Музей грошей Національного банку України

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Музей грошей Національного банку України

Музей грошей Національного банку України Експозиція Музею грошей Національного банку України

Експозиція Музею грошей Національного банку України розповідає про історію грошового обігу на території України від доби бронзи до сучасності. Тут представлено монети грецьких полісів Північного Причорномор’я, Римської імперії, монети періоду розквіту торгівлі з країнами Сходу та Візантією, срібники та златники Київської Русі, а також монети Західної Європи XV – XVII ст., що перебували в обігу н

а території України.

Матеріали музею відображають історію національної валюти – гривні, починаючи від лічильно-вагової одиниці ІХ століття та срібного зливка ХІ – ХІІІ ст. до перших гривень Української Народної Республіки (1917 – 1920 р.) і сучасних грошей.

До уваги відвідувачів також представлена повна колекція пам’ятних монет України, які випустив в обіг Національний банк України.

🇺🇦 24 серпня 2026 року Національний банк України, продовжуючи серію “Українська спадщина”, ввів в обіг пам’ятну монету “...
25/08/2026

🇺🇦 24 серпня 2026 року Національний банк України, продовжуючи серію “Українська спадщина”, ввів в обіг пам’ятну монету “До 35-річчя Незалежності України”, присвячену 35-й річниці проголошення незалежності, – одній із найважливіших подій сучасної історії української державності.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України, втіливши прагнення українського народу до свободи.

Монету презентував Голова НБУ Андрій Пишний у Верховній раді України. Детальніше інформація про презентацію на офіційному сайті за посиланням:
https://bank.gov.ua/ua/news/all/unikalnu-sribnu-pamyatnu-monetu-stvoreno-do-35-richchya-nezalejnosti-ukrayini

Монету номіналом 20 гривень виготовлено зі срібла 925 проби, категорія якості карбування – “спеціальний анциркулейтед”, маса дорогоцінного металу в чистоті – 62,2 г, тираж – до 5 000 штук. Гурт монети – гладкий із заглибленими написами позначення металу та його проби – Ag 925, маси в чистоті – 62,2 г і логотипом Банкнотно-монетного двору Національного банку України. Елемент оздоблення – патинування, локальна позолота.

▪️ На аверсі монети зображено руку військового, що тримає щит. Угорі – зображення дитячого малюнка, що слугує талісманом для захисника. У верхній частині зліва розміщено: напис УКРАЇНА, справа – малий Державний Герб України, рік карбування монети – 2026, номінал 20 та графічний знак гривні ₴. По колу напис: 35 РОКІВ БОРОТЬБИ ЗА МАЙБУТНЄ.

▪️ На реверсі монети зображено зовнішній бік щита з пошкодженнями, що символізує боротьбу за свободу та незалежність українського народу. Художник – Андрій Сагач.

Пам’ятна монета є законним платіжним засобом на території України, приймається всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.

🏛️ Реалізацію пам’ятної монети Національний банк України, банки-дистриб’ютори, банки України іншим юридичним і фізичним особам здійснюватимуть у міру її відвантаження Банкнотно-монетним двором Національного банку України.

Придбати монету можна буде на сайті інтернет-магазину нумізматичної продукції НБУ https://coins.bank.gov.ua/

Про початок продажу монети банками-дистриб’юторами дізнавайтеся на їхніх сайтах, перелік яких є на сайті НБУ.

#Музейгрошей #памятнімонети #монетиУкраїни

🇺🇦 З 35-м Днем Незалежності, Україно! 👥 Прагнення до свободи та незалежності – визначальна цінність українців, закорінен...
24/08/2026

🇺🇦 З 35-м Днем Незалежності, Україно!

👥 Прагнення до свободи та незалежності – визначальна цінність українців, закорінена в нашій пам’яті, нашій історії та культурі. Дякуємо кожному воїну, який став на захист нашого права жити у вільній та незалежній країні.

