Бібліотека НМУ імені О. Богомольця

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Бібліотека НМУ імені О. Богомольця

Бібліотека НМУ імені О. Богомольця Бібліотека Національного медичного університету імені Олександра Олександровича Богомольця

Сітковський Микола Борисович – видатний дитячий лікар-хірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і те...
02/09/2026

Сітковський Микола Борисович – видатний дитячий лікар-хірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки Української РСР, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, завідувач кафедри хірургії та ортопедії дитячого віку, декан факультету підвищення кваліфікації викладачів, головний дитячий хірург МОЗ України: до 110-річчя від дня народження

Сітковський Микола Борисович (02.09.1916–01.08.2003) – видатний дитячий лікар-хірург, доктор медичних наук (1964), професор (1969), заслужений діяч науки і техніки Української РСР, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1982), завідувач кафедри хірургії та ортопедії дитячого віку (1968–1992), декан факультету підвищення кваліфікації викладачів (1968–1976), головний дитячий хірург МОЗ України (1969–1995).
Микола Борисович Сітковський народився на Житомирщині. В 1941 році закінчив 2-ий Київський медичний інститут (нині Буковинський державний медичний університет). Під час Другої світової війни у 1942–1945 роках був військовим хірургом, командиром взводу, ординатором Спеціалізованого польового евакошпиталю; викладачем хірургії фронтової школи санітарних інструкторів № 7; хірургом Сталінградського та Українського фронтів; начальником відділення Вищого клінічного шпиталю Війська Польського. До закінчення війни мав звання підполковника медичної служби.
З 1946 року М. Б. Сітковський працював асистентом кафедри санітарно-гігієнічного факультету КМІ імені О. О. Богомольця; з 1949 по 1958 рік – викладачем Київського військово-медичного училища (нині Київський фаховий медичний коледж імені П І. Гаврося). В 1958 році Микола Борисович продовжив наукову та педагогічну діяльність в КМІ імені О. О. Богомольця: асистент (1958–1963), доцент (1963–1969), завідувач (1968–1992) кафедри хірургії та ортопедії дитячого віку; декан факультету підвищення кваліфікації викладачів (1968–1976). Докторську дисертацію захистив в 1963 році, вчене звання професора отримав у 1969 році.
Під час керівництва М. Б. Сітковського у 1976 році клініка і кафедра хірургії та ортопедії дитячого віку КМІ перейшла в новозбудований хірургічний корпус дитячої лікарні, в якому містилися три хірургічних відділення, відділення ортопедії-травматології, реанімації й інтенсивної терапії, анестезіологічне відділення, травмпункт, рентгенологічне відділення. В 1985 році за клопотанням професора кафедри О. В. Дольницького, який вважається засновником дитячої мікрохірургії в колишньому СРСР, було відкрито перше в Україні та у всьому Радянському Союзі відділення дитячої мікрохірургії. У 1987 році мікрохірургічне відділення лікарні «Охматдит» наказом Міністра охорони здоров’я України отримало статус Республіканського центру дитячої мікрохірургії. Крім цього під керівництвом професора М. Б. Сітковського кафедра досягла важливих результатів при лікуванні стафілококової деструкції легень, септичного шоку, прямокишкових нориць, випадіння прямої кишки, вроджених вад розвитку прямої кишки, вад розвитку сечового міхура. Микола Борисович значно вплинув на розвиток наукового студентського гуртка з дитячої хірургії, члени якого неодноразово отримували призові місця на Всесоюзних студентських конференціях. В 1992 році вчений перейшов на посаду професора кафедри.
25 років професор, видатний хірург Микола Борисович Сітковський був головним дитячим хірургом МОЗ України (1969–1995). В цій якості він їздив по всій Україні – оперував, консультував та навчав.
Наукові дослідження: дитяча проктологія; гнійно-септичні захворювання у дітей; хірургія травного тракту. Розробив біодеструктивні полімери медичного призначення та технологію їхнього виробництва. Автор 340 наукових праць, у тому числі 13 монографій.
За наукові досягнення, розвиток медицини, педагогічну діяльність та військові заслуги Микола Борисович Сітковський нагороджений орденами Червоної Зірки (1947; військова), Вітчизняної війни ІІ ступеня (1985), «Знак Пошани» (1981), Срібним Хрестом за Заслуги Республіки Польща та медалями; Заслужений діяч науки і техніки Української РСР, Лауреат Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки (1982).

