Лубенська районна рада

04/09/2026

Вічна, світла пам’ять, царство небесне Герою, який загинув захищаючи свободу та незалежність нашої Батьківщини!

Чорне крило болю знову торкнулося Оржицької громади. Десять довгих місяців, сповнених невимовного чекання та надії. Майже десять місяців серця рідних завмирали від кожного дзвінка після страшної звістки: «зник безвісти під час виконання військового обов'язку». На превеликий жаль, дива не сталося. ДНК-експертиза гірко та безжально підтвердила найстрашніше — воїн загинув.

Загинув наш Захисник, житель села Чутівка, ДАНІЧ Сергій Павлович.

Сергій Павлович народився 23 липня 1982 року на Одещині, у селі Вакулівка. Там минули його дитинство та шкільні роки, там він сформувався як працьовита та відповідальна людина. У 2009 році після одруження зі своєю коханою Вірою, уродженкою Чутівки, родина переїхала на Полтавщину. Тут Сергій знайшов свій дім та став невід'ємною частиною нашої громади.

У Чутівці родина зростала, тут народилося троє дітей. Сергій ніколи не цурався важкої праці, працював на різних роботах, зокрема і на цегельному заводі у селі Тарасівка. Усі, хто знав чоловіка, згадують його з особливим теплом. Він був надзвичайно комунікабельним, щирим, відкритим і завжди готовим прийти на допомогу. Для односельців він залишиться надійним товаришем, а для своєї родини — турботливим, люблячим батьком та міцною опорою.

27 червня 2025 року Даніч Сергій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він служив чесно, сміливо та віддано. Та вже 5 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання в районі міста Покровськ на Донеччині солдат, стрілець – номер обслуги 3 парашутно-десантного відділення Даніч Сергій прийняв свій останній бій.

І лише тепер, після виснажливих місяців невідомості, Герой нарешті віднайде вічний спокій і буде похований за християнським звичаєм з усіма військовими почестями. За волею рідних він «на щиті» повернеться до рідного села на Одещині, та 09 вересня знайде свій останній прихисток поруч із батьками.

Від імені всієї Оржицької громади висловлюємо найглибші та найщиріші співчуття родині полеглого Героя: дружині Вірі, дочці Наталії, синам В'ячеславу та Тимофію, сестрі Ларисі, братам Олександру та Всеволоду, які проживають на Одещині, а також усім односельцям, друзям і побратимам.

Жодні слова не здатні втамувати цей пекучий біль, але пам’ять про високу ціну нашої свободи житиме вічно. Даніч Сергій віддав найдорожче — власне життя — за мирне небо над Україною.

Низький уклін, безмежна вдячність та вічна шана Захиснику!
Світла і вічна пам'ять Герою!

02/09/2026

Сьогодні відбулося засідання Журі з розгляду матеріалів на здобуття літературно-мистецької премії імені Василя Симоненка.

Засідання провела голова Журі Тетяна Качаненко. У роботі Журі взяв участь заступник голови Анатолій Титенко.

Під час засідання члени Журі обговорили подані матеріали, а також внесли пропозиції щодо оновлення складу Журі.

Важливо, що прийом пропозицій на здобуття літературно-мистецької премії імені Василя Симоненка триває. Матеріали для розгляду приймаються до 1 грудня.

Тож запрошуємо авторів, митців, творчі колективи та всіх, хто гідний цієї високої відзнаки, подавати свої кандидатури та творчі доробки.

Чекаємо нових імен, талановитих робіт і достойних продовжувачів великої традиції Василя Симоненка!

02/09/2026

За інформацією Лубенського РВП ДУ «Полтавський ОЦКПЗ МОЗ»

Епідемічна ситуація станом на 31 серпня 2026 року за 35-й тиждень
🔵 Гребінківська ТГ:
випадків інфекційних хвороб не зареєстровано.

🔵 Лубенська ТГ:
гостра кишкова інфекція — 1 випадок;
скарлатина — 1 випадок;
інфекційний мононуклеоз — 1 випадок;
вітряна віспа — 1 випадок.

🔵 Новооржицька ТГ:
випадків інфекційних хвороб не зареєстровано.

🔵 Оржицька ТГ:
туберкульоз легень — 1 випадок.

🔵 Пирятинська ТГ:
гостра кишкова інфекція — 1 випадок;
ентеробіоз — 1 випадок.

🔵 Хорольська ТГ:
гостра кишкова інфекція — 5 випадків;
вітряна віспа — 2 випадки;
мікроспорія — 1 випадок.

🔵 Чорнухинська ТГ:
випадків інфекційних хвороб не зареєстровано.

01/09/2026

Голова Лубенської районної ради взяла участь в урочистих заходах ЛНУ імені Тараса Шевченка з нагоди Дня знань та початку нового навчального року.

01/09/2026

01/09/2026

01/09/2026

Дорогі діти, шановні батьки та педагоги!

