07/07/2026
📚📖Валентин Чемерис (1936 – 2016)
До 90-річчя з дня народження.
Український письменник, сатирик-гуморист, публіцист, журналіст, упорядник.
Народився 8 липня 1936 року у селі Заїчинці Полтавської області. Перш ніж стати професійним письменником, Чемерис працював у радгоспі, на промислових підприємствах Дніпропетровська, а також багато років був журналістом в обласних газетах. У нього було 3 псевдоніма: Грицько Псьол, Сидір Хоролець і В. Заїченський.-
У шкільні роки він називав сільську бібліотеку своєю другою домівкою. Він настільки любив літературу, що самостійно розносив книги літнім односельцям, які не могли дійти до читальні самі.
В 1989-1993 рр. – голова Дніпропетровської організації Спілки письменників України, працював в Адміністрації Президента України головним консультантом Президента з питань літератури.
В 1996-2000 р.р. – секретар Національної Спілки письменників України, член її Президії і Вищої Ради.
Багато років працював у редакції газети „Літературна Україна” заступником головного редактора й завідуючим відділом сатири „Вишняк”. У 1962-2015 р.р вийшли його історичні твори, фантастика, гумор, романи-ессе. Також видав 20 веселих збірок – гуморески, пародії, веселі повісті. Серед них: „Вибори таємного агента”, „Як стати щасливим”, „Коли спокушає диявол”, „Операція „Земфіра”, „Царська охота”, „Де хазяйнує Валя Чемерис”, ”Ярлик на князівство”,„Пригоди богині Іштар”, та інші.
У своїх творах письменник порушує одвічні проблеми любові, вірності, боротьби за справедливість, виховання духовної особистості. Всі вони сповнені оптимізму. «Що тут дивного, гумор я люблю, веселі речі я писав і писатиму до кінця свого життя. Але писатиму й інші – історичні, фантастичні і ще бозна-які, ті, що ляжуть мені на душу», – говорив Чемерис.
Особливе місце в творчому доробку письменника посідають його автобіографічні твори: «Це я, званий Чемерисом…» автор розповідає про реальні події минулого, учасником яких він був, про свої враження, «Веселий смуток мій»- письменник описує своїх друзів, колег, знайомих. Також пише історичні романи.
Роман Валентина Чемериса «Ольвія» – вважається одним з найкращих художніх творів історичної тематики. Ще два твори довго чекали своєї появи. Повість «Маруся Чурай» була видана через 16 років після її написання, а рукопис роману «Лицарі» про зруйнування запорожцями Кодацької фортеці на Дніпрі, вийшов у світ у видавництві «Український письменник» під новою назвою – «Фортеця на Борисфені». Його твори друкувалися в багатьох журналах. Він є упорядником і автором чисельних колективних збірок, альманахів та антологій прози. Його книжки видавалися російською мовою, мовами народів республік СРСР; виходили німецькою, болгарською, румунською, польською та іншими мовами народів світу.
Письменник відзначений багатьма урядовими нагородами та грамотами, званням заслуженого працівника культури України. Він – лауреат республіканської премії в галузі сатири та гумору імені Остапа Вишні за збірку «Еліксир для чоловіків», нагороджений літературно-мистецькими преміями імені Федора Маківчука та Степана Олійника (2008), лауреат премії гумористичного журналу «Перець». У 1990 році Валентин Чемерис отримав Всеукраїнську літературну премію імені Д. І. Яворницького за романи «Скандал в імператорському сімействі» та «Смерть Атея». За романи з історії України „Фортеця на Бористені” та „Ордер на любов” автору присуджена Міжнародна премія Українського козацтва „Лицарське перо”, 2008 рік.
В 2009 році присуджена літературна премія ім. Івана Мазепи за історичний роман про гетьмана Петра Дорошенка „Без права повернення”. а у 2009 році – Всеукраїнська літературна Аркадіївська премія за роман «Ольвія» (чотири масових перевидання), та літературно-мистецька премія імені Івана Нечуя-Левицького за повість «Убивство на хуторі біля Диканьки».
В.Чемерис – автор ряду творів для дітей. Повість „Аравійська пустеля” вміщена в підручнику з української літератури для 5-го класу, уривок з роману „Ольвія” – в хрестоматії української літератури для 7-8-х класів.
Помер Валентин Чемерис у 2016 році, залишивши після себе багату літературну спадщину. Його твори досі читають, аналізують і вивчають у школах. У них – і гумор, і мудрість, і справжня українська душа.
#бібліотека149наМитрофана
