Музей Голодомору I Holodomor Museum

Музей Голодомору I Holodomor Museum Національний музей Голодомору-геноциду є першим і єдиним державним музеєм, що висвітлює геноцид 1932-1933 років та вшановує пам'ять його жертв
(1)

Слово «Голодомор» – це власна назва геноциду української нації, вчиненого у 1932 – 1933 роках. Голодомор був результатом зумисної політики комуністичного тоталітарного режиму щодо української нації. Радянська тоталітарна система створила для українців такі життєві умови, що призвели до фізичного винищення мільйонів. Було насильно вилучено усе продовольство, села і цілі райони заблоковано, а україн

цям заборонено виїзд за межі охопленої голодом України, супроти незгодних застосовано криваві репресії.

🌼13 серпня 1905 року народився Ґарет Джонс — журналіст, який побачив правду про Голодомор і не побоявся розповісти про н...
13/08/2026

🌼13 серпня 1905 року народився Ґарет Джонс — журналіст, який побачив правду про Голодомор і не побоявся розповісти про неї світові.

Цікаво, що Україна з’явилася в його житті задовго до подорожі, яка зробила його ім’я частиною нашої історичної пам’яті. Мати Ґарета Джонса до заміжжя працювала гувернанткою в родині Джона Юза, засновника Юзівки, нинішнього Донецька. Її спогади про Україну стали для сина тим першим вікном у світ, який згодом він вирішив побачити на власні очі.

У 1933 році Джонс прибув до Радянського Союзу. Йому, як і іншим іноземним журналістам, пропонували побачити ретельно підготовлену радянську «ідеальну картинку». Проте журналіст свідомо вирішив вийти за межі дозволеного маршруту. Він залишив Москву — і таємно поїхав до українських сіл.

Побачене там шокувало: спустошені села, виснажені й опухлі від голоду люди, смерть, яка стала повсякденною реальністю. Повернувшись до Європи, 29 березня 1933 року Ґарет Джонс скликав у Берліні пресконференцію і публічно повідомив про катастрофічний голод у Радянському Союзі. Та особисто написав низку статей для різних західних видань.

Його словам, однак, не всі хотіли вірити. Правда про масовий голод суперечила радянській пропаганді й словам тих журналістів, які запевняли світ, що повідомлення про трагедію перебільшені. Але Джонс продовжував бути на боці правди, адже бачив її на власні очі.

У 1935 році, під час подорожі Внутрішньою Монголією, Ґарета Джонса за загадкових обставин викрали й убили. Це сталося 12 серпня — лише за день до його 30-річчя. Обставини його загибелі й донині лишаються достеменно нез’язованими.

Для нас Ґарет Джонс назавжди залишився символом журналістської честі та людиною, яка заплатила за правду найвищу ціну – власне життя. Нагадаємо, що на честь журналіста в Києві названо вулицю, де незабаром має з’явитися пам’ятник Ґарету Джонсу.

🏆Вітаємо художницю Оксану Брюховецьку з відзначенням «Women in Arts Award. The Resistance 2026» у номінації «Жінки у віз...
12/08/2026

🏆Вітаємо художницю Оксану Брюховецьку з відзначенням «Women in Arts Award. The Resistance 2026» у номінації «Жінки у візуальному мистецтві»! Різнобічні творчі практики Оксани є виразним голосом, який транслює персональний досвід, що зрештою вкладається в глобальний історичний літопис.

Команда Музею має надзвичайну приємність і справжню інтелектуальну насолоду співпрацювати із Оксаною в межах одного з наших перспективних проєктів!

✨Бажаємо лавреатці творчого натхнення, нових ідей, сміливих задумів та невичерпної енергії для їх втілення!

🖼️Ілюстрація: Дух бабуні в садку. Оксана Брюховецька. Текстильний колаж, 2024.