🪙 Одним із способів збереження історичної пам’яті є карбування тематичних пам’ятних монет. В Україні склалася нумізматична традиція відзначення Незалежності України. На честь цього важливого державного свята Національний банк ввів в обіг пам’ятні монети, яскравий дизайн яких привертає увагу. Пропонуємо згадати чотири пам’ятні монети «До 30-річчя Незалежності України» із серії «Відродження української державності»:

✅ золота монета номіналом 250 гривень, дизайн якої розробили художники Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки, скульптор Володимир Дем’яненко та Роман Чайковський. Автори розмістили на аверсі мозаїчне, прикрашене рослинним орнаментом, зображення знаку княжої держави Володимира Великого – тризуба як символ процесу становлення держави, що сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури. На реверсі монети в обрамленні стилізованих променів зображено головну скульптуру Монумента Незалежності України – Оранту-Переможницю з калиновою гілкою в руках та напис півколом – 30 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ;

✅ срібна монета номіналом 10 гривень, дизайн якої розробили художники Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки, скульптор Володимир Дем’яненко. Автори розмістили на аверсі монети композицію, що є своєрідним носієм інформації і поєднує минуле й сучасне: угорі – QR-код як символ цифрової трансформації суспільства та економіки, унизу – стилізоване зображення елементів вишивки – скарбниці символів, у яких відображаються звичаї, обряди, вірування нашого народу. На реверсі монети зазначено напис «Ти у мене єдина» та зображено цифру 3 та стилізовану цифру 0 у вигляді кольорової квітки, що утворюють стилізовану цифру «30», за якою напис «років Незалежності України»;

✅ нейзильберова монета номіналом 5 гривень, дизайн якої розробив художник Олег Шупляк. Автор розмістив на аверсі монети композицію, що символізує Україну, – безкрайні мальовничі поля у вигляді стилізованих орнаментів, над якими летять лелеки. На реверсі монети зображено кольорову вишивану стрічку, як символ коду української нації і нагадує ДНК, півколом розміщено напис: 30 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ.

✅ До 25-річчя незалежності України, у 2016 році були введені в обіг Національним банком шість пам’ятних монет, одна з яких із золота номіналом 250 гривень. Дизайн цієї монети розробили художники Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки, скульптори Анатолій Демяненко та Володимир Дем’яненко. Автори розмістили на аверсі монети стилізований рослинний орнамент. На реверсі монети на тлі стилізованого букета зображено мапу України з cиньо-жовтим прапором та напис 25 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ.

💛💙 Слава Україні!

🇺🇦 Синьо-жовтий прапор є символом незламності та свободи. Щодня триває боротьба за нашу незалежність і за наше існування...
23/08/2026

🇺🇦 Синьо-жовтий прапор є символом незламності та свободи. Щодня триває боротьба за нашу незалежність і за наше існування як нації. Століттями українці гартували свій характер. Під синьо-жовтим прапором українці згуртувались під час:
🔵 Української революції 1917-1921 років;
🔵 Проголошення Незалежності України у 1991 році;
🟡 Революції гідності 2013 -2014 років;
🟡 Російсько-української війни з 2014 року і до нині.

Українські воїни і пересічні українці постійно нагадують нашому ворогу, що це наша земля.

Під час захисту Донецького аеропорту воїни-"кіборги", попри постійні обстріли, знов і знов вивішували український прапор над будівлями. Синьо-жовтий стяг майорів навіть над диспетчерською вежею у період напружених боїв, аж поки ворог її не знищив вщент.

Українські військові повернули прапор України на острів Зміїний, який кілька місяців був під контролем російських військ. На встановленому українському прапорі міститься напис із закликом до російських загарбників запам’ятати, що це територія України.

Українці в тимчасово окупованих містах півдня України, ризикуючи власними життями, виходили з синьо-жовтим прапором у руках на мітинги і чинили опір окупантам.

В багатьох країнах по всьому світу, куди виїхали українці через повномасштабне вторгнення росії в Україну, майорять мільйони синьо-жовтих прапорів.

Сьогодні з нагоди свята майорить наше державне знамено, нагадуючи про героїв, які віддали життя за Незалежність України та про нашу боротьбу, що триває. Ми знаємо, що це – кольори нашої Перемоги, яку впевнено наближають Збройні Сили України.

🪙 Синьо-жовтому прапору присвячено пам’ятну монету "Наш стяг” – одна із монет набору “Державні символи України”, яку Національний банк ввів в обіг 2022 року. Художники Володимир Таран, Олександр та Сергій Харук, програмне моделювання – Юрій Лук’янов розмістили на лицьовому боці монети на тлі променів синьо-жовтий стилізований прапор, що майорить. Унизу аверсу – рядки з вірша Олександра Олеся “Прапор”: Синій, як море, як день, золотий – З неба і сонця наш прапор ясний.