Шановні викладачі, студенти та вся університетська спільното!Працівники бібліотеки Національного медичного університету ...
01/09/2026

Шановні викладачі, студенти та вся університетська спільното!

Працівники бібліотеки Національного медичного університету імені О. О. Богомольця щиро вітають вас із Днем знань!
Новий навчальний рік – це завжди новий етап, нові можливості, відкриття та кроки до здійснення мрій. Особливо хочеться побажати нашим студентам, щоб роки навчання стали часом професійного становлення, самореалізації та пошуку власного шляху. Нехай кожне здобуте знання, кожна лекція, практичне заняття, наукова робота чи професійний досвід наближають вас до омріяної мети.
Сьогодні Україні особливо потрібні знання, професіоналізм, відповідальність і сильні фахівці, готові розвиватися, опановувати новітні технології, мислити сміливо та своїми вміннями служити людям і розбудові нашої держави. Тож нехай прагнення до розвитку ніколи не згасає, а здорові амбіції допомагають досягати нових вершин.
Бажаємо студентам упевненості у власних силах, наполегливості, цікавих відкриттів, вірних друзів і наставників, натхнення та віри у власне майбутнє. Нехай поруч завжди будуть люди, з якими можна розділити успіх, отримати підтримку у складний момент і разом долати виклики.
Бережіть себе та одне одного. У нинішніх умовах особливо важливо залишатися уважними до сигналів безпеки, підтримувати близьких і колег та не ігнорувати сигнали «повітряної тривоги». Нехай кожен навчальний день буде мирним і безпечним.
Шановним викладачам і науково-педагогічним працівникам бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії, професійного визнання, вдячних студентів, творчого натхнення та успішного втілення найсміливіших задумів!
Нехай новий навчальний рік відкриє перед усіма нами нові можливості, принесе добрі новини, вагомі здобутки та стане ще одним кроком до нашої спільної Перемоги й мирного майбутнього України.
З Днем знань! Миру, сил, натхнення та нових перемог!

Морозов Павло Іванович – лікар-хірург, доктор медицини, ординарний професор, заслужений ординарний професор, завідувач к...
28/08/2026

Морозов Павло Іванович – лікар-хірург, доктор медицини, ординарний професор, заслужений ординарний професор, завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Університету Св. Володимира: до 180-річчя від дня народження

Морозов Павло Іванович (28.08.1846–1927) – лікар-хірург, доктор медицини (1875), ординарний професор (1886), заслужений ординарний професор (1902), завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії (1886–1910, 1917–1922) Університету Св. Володимира (з 1921 р. Київського медичного інституту).
Павло Іванович Морозов народився в Харкові. Після закінчення гімназії в 1863 році вступив до Харківського університету на фізико-математичний факультет. Але згодом, через 2 роки перейшов на медичний факультет Харківського університету в 1872 році. Залишився працювати в Університеті помічником прозектора кафедри анатомії (1872–1877). Докторську дисертацію захистив в 1875 році.
В 1877 році під час війни імперії з Туреччиною П. І. Морозов був відправлений для допомоги пораненим діючої армії та вивчення деяких дискусійних питань воєнно-польової хірургії. Працював у військових шпиталях ординатором та лікарем-консультантом. Після повернення продовжив роботу на медичному факультеті Харківського університету: доцент кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії (1876–1886), виконував обов’язки професора (1884–1885), викладав воєнно-польову хірургію з топографічною анатомією.
В 1886 році, за рекомендацією професора М. В. Скліфосовського, Павла Івановича Морозова було обрано завідувачем кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії медичного факультету Університету Св. Володимира. Лекції з воєнно-польової хірургії, які проходили у військовому шпиталі та в яких професор П. І. Морозов надавав великого значення дотриманню принципів гуманізму поведінки при веденні війни, відвідували окрім студентів військові та цивільні хірурги. Двічі обирався секретарем медичного факультету.
Як хірург Павло Іванович завідував двома хірургічними лікарнями Маріїнської Общини Червоного Хреста. Значною була громадська та організаторська діяльність професора П. І. Морозова: в 1901 році ініціював створення організації з надання лікарської допомоги; в 1903 році став організатором Самаритянських жіночих курсів для фельдшериць та повивальних бабок де протягом 11 років був очільником і викладачем; в 1906–1907 роках – головний організатор медичного відділення при Жіночих курсах, який згодом став Київським жіночим медичним інститутом і директором якого він був в 1916–1920 роках.
В 1910 році професор Павло Іванович Морозов після 40 років хірургічної діяльності вийшов на пенсію та залишився понадштатним професором медичного факультету Університету Св. Володимира. Після подій 1917 року, П. І. Морозов знову очолював кафедру оперативної хірургії і топографічної анатомії (1917–1922).
Наукові дослідження: питання оперативної та військово-польової хірургії; топографічна анатомія. Автор близько 30 оригінальних наукових досліджень, у тому числі з морально-гуманістичним аспектом ведення війни. Цінний навчальний посібник для студентів та молодих лікарів, як підсумок 55-річної діяльності вченого-педагога був виданий в 1926 році, але у Берліні (Німеччина). Професор П. І. Морозов був учасником перших шести «Пироговських з’їздів хірургів» («Пироговські читання»), а 6-ий з’їзд, який проходив у Києві, безпосередньо організовував й очолював.

