Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника

24/08/2026

Шановні читачі, користувачі та друзі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника!

Щиро вітаємо вас із найголовнішим державним святом — Днем Незалежності України!

Цьогоріч Україна відзначає 35-ту річницю проголошення Незалежності. Це не просто дата в календарі, а символ багатовікової боротьби українського народу за свободу, право на власну державу, рідну мову, культуру, історичну пам’ять і можливість самостійно визначати своє майбутнє.

Тридцять п’ять років Незалежності — це шлях утвердження української державності, розвитку демократичного суспільства, збереження та відродження національної культури, науки й духовних цінностей. Водночас це історія боротьби, яка триває й сьогодні. В умовах повномасштабної війни ми особливо гостро усвідомлюємо справжню ціну свободи та незалежності.

Ми схиляємо голови перед пам’яттю всіх, хто віддав життя за Україну, і висловлюємо глибоку вдячність нашим захисникам і захисницям, які щодня боронять її суверенітет і територіальну цілісність. Їхня мужність, незламність і жертовність є продовженням багатовікової боротьби українців за право бути вільними.

Незалежність живе доти, доки ми її захищаємо, пам’ятаємо та зміцнюємо. Усвідомлюючи важливість збереження історичної пам’яті та осмислення шляху, який пройшла Україна до утвердження своєї незалежності, до 35-річчя Незалежності України у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника підготовлено книжково-ілюстративну виставку «Україна: шлях до незалежності».

Експозиція представляє видання, що розкривають основні етапи українського державотворення — від козацької держави та національно-визвольних змагань ХХ століття до проголошення незалежності України у 1991 році та подальшої боротьби за її утвердження і захист.

Окремі тематичні розділи виставки знайомлять із історією українського національного руху, діяльністю Народного Руху України, постатями борців за незалежність, подіями Помаранчевої революції та Революції Гідності, російсько-українською війною, волонтерським рухом і сучасною боротьбою українського народу.

Серед представлених видань — праці Олександра Гуржія, Тараса Чухліба, Галини Капустян, Галини Рябошапко, Володимира Вʾятровича, Сергія Кульчицького, Тараса Кузя, Ігоря Рущенка, Сергія Дембіцького, Геннадія Боряка, Анастасії Кілар та інших дослідників, присвячені історії української державності, національно-визвольній боротьбі, формуванню української ідентичності та сучасній війні за незалежність.

Представлена література є важливим джерелом знань про складний і багатовіковий шлях України до свободи. Вона допомагає осмислити історичний досвід, зберегти правдиву пам’ять про минуле та краще зрозуміти, чому незалежність є найвищою цінністю для українського народу.

Запрошуємо читачів, користувачів Бібліотеки та всіх, хто цікавиться історією України, ознайомитися з книжково-ілюстративною виставкою «Україна: шлях до незалежності».

Зі святом!
З 35-річчям Незалежності України!
Слава Україні!

23/08/2026

23 серпня в Україні відзначають День Державного Прапора України – свято, присвячене одному з головних символів нашої державності, національної єдності, честі, гідності та незалежності.

🇺🇦 Синьо-жовтий стяг єднає українців у всьому світі. Під Державним Прапором Україна утверджує свою незалежність, здобуває наукові, культурні й спортивні перемоги, а сьогодні – продовжує боротьбу за свободу та право бути господарем на власній землі.

З нагоди свята у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника експонується книжково-ілюстративна виставка «День Державного Прапора України».

На виставці представлено наукові, довідкові, науково-популярні, публіцистичні та мемуарні видання, присвячені історії української державної та національної символіки. Особливу увагу привертає комплектне видання «Клейноди України», до якого входять художні листівки, що відтворюють історію української символіки.

Запрошуємо ознайомитися з виставкою та більше дізнатися про історію одного з найважливіших символів України.

💙💛 Шануймо наш прапор — символ свободи, єдності та незламності України!

19/08/2026

Шановні друзі, проєкт «Imago Ucrainæ на картах XV–XX століть» знову привертає увагу до унікальних фондів нашої Книгозбірні!