На реверсі монети “Наш стяг” в обрамленні променів зображений оздоблений орнаментами стилізований птах, який тримає гроно калини і символізує українську душу в її прагненні до волі та незалежності. Поруч знаходиться напис – “Наша душа”.

#Музейгрошей

🇺🇦 Після початку повномаштабного вторгнення частина українців не мали змоги евакуюватись і вимушені були залишитись на т...
20/08/2026

🇺🇦 Після початку повномаштабного вторгнення частина українців не мали змоги евакуюватись і вимушені були залишитись на тимчасово окупованих територіях. Мешканці окупованого Херсону щодня, впродовж 256 днів окупації, попри небезпеку, рішуче виходили на мітинги, організовували рух громадського спротиву і давали зрозуміти ворогу, що «Херсон – це Україна».

Наприкінці серпня 2022 року Збройні Сили України розпочали херсонську наступальну операцію, в результаті якої Херсон повернули під український прапор. Значна частина територій України досі залишається тимчасово окупованою ворогом. Через інформаційну блокаду важко дізнатись, що там відбувається і яка вцілому ситуація.

⏳ Історичний досвід повної окупації України Німеччиною впродовж Другої світової війни є яскравим прикладом умов, в яких українці намагались вижити. Умови, в яких опинились українці, залежали від створеної німцями окупаційної зони. Всього було 4 окупаційні зони:
✅ дистрикт «Галичина» у складі генерал-губернаторства;
✅ Трансністрія під румунським управлінням;
✅ німецька військова адміністрація;
✅ рейхскоміаріат «Україна».

Рейхскомісаріат «Україна» було створено 20 серпня 1941 року. Однією з відмінностей цієї окупаційної зони відносно інших окупаційних зон, була унікальна фінансово-економічна ситуація. У Рівному, який був центром Рейхскомісаріат «Україна», 5 березня 1942 року окупаційна влада створила Центральний емісійний банк «Україна». Основними завданнями цього банку визначалися господарська відбудова, врегулювання грошового обігу та платежів, емісійна діяльність та забезпечення вартості валюти.

🏛 Емісійним банком було створено нову місцеву валюту – карбованець рейскомісаріату «Україна». Законними платіжними засобами були визначені банкноти Центрального емісійного банку «Україна» та кредитово-касові білети Німецького Райху, радянські монети та білети державного банку до 3 рублів включно. Це підтверджують усні свідчення українців, які згадували пережитий досвід німецької окупації:

💬 «Гроші ходять радянські, німецькі й українські. І за всі разом нічого не можна купити» - згадує киянка Ірина Хорошунова.

💬 «Ганна продала дві куриці за 170 карбованців, 10 яєць за 40 карбованців та табаку торбинку по 20-15 карбованців стакан. Але не купила нічого. Ботіночки ношені – 300 карбованців, штани – 300 карбованців, спідниця – 600, пуд жита 350» – уривок із щоденника селянина, який описує ситуацію на ринку в Переяславі станом на 5 липня 1942 року.

⁉️ Високі ціни та дефіцит продуктів був характерним явищем періоду німецької окупації. Виникає логічне запитання: для чого тоді було вводити гроші нового зразка, адже на їхній друк окупаційній владі потрібно було витратити значні ресурси?

Особливе значення окупаційна адміністрація приділила дизайну банкнот. На карбованцях були зображені постаті, що втілювали образ українців різних професій, соціального статусу та вікових груп:
✅ 5 карбованців – зображення дитини;
✅ 10 карбованців – сільськогосподарської робітниці;
✅ 20 карбованців – робітника промисловості;
✅ 50 карбованців – шахтаря;
✅ 100 карбованців – моряка;
✅ 500 карбованців – хіміка.
На лицьовій стороні банкнот розміщені написи німецькою мовою, а на зворотній – німецькою й українською мовами.

📢 Для вирішення питання забезпечення населення готівкою достатньо було поставити штамп окупаційної влади на радянських паперових грошах або надрукувати менш вишукані за дизайном банкноти. Такий дизайн карбованців рейхскоміаріату «Україна» мав викликати довіру, і таким чином через нові гроші впливати на сприйняття українцями окупаційної влади. Тобто, карбованці рейхскомісаріату «Україна» виконували функцію комунікації між окупаційною владою та українцями, які опинились в окупації.

