Ціна держави: цікава економіка

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Ціна держави: цікава економіка

Ціна держави: цікава економіка Несемо економічну просвіту. Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна

Санкції проти Росії застрягли в Конгресі США через страх нових тарифів - BloombergЗаконопроєкт про посилення санкцій про...
04/09/2026

Санкції проти Росії застрягли в Конгресі США через страх нових тарифів - Bloomberg

Законопроєкт про посилення санкцій проти Росії, який у серпні переконливо підтримав Сенат США, зустрів опір у Палаті представників. Голосування, ймовірно, відкладуть щонайменше до проміжних виборів 3 листопада.

Документ передбачає право президента Дональда Трампа запровадити 100-відсоткові мита проти п’яти найбільших імпортерів російських нафти й газу, а також п’яти держав, що допомагають Москві обходити енергетичні санкції. Серед головних покупців російської сировини — Китай, Індія та Туреччина.

Сенат ухвалив законопроєкт 86 голосами проти 11. Однак спікер Палати представників Майк Джонсон сумнівається, що документ встигнуть винести на голосування до виборів: упродовж наступних двох місяців конгресмени проведуть у Вашингтоні лише кілька робочих днів.

Як повідомляє Bloomberg, застереження мають представники обох партій. Голова комітету Палати представників із закордонних справ Браян Маст заявив, що закон оцінюють з огляду на його можливий вплив на ціни на пальне. Якщо Індія та інші покупці відмовляться від російської нафти й вийдуть на альтернативні ринки, світові котирування можуть зрости.

Для республіканців це особливо чутливо напередодні виборів: війна з Іраном уже підштовхнула вгору ціни на бензин. Демократи ж побоюються, що Трамп використає новий закон як окрему правову підставу для масштабних мит, тоді як чинні тарифні рішення його адміністрації оскаржують у судах.

Джонсону знадобиться широка підтримка демократів, якщо він спробує провести документ за прискореною процедурою, що вимагає двох третин голосів. Проти розширення президентських тарифних повноважень також виступають роздрібні компанії та Торгова палата США.

У Вашингтоні загалом не заперечують потреби тиснути на Росію, але сперечаються про ціну такого кроку для американської економіки. У результаті санкційний важіль, задуманий для удару по доходах Москви, поки завис між війною, бензоколонкою та виборчою урною.

Урожай у пастці: морська блокада загрожує Україні втратою понад $5 млрд експортуУкраїна може зібрати 63,5–64 млн тонн зе...
04/09/2026

Урожай у пастці: морська блокада загрожує Україні втратою понад $5 млрд експорту

Україна може зібрати 63,5–64 млн тонн зернових і зернобобових — на 4–5% більше, ніж торік, і найбільше за час повномасштабної війни. Урожай пшениці зріс на 11%, ячменю — на 19%, а південні області цього разу уникнули нищівної посухи.

Сприятливий сезон збігся зі світовим неврожаєм. Виробництво зерна у світі може скоротитися на 24 млн тонн: менші врожаї очікують у США, ЄС, Австралії, Аргентині та Канаді. За останні два місяці світова ціна пшениці піднялася на 30%, кукурудзи — на 25%.

Однак українські аграрії цього подорожчання не відчули. Через російські атаки наприкінці липня зупинилися заходи суден до портів Великої Одеси. Надлишок зерна всередині країни та дорожчі обхідні маршрути знизили відпускні ціни на пшеницю на 31%, а на кукурудзу — на 18%.

Як пише Forbes Ukraine, експортний ресурс України у сезоні 2026/2027 років може становити близько 50 млн тонн. За перші два місяці вдалося вивезти лише 3,8 млн тонн, причому понад половину — ще до початку морської блокади.

Аналітики розглянули два сценарії. Якщо блокада триватиме до кінця маркетингового року, навіть розширення сухопутної логістики не дозволить експортувати близько 24 млн тонн зерна. Втрати валютної виручки перевищать $5 млрд.

