Національний антарктичний науковий центр

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Національний антарктичний науковий центр

Національний антарктичний науковий центр Амбасадори України в Антарктиці ❄️
Закохані в науку🔬
Проводимо антарктичні експедиції на станцію «Академік Вернадський» 🐧
Маємо свій криголам 😎
(2)

Хочете дізнатися більше, як це – жити і працювати серед криги, у компанії пінгвінів і тюленів? Ми розповідаємо про побут та роботу українських полярників на станції “Академік Вернадський”, а також про неймовірне життя найзагадковішого континенту – Антарктиди.

Лише 30 країн світу мають цілорічні станції в Антарктиді. Серед них – Україна. Щороку на нашу станцію вирушає річна експедиція: вчені та т

ехнічний персонал. Також проводяться сезонні експедиції, учасники яких досліджують вплив змін клімату на тваринний і рослинний світ (так-так, в Антарктиді є рослини), космічну погоду та багато іншого.

Дізнаваймося про їхні відкриття разом!

🇦🇶🇺🇦 30 років тому почалася історія Незалежної України в Антарктиці. Цьому передувала величезна низка подій, частина яки...
03/09/2026

🇦🇶🇺🇦 30 років тому почалася історія Незалежної України в Антарктиці. Цьому передувала величезна низка подій, частина яких була б неможлива без людей, готових надати підтримку в складний час.

Серед таких людей був Богдан Гаврилишин. У той час він очолював Наглядову раду Міжнародного фонду «Відродження» та був співголовою Консультативно-дорадчої ради при Верховній Раді України. Об’єднання зусиль двох інституцій допомогло зібрати кошти, необхідні для старту першої Української антарктичної експедиції.

19 жовтня 2026 Україна відзначатиме 100-річчя від дня народження Богдана Гаврилишина. Підтримка повернення України до Антарктики — один з багатьох прикладів його причетності до творення нашої новітньої історії.

Читайте докладніше в каруселі 💙

01/09/2026

1 вересня — чудовий старт для чогось нового ☺️ От і ми представляємо новацію: цифровий логотип Національного антарктичного наукового центру.

🇦🇶🐧 Це добре знайомі вам 3 пінгвіни на тлі Антарктиди, адаптовані під використання в інтернеті — для контенту в соцмережах, на сайті тощо.

📌 Важливо: ми жодним чином не змінюємо офіційний логотип. Він залишається таким, як був. Адже для нас це насамперед про пам'ять та повагу до людей, які зробили Україну антарктичною державою.

Нагадуємо, що лого НАНЦ розробив очільник першої Української антарктичної експедиції Геннадій Міліневський. Він «закодував» у пінгвінах трьох найактивніших представників українського антарктичного «руху». Це Петро Гожик, перший директор Центру, Юрій Оскрет, його заступник, та сам Геннадій Міліневський.

👀 Водночас ми розуміємо, що для сучасного цифрового світу потрібен більш лаконічний та яскравий варіант. Він має забезпечувати спрощене візуальне сприйняття та зчитування нашої назви. Тож зустрічайте модернізовану версію.

Разом із цим ми також фіналізували новий брендбук. Його проєкт абсолютно безкоштовно створили для НАНЦ експерти агенції Individualist (за що ми безмежно вдячні 🤍). Наша ж команда доповнила початкову версію та адаптувала офіційний логотип у цифровий.

Тож загалом на візуальне оновлення НАНЦ не витратив жодних додаткових коштів.

Частину елементів з нового брендбуку, зокрема кольори, можна побачити на відео.

Як вам зміни? Поділіться з нами 😍

🐧 Пам'ятаєте мандрівного Зоряна? Це — класний пінгвін учнів із Кролевця, якого вони навесні 2025-го відправили в Антаркт...
31/08/2026

🐧 Пам'ятаєте мандрівного Зоряна? Це — класний пінгвін учнів із Кролевця, якого вони навесні 2025-го відправили в Антарктику.