✊ Віримо, що російська пропаганда, яку поширює окупаційна влада на тимчасово окупованих територіях України, не зламає волелюбний дух українців.

#Музейгрошей #боністика

📍 Григорій Павлович Ґалаґан (1819 – 1888) увійшов в історію не лише як громадський діяч і учасник селянської реформи, а ...
19/08/2026

📍 Григорій Павлович Ґалаґан (1819 – 1888) увійшов в історію не лише як громадський діяч і учасник селянської реформи, а передусім як меценат, для якого особисті статки були засобом розвитку освіти, науки та культури. Представник давнього козацько-старшинського роду, він належав до заможного середовища, однак розумів суспільну відповідальність не як привілей, а як обов’язок перед громадою.

🎓 Ґалаґан послідовно підтримував освітні ініціативи. За його фінансової участі в Прилуках було відкрито гімназію, діяли народні школи та ремісничі училища в Прилуцькому й Ічнянському повітах. Він підтримував розвиток початкової освіти та земські освітні проєкти. Це була допомога не заради піару, а інвестиція у формування освіченого та заможного суспільства.

💰 У 1871 році за сприяння Ґалаґана в Сокиринцях заснували ощадно-позичкове товариство, покликане допомагати людям, які зазнавали матеріальних труднощів і потерпали від неврожаїв. Ще одним прикладом його благодійності стала пожертва маєтку в Дігтярях для ремісничого училища у 1876 році.

🏫 Найяскравішим виявом його меценатської діяльності стала Колегія Павла Ґалаґана, відкрита в Києві 1871 року в пам’ять про єдиного сина Павла, який помер від тифу у віці шістнадцяти років. У колегії могли одночасно навчатися 70 юнаків, 30 із них були стипендіатами. Тут працювали бібліотека, природничий кабінет, фізична лабораторія, музичний клас, спортивна зала, лікарня та їдальня. Серед викладачів були відомі науковці й педагоги, а серед вихованців – Агатангел Кримський, Володимир Липський, Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович.
Григорій Ґалаґан підтримував українські культурні та наукові ініціативи, цікавився фольклором, етнографією і народним мистецтвом, збирав матеріали про культурну спадщину.

Спадщина Григорія Ґалаґана переконує: справжнє меценатство – це не лише пожертва коштів, а відповідальне інвестування у майбутнє. Підтримуючи школи, ремісничу освіту, селянські ініціативи, науку й культуру, він формував середовище, у якому допомога окремій людині ставала внеском у розвиток цілої громади. Саме тому ім’я Григорія Ґалаґана посідає помітне місце в історії українського меценатства, а Національний банк присвятив роду Ґалаґанів пам’ятну монету номіналом 10 гривень, яку випустив у 2009 році. Художники Володимир Таран, Олександр та Сергій Харук, скульптор Володимир Атаманчук.

#Музейгрошей #памятнімонети #монетиУкраїни

🤩 На підтримку ініціативи Національного банку України, повернути назву української розмінної монети – шаг, Сільпо створ...
19/08/2026

🤩 На підтримку ініціативи Національного банку України, повернути назву української розмінної монети – шаг, Сільпо створила шоколадні монети за ескізами Георгія Нарбута.

🏛️ Частину прибутку від їх продажу передадуть на відновлення будівлі Національного художнього музею України, пошкодженого внаслідок російського обстрілу.

🤩 Сьогодні ми звикли бачити будівлю Національного банку України монументальною та величною. Але чи знаєте ви, що на поча...
11/08/2026

🤩 Сьогодні ми звикли бачити будівлю Національного банку України монументальною та величною. Але чи знаєте ви, що на початку своєї історії вона виглядала зовсім інакше?

🏛 На вулиці Інститутській спочатку стояв лише двоповерховий особняк, в якому попри маленьку площу та незручне планування, понад 40 років знаходилась Київська контора Державного банку. Директор Георгій Афанасьєв розумів, що для подальшого розвитку потрібна нова будівля. Після довгих переговорів і вивчення досвіду європейських банків було ухвалено рішення: побудувати нове, сучасне приміщення поруч зі старим, на тій же вулиці Інститутській.

У 1905 році, після трьох років будівництва, з’явилася та сама архітектурна перлина, яку ми бачимо сьогодні. Головний архітектор Олександр Кобєлєв реалізував неповторну комбінацію архітектурних стилів, а саме неоготики та елементів флорентійського Відродження, що досі вражає своєю красою як працівників Національного банку так відвідувачів.