Якщо ж упродовж жовтня сторони домовляться про відновлення чорноморського експорту, невивезеними залишаться близько 3 млн тонн. Цей обсяг можна буде перенести на наступний сезон без критичних наслідків.

Блокада водночас боляче вдарила й по Росії, яка спрямовує через Чорне море близько 80% зернового експорту та має менше можливостей для переорієнтації вантажів. Закупівельні ціни на російську пшеницю впали на 45% — у півтора раза сильніше, ніж в Україні. Це посилює позиції Києва в можливих переговорах про розблокування торгівлі.

Українські аграрії мають досвід тривалого зберігання зерна після кризи 2022 року, а кукурудзу за потреби можуть залишати в полі на зиму. Проте запас часу не безмежний: рекордний урожай, який мав стати перевагою, без відкритого моря дедалі більше перетворюється на вантаж.

🇺🇦🇵🇱 Україна та Польща розглядають спільну заявку на проведення чемпіонату світу з футболуУкраїна та Польща обговорюють ...
04/09/2026

🇺🇦🇵🇱 Україна та Польща розглядають спільну заявку на проведення чемпіонату світу з футболу

Україна та Польща обговорюють можливість разом подати заявку на проведення чоловічого чемпіонату світу з футболу. Київ хоче повторити досвід Євро-2012, яке дві країни також приймали спільно.

Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний заявив, що країна прагне претендувати на найближчий доступний для подання заявки турнір. Представник, поінформований про позицію польського уряду, підтвердив, що Варшава розглядає таку перспективу.

Чемпіонат світу 2030 року прийматимуть Іспанія, Португалія та Марокко, а турнір 2034 року — Саудівська Аравія. Отже, потенційна українсько-польська заявка стосуватиметься пізнішого чемпіонату й значною мірою залежатиме від завершення війни та темпів відбудови України.
Як пише Politico, потреби України у відновленні протягом наступного десятиліття оцінюють майже у $588 млрд. Це приблизно втричі більше за прогнозований номінальний ВВП країни у 2025 році.

Окремим викликом стане спортивна інфраструктура. Показовою є доля «Донбас Арени», яка прийняла п’ять матчів Євро-2012. Після початку російської агресії у 2014 році стадіон опинився на окупованій території та зазнав пошкоджень, а донецький «Шахтар» був змушений залишити місто.

Російське вторгнення триває, великі українські міста майже щоночі зазнають повітряних атак. За даними ООН, у першій половині 2026 року кількість жертв серед цивільних була на 114% більшою, ніж за аналогічний період 2024-го.

Бідний не уточнив, чи вже почалася підготовка офіційної заявки, але наголосив, що робота над задумом триватиме. Поки що це радше довгострокова мета, ніж готовий план. Проте сама ідея перетворює футбольний турнір на можливий символ майбутнього: країна, яка нині захищає свої міста, одного дня знову прагне відкрити їх для всього світу.

Ось, хто ми на цій чудовій ШІ-ілюстрації, яка відображає спосіб мислення десь на Банковій.В принципі ми не проти. Це про...
04/09/2026

Ось, хто ми на цій чудовій ШІ-ілюстрації, яка відображає спосіб мислення десь на Банковій.

В принципі ми не проти. Це продовження кремлівських наративів, які вигадали на початку 2000-х на болотах, - "грантоеды". Потім агент Кремля Дубинський трансформував це в "соросят"... А тепер додалася "помійка".... Обурюємося, що неправильно слово згенероване. Треба було все-таки виправити )))

—————

В економічно успішних та розвинутих країнах немає грантів у тому вигляді як в нас, зокрема, немає грантів іноземних держав.

Чому?
По-перше, місцеві мешканці (як рядові громадяни, так й меценати і філантропи) і бізнес фінансують діяльність громадських об'єднань через те, що сповідують спільні з ними інтереси, ціноості і хочуть залишити після себе щось велике в історії. Тому можна велика і середня компанія має власний благодійний фонд, кожна заможна людина або напряму дає кошти, або так само створюєь фонд. Вони фінансують дуже широкий спектр активностей - від оперних театрів, музеїв і універститетів до аналітичних центрів та екологічних ініціатив.