✨Сьогодні – Міжнародний день молоді. Україна вже вшосте відзначає День молоді разом із багатьма країнами світу. Відмова ...
12/08/2026

✨Сьогодні – Міжнародний день молоді. Україна вже вшосте відзначає День молоді разом із багатьма країнами світу. Відмова від святкування за радянською традицією — це іще один крок до повернення у світовий контекст і до власного переосмислення пам’ятних дат.

Молодість — це час найсміливіших запитань до світу, пошуків власного шляху і, найголовніше, небайдужості. Бути молодим у сучасній Україні — завдання не найпростіше, однак темні часи формують неймовірне покоління, яке викликає захват і розчулення. Наша молодь свідома, безкомпромісна, уважна до історії і до історичної правди. Ми впевнені, що це покоління вже не обдурить жоден ворог. І завжди чекаємо молодих дослідників, шукачів і небайдужих людей у Музеї!

Принагідно запрошуємо долучатися до нашої інтерактивної гри «Будинок “Слово”», яка відбудеться 15 серпня о 16:00. Чудова нагода дізнатися нове про митців покоління «наших 20-х», а також похизуватися своїми знаннями. Тож чекаємо усіх, хто залюблений в українське мистецтво! Реєстрація та більше інформації - за посиланням у коментарях.

140 років тому у м. Сьюдадела (Італія) народився Серджо Ґраденіґо — італійський дипломат, журналіст, письменник та дослі...
11/08/2026

140 років тому у м. Сьюдадела (Італія) народився Серджо Ґраденіґо — італійський дипломат, журналіст, письменник та дослідник, який у 1931–1934 роках працював консулом в Україні. Перебуваючи в Харкові, він став свідком Голодомору і надіслав до Італії численні дипломатичні звіти про про факти репресій проти української інтелігенції, колективізацію, розкуркулювання та масовий голод в Україні.

Його свідчення стали важливим документальним джерелом для подальших досліджень Голодомору.

16 грудня 1932 року Серджо Граденіґо надсилає доповідну записку «Посилення примусової колективізації». Дипломат описує жорсткі реалії українського села.

✍️«3 різних околиць Харкова надходять одностайні повідомлення про те, що в сільській місцевості стали інтенсивніше застосовувати методи, які мають привести до повної колективізації землі.

Цього разу вжито такий метод. До хати незалежного селянина приходить комісія у складі трьох осіб; двоє озброєні товстими палицями або залізними прутами; третя особа — представник ГПУ.

Селянина питають, чи справно він платить усі податки. У нього вимагають квитанцію чи інший документ, який підтверджує, що він заплатив і віддав усе належне. Тоді йому кажуть, що цей податок у грошах і в натурі було збільшено впʼятеро, а тому він негайно має віддати ще чотири рази стільки, скільки він уже вніс, якщо не хоче вступити у сільський колгосп. Якщо він відмовляється, за діло беруться двоє інших: палицями і залізними ломами вони починають розвалювати піч і плиту, а тоді трощити вікна, двері, меблі і все, що тільки можуть. Відтак конфіскують те, що ще можна конфіскувати, тобто корову і коня.
..Сумнівно, що всезагальна колективізація змінить душу і поведінку селянина, що вона звільнить сільську економіку від фантастичних планів, що їх вигадують різні голови колгоспів, які нічого не знають ні про сільське господарство, ні про організацію праці…»

📖Повідомлення дипломата увійшли до книжки "Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів. 1932-1933 роки". Харків: Фоліо, 2007.

🎞️На фото Александра Вінербергера: Черги за хлібом до магазину Торгзіну. Харків, 1933 р.

Друзі, 15 cерпня о 17.00 запрошуємо до MODI Art&Wine Gallery на публічну розмову «За лаштунками комуністичного «добробут...
10/08/2026

Друзі, 15 cерпня о 17.00 запрошуємо до MODI Art&Wine Gallery на публічну розмову «За лаштунками комуністичного «добробуту»: Київ напередодні та в роки Голодомору».