До уваги студентів 2-5 курсу навчання!Графік видачі навчальної літератури студентам на осінньо-зимовий семестр 2026/2027...
25/08/2026

До уваги студентів 2-5 курсу навчання!

Графік видачі навчальної літератури студентам на осінньо-зимовий семестр 2026/2027 навчальний рік
Також нагадуємо, що для студентів 2-5 курсів є можливість скористатись послугою "Книга поштою". Детальніше за запитом на пошту [email protected].

До уваги студентів 1 курсу навчання!Графік видачі навчальної літератури студентам на осінньо-зимовий семестр 2026/2027 н...
25/08/2026

До уваги студентів 1 курсу навчання!

Графік видачі навчальної літератури студентам на осінньо-зимовий семестр 2026/2027 навчальний рік

24 серпня – День Незалежності УкраїниДень Незалежності України – державне свято, яке щороку відзначають 24 серпня. Саме ...
24/08/2026

24 серпня – День Незалежності України

День Незалежності України – державне свято, яке щороку відзначають 24 серпня. Саме цього дня, 35 років тому, Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України.
Акт проголошення незалежності став історичним рішенням, яким було проголошено Україну незалежною демократичною державою. 1 грудня 1991 року незалежність була підтверджена всеукраїнським референдумом: понад 90 % учасників голосування підтримали Акт проголошення незалежності.
Спочатку День Незалежності відзначали 16 липня – на честь ухвалення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Після проголошення незалежності Верховна Рада постановила вважати 24 серпня Днем Незалежності України, а попередню дату святкування скасувала.
У сучасній Україні 24 серпня – це не лише державне свято, а й день вшанування боротьби українців за свободу, державність і право самостійно визначати майбутнє своєї країни.

Скрипниченко Дмитро Федорович – видатний вчений-хірург, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії стома...
20/08/2026

Скрипниченко Дмитро Федорович – видатний вчений-хірург, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії стоматологічного факультету, завідувач кафедри хірургії № 1 Інституту удосконалення лікарів, член Міжнародної асоціації хірургів, головний хірург МОЗ Української РСР: до 105-річчя від дня народження

Скрипниченко Дмитро Федорович (20.08.1921–18.09.1994) – видатний вчений-хірург, доктор медичних наук (1956), професор (1957), завідувач кафедри хірургії стоматологічного факультету (1960–1964), завідувач кафедри хірургії № 1 Інституту удосконалення лікарів (1964–1988), член Міжнародної асоціації хірургів, головний хірург МОЗ Української РСР (1959).
Український вчений-хірург Дмитро Федорович Скрипниченко закінчив в 1943 році Військово-медичну академію. Був залишений ад’юнктом при кафедрі військово-польової хірургії, але добровільно пішов на фронт: в 1943–1944 роках він головний хірург та начальник медико-санітарної служби з’єднання партизанських загонів; в 1944 році помічник начальника та хірург евакопункту 1-го Білоруського фронту; в 1944–1945 роках начальник гарнізонного хірургічного відділення в Сталінграді (нині Волгоград).
Після демобілізації Д. Ф. Скрипниченко продовжив наукову роботу та працював в Донецькому (1945–1956), Московському (1956), Кишинівському (1956–1960) медичних інститутах. Кандидатську дисертацію захистив в 1951 році, докторську – в 1956 році, вчене звання професора отримав в 1957 році.
В 1960 році Дмитро Федорович був призначений завідувачем кафедри хірургії стоматологічного факультету КМІ імені О. О. Богомольця. Під його керівництвом на кафедрі був збережений напрям діяльності – хірургія щитовидної залози, розширений обсяг планових втручань на органах черевної порожнини, впроваджені сучасні на той час торакальні операції, зокрема на підгрудній залозі з приводу міастенії. З 1964 року професор Д. Ф. Скрипниченко завідувач кафедри хірургії № 1 Київського державного інституту удосконалення лікарів імені П. Л. Шупика (нині Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика).
Наукові дослідження: торакальна хірургія; хірургія органів черевної порожнини; судинна хірургія; ендокринна хірургія; хірургія підгрудинної залози; організація хірургічної допомоги. Активно застосовував антикоагулянти в хірургії, зокрема в профілактиці тромбоемболії легеневої артерії. Розвинув ендокринну хірургію (виконав понад 5 тисяч операцій на щитовидній залозі). Автор понад 300 наукових публікацій, в тому числі 20 монографій. Серед наукових праць 30 публікацій та 2 монографії присвячені аспектам міастенії. Під керівництвом професора Д. Ф. Скрипниченка виконано 3 докторських та 34 кандидатських дисертації. Головний хірург МОЗ Української РСР (з 1959). Член Міжнародної асоціації хірургів.
За свої бойові заслуги та розвиток медицини Дмитро Федорович Скрипниченко нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни І ступеня, орденом Virtuti Militari (Військова Доблесть; Польща), Знаком Пошани, медаллю «Партизану Вітчизняної війни» І ступеня та іншими медалями.