В Українському католицькому університеті втретє вручили відзнаку «Світло науки», якою відзначають проєкти та ініціативи, що сприяють популяризації науки й формуванню культури наукової комунікації в Україні.

Приємно, що до короткого списку відзнаки «Світло науки – 2026» у категорії «Публікація» увійшов виставковий проєкт Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника «Imago Ucrainæ на картах XV–XX століть», зреалізований за підтримки Українського культурного фонду.
Проєкт популяризує унікальну картографічну спадщину Бібліотеки, представляючи широкій аудиторії історію картографування України від XV до XX століття.

Щиро дякуємо Українському католицькому університету та Львівському товариству науковців за високу оцінку роботи команди Бібліотеки!

18/08/2026

Пам’яті Мирослава Миколайовича Романюка

12 серпня 2026 року відійшов у вічність Мирослав Миколайович Романюк — відомий український учений у галузі книгознавства, джерелознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, історії української преси та видавничої справи, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України.

Мирослав Миколайович Романюк народився 27 липня 1952 року в селі Закрівці Коломийського району Івано-Франківської області в селянській родині. Після навчання у школах рідного краю здобув вищу освіту на факультеті журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Працював редактором університетської багатотиражної газети «За радянську науку», асистентом кафедри теорії і практики преси. У 1988 році захистив кандидатську дисертацію.

Особливий період у житті та науковій діяльності Мирослава Романюка був пов’язаний із Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника, до якої він прийшов працювати у 1990 році. Упродовж 1990–2003 років обіймав посаду заступника директора з наукової роботи, у 2003–2009 роках очолював бібліотеку як директор, а в 2009–2017 роках був її генеральним директором. Від листопада 2017 року продовжив працювати в установі як головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту пресознавства.

Саме в Бібліотеці значною мірою розкрився талант Мирослава Миколайовича як науковця, організатора науки та керівника великої наукової установи. За його ініціативи у 1993 році було створено Науково-дослідний центр періодики, який згодом став Науково-дослідним інститутом пресознавства. Учений заклав засади його діяльності, спрямованої на дослідження історії української та зарубіжної преси, систематизацію й бібліографування періодичних видань та введення до наукового обігу унікальних джерел.

У роки керівництва Мирослава Романюка Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника активно розвивалася як сучасний науково-інформаційний та культурний центр. Значна увага приділялася збереженню й примноженню її унікальних фондів, розвитку наукових досліджень, створенню нових інформаційних ресурсів, модернізації структури установи та розширенню міжнародного співробітництва. Важливим кроком стало ініційоване ним у 2007 році впровадження автоматизованої бібліотечної інформаційної системи Aleph 500, що започаткувало новий етап комп’ютеризації основних бібліотечних процесів.

Вагомим внеском Мирослава Миколайовича у розвиток Бібліотеки та української науки стала організація масштабних досліджень з історії української періодики. Під його керівництвом здійснювалися фундаментальні праці, зокрема історико-бібліографічне дослідження «Українські часописи Львова (1848–1939 рр.)», матеріали до бібліографії «Періодика Західної України 20–30-х рр. ХХ ст.» та багатотомне дослідження «Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.». Значну увагу він приділяв також розвитку видавничої діяльності установи, був відповідальним редактором низки фундаментальних наукових видань, серед яких «Репертуар української книги, 1798–1916: матеріали до бібліографії» (у 9 томах), бібліографічний покажчик «Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914–1939» (4 томи), а також фахові видання Бібліотеки — «Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника» та «Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства».

М. Романюк був автором понад 700 наукових праць, упорядником, науковим консультантом, науковим і відповідальним редактором понад 200 видань. Його науковий доробок вирізняється ґрунтовним опрацюванням архівних документів та інших джерел, уведенням до наукового обігу рідкісних і малодосліджених періодичних видань, широким висвітленням історичного, суспільного, культурного та мистецького контексту розвитку українського друкованого слова. Багаторічна праця вченого стала вагомою складовою розвитку українського пресознавства, книгознавства та бібліографії.