Цілий рік він провів на «Вернадському» з учасниками 30-ї експедиції, а нещодавно повернувся додому. У Зоряна було чимало пригод (більше, ніж в деяких полярників 😁), і всі вони збережені в закріплених сториз на нашому інстаграмі.

Діти радісно зустріли свій талісман, відзначили з ним випускний з четвертого класу й вирішили віддати на добру справу. Адже початкова школа закінчена, й у всіх попереду — новий шлях.

Тож учні та їхня вчителька Alina Bochahova попросили нас розіграти Зоряна за донат на «бойових пінгвінів» — полярників у лавах Сил оборони 🇺🇦

Якщо хочете отримати унікального пінгвіна, який рік жив на «Вернадському», бачив справжніх пінгвінів, тюленів і китів та навіть двічі пірнав у Південний океан, то долучайтеся.

📌 Правила прості:

1️⃣ Зробіть донат від 200 грн на постійну банку для «бойових пінгвінів» (лінк — у першому коментарі). У разі поповнення з карток інших банків, будь ласка, вказуйте свої контакти в коментарі до платежу.

2️⃣ У п'ятницю, 4 вересня, ми проведемо розіграш у банці. Тож донати для розіграшу приймаємо до 9:00 цього дня.

3️⃣ Кількість чи розмір донатів необмежені — кожні 200 грн беруть участь.

4️⃣ Переможець отримає Зоряна та цікаві антарктичні подарунки до нього.

5️⃣ За 5 найбільших донатів ми також гарантовано подаруємо шеврон, футболку або кепку з нашим мерчем (на вибір). А за кожен донат від 1 тис. грн — ексклюзивні наліпки з пінгвінами та антарктичні листівки.

Усі зібрані кошти підуть на закупівлю необхідних речей для полярників, які зараз захищають Україну на фронті. Звіти щодо витрат ми постійно публікуємо на наших сторінках.

Приєднуйтеся до розіграшу! Наближаймо Перемогу разом 💙💛

✨️ Ось і третя частина про «невидимого кур'єра», який переносить сигнал на тисячі кілометрів. Йдеться про короткохвильов...
28/08/2026

✨️ Ось і третя частина про «невидимого кур'єра», який переносить сигнал на тисячі кілометрів. Йдеться про короткохвильове (КХ) радіовипромінювання.

У попередніх дописах рубрики ми розповідали, завдяки чому КХ-сигнал «стрибає» планетою на великі відстані та як його ловлять і вивчають наші дослідники на «Вернадському» (шукайте за тегом ).

Тепер же відкриємо таємницю, навіщо це потрібно 👇

На нашій станції безперервний моніторинг поширення КХ-випромінювання на наддовгих радіолініях ведеться з 2010 року. Аналізуючи сигнали, вчені відстежують невидимі маршрути радіохвиль та бачать, як вони взаємодіють з верхніми шарами атмосфери (іоносферою) за різної активності Сонця ☀️

За варіаціями параметрів сигналу можна спостерігати за плазмовими неоднорідностями у геокосмосі. А від них залежить якість роботи систем зв’язку, навігації, зондування Землі з космосу, комп’ютерних мереж та інших супутникових технологій, якими ми користуємося щодня.

✈️🚢 Зокрема, з використанням даних з «Вернадського» розраховують глобальні карти умов КХ-радіозв’язку (це важливо для авіації, мореплавства та віддалених експедицій) і вдосконалюють моделі поширення радіохвиль.

Тобто наука в далекій Антарктиці прямо пов'язана з нашим повсякденним життям.

🇦🇶 До речі, чому потрібно фіксувати радіосигнали саме в цьому регіоні? Бо Антарктика — справжня природна лабораторія.

1️⃣ По-перше, тут майже немає сторонніх електромагнітних завад від великих міст чи промислових джерел. Це робить вимірювання радіозасобами ефективнішим.