Мірам Едуард Ернестович – фізіолог і анатом, хірург, доктор медицини, екстраординарний, ординарний професор, організатор...
17/08/2026

Мірам Едуард Ернестович – фізіолог і анатом, хірург, доктор медицини, екстраординарний, ординарний професор, організатор і завідувач кафедри фізіології, декан медичного факультету Університету Св. Володимира: до 215-річчя від дня народження

Мірам Едуард Ернестович (17.08.1811–05.04.1887) – фізіолог і анатом, хірург, зоолог, доктор медицини (1842), екстраординарний (1842), ординарний (1843) професор, організатор і завідувач кафедри фізіології (1842–1862), декан медичного факультету (1854–1857, 1857–1862) Університeту Св. Володимира.
Едуард Ернестович Мірам походить з німецької купецької родини, народився в м. Мітава (нині Єлгава, Латвія). Вступив в 1829 році у Медико-хірургічну академію, але в 1831 році перевівся на медичний факультет Дерптського університету (1831–1833; нині Тартуський університет, Естонія). Працював у Вільненській медико-хірургічній академії (закрита в 1842 р.; сучасний Вільнюс): помічник прозектора (1833), прозектор (1836), виконуючий обов’язки ад’юнкта порівняльної анатомії. В період 1840–1842 років удосконалював знання з фізіології патології, зоології та порівняльної анатомії в Німеччині, Англії, Франції, Швейцарії, Австрії, Чехії. В 1842 році захистив докторську дисертацію та отримав науковий ступінь доктора медицини; Кінгсберзьким університетом (закритий в 1945 р.) удостоєний науковим ступенем доктора медицина і хірургії.
В тому ж 1842 році Е. Е. Мірам був призначений на посаду ад’юнкта кафедр фізіології здорової та фізіології хворої людини медичного факультету Університету Св. Володимира, згодом екстраординарним професором, а в 1843 році – ординарним професором Університету. Викладав загальну та спеціальну фізіологію, фізіологію народження та етапи розвитку зародка, порівняльну анатомію та латинську мову. Був деканом медичного факультету з 1854 по 1862 роки.
Професор Е. Е. Мірам з грудня 1843 року безоплатно працював лікарем при Київській поштовій конторі; брав участь у ліквідації епідемії холери в Києві в 1847–1848 роках (завідував двома лікарнями у Печерській та Пласкій частинах); з розпорядження Київського генерал-губернатора брав участь у складних випадках судових експертиз при оглядах особистостей.
Наукові дослідження: загальна та спеціальна фізіологія; фізіологія народження; історія розвитку зародку, описував вади розвитку; порівняльна анатомія. Досліджував паразитичних червів. Вперше запровадив у викладання фізіології проведення досліджень на лабораторних заняттях. Склав Проєкт організації при Київському воєнному шпиталі нового клінічного відділення для практичного викладання судово-медичних досліджень живої людини. Дійсний член кількох фахових наукових товариств.