Важливою сторінкою його діяльності була й педагогічна робота. Мирослав Романюк був професором Української академії друкарства, за сумісництвом працював професором кафедри бібліотекознавства і бібліографії Львівського національного університету імені Івана Франка. Під його науковим керівництвом захищено одинадцять кандидатських та одну докторську дисертацію. Він виховав плеяду науковців, які продовжують дослідження української книги, преси, бібліографії та бібліотечної справи.

Наукова й організаційна діяльність ученого була відзначена державними та галузевими нагородами, серед яких Грамота Верховної Ради України, відзнаки Національної академії наук України, звання заслуженого діяча науки і техніки України та інші почесні відзнаки.

Мирослав Миколайович Романюк залишив по собі вагому наукову спадщину, численних учнів і послідовників, а також помітний слід в історії Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Його багаторічна праця сприяла утвердженню Бібліотеки як одного з провідних осередків дослідження української книги, преси та національної культурної спадщини.

Світла пам’ять про Мирослава Миколайовича Романюка — ученого, організатора науки, керівника, наставника і подвижника української науки — назавжди залишиться в серцях його колег, учнів, друзів та всіх, хто мав честь із ним працювати.

Вічна і світла пам’ять.

14/08/2026

📚 Нове видання ЛННБ України ім. В. Стефаника

Вийшов друком десятий, завершальний том фундаментального багатотомного видання:

📌Курилишин К. Часопис «Діло» (Львів, 1880–1939 рр.): матеріали до біобібліографістики / НАН України, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. Дрогобич: Коло, 2026. Т. 10: 1936–1939 рр. 720 с.

📖 У десятому томі представлено біобібліографічні матеріали про майже три тисячі відомих, малознаних і забутих представників українства та інших національностей, чиї долі були пов’язані з Галичиною. Матеріали укладено на основі публікацій часопису «Діло» за 1936 – 15 вересня 1939 рр.: подієвої інформації, аналітичних і публіцистичних статей, рецензій, нарисів, оглядів, рекламних оголошень та некрологів.

🔎 Видання дає змогу:
🔹 відновити імена багатьох діячів, інформація про яких із різних причин була втрачена або забута;
🔹 доповнити новими відомостями біографії відомих українських діячів та представників інших національностей;
🔹 простежити авторство публікацій «Діла» та творчий доробок його дописувачів;
🔹 ознайомитися з розкритими вперше псевдонімами;
🔹 скористатися словниками маловживаних та іншомовних слів, якими супроводжується кожен том.

Усі річники «Діла» опрацьовано, тож це видання є важливим джерелом для науковців, істориків, джерелознавців, бібліографів, краєзнавців, працівників медіа, студентів та всіх, хто цікавиться історією України й Галичини.

✨ Десятий том завершує масштабний багатотомний проєкт, який повертає із забуття імена людей та факти українського минулого, збережені на сторінках одного з найважливіших українських часописів.

📚 Придбати десятий, а також попередні томи видання можна у автора — Костянтина Курилишина.

📞 Контактний телефон: 096 218 47 24

10/08/2026

📚11 серпня 2026 року виповнюється 100 років від дня народження Петра Григоровича Баб’яка — бібліографа, бібліотекаря, архівіста, літературознавця, біографіста та журналіста, дослідника української літератури, журналістики й рукописної спадщини.

Петро Баб’як народився 11 серпня 1926 року в селі Велика Плавуча на Тернопільщині. Після навчання у школах Тернопільщини продовжив освіту у Львові. У 1954–1960 роках заочно навчався на філологічному факультеті Львівського університету імені Івана Франка.

📌Понад 55 років професійної діяльності Петра Григоровича були пов’язані зі Львівською науковою бібліотекою імені В. Стефаника, де він працював у відділах книжкових фондів, бібліографії та рукописів. Від 1992 року обіймав посаду наукового співробітника відділу рукописів.