Щиро вітаю вас із Днем знань та початком нового навчального року!

1 вересня — це початок нового етапу, нових знань, відкриттів, мрій і можливостей. Бажаю учням допитливості, наполегливості, упевненості у власних силах та гарних результатів у навчанні.

Особливі побажання — нашим першокласникам, які вперше переступають поріг школи. Нехай їхня подорож у світ знань буде цікавою, доброю та успішною. Майбутнім випускникам бажаю мудрих рішень, впевненості у виборі професійного шляху та здійснення мрій.

Шановні педагоги! Дякую вам за професіоналізм, терпіння, відданість своїй справі та щоденну турботу про дітей. Бажаю натхнення, сил і вдячних учнів.

Шановні батьки! Дякую за підтримку та любов, яку ви щодня даруєте своїм дітям.

Особлива вдячність нашим захисникам і захисницям України, завдяки мужності яких українські діти мають можливість навчатися, мріяти та будувати своє майбутнє.

Нехай новий навчальний рік буде мирним, безпечним та успішним, сповненим нових знань, добрих подій і досягнень!

З Днем знань! Миру, добра та Перемоги Україні!

З повагою,
голова районної ради Тетяна КАЧАНЕНКО

31/08/2026

Вічна, світла пам’ять, царство небесне Герою, який загинув захищаючи свободу та незалежність нашої Батьківщини!

З глибоким сумом Гребінківська міська територіальна громада сповіщає про загибель мужнього Захисника України, жителя села Овсюки ДРОБОТІЯ В’ЯЧЕСЛАВА ДМИТРОВИЧА.

Народився В’ячеслав Дроботій 26 червня 1978 року в селі Овсюки. Тут минули його дитячі та юнацькі роки, тут він навчався в Овсюківській загальноосвітній школі. Після її закінчення вступив до Березоворудського аграрного технікуму за спеціальністю «Агроном із захисту рослин». Згодом повернувся до рідного села, працював у колгоспі «Україна», тривалий час працював охоронником у Баришівській зерновій компанії, а перед повномасштабним вторгненням — у будівельній організації міста Києва.
У 2024 році був призваний до лав Збройних Сил України та став на захист рідної землі, виявивши незламність, мужність і вірність військовій присязі.
Тривалий час В’ячеслав Дроботій вважався зниклим безвісти, і його рідні жили між болем і надією, щодня чекаючи звістки. На превеликий жаль, підтвердилося найстрашніше: кулеметник 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти, мужній воїн В’ячеслав Дроботій 7 листопада 2024 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шахтарське Волноваського району Донецької області, захищаючи свободу, незалежність і майбутнє України.
Він назавжди залишиться у пам’яті як мужній Захисник, який до останнього боронив рідну землю, виконуючи свій військовий обов’язок перед Батьківщиною.
Щиро співчуваємо дружині, донькам, усім рідним, близьким, друзям і побратимам. Нехай Господь дарує вам сили пережити цю непоправну втрату, а світла пам’ять про В’ячеслава Дмитровича Дроботія назавжди живе у серцях вдячних українців.
Вічна пам’ять і слава Герою України!

Про дату, час та місце прощання із загиблим Захисником України Дроботієм В’ячеславом Дмитровичем буде повідомлено додатково.

31/08/2026

Вічна, світла памʼять, царство небесне Герою, який загинув захищаючи свободу та незалежність нашої Батьківщини!

🖤🕯 ХОРОБРЕ СЕРЦЕ МОЛОДОГО СОКОЛА БИЛОСЯ В УНІСОН З УКРАЇНОЮ: ХОРОЛЬЩИНА ВТРАТИЛА ГЕРОЯ ЄВГЕНІЯ ТИМОШЕНКА
Війна щодня кривавими рядками вписує в новітню історію України імена тих, хто став незламним щитом між світлом і темрявою, між добром і злом, між свободою і поневоленням. І найболючіше усвідомлювати, що в цьому кривавому горнилі російсько-української війн ми втрачаємо найкращих – мужніх синів України, її гордість і цвіт, тих, кому ще належало жити, любити, ростити дітей і творити майбутнє незалежної держави.
Сьогодні Хорольська громада знову огортається скорботою. До Небесного Воїнства долучився ще один наш земляк – уродженець міста Хорола, 30.10.1994 р.н., представник Штомпелівського старостату, молодий Захисник України – Євгеній Володимирович Тимошенко.

Старший солдат, командир екіпажу безпілотних авіаційних комплексів (БАК) взводу БАК роти БАК батальйону безпілотних систем 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького у складі 11-го армійського корпусу ОК «Північ» Сухопутних військ ЗСУ, з 9 серпня 2026 року вважався безвісти зниклим за особливих обставин. Зв'язок із Воїном обірвався того фатального дня під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі Донецької області – на одному з найгарячіших і найкривавіших напрямків фронту. Під час запеклого бою Захисник потрапив під удар FPV-камікадзе, який не залишив жодного шансу залишитися живим...