У нас це наразі на початковому рівні. У 2013 році за рівнем благодійності Україна взагалі не входила до 100 країн світу. Повномасштабка змінила (+це посилання) цей підхід. Але цікаво, чи залишиться динаміка?

Тобто реформи в Україні і зміни має фінансувати не Європейська Комісія чи USAID, а українські гроимадяни. Але поки українські громадяни не стали основою для фінансування, то ресурси треба десь шукати.

Тут би з боку держави могла б бути підтримка у вигляді прийняття законопроекту про "відсоткову філантропію" - можливість направити частину податків на діяльність якоїсь громадського організації. Але наш Мінфін, як завжди, усі прогресивні ідеї рубає, бо буде "дірка в бюджеті".

По-друге, бізнес. Тут трохи краща ситуація. Вже зараз українські підприємці підтримують багато ініціатив, крім підтримки військових. Зокрема, Аврора і Нова пошта (в коментарях можете писати приклади інших компаній). Але все одне цього недостатньо, щоб у нас повністю функціонувало громадянське суспільство.

По-третє, держава. Так, як писали вище, ніхто гранти у класичному вигляді не роздає. Але органи влади у розвинутих країнах регулярно замовляють дослідження. Наприклад, з економіки, коли їм треба розробити ту чи іншу політику, прийняти той чи інший законопроект. Це називається Evidence-based policymaking (EBPM). Один зі свіжих прикладів: Європейський парламент замовив у CASE (Польща) аналітичну записку "Фінансування відновлення та відбудови України в рамках Багаторічної фінансової програми на 2028–2034 роки", до підготовки якої долучили і нашого економіста.

Зокрема, наші польські колеги ніяких грантів не шукають, бо вони їм не потрібні. Є постійний запит на їхні дослідницькі продукти, які їм оплачують як місцева влада так і ЄС.

У нас же це працює інакше. Якщо навіть якомусь Міністерству, де сидять не корупціонери чи пристосуванці, а дійсно ті, хто хоче змін, потрібно зробити якесь дослідження, то виконавцю приходиться подавати грантову заявку до грантодавців, щоб ті профінансували.

Отакі вони реалії грантоїдства.

Але недалекі люди та агенти Кремля продовжують повторювати російські наративи, бо для них громадянське суспільство - це ворог. Найцікавіше, що ті, хто розповідає про грантоїдів у своєму житті жодної гривні нікому не пожертвували.

Дорожча енергія розігнала інфляцію у Швейцарії до максимуму з 2024 рокуРічна інфляція у Швейцарії в серпні прискорилася ...
04/09/2026

Дорожча енергія розігнала інфляцію у Швейцарії до максимуму з 2024 року

Річна інфляція у Швейцарії в серпні прискорилася до 0,8% проти 0,4% у липні, досягнувши найвищого рівня з 2024 року. Кілька місяців спокійного руху цін завершилися на тлі нового загострення на Близькому Сході та подорожчання енергоносіїв.

За даними Федерального статистичного управління, головними рушіями стали вищі ціни на бензин, дизельне пальне й мазут для опалення, а також зростання орендної плати за житло. Особливо помітно подорожчали імпортні товари, до яких належать і енергоресурси.

Швейцарія менш залежна від коливань світових цін на енергію, ніж більшість європейських країн, оскільки значну частину електроенергії отримує з гідроелектростанцій та атомних станцій. Проте від початку 2026 року інфляція піднялася майже з нульового рівня.

Як пише The Wall Street Journal, серпневий показник перевищив прогноз Міжнародного валютного фонду. МВФ очікував, що цього року інфляція сягне максимуму в 0,6%, а в середньостроковій перспективі триматиметься біля 0,7%.

Економістка Pantheon Macroeconomics Анкіта Амажурі прогнозує, що у другій половині року інфляція в середньому становитиме 1%, а 2027-го зросте до 1,2%. Водночас вона залишатиметься в межах цільового діапазону Національного банку Швейцарії — від 0% до 2%.