Під час зустрічі ми зануримося в атмосферу Києва початку 1930-х років. Ми поговоримо про те, як змінювався міський простір, про що говорили в чергах за хлібом і як містяни намагалися зберегти людяність у часи тотального дефіциту, терору та страху.

Цей діалог – це не лише про сухі цифри чи статистику, а насамперед про долі людей та контрасти тогочасного міста. Ви дізнаєтеся про функціонування системи «Торгзіну», побут різних соціальних верств та реалії, які тривалий час залишалися за лаштунками офіційної радянської пропаганди. Завдяки архівним документам, спогадам очевидців та рідкісним фотографіям ми спробуємо відновити об'єктивну картину життя Києва в цей драматичний період.

Запрошуємо всіх, хто прагне глибше зрозуміти історію рідного міста та дізнатися більше про його маловідомі сторінки. На вас чекає не просто лекція, а відкрита дискусія, де кожен зможе поставити свої запитання та поділитися думками.

Лектор: Іван Петренко – кандидат історичних наук, заступник завідувача відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Національного музею Голодомору-геноциду.

🔗Реєстрація: https://forms.gle/urtCzEwtw7RXFZfH6
🕔Коли: 15 cерпня 2026 р., 17.00
🏤Де: MODI Art&Wine Gallery, вул. Мала Житомирська, 17
💰Вартість: донат від 300 грн (цільове призначення і подробиці оплати дивіться в формі для реєстрації).

Можна долучитися онлайн!
Для журналістів і представників ЗМІ: безкоштовно, на основі акредитації.

💐106 років незламності, мудрості та любові до України! Саме таку поважну дату на своєму віку відзначає сьогодні Любов Гр...
08/08/2026

💐106 років незламності, мудрості та любові до України! Саме таку поважну дату на своєму віку відзначає сьогодні Любов Григорівна Ярош із села Ходорків на Житомирщині.

З пані Любою ми познайомилися в серпні 2020 року під час експедиції Україною. Тоді Любов Григорівна щойно відсвяткувала своє 100-річчя. Потім ми ще не раз гостювали в її оселі, записували безцінні свідчення про Голодомор. Двері дому Любові Ярош були гостинно відчинені і для десятків журналістів з України та з-за кордону, які приїздили, щоб почути з вуст свідка болючі спогади про минуле. Вишитий нею рушник разом із розповіддю про Голодомор-геноцид нині зберігаються в Меморіалі геноциду в Кігалі (Руанда) як символ пам’яті та застереження про те, до яких трагічних наслідків може призвести ненависть.

З початком повномасштабної війни про Любов Григорівну дізналася вся Україна. Адже жінка є найстаршою волонтеркою країни: кілька років вона допомогала своїм донькам Галині і Валентині та сусідці Тетяні плести кікімори. Жінки сплели загалом понад 80 маскувальних костюмів, аж поки потреба в них на фронті відпала. Заради Перемоги згуртувалася вся родина довгожительки: її онуки стали на захист України.

Сердечно вітаємо Любов Григорівну із визначною датою! Бажаємо міцного здоров’я, душевного тепла, родинного затишку, Перемоги України та ще багатьох щасливих років життя під мирним українським небом.

💝Пані Любо, ми щиро пишаємося Вами та дякуємо за Вашу силу духу, мудрість і безмежну любов до України!

🗞️Воркшоп «Родовід: шукаємо коріння» знову у Музеї Голодомору! Аби кожен охочий міг долучитися, цього разу воркшоп відбу...
07/08/2026

🗞️Воркшоп «Родовід: шукаємо коріння» знову у Музеї Голодомору!

Аби кожен охочий міг долучитися, цього разу воркшоп відбудеться онлайн.