2️⃣ По-друге, в Антарктиці відсутній безпосередній вплив людини на електромагнітне оточення. Це створює унікальні умови для спостережень поширення випромінювання антропогенного походження з Північної півкулі та дає можливість оцінювати вплив людини на електромагнітний клімат планети.

Тож на «Вернадському», далеко від цивілізації, українські науковці досліджують сигнали, які поширюються навколо всієї планети, і «розгадують» тісний взаємозв’язок процесів на поверхні й в атмосфері Землі та на Сонці.

Приміром, що буде із сигналом, якщо Сонце «вимкнути»? Про експерименти, які проводять із короткими хвилями на «Вернадському», розповімо в четвертій, завершальній частині. Дочекайтеся 😉

🤍 Дякуємо за допомогу в підготовці допису колегам з Радіоастрономічний інститут НАН України

🚢 Тільки уявіть — майже 6000-тонна «Ноосфера» «висить» у повітрі!Ні, наше науково-дослідницьке судно не стало летючим ко...
27/08/2026

🚢 Тільки уявіть — майже 6000-тонна «Ноосфера» «висить» у повітрі!

Ні, наше науково-дослідницьке судно не стало летючим кораблем:) Нині воно перебуває в сухому доку на плановому технічному обслуговуванні. Роботи проводять у Кейптауні (Південно-Африканська Республіка 🇿🇦), де «Ноосфера» базується між антарктичними експедиціями.

За словами капітана Павла Панасюка, цього разу планують очистити й пофарбувати підводну частину корпусу, провести обслуговування гребного гвинта, донно-забортної арматури та інших елементів.

Окремо модернізують навігаційне обладнання 🧭 Зокрема, встановлять сучасні ехолоти, які допоможуть надійно визначати глибини та контролювати рельєф морського дна.

⚙️ У машинному відділенні триває планове технічне обслуговування основних і допоміжних механізмів, систем та обладнання. Фахівці перевіряють їхній стан і готують судно до тривалої експлуатації.

За всіма роботами прямо в доку стежить суворий інспектор — морський котик 🦭 Схоже, він вирішив, що без його пильного контролю технічній команді точно не обійтися:)

Наразі «Ноосфера» готується до свого шостого антарктичного сезону. Нагадуємо, що криголам вирушив у перший рейс під українським прапором за місяць до початку повномасштабного вторгнення рф. Відтоді судно доставляє вантажі та полярників на станцію «Академік Вернадський», забезпечує логістику інших антарктичних станцій та низку досліджень в Південному океані.

📸 Павло Панасюк, Євген Прикладов, Юрій Ткаченко

26/08/2026

🐧 Поки субантарктичні пінгвіни залишили наш острів Галіндез, до українських полярників завітав інший красень.

Це — пінгвін Аделі. Головна зовнішня особливість виду — повністю чорна голова і білі кільця навколо очей.

Але гість був з темними кільцями та білим підборіддям, адже він ще зовсім молодий. За словами біолога 31-ї експедиції Владислава Хрещенюка, йому близько 8-10 місяців. Тобто це пінгвін-підліток, який народився минулого гніздового сезону 🐣

💬 «Ювенільне забарвлення зміниться на доросле лише під час линяння у віці 1,5–2 років», — відзначив дослідник.

Чому ж пінгвіненя завітало на спорожнілий Галіндез?

🪺 Аделі починають гніздувати в 3–5 років. До того вони ще не прив’язані до колонії та можуть вільно мандрувати, незалежно від основної групи.

Водночас цей малий ймовірно шукав «своїх», бо постійно видавав крики — ніби контактні сигнали. Втім, поблукавши по острову і зрозумівши, що нікого, крім українських полярників, тут не знайде, поплив собі далі.

📌 Цікаві факти про пінгвінів Аделі:

1️⃣ Їхній зріст сягає лише 75 см, а вага — 2,7-5,9 кг. Вони наймініатюрніші з роду Pygoscelis, куди належать і субантарктичні пінгвіни.