🏗 У 1934 році, коли Київ несподівано повернув собі статус столиці, стало зрозуміло, що будівля банку замала для нових завдань. У стислі терміни архітектори Валер'ян Риков та Олександр Кобелєв розробили проєкт надбудови ще двох поверхів, не демонтуючи дах!
За вісім з половиною місяців третій та четвертий поверхи були добудовані, а вага даху, що становила 330 тонн, була піднята на 12 метрів за допомогою домкратів. Ця подія увічнена на фасаді споруди, де поруч із датою будівництва (1905) зазначений і 1934 рік. Так, завдяки інноваційним рішенням і непересічному таланту архітекторів, будівля банку збільшилася, але зберегла свою унікальну архітектурну красу.

🛡 Історія будівлі пов'язана не лише з її розширенням, а й з відновленням втрачених символів. У центрі скляної стелі Операційної зали височіє вражаючий вітраж із зображенням Архістратига Михаїла, покровителя Києва. Це не просто прикраса, а відновлений за фотографіями початку ХХ століття витвір мистецтва.

Оригінальний вітраж з Архангелом демонтувала радянська влада з метою антирелігійної пропаганди. На довгі десятиліття цей символ небесного захисту був втрачений, але після проголошення Незалежності України його відновили, повернувши будівлі її первісний вигляд і сенс. Це стало не лише архітектурним, але й історичним актом відновлення справедливості та пам'яті.

👉 Більше дізнатись про історію будівлі можна переглянувши віртуальну екскурсію «Операційною Залою НБУ», яка у вільному доступі на сайті Музею грошей. Переходьте за посиланням:
https://museum.bank.gov.ua/museum/3d-tour/

Приємного перегляду

🏖️ Запрошуємо учнів шкіл, студентів, вчителів, викладачів та всіх, хто цікавиться історією грошей, товарно-грошовими від...
04/08/2026

🏖️ Запрошуємо учнів шкіл, студентів, вчителів, викладачів та всіх, хто цікавиться історією грошей, товарно-грошовими відносинами та аспектами фінансового життя в різні періоди історії України, взяти участь у заходах нашої програми.

🗓️ Програма діє в робочі дні з 01 до 31 серпня.
У вихідні дні заходів не буде.

Щодня протягом вищезазначеного періоду на вас чекають віртуальні екскурсії та вебінари:
✅ понеділок: вебінар “Гроші як засіб комунікації”
✅ вівторок: віртуальна екскурсія “Історія грошового обігу в Україні”;
✅ середа: вебінар “Шаг: відновлення історичної справедливості”;
✅ четвер: віртуальна екскурсія “Історія грошового обігу в Україні”;
✅ п’ятниця: вебінар “Гроші як засіб комунікації”.

✍ Щоб відвідати вебінар або віртуальний тур, заповніть заявку на сайті Музею грошей https://museum.bank.gov.ua/ або перейдіть за посиланням https://forms.bank.gov.ua/form/virtualna-ekskursiya%C2%A0

Також зареєструватися на вебінар або віртуальний тур можна скориставшись календарем на сайті Центру фінансових знань “ТАЛАН” https://talan.bank.gov.ua/

⏰ Початок онлайн-заходів щодня о 16.00.

⏳ Тривалість віртуальної екскурсії 45 хвилин, також відведено час на запитання й відповіді.

☎️ У разі виникнення додаткових запитань звертайтеся на електронну адресу [email protected]
або телефонуйте нам за номером телефону (044) 253-01-75.

З нетерпінням чекаємо на зустріч із вами!

🤩 Усі заходи безкоштовні.

⚠️ 3 серпня 1990 року на засіданні Верховної ради приймають закон «Про економічну самостійність України». Цей акт передб...
03/08/2026

⚠️ 3 серпня 1990 року на засіданні Верховної ради приймають закон «Про економічну самостійність України». Цей акт передбачав, що за умов запровадження власної грошової одиниці, Національний банк виконуватиме функцію емісійного центру. З цієї події розпочався процес утвердження економічної самостійності України. Це був підготовчий етап проголошення Незалежності, на якому заклали фундамент для розбудови Української держави.

