festiwalu znajdziecie na jego stronie internetowej.

Польська етнологиня Olga Solarz, перед тим як стати волонтеркою, яка допогатиме українським військовим і цивільним, досл...
09/08/2026

Польська етнологиня Olga Solarz, перед тим як стати волонтеркою, яка допогатиме українським військовим і цивільним, досліджувала польсько-українське прикордоння, українську народну культуру, навчалася у Кракові і Львові, здобула ступінь PhD з антропології.

У 2014 році вона миттєво відреагувала на тогочасні події в Україні і почала доставляти на схід все необхідне українським цивільним, медикам і військовим. Тож цілком закономірно, що на початку повномасштабного вторгнення Ольга Соляж була максимально залучена в допомогу Україні.

Першому року повномасштабного вторгнення присвячена репортажна книжка волонтерки і дослідниці під назвою «Дике поле. Воєнна історія» (пол. Dzikie Pole. Wojenna opowieść), а нещодавно вийшла вже друга частина — «Дике поле. Контрнаступ» (пол. Dzikie Pole. Kontrofensywa). Українське видання презентували в Kovyla Publishing UA.

Крім цього, у 2023–2024 роках разом з українськими військовими Ольга Соляж ініціювала евакуацію із зони бойових дій чотирьох тисячолітніх кам’яних статуй, відомих як половецькі баби. Завдяки цій акції зараз ці пам’ятки в безпечному місці.

Цього тижня в Палац Гната Хоткевича відкрилася виставка «Книга мрій Львова», у якій використані малюнки і листи українсь...
08/08/2026

Цього тижня в Палац Гната Хоткевича відкрилася виставка «Книга мрій Львова», у якій використані малюнки і листи українських дітей, що після лютого 2022 року жили в інших країнах, і дітей із Польщі, Латвії і Румунії, які приймали в себе українських воєнних мігрантів.

Діти листувалися між собою, працювали разом над книжками про міський простір, а також брали участь у мистецьких заняттях, іграх і вправах за методом британського творчого колективу Бекі Дарлінгтон та Енді Філда. Цей метод допомагає дітям усвідомити належність до свого міста та відповідальність за його вигляд і зміни. Усі активності є частиною проєкту «Книга мрій / Book of Dreaming».

Особливою частиною відкриття виставки «Книга мрій Львова» стала вистава-презентація за участі дітей, які входять до редакторського комітету майбутнього видання про Львів. Книга, що стане результатом проєкту та збіркою дитячих візій ідеального міста, готується до видання у вересні 2026 року.

Виставка в Палаці Хоткевича триватиме до 31 серпня.

Наприкінці місяця відбудеться дискусія за участі Кароліни Бєнєк, голови фонду Art Transparent Art Transparent, що ініціював проєкт «Книга мрій / Book of Dreaming», та Йоанни Луберадзької-Ґруци, очільниці фонду Polki Mogą Wszystko. Лейтмотивом дискусії буде фраза з одного із дитячих листів «Бажаю тобі, щоб у твоїй країні ніколи не було війни». Подробиці — згодом.

Фото: Євгенія Тренчук

***
W tym tygodniu w Pałacu Kultury im. Hnata Chotkewycza otwarto wystawę „Księga marzeń Lwowa”, na której prezentowane są rysunki i listy ukraińskich dzieci, które po lutym 2022 roku mieszkały w innych krajach, a także dzieci z Polski, Łotwy i Rumunii, które przyjmowały u siebie ukraińskich uchodźców wojennych.

Dzieci korespondowały ze sobą, wspólnie pracowały nad książkami o przestrzeni miejskiej, a także uczestniczyły w zajęciach artystycznych, grach i ćwiczeniach opracowanych przez brytyjski duet twórczy Becky Darlington i Andy’ego Fielda. Metoda ta pomaga dzieciom uświadomić sobie swoją więź z miastem oraz odpowiedzialność za jego wygląd i zachodzące w nim zmiany. Wszystkie te działania są częścią projektu „Księga marzeń / Book of Dreaming”.