12 серпня – Міжнародний день молодіМіжнародний день молоді (International Youth Day) відзначають щороку 12 серпня. День ...
12/08/2026

12 серпня – Міжнародний день молоді

Міжнародний день молоді (International Youth Day) відзначають щороку 12 серпня. День встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році за рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді, яка відбулася в Лісабоні 1998 року. Вперше його відзначали у 2000 році.
Мета Міжнародного дня молоді – привернути увагу до проблем і потреб молодих людей у всьому світі, підкреслити їхню роль у суспільному житті та сприяти створенню умов для реалізації їхнього потенціалу.
Щороку ООН визначає окрему тему дня, яка присвячена актуальним питанням молоді: освіті, працевлаштуванню, психічному здоров’ю, участі в суспільному та політичному житті, цифровим технологіям, зміні клімату тощо.
Міжнародний день молоді покликаний нагадати, що молоді люди є важливою рушійною силою соціальних, економічних і культурних змін. Водночас молодь у різних країнах стикається з проблемами доступу до якісної освіти, роботи, охорони здоров’я, соціального захисту та можливостей для самореалізації.
В Україні цей день також є нагодою відзначити активність, волонтерство, громадянську позицію та внесок молодих людей у розвиток держави, зокрема їхню участь у науковій, освітній, медичній, культурній та громадській діяльності.

Войцеховський Валерій Григорович – видатний імунолог та мікробіолог, доктор медичних наук, професор, професор кафедри мі...
09/08/2026

Войцеховський Валерій Григорович – видатний імунолог та мікробіолог, доктор медичних наук, професор, професор кафедри мікробіології та паразитології з основами імунології, академік НАН ВО України, секретар спеціалізованої Вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій, член Вченої ради медичного факультету №4, Вченої ради Навчально-наукового інституту громадського здоров’я та профілактичної медицини НМУ імені О. О. Богомольця: до 75-річчя від дня народження

Войцеховський Валерій Григорович (09.08.1951–22.04.2025) – видатний імунолог та мікробіолог, доктор медичних наук (2004), професор (2004), професор кафедри мікробіології та паразитології з основами імунології, академік Національної академії наук вищої освіти України, секретар спеціалізованої Вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій за спеціальностями «Соціальна медицина», «Гігієна та професійна патологія», «Мікробіологія», «Вірусологія», член Вченої ради медичного факультету №4, Вченої ради Навчально-наукового інституту громадського здоров’я та профілактичної медицини НМУ імені О. О. Богомольця.
Валерій Григорович Войцеховський народився на Вінниччині. В 1973 році закінчив з відзнакою КМІ імені О. О. і вибрав шлях науковця: старший лаборант, молодший науковий співробітник кафедри мікробіології (1973–1974), аспірант (1974–1977), асистент (1977–1991), старший викладач, доцент (1993), професор (2004) кафедри мікробіології та паразитології з основами імунології. Захистив докторську дисертацію та отримав вчене звання професора в 2004 році; академік НАН ВО України.
Наукові дослідження: механізми розвитку та диференціації мікроорганізмів; закономірності спороутворення, аутоіндуктори розвитку, процеси міжклітинної взаємодії, хімічної комунікації у бактерій і систем, які регулюють експресію генів, що відповідають за фактори вірулентності; роль клітинних біополімерів у регуляції розвитку та диференціації мікроорганізмів. Талановитий мікробіолог професор В. Г. Войцеховський вперше зареєстрував та довів можливість розвитку бактеріальної клітини за мікроциклом; відкрив феномен агрегації бактеріальних клітин, що має важливе значення для розуміння процесів розвитку та диференціації бактерій, їх стійкості до зовнішніх факторів та антимікробних препаратів, механізмів їх взаємодії з макроорганізмом, формування біоплівок та прояву вірулентності, тощо. Автор близько 300 наукових праць, у тому числі монографії, 3 підручників, 5 посібників, 10 авторських свідоцтв, 3 вітчизняних та 11 закордонних патентів на винаходи, 17 методичних розробок, 10 навчальних програм. Під науковим керівництвом професора В. Г. Войцеховського захищено 2 кандидатські дисертації.
За значний внесок у розвиток медичної науки і освіти Валерія Григоровича Войцеховського відзначено багатьма нагородами та грамотами МОН, МОЗ України, НАН ВО України та НМУ імені О. О. Богомольця.

Address

просп. Берестейський, 36
Kyiv
03057

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00

Telephone

(044) 454-49-58

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Бібліотека НМУ імені О. Богомольця posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Бібліотека НМУ імені О. Богомольця:

Shortcuts

Share

Category