📖 Важливе місце у професійній та науковій діяльності Петра Баб’яка посідала українська бібліографія. Він був автором і співавтором понад 15 бібліографічних покажчиків, присвячених, зокрема, Петру Козланюку, Наталії Кобринській, Марку Вовчку, Олесю Гончару, Іванні Блажкевич, Марійці Підгірянці, Михайлу Павлику, Якову Струхманчуку та іншим діячам української культури.

✍️ Науковий доробок дослідника налічує понад 320 публікацій про відомих діячів української культури, літератури, науки та мистецтва. Він є автором статей і розвідок про М. Дерлицю, О. Кізлика, Є. Кравченка, О. Лещука, П. Медведика, а також про журнал «Живе слово». Значну увагу дослідник приділяв творчості українських письменників, композиторів, художників та науковців: Т. Шевченка, І. Франка, К. Попович-Боярської, В. Стефаника, Марка Вовчка, Н. Кобринської, М. Шашкевича, О. Кобилянської, Уляни Кравченко, Б. Лепкого, В. Самійленка, К. Малицької та багатьох інших. Брав участь у наукових конференціях в Україні та за кордоном, публікувався, зокрема, у «Записках НТШ» та збірнику «Українська журналістика в іменах».

✅Окремий напрям його наукової діяльності становили дослідження та наукове опрацювання рукописних і архівних фондів. У відділі рукописів він працював із фондами Володимира Гнатюка, Марійки Підгірянки, Олекси Маковея, Михайла Павлика, родини Голубовичів та багатьох інших діячів української культури. Брав участь у підготовці каталогів, покажчиків і видань, що розкривали склад та зміст унікальних рукописних колекцій бібліотеки.

У 1994 році Петро Баб’як став дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка, входив до складу Комісії бібліографії та книгознавства НТШ.

🕯️ Петро Григорович Баб’як помер 16 червня 2011 року у Львові.

✨ До його 100-річчя вшановуємо пам’ять науковця, бібліографа й невтомного дослідника, чия багаторічна праця сприяла збереженню та введенню до наукового й культурного обігу цінних джерел української культурної спадщини.

Більш детальну інформацію про життя, наукову діяльність і творчий доробок Петра Григоровича Баб’яка читайте на сайті Бібліотеки за покликанням: https://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/2026/08/10/petro-grygorovych-bab-yak-1926-2011-do-100-richchya-vid-dnya-narodzhennya/

06/08/2026

🎉 Сьогодні свій День народження відзначає Валентина Олександрівна Мудроха – кандидатка наук із соціальних комунікацій, старша дослідниця, завідувачка відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.

📚 Понад чотири десятиліття професійна діяльність Валентини Олександрівни нерозривно пов'язана з нашою Бібліотекою. Упродовж цього часу вона працює задля розвитку бібліотечної справи, бібліотекознавчої науки та збереження національної культурної спадщини.

✨ Очолюваний нею відділ здійснює науково-методичний супровід діяльності структурних підрозділів Бібліотеки та бібліотечної мережі Західного наукового центру НАН України і Міністерства освіти і науки України. Сфера її професійних інтересів охоплює координацію науково-дослідної, науково-методичної, науково-організаційної та науково-інформаційної діяльності, удосконалення нормативно-методичного забезпечення бібліотечної галузі, підготовку аналітичних матеріалів, а також організаційний супровід роботи Науково-методичної та Вченої рад Бібліотеки.

✍️Валентина Олександрівна – авторка понад 80 наукових і науково-методичних праць, менеджерка низки успішно реалізованих культурно-освітніх ґрантових проєктів.

👩‍🏫Ювілярка поєднує наукову діяльність із викладацькою, працюючи доценткою кафедри бібліотекознавства і бібліографії факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка та передаючи свій професійний досвід майбутнім фахівцям бібліотечної справи.

Шановна Валентино Олександрівно!

🌟 У день Вашого народження прийміть щирі вітання та слова вдячності за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, відданість бібліотечній справі, вагомий внесок у розвиток бібліотекознавства та підготовку молодих фахівців. Ваші знання, досвід і любов до професії здобули заслужену повагу колег, студентів і наукової спільноти.