Szczególnym elementem otwarcia wystawy „Księga marzeń Lwowa” był spektakl-prezentacja z udziałem dzieci, które wchodzą w skład komitetu redakcyjnego przyszłej publikacji o Lwowie. Książka, będąca efektem projektu i zbiorem dziecięcych wizji idealnego miasta, ukaże się we wrześniu 2026 roku.

Wystawę w Pałacu Chotkewycza można oglądać do 31 sierpnia. Pod koniec miesiąca odbędzie się dyskusja z udziałem Karoliny Bieniek, prezeski Fundacji Art Transparent, która zainicjowała projekt „Księga marzeń / Book of Dreaming”, oraz Joanny Luberadzkiej-Gruzy, prezeski Fundacji Polki Mogą Wszystko. Mottem dyskusji będzie zdanie z jednego z dziecięcych listów: „Życzę Ci, żeby w Twoim kraju nigdy nie było wojny”. Szczegóły wkrótce.

Fot. Jewhenija Trenczuk

8 серпня відбудеться безкоштовне онлайн-заняття польського розмовного клубу, мінімальний рівень — А2.Попереду ще майже в...
06/08/2026

8 серпня відбудеться безкоштовне онлайн-заняття польського розмовного клубу, мінімальний рівень — А2.

Попереду ще майже весь серпень — чудовий час, щоб здійснити те, що давно відкладали, поставити нові цілі на решту року та просто дозволити собі трохи помріяти.

Запрошуємо разом поговорити про те, що ви хочете встигнути ще цього року, спланувати наступні кроки, підтримати та надихнути одне одного.

📅8 серпня, 10:30 Київ / 9:30 Варшава
💻Онлайн, на платформі Zoom
🗣Тема: Jeszcze zdążę!
👩‍🏫 Модераторка: Аня Чернявська, викладачка Школи польської мови при ПІ у Києві

Участь безкоштовна, реєстрація обов’язкова: forms.gle/xRPDsKFJu97CRGNZ9. Лінк на зустріч прийде напередодні на мейл, вказаний під час реєстрації (перевіряйте, будь ласка, також спам).

***
8 sierpnia zapraszamy na bezpłatne spotkanie online Klubu Konwersacyjnego Języka Polskiego. Minimalny poziom znajomości języka: A2.

Przed nami jeszcze niemal cały sierpień – to doskonały moment, by zrealizować to, co od dawna odkładaliśmy, wyznaczyć sobie nowe cele na resztę roku i po prostu pozwolić sobie trochę pomarzyć.

Zapraszamy do wspólnej rozmowy o tym, co jeszcze chcielibyście zdążyć zrobić w tym roku, do zaplanowania kolejnych kroków oraz wzajemnego wspierania i inspirowania się.

📅 8 sierpnia, godz. 10:30 (Kijów) / 9:30 (Warszawa)
💻 Online na platformie Zoom
🗣 Temat: Jeszcze zdążę!
👩‍🏫 Prowadząca: Ania Czerniawska, lektorka Szkoły Języka Polskiego przy Instytucie Polskim w Kijowie

Udział jest bezpłatny, obowiązuje jednak wcześniejsza rejestracja: forms.gle/xRPDsKFJu97CRGNZ9. Link do spotkania zostanie wysłany dzień wcześniej na adres e-mail podany podczas rejestracji. Prosimy również o sprawdzenie folderu „Spam”.

Тема ідентичності зараз дуже популярна і в мистецтві, і в гуманітаристиці. «Чи насправді ми можемо вибирати, ким нам бу...
04/08/2026

Тема ідентичності зараз дуже популярна і в мистецтві, і в гуманітаристиці.

«Чи насправді ми можемо вибирати, ким нам бути, обирати собі ідентичність», — так Ольга Токарчук під час першого візиту до Києва анонсувала ключове питання її нового роману.