2️⃣ Цей вид вважається одним з двох «найантарктичніших» (разом з імператорським). Вони гніздують на узбережжі всього континенту, тоді як інші пінгвіни Антарктики прив'язані до островів або півострова.

3️⃣ Досить бойові. Можуть боронитися від потенційних хижаків, зокрема великих морських птахів. А самці в шлюбний період можуть битися дзьобами, щоб показати себе самицям.

Відео: Владислав Хрещенюк

Як звучить Антарктика? 🐧Це не лише крики пінгвінів, тріск льоду чи пориви вітру за вікном полярної станції.А ще й улюбле...
25/08/2026

Як звучить Антарктика? 🐧

Це не лише крики пінгвінів, тріск льоду чи пориви вітру за вікном полярної станції.

А ще й улюблені пісні учасників та учасниць 31-ї Української антарктичної експедиції, які вони слухають далеко від дому.

З Concert.ua зібрали їхні музичні вподобання в каруселі ❤️

Поділіться, з ким разом слухали б треки?

24/08/2026

Привітання за 15 тисяч кілометрів від дому 🇺🇦🧊

Полярники та полярниці 31-ї Української антарктичної експедиції зі станції «Академік Вернадський» вітають Україну з Днем Незалежності. Про дім, українську спеку, боротьбу та головне побажання для всіх нас.

Поділіться цим теплом з Антарктики! 🐧

23/08/2026

Вітаємо з Днем Державного Прапора України!

🫶 Дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що понад 30 років можемо проводити дослідження під рідним стягом на краю світу.

Для всіх полярників та полярниць це велика честь підняти на флагштоку біля «Вернадського» прапор України і потім забрати його додому. Берегти як реліквію. Передавати у спадок.

🇺🇦 Бо наш синьо-жовтий — це не лише державний символ. Це світло для душі в найтемніші часи. Ниточка єднання через будь-які відстані. Нагадування, за що ми боремося.

Зі святом! Слава Україні!

🥮 На «Вернадському» долучилися до ініціативи «Пиріг Незалежності». Це акція, започаткована 2024 року й покликана створит...
22/08/2026

🥮 На «Вернадському» долучилися до ініціативи «Пиріг Незалежності». Це акція, започаткована 2024 року й покликана створити нову гастрономічну традицію до Дня Незалежності.

Антарктична варіація святкового пирога — рулет з маком та горіхами. Смаколик приготував кухар 🧑‍🍳 31-ї Української антарктичної експедиції Борис Лутава.

Чому саме ця начинка?

💬 «У нас маку небагато, на кілька таких рулетів. Тому це доволі святкова начинка тут», — пояснює очільниця експедиції Анжеліка Ганчук.

Випічка має ще кілька антарктичних особливостей.

🥚 По-перше, вона приготована із заморожених яєць, бо свіжих на станції давно немає. Останній завіз продуктів на «Вернадський» був у березні. Тож нині полярники використовують заморожений яєчний меланж.

🐄 По-друге, немає і свіжого молока. Тому кухарю доводиться добувати його в тюленів:) Це, звісно, жарт. Рідке молоко роблять із сухого молока.

💬 «Це — значні виклики для випічки, але таке реальне життя на антарктичній станції. Водночас це засвідчує, що коли є ціль, то можна вийти з будь-якої ситуації», — додає бейскомандерка.

Отже, нова традиція до Дня Незалежності в найвіддаленішому куточку України — DONE ✅️

🫶 Дякуємо за підказку ведучим «Сніданку з 1+1» Єгору Гордєєву та Людмилі Барбір, які під час онлайн-включення запросили наших полярників приєднатися до акції Пиріг Незалежності.

А ми запрошуємо всіх охочих! Тим паче до 24 серпня ще можна долучитися до конкурсу й виграти подарунки. Всі деталі шукайте на сторінках ініціативи.

Address

Бульвар Тараса Шевченка, 16
Kyiv
01601

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 17:00

Telephone

+380442463880

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Національний антарктичний науковий центр posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Національний антарктичний науковий центр:

Shortcuts

Share