👏 Щиро бажаємо Вам міцного здоров'я, миру, добра, родинного затишку, благополуччя та душевної гармонії. Хай кожен день приносить натхнення, нові творчі задуми й можливості для професійного розвитку, а поруч завжди будуть рідні люди, вірні друзі та однодумці.

Нехай Господь благословляє Вас, даруючи невичерпну енергію, життєву наснагу, добробут та многії і благії літа!

З повагою та найкращими побажаннями – колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.

21/07/2026

03/07/2026

📚 Нове поповнення фонду Бібліотеки!

🇺🇦🇳🇴До фонду нашої Бібліотеки надійшов перший випуск норвезько-українського часопису «Номер 13» Nummer 13 (2026. № 1. 254 с.) – сучасного видання, що поєднує літературу, історію та культуру, відкриваючи нові горизонти українсько-норвезького культурного діалогу. Особливістю часопису є те, що його видано двома мовами – українською та норвезькою, що робить його доступним для ширшого кола читачів і сприяє взаємному пізнанню культур двох країн.

✍️Тема дебютного номера – «Крізь знайомі та незнайомі ландшафти». Вона народилася зі спільного досвіду редакційної команди, численних зустрічей, дискусій і прагнення зафіксувати історії та культурні сюжети, які залишалися маловідомими або зовсім відсутніми в норвезьких архівах.

Назва часопису має символічне значення й пов'язана з постаттю українського письменника Валер'яна Поліщука – представника українського мистецького авангарду, співзасновника журналу «Гарт». У жовтні 1927 року під час перебування в Норвегії його зареєстрували в радянському посольстві в Осло як «українця номер тринадцять». Враження від подорожі Скандинавією письменник згодом втілив у книзі "Рейд у Скандинавію". На жаль, у 1937 році Валер'ян Поліщук став однією з жертв сталінського терору, був розстріляний в урочищі Сандармох.

Часопис «Номер 13» знаходиться на перетині історії, літератури та культурології. Перший випуск присвячений осмисленню глобальних наративів, регіональної історії та взаємозв'язків між культурами, пропонуючи читачам новий погляд на знайомі й маловідомі сторінки минулого.

👏 Щиро дякуємо творчій команді видання за високий професіоналізм, натхненну працю та вагомий внесок у розвиток українсько-норвезького культурного співробітництва. Бажаємо успішної реалізації нових творчих задумів і з нетерпінням чекатимемо наступних випусків.

📖 Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з часописом «Номер 13», який найближчим часом буде доступний у Відділі періодичних видань імені Мар'яна та Іванни Коців нашої Бібліотеки.


#НорвезькоУкраїнськийДіалог #Україна #Норвегія #ПеріодичніВидання

28/06/2026

🇺🇦 28 червня Україна відзначає одне з ключових державних свят — День Конституції України.

До 30-ї річниці ухвалення Основного Закону у читальному залі відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відкрито книжково-ілюстративну експозицію «День Конституції України».

Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року, стала фундаментом сучасної української державності. Вона закріпила суверенітет і незалежність України, визначила демократичні засади державного устрою, принцип верховенства права, а також утвердила права і свободи людини як найвищу суспільну цінність.

Експозиція знайомить відвідувачів із виданнями з фонду Бібліотеки, що висвітлюють історію українського конституціоналізму — від Конституції Пилипа Орлика до становлення конституційного права в незалежній Україні.

На виставці представлено різні видання Основного Закону України — Конституції України, зокрема Конституцію України (Київ, 2008), Конституцію України (Київ, 2014), Конституцію України (Київ, 2017), Конституцію України (Київ, 2020), а також новітні видання 2021, 2023 та 2024 років. Представлені видання дають змогу простежити розвиток конституційного законодавства, зміни до Основного Закону та особливості його офіційних публікацій у різні роки.

Окрім цього, експозиція містить наукові праці, монографії, збірники документів і довідкові видання, які висвітлюють історію української конституційної думки та державотворчих процесів, що сформували сучасну українську державу.

📚 Запрошуємо всіх охочих відвідати виставку, яка триватиме до кінця липня.