24/02/2023
… Рік повномасштабної війни. Рік незламного опору, сміливості, відваги, боротьби, невтомної праці. Нашої спільної. Українського народу.
Рік сліз - і гордості.
Рік невимовного болю - і усвідомлення нашої нездоланної сили.
Рік надій, сподівань - і віри.
Рік, коли кожен день починається і закінчується молитвою: за тих, хто в полоні, в окупації, хто під вогнем! В окопах на передовій. В містах і селах. В небі і на землі. І щоранку і щовечора думка: а як там наші, у своїх бліндажах?
Рік, коли нерви, як натягнута струна. І кожен, у кого вороги забирають життя - це твоя особиста болюча втрата…
Рік, коли обличчя розучилось усміхатись: ти ніби усміхаєшся, але в очах все-одно сльози. Але ти тримаєшся. Бо не здаються - вони. Наші захисники і захисниці. Ти дивишся на них - таких сильних, красивих і надійних - і знаєш: ми точно переможемо! Попри все. Бо з такими людьми - інакше бути не може.
І ти знову збираєшся. І йдеш працювати. Щоб допомагати нашим воїнам. Щоб тримати свій фронт. Щоб підтримувати тих, кому зараз важче, ніж тобі. Низько вклоняюся кожному, хто залишається в цей час випробувань в Україні і продовжує свою справу. І усім, хто допомагає батьківщині на відстані. Бо всі українці - єдина сім’я. І надзвичайно потрібні один одному. Цей шалений рік - цю просту істину довів.
Ми стали сильнішими.
І разом - обов’язково здійснимо нашу велику мрію. Щоб 2023-й - став роком, що принесе Перемогу України.
Молюся за вас - і за кожного українця.
Усіх - чекаємо додому.
Доземно #дякуюЗСУ.
Повертайтеся живі!
#вірювУкраїну
#вірюЗСУ
#славаУкраїні
#героямслава
#мипереможемо