В історії польської культури є людина, яка всім своїм життям ніби дає позитивну відповідь на це питання. І напевно, не випадково робить це саме в другій половині ХІХ ст. – на поч. ХХ ст., тобто в час, коли зароджувалася політика національної ідентичності.

Маємо на увазі Джозефа Конрада-Коженьовського (1857–1924), письменника, який народився в польській родині в Україні, став матросом і проплив пів світу, почав писати у зрілому віці і писав англійською мовою, до того ж так добре, що увійшов до канону британської літератури.

3 серпня минула 102-га річниця з дня смерті Джозефа Конрада. На його надгробку в англійському місті Кентербері ім’я і прізвище написані польською — і це вже два з багатьох пазлів до його складної ідентичності.

В епітафії є рядки про заслужений відпочинок, і це не просто шаблон: Конрад прожив не надто довго, 66 років, але, відколи почав писати (у віці 37 років), опублікував 13 переважно великих за обсягом романів (і не тільки їх).

Заснована у 2007 році Польським інститутом у Києві Літературна премія імені Джозефа Конрада-Коженьовського також не випадково взяла саме такого патрона: життя творчих людей, які обирали собі ідентичності, добре показує, що немає простих відповідей на складні питання.

Подробиці про премію — за покликанням у коментарі.

***
Temat tożsamości jest dziś niezwykle obecny – zarówno w sztuce, jak i w humanistyce.

„Czy naprawdę możemy wybrać, kim chcemy być? Czy możemy wybrać własną tożsamość?” – tym pytaniem Olga Tokarczuk podczas swojej pierwszej wizyty w Kijowie zapowiedziała główny problem swojej nowej powieści.

W historii polskiej kultury jest jednak postać, której całe życie zdaje się udzielać na to pytanie odpowiedzi twierdzącej. I zapewne nieprzypadkowo dzieje się to właśnie w drugiej połowie XIX i na początku XX wieku – w okresie, gdy kształtowała się nowoczesna polityka tożsamości narodowej.

Mowa o Josephie Conradzie-Korzeniowskim (1857–1924) – pisarzu urodzonym w polskiej rodzinie na Ukrainie, który został marynarzem, opłynął pół świata, zaczął pisać dopiero jako dojrzały człowiek i tworzył po angielsku. Co więcej, robił to tak znakomicie, że na trwałe wszedł do kanonu literatury brytyjskiej.

3 sierpnia minęła 102. rocznica śmierci Josepha Conrada-Korzeniowskiego. Na jego nagrobku w angielskim Canterbury imię i nazwisko zapisano po polsku – i jest to zaledwie jeden z wielu elementów składających się na jego złożoną tożsamość.

Epitafium wspomina o zasłużonym odpoczynku i nie jest to jedynie konwencjonalna formuła. Conrad-Korzeniowski żył stosunkowo krótko – zaledwie 66 lat – ale od chwili, gdy w wieku 37 lat rozpoczął karierę pisarską, opublikował 13, przeważnie obszernych, powieści, a także wiele innych utworów.

To również nie przypadek, że ustanowiona w 2027 r. przez Instytut Polski w Kijowie Nagroda Literacka im. Josepha Conrada-Korzeniowskiego nosi właśnie jego imię. Życie twórców, którzy świadomie kształtowali swoją tożsamość, pokazuje, że na złożone pytania rzadko istnieją proste odpowiedzi.

Więcej informacji o nagrodzie znajdziecie pod linkiem w komentarzu.

Address

вУлица П. Сагайдачного, 29-В (вхід із Вулиця Покровської)
Kyiv
04070

Opening Hours

Monday 09:00 - 17:00
Tuesday 09:00 - 19:00
Wednesday 09:00 - 17:00
Thursday 09:00 - 19:00
Friday 09:00 - 17:00

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Польський Інститут у Києві / Instytut Polski w Kijowie posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Польський Інститут у Києві / Instytut Polski w Kijowie:

Shortcuts

Share

Category