Євгеній Тимошенко був одним із тих українців, які без вагань стали на захист рідної держави. 3 березня 2022 року молодого Воїна було мобілізовано за загальним призовом першим відділом Лубенського РТЦК та СП. Він обрав шлях військового обов’язку, честі та жертовного служіння Батьківщині. Віддавши найдорожче – власне життя, Євгеній назавжди залишиться у пам’яті земляків мужнім Захисником, вірним побратимом, люблячим сином, чоловіком і батьком, братом, дядьком та справжнім патріотом України.

За кожним полеглим Воїном стоїть цілий світ – родина, дитячі спогади, шкільні роки, друзі, однокласники, мрії та нездійснені плани. За Євгенієм у невимовній скорботі залишилися найдорожчі люди: батько – Володимир Вікторович Тимошенко, дружина – Таміла Сергіївна Тимошенко, донечка – Даринка, донька дружини – Діана, бабуся – Євгенія Григорівна Тимошенко, тітки – Людмила Василівна Шило та Світлана Вікторівна Лемешко, дядько – Віктор Миколайович Лемешко, сестри – Маргарита Вікторівна Денисенко та Вікторія Вікторівна Кузнєцова, племінниці – Софія та Аріна, сестра – Жанна Анатоліївна Капітонова, брат – Володимир Анатолійович Капітонов, а також усі рідні, близькі, знайомі, однокласники та бойові побратими.

Хорольська міська територіальна громада схиляє голови в глибокій жалобі та шані перед подвигом Героя. Неможливо повернути його рідним, неможливо стерти біль утрати. Але неможливо й забути ціну, яку Євгеній заплатив за наше право жити на своїй землі, говорити рідною мовою, бачити синьо-жовтий Прапор і називати Україну своєю Батьківщиною.
Увага! Військовий поховальний ритуал та траурна церемонія прощання з Героєм Євгенієм Володимировичем Тимошенком відбудеться у вівторок, 1 вересня 2026 року о 10:00 год. на площі біля пам'ятника Тарасові Шевченку в місті Хоролі. Чин поховання відбудеться на Алеї Слави центрального міського кладовища.

Відповідно до розпорядження міського голови день поховання Захисника оголошено Днем жалоби на території Хорольської міської територіальної громади. Закликаємо приспустити Державні Прапори України, утриматися від проведення розважальних заходів та вшанувати пам'ять полеглого Воїна хвилиною мовчання.

Євгеній Тимошенко не скорився ворогу, не зрадив присязі, не відступив перед небезпекою. Він виконав свій військовий обов’язок до кінця. Його життя стало жертовною ціною нашої свободи, а його подвиг – безсмертним символом незламності українського духу. Він гідно пройшов свій тернистий шлях Воїна-титана, назавжди увійшовши до безсмертного строю Захисників України.

Його серце перестало битися, але пам’ять про нього житиме доти, доки житиме Україна.
Назавжди з честю!🇺🇦

31/08/2026

Напередодні нового навчального року у Хорольському аграрному фаховому коледжі ПДАУ відбулися урочисті заходи з нагоди Дня знань та початку нового 2026 - 2027 навчального року.

У заході взяли участь голова Лубенської районної ради Тетяна Качаненко, голова Лубенської районної військової адміністрації Сергій Сіряченко, Хорольський міський голова Сергій Волошин, керівництво та педагогічний колектив коледжу, студенти, першокурсники, їхні батьки та гості.

Тетяна Качаненко привітала усіх із початком нового навчального року, побажала студентам успіхів, наснаги, цікавих відкриттів та впевненості у своїх силах.

Окремі слова вдячності прозвучали на адресу колективу коледжу на чолі з директором Миколою Чишко за професійну, відповідальну та ґрунтовну підготовку до нового навчального року.

Сьогодні освітяни тримають свій, надзвичайно важливий, освітянський фронт. Вони навчають, виховують і формують покоління, якому належить відновлювати та розбудовувати Україну. Саме знання, професійність і відповідальність молодих фахівців стануть одним із найважливіших ресурсів відновлення нашої держави.

За сумлінну працю, професіоналізм та вагомий внесок у розвиток освітньої галузі Тетяна Качаненко вручила відзнаки Лубенської районної ради працівникам коледжу.

Особливі слова були адресовані першокурсникам, які сьогодні розпочинають нову, важливу сторінку свого життя. Голова районної ради привітала студентів та їхніх батьків із правильним вибором - здобувати освіту саме у Хорольському фаховому коледжі, закладі з хорошими традиціями, професійним колективом та багаторічним досвідом підготовки кваліфікованих фахівців.

Нехай роки навчання будуть наповнені знаннями, новими друзями, яскравими подіями та особистими перемогами. А здобуті професійні знання і навички обов’язково стануть основою для успішного майбутнього нашої найкращої держави - Україна!