У червні центробанк зберіг відсоткову ставку без змін, і на вересневому засіданні перегляд політики також малоймовірний. Однак підвищення ставки може відбутися в першому кварталі 2027 року. Очікується, що вже у вересні регулятор підвищить власний прогноз інфляції.

Додатковим щитом від імпортованого подорожчання залишається сильний швейцарський франк. Під час геополітичної невизначеності інвестори традиційно шукають у ньому безпечну гавань, а зміцнення валюти здешевлює закордонні товари.

Попри ціновий тиск, економіка Швейцарії прискорилася: у другому кварталі вона зросла на 1,5% після 0,4% у першому. Основний внесок забезпечили фармацевтична та хімічна промисловість. Отже, енергетична хвиля вже підняла інфляцію, але поки не вибила економіку з рівноваги.

⛽️ Європа входить у зиму з найнижчими запасами газу за 15 роківЄвропа відкладала закупівлі природного газу, сподіваючись...
03/09/2026

⛽️ Європа входить у зиму з найнижчими запасами газу за 15 років

Європа відкладала закупівлі природного газу, сподіваючись на швидке завершення війни з Іраном і подальше зниження цін. Тепер ця ставка обертається ризиком: газосховища ЄС заповнені лише на 65% — це найнижчий показник наприкінці літа щонайменше за 15 років.

Компанії розраховували, що Катар, другий найбільший експортер зрідженого газу у світі, відновить постачання через Ормузьку протоку. Однак перспективи завершення конфлікту до зими тануть, а ціни на зріджений газ сягнули максимуму за три з половиною роки. Європейським покупцям доводиться конкурувати не лише між собою, а й з азійськими країнами, які також активно бронюють вантажі.

Навесні Єврокомісія послабила вимоги до накопичення газу: замість установлених після російського вторгнення 90% країнам дозволили орієнтуватися на 80%. Це мало дати змогу перечекати ціновий стрибок. Проте війна затягнулася, судна в Ормузькій протоці й далі зазнають атак, а з Перської затоки вийшли лише поодинокі газовози.

Як пише The Wall Street Journal, із 14 виробничих ліній катарського комплексу в Рас-Лаффані працюють лише шість. Підприємства в Катарі та ОАЕ не зупинилися повністю, але більшу частину війни випускають газ у значно менших обсягах.

Європейський еталонний газовий контракт TTF цього тижня перевищив €71 за мегават-годину — удвічі більше, ніж на початку року. Водночас ціни залишаються далеко нижчими за кризові рівні 2022 року.

Європа нині краще підготовлена до перебоїв, ніж чотири роки тому. Споживання газу скоротилося приблизно на 20% завдяки розвитку відновлюваної енергетики, закриттю або модернізації енергоємних підприємств та ощадливішому опаленню будинків. Додаткові обсяги мають надійти зі США, де нарощують виробництво підприємства Golden Pass LNG і Cheniere Energy.

Однак навіть відновлення близькосхідних постачань може не допомогти ЄС досягти 80% до початку опалювального сезону. Головною страховкою залишається погода: явище Супер-Ель-Ніньйо може принести Європі теплішу за звичайну зиму. Континент знову залежить від примх клімату — цього разу після того, як сам залишив газові резервуари недозаповненими.

03/09/2026

Рада звільнила від податків квадроцикли для фронту та складники для дронів

Верховна Рада розширила податкові й митні пільги для товарів, необхідних Силам безпеки та оборони. Парламент у цілому ухвалив законопроєкти №15463-1 та №15464-1, які спрощують ввезення техніки для фронту й комплектуючих для українського оборонного виробництва.
Перший документ звільняє від ПДВ та акцизного податку імпорт квадроциклів і мотовсюдиходів, призначених для військових та інших складових сектору безпеки. Пільга діятиме протягом воєнного стану.

Від ПДВ також звільняють ввезення складників для виробництва військових безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби й розвідки, оптико-електронних приладів, зброї та боєприпасів. Скористатися пільгою можна буде за умови, що кінцевим отримувачем готової продукції стане Міністерство оборони, Збройні Сили, правоохоронний орган або інше військове формування.