🤔 За яких обставин та які перешкоди були на шляху утвердження економічної самостійності України на початку 1990-х років?

На початку 1990-х було чітке усвідомлення, що Україні для того, щоб стати економічно самостійною, необхідно мати власну грошову одиницю. Але як і решта радянських республік, Україна не мала власного банкнотно-монетного виробництва і залежала від постачання рублів з москви. Щоб вийти з рублевої зони, необхідно було підготуватись до проведення грошової реформи.

💰 Грошова реформа була також запорукою переходу України до ринкової економіки, забезпечення фінансової стабільності та збереження суверенітету, який було проголошено Верховною радою 16 липня 1990 року.

📃 В Декларації про державний суверенітет України було зазначено, що вона «самостійно створює банківську, включаючи зовнішньо-економічний банк, цінову, митну, податкову системи, формує державний бюджет, а при необхідності впроваджує грошову одиницю».

Без зволікань, після референдуму в грудні 1991, ввели в грошовий обіг України перехідну валюту – купонокарбованці багаторазового використання. Спершу купонокарбованці були доповненням до рублевої грошової маси, але вже у листопаді 1992 Україна відмовляється від використання рублів в грошовому обігу. Після виходу із рублевої зони купоно-карбованці стали єдиним законним платіжним засобом.

☝️ Оцініть далекоглядність та рівень стратегічного планування, який ховається між рядків у цьому документі. Національний банк як інституція з’явиться лише через сім місяців, а першого голову призначать у червні 1991 року. До того часу в Києві діятиме Український республіканський банк, який напряму виконував доручення москви.

Тобто окрім створення національної грошової одиниці були зафіксовані наміри створення незалежної від росії банківської системи, яка буде підпорядковуватись Верховній Раді.

Перешкодою було те, що золото-валютні резерви усього радянського союзу на той час зберігав Держбанк СРСР. Україні для утвердження економічної самостійності було необхідно знайти спосіб для створення та накопичення золото-валютних резервів, які зокрема були потрібні, щоб потім було чим розрахуватись з іноземними компаніями, які друкуватимуть гроші для України.

🇺🇦 Несприятливі обставини не завадили утвердженню економічної самостійності України.

💛💙 Україна понад усе!

✨ Дві українські пам'ятні монети представлятимуть Україну на міжнародному конкурсі «Монета року 2026» (Coin of the Year)...
31/07/2026

✨ Дві українські пам'ятні монети представлятимуть Україну на міжнародному конкурсі «Монета року 2026» (Coin of the Year).

До 100 найкращих монет зі всього світу (10 монет у кожній із 10 номінацій) увійшли цього року монети:

▪️ "Тримаймо стрій!" (нейзильбер, номінал 5 гривень) – у номінації "Найбільш надихаюча монета";

▪️ "Світ мистецтва кутюр’є. Любов Панченко" (срібло, номінал 10 гривень) – у номінації "Найхудожніша монета".

🧑‍🎨 Автором ескізів обох монет є художник Андрій Сагач.

Міжнародний конкурс "Монета року" щорічно проводить авторитетне нумізматичне видання World Coin News за підтримки The Journal of East Asian Numismatics.

На першому етапі конкурсу група міжнародних експертів обрала 100 кращих монет серед тих, що введені в обіг у 2025 році.

Далі з них журі має обрати кращу монету в кожній номінації, а також монету-переможницю конкурсу загалом.

📆 Результати фінального голосування будуть оголошені 27 серпня під час церемонії в Піттсбурзі, штат Пенсільванія, США.

Пишаємося та віримо, що українські монети припадуть до душі міжнародному журі. Адже для нас це не просто монети, а справжні витвори мистецтва, що несуть важливі меседжі та відображають українську культурну ідентичність, нашу історію та цінності.

Вболіваймо за монети України разом! 🇺🇦

📌 Щоб переглянути всі монети, які цьогоріч претендують на перемогу в конкурсі, переходьте за посиланням у першому коментарі.

Address

вУлица Інститутська, 9, під’їзд № 5
Kyiv
01008

Opening Hours

Monday 09:30 - 18:00
Tuesday 09:30 - 18:00
Wednesday 09:30 - 18:00
Thursday 09:30 - 18:00
Friday 09:30 - 17:00

Telephone

+380442530175

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Музей грошей Національного банку України posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Музей грошей Національного банку України:

Shortcuts

Share

Category