Науково-технічна бібліотека НУ "Львівська політехніка"

11/08/2026

📚 Нове видання для наших читачів — дослідження мистецтва Чернігова XVII–XVIII століть

Щиро дякуємо кандидату мистецтвознавства, доценту Анатолію Адругу за подаровану нашій бібліотеці монографію «Мистецтво Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть».

Це особливе дослідження, адже мистецтво Чернігова цього періоду досі не було предметом комплексного наукового вивчення. Автор розглядає його в різних проявах — від архітектури, живопису й графіки до декоративного мистецтва — та показує місце Чернігова в українському й європейському мистецькому процесі.

Нове видання продовжує багаторічне дослідження автора, представлене у попередніх монографіях про архітектуру, живопис, графіку та декоративне мистецтво Чернігова цього періоду.

📖 Тепер це видання доступне й читачам Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки.

Дякуємо автору за можливість познайомити наших користувачів із важливою частиною української мистецької спадщини. Адже кожне нове дослідження — це ще один крок до глибшого пізнання та збереження нашої культурної пам’яті.

Львівська політехніка

️ #бібліотекацеіпрокниги #новинки

10/08/2026

📖 «Дорогі друзі!» — так Львівський політехнічний інститут вітав своїх майбутніх студентів 60 років тому.

Перед вами сторінка газети «Радянський студент» від 29 червня 1966 року. Цей номер був присвячений абітурієнтам Львівського політехнічного інституту і вже з першої шпальти майбутніх студентів знайомили з навчальним закладом, до якого вони вступали.

Тоді в інституті на стаціонарі навчалося 8004 студенти, і ще 3865 — на вечірній формі навчання та 4310 — заочно. Працювали 13 факультетів, зокрема нещодавно відкритий — інженерно-економічний. Колективи 64 кафедр займалися підготовкою висококваліфікованих інженерів 51 спеціальності. Абітурієнтам пропонували нові спеціальності, зокрема технологія хімічних засобів захисту рослин, економіка й організація хімічної промисловості, економіка й організація будівництва, механічне обладнання підприємств будівельних матеріалів та інші.

Особливо цікаво читати сьогодні слова ректора інституту професора Г. Денисенка про майбутнє Політехніки. У 1966 році він писав про нові корпуси, лабораторії, розвиток навчальної бази та перспективи інституту. Серед іншого — про те, що Політехніка має стати ще більшим і сильнішим навчальним та науковим осередком.

Минуло 60 років. Змінилися назва, структура, спеціальності, технології та, звичайно, самі студенти. Але незмінним залишилося головне — кожне нове покоління приходить до Львівської політехніки зі своїми мріями, очікуваннями та планами на майбутнє.

Ця сторінка з минулого нагадує: історія Політехніки — це насамперед історії її студентів, викладачів і випускників. І кожне нове покоління додає до неї свою сторінку.

Львівська політехніка

06/08/2026

🌍 Чи світ читає українських авторів?

Саме цьому питанню була присвячена зустріч з письменницею та блогеркою Наталею Місюк Natalya Misyuk. Захід відбувся 24 липня у Культурно-мистецькому просторі «Кава на Професорській» в межах Національного тижня читання, ініційованого Український інститут книги.

Книжка сьогодні — це не лише література, а й один із найважливіших інструментів культурної дипломатії. Та наскільки помітне українське слово у світі? Твори яких наших авторів перекладаються найчастіше? Які жанри цікавлять іноземних читачів? У яких країнах виходять переклади українських книжок?

Під час зустрічі Наталя Місюк представила унікальну базу перекладів української літератури, створену для Українського інституту книги за участю команди волонтерів. Реальні статистичні дані, карти та аналітика допомогли побачити, як українська література знаходить своїх читачів у різних куточках світу.

Особливо цінною стала розмова про те, що кожен із нас може зробити для популяризації української книги за кордоном. Адже кожен переклад, кожна прочитана й рекомендована книжка — це ще один крок до того, щоб голос України звучав гучніше у світовому культурному просторі.

Щиро дякуємо Наталі Місюк за змістовну, актуальну й натхненну розмову, яка поєднала факти, аналітику та щиру любов до української книги.