Як свідчить трансляція засідання Верховної Ради, за законопроєкт №15463-1 проголосував 271 народний депутат, а №15464-1 підтримали 272 парламентарі.
Окремо до завершення воєнного стану не обкладатимуть ПДВ постачання зброї та боєприпасів в Україні за державними контрактами у сфері оборонних закупівель.

Другий законопроєкт скасовує ввізне мито на ті самі категорії товарів: квадроцикли й мотовсюдиходи для оборонних потреб, а також продукцію та складники для безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, розвідки й оптико-електронних систем.

Обидва документи запроваджують однакові правила застосування пільг незалежно від того, з якого джерела фінансується закупівля. Це має скоротити витрати й прибрати податкові бар’єри на шляху техніки та комплектуючих — від кордону й виробничого цеху до бойового підрозділу.

🇪🇪 €70 млн за непридатні снаряди: міністр оборони Естонії подав у відставкуМіністр оборони Естонії Ханно Певкур подав у ...
03/09/2026

🇪🇪 €70 млн за непридатні снаряди: міністр оборони Естонії подав у відставку

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур подав у відставку через скандал навколо закупівлі артилерійських боєприпасів для України. Естонська державна установа перерахувала майже €70 млн компанії, яка раніше не постачала жодного артилерійського снаряда, однак замовлення так і не було належно виконане.

У 2024 році Естонський центр оборонних інвестицій уклав чотири контракти з Datasel S.R.L. — невеликою зареєстрованою в Італії компанією, що належить індійській Neco Defence Mu*****ns. Закупівлю фінансували переважно через Європейський фонд миру, а боєприпаси мали передати Україні в період гострого дефіциту снарядів.

Компанія отримала великі авансові платежі, але постачання затримувалося. Частина продукції зрештою потрапила на склад у неназваній європейській країні, проте естонські посадовці визнали її некомплектною та недостатньо якісною. Для використання артилерійському пострілу бракувало необхідних складників.

Як повідомляє Bloomberg, Певкур заявив, що безпосередньо не вів переговорів і не знав усіх деталей угоди, але бере на себе політичну відповідальність за оборонну сферу. За його словами, керівник повинен мати силу й мужність відповідати за результат.

Контракти розірвали в листопаді 2025 року, після чого Естонія зажадала повернення коштів. Суперечку розглядають естонські суди та міжнародний арбітраж. Datasel відкидає претензії щодо якості, пояснює затримки складними ланцюгами постачання і стверджує, що готова завершити виконання контрактів за умови виконання Естонією фінансових зобов’язань.

Скандал загострився після звіту Національного аудиторського управління, яке виявило серйозні недоліки в управлінні контрактами, фінансами та військовими запасами. Аудитори попередили: якщо гроші не вдасться повернути, близько €70 млн доведеться компенсувати з естонського бюджету коштом інших видатків.

Певкур захистив загальний курс свого відомства, наголосивши, що за чотири роки оборонні витрати країни зросли з €768 млн до €2,4 млрд, а Естонія нині захищена краще, ніж будь-коли. Проте швидкість переозброєння випередила якість державного контролю. У результаті ціна однієї сумнівної закупівлі виявилася не лише фінансовою, а й політичною.

Туск звинуватив Росію в саботажі на польському заводі дронівПожежа на підприємстві WB Electronics у польському місті Ска...
03/09/2026

Туск звинуватив Росію в саботажі на польському заводі дронів

Пожежа на підприємстві WB Electronics у польському місті Скаржисько-Каменна була навмисним підпалом і актом саботажу. Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, пов’язавши інцидент із російськими спробами посилити напруження та дестабілізувати регіон.

Вогонь спалахнув уранці 31 серпня на заводі, що виробляє складники безпілотних систем для польських та українських військових. Пожежники загасили полум’я менш ніж за дві години, постраждалих не було. Однак складські приміщення зазнали руйнувань, а збитки попередньо оцінили щонайменше у 15 млн злотих, або близько $4 млн.