Історія родини — це не лише перелік імен, дат і місць. За кожним прізвищем стоїть чиєсь життя, а за окремими родинними історіями — ширший контекст епохи. Пошук інформації про предків допомагає побачити, як долі кількох поколінь перепліталися з важливими подіями минулого, а інколи зовсім по-новому поглянути на історію власної сім’ї. Генеалогічне дослідження дає змогу не лише відшукати невідомих родичів, а й перевірити сімейні перекази, відновити втрачені зв’язки та відкрити факти, які з часом могли стертися з родинної пам’яті.

👨‍🏫Воркшоп проведе Роман Молдавський, к.і.н., старший науковий співробітник Музею Голодомору.

Під час воркшопу ви дізнаєтеся:
• чому родовід є важливою частиною родинної та особистої історії;
• як правильно розпочати пошук інформації про своїх предків;
• які онлайн-ресурси та генеалогічні платформи можуть стати у пригоді;
• з яких етапів складається генеалогічне дослідження;
• як працювати з метричними книгами;
• як опрацьовувати знайдені відомості та фіксувати результати дослідження.
Отримані знання учасники зможуть використати для самостійного пошуку предків, відновлення родинної історії та створення власного родоводу.

⏳Коли: 19 серпня 2026 року, у середу, о 19:30
🕍Де: онлайн, у Zoom
💰Вартість: 160 гривень

📌ВАЖЛИВО: для участі обов’язково реєструйтеся за посиланням у коментарях. Вказуйте ваші контактні дані — і ми надішлемо вам реквізити для оплати.

До зустрічі!

🔴7 серпня 1932 року радянський режим ухвалив постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації ...
07/08/2026

🔴7 серпня 1932 року радянський режим ухвалив постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення громадської (соціалістичної) власності», відому як «закон про п’ять колосків». Його ініціатором був Йосип Сталін, який вимагав посилити покарання за «розкрадання» колгоспного та кооперативного майна.

Постанова прирівняла врожай, худобу, запаси, майно колгоспів і кооперативів до державної власності. За їхнє «розкрадання» загрожував розстріл із конфіскацією майна, а за «пом’якшувальних обставин» — не менше 10 років ув’язнення з конфіскацією. Амністію за цими статтями забороняли.

Під «розкраданням» могли розуміти навіть кілька колосків, картоплин чи качан кукурудзи, підібрані на колгоспному полі після жнив. Особливо жорстко закон почали застосовувати з кінця листопада 1932 року. Коли в селян уже вилучили продовольчі запаси, будь-яку знайдену їжу оголошували «прихованим» або «розкраденим» хлібом. Кримінальним злочином вважався навіть таємний помел зерна — через це в селян вилучали й ламали жорна.

Так закон фактично позбавляв селян права розпоряджатися власноруч вирощеною їжею, а відтак і можливості вижити. Покарання застосовували навіть до тих, хто вже був виснажений голодом.

💬«Ходили ми на поле. Вже після того, як урожай збирають. Нас ганяли, не давали собирать. Ми насобіраємо, а вони в нас заберуть. А куди воно його забирали? Собі. І шо? Поплакала, поплакала — і пішла до хати. Усі ходили. І старі, і діти. А нас ганяли. Поставили сторожа, і кажуть сторожеві: «Ганяйте, шоб не собирали», — пригадує Плосконос Поліна Григорівна, що пережила Голодомор в селі Софіївка Каховського району на Херсонщині.

Постанова залишалася чинною до 1947 року.

🎋Нагадуванням про кривавий закон в символіці нашого Музею є п’ять колосків, які тримає в руках дівчинка зі скульптури «Гірка пам’ять дитинства».



Address

Івана Мазепи, 15-А
Kyiv
01015

Opening Hours

Wednesday 10:00 - 18:00
Thursday 10:00 - 18:00
Friday 10:00 - 18:00
Saturday 10:00 - 18:00
Sunday 10:00 - 18:00

Telephone

+380442544512

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Музей Голодомору I Holodomor Museum posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Музей Голодомору I Holodomor Museum:

Shortcuts

Share