Слідчі встановили, що для підпалу використали пристрій із легкозаймистими речовинами. Камери спостереження зафіксували людину в масці, яка проникла на територію підприємства. Прокуратура розслідує справу як можливий терористичний злочин і діяльність на користь іноземної розвідки. Обвинувачень поки нікому не висунули.

Як пише Politico, Туск вважає, що Росія готується нарощувати тиск і розхитувати безпеку країн Центральної та Східної Європи. Водночас польська влада публічно не назвала виконавців підпалу й не оприлюднила доказів прямого наказу з Москви.
WB Electronics входить до найбільших приватних оборонних виробників Польщі. Компанія випускає розвідувальні дрони FlyEye та баражувальні боєприпаси Warmate, які використовують Збройні сили України.

Окремо польські служби перевіряють пожежу на підприємстві JFG Composites у Любліні, де виготовляють складники для авіації та безпілотників. Прямих доказів підпалу там наразі немає, хоча Туск не виключає навмисного характеру інциденту.

Прем’єр також заявив, що Росія широко використовує криптовалюти для оплати й вербування виконавців диверсій. На цьому тлі він закликав парламент подолати вето президента Кароля Навроцького на закон про регулювання ринку цифрових активів. На думку уряду, посилення нагляду ускладнить фінансування саботажу. Пожежа на заводі стала ще одним нагадуванням: гібридна війна дедалі частіше залишає в Європі не лише цифрові сліди, а й цілком реальний попіл.

🌊 Через битву за Чорне море Азія переходить на дорожчу пшеницюАзійські імпортери терміново шукають заміну зерну з Росії ...
03/09/2026

🌊 Через битву за Чорне море Азія переходить на дорожчу пшеницю

Азійські імпортери терміново шукають заміну зерну з Росії та України, постачання якого затримують атаки на порти, судна й експортну інфраструктуру. Протягом останніх угод вони закупили щонайменше 500 тис. тонн пшениці з Австралії та Аргентини.

Серед покупців — Індонезія, другий за величиною імпортер пшениці у світі. До чорноморського зерна також значною мірою прив’язані Бангладеш, В’єтнам, Малайзія, Таїланд і Шрі-Ланка. Для цих країн затримка вантажів означає не лише пошук нових постачальників, а й різке подорожчання закупівель.

Австралійська пшениця преміальної якості коштувала покупцям $315–330 за тонну з доставленням, аргентинська — $310–315. Натомість чорноморські партії з прибуттям у серпні–вересні раніше бронювали по $260–280 за тонну.

Як повідомляє Reuters, імпортери намагаються замінити вантажі з Росії та України, які не прибули вчасно. Десятки партій у розпал експортного сезону довелося затримати або скасувати. Додаткового удару по логістиці завдала атака 31 серпня, що пошкодила зерновий термінал UEP компанії ADM в Одеському порту.

За липень–вересень азійські переробники замовили близько 2–2,5 млн тонн чорноморської пшениці. Це мало покрити від 30% до 50% їхніх потреб в імпорті, однак тепер частина зерна може не дістатися покупців.

Дефіцит уже підняв світові ціни. Ф’ючерси на пшеницю в Чикаго від кінця червня зросли приблизно на 35%, а 1 вересня сягнули максимуму за три з половиною роки. Поштовхом стали повідомлення про відмову Москви від мораторію на удари в Чорному морі та нові атаки на українську портову інфраструктуру.

Щоб закрити найнагальніші потреби, частина млинів закуповує невеликі партії в контейнерах. Великі обсяги за нинішніми цінами вони брати не поспішають. Так перебої в Чорному морі вже змінюють карту зернової торгівлі: вантажі йдуть довшим шляхом, а рахунок за війну дедалі виразніше з’являється у вартості хліба за тисячі кілометрів від фронту.

Address

вУлица Полтавська, 10, офіс 34
Kyiv
01135

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Ціна держави: цікава економіка posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category