Також дякуємо нашим партнерам Центр порятунку української культурної спадщини, Центр мистецтв "АРТ-Простір" і Благодійний фонд Нагірних за співдію 🤗 та ☕️ Кава Старого Львова і 🍪 BISCOTTI за смачне доповнення.

🎥 Якщо ви не змогли відвідати зустріч або хочете переглянути її ще раз, відеозапис доступний на YouTube-каналі бібліотеки:
https://www.youtube.com/watch?v=9thpDiBiA_g&t=1401s

#тижденьУКРСУЧЛІТ2026 #тижденьчитання2026.

Чи справді українська література відома у світі? Яких українських п...

05/08/2026

📚 Звіт за результатами акції «Принеси макулатуру – підтримай ЗСУ!» 💙💛

За рік – з липня 2025-го до липня 2026 року – ми зібрали та передали на переробку 2,6 тонни макулатури.

❤️ Щиро дякуємо всім – політехнікам, нашим відвідувачам, знайомим і незнайомим львів'янам, які долучилися до акції! Отримані кошти вже працюють на підтримку наших захисників і захисниць👉 https://surl.li/oyqmfo

📖 Більше читайте в матеріалі «Від макулатури – до допомоги ЗСУ»: https://lpnu.ua/news/vid-makulatury-do-dopomohy-zsu

Львівська політехніка

24 лип. 2026, 10:10 Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки У Науково-технічній бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» триває безте....

04/08/2026

Сьогодні, в день 160-річчя від дня народження, згадуємо Стефана Домініка Нементовського (Stefan Dominik Niementowski 4.08.1866 – 13.07.1925) – польського вченого-хіміка, винахідника, професора, ректора Вищої технічної школи у Львові.

Народився 4 серпня 1866 р. у Жовкві на Львівщині. Навчався у Львівському університеті, поглиблював знання у Берліні та Мюнхені. У 1885 р. отримав докторський ступінь в Ерланґені (Німеччина). У 1888 р. після габілітації став приватним доцентом. З березня 1892 р. він остаточно пов'язав долю з Вищою технічною школою у Львові, отримавши звання професора надзвичайного, а у 1894 – професора звичайного, завідував кафедрою загальної і аналітичної хімії.

Тричі, у 1899–1900, 1900–1901 та 1908–1909 роках, Стефан Нементовський обирався ректором Вищої технічної школи у Львові.

Стефан Нементовський разом зі своїми асистентами здійснив понад 100 наукових досліджень у галузі органічної хімії.

Професор Нементовський очолював Польське товариство природознавців ім. Коперника у Львові, був членом Польської академії наук, головою Польського хімічного товариства. У 1901 та 1908 роках входив до складу Галицького крайового сейму.

Помер Стефан Нементовський раптово 13 липня 1925 р. під час наукового з’їзду лікарів-природознавців у Варшаві. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Львівська політехніка Інститут хімії та хімічних технологій Львівської політехніки

️ ️ #бібліотекацеіпрокниги #постаті

03/08/2026

☀️ Серпень – час невеликих канікул!

Друзі, у серпні ми беремо невелику паузу: цього місяця лекції в Культурно-мистецькому просторі «Кава на Професорській» не відбуватимуться.

А вже 4 вересня ми знову відкриємо двері для нових зустрічей, цікавих розмов, несподіваних відкриттів та захопливих лекцій.

Дякуємо всім, хто був з нами впродовж цього сезону, ставив запитання, ділився думками й створював особливу атмосферу наших зустрічей.

Бажаємо вам гарного серпня, яскравих вражень, натхнення та відпочинку. До зустрічі восени – 4 вересня! 💙📚

@читачі

31/07/2026

📚 До завершення 2026 року залишилося 153 дні.

Саме стільки часу ще мають науковці Львівської політехніки, щоб скористатися доступом до провідних світових наукових ресурсів, який діє до 31 грудня 2026 року в локальній мережі Університету.

Серед доступних платформ:
🔹 Bentham Science Publishers — журнали, книги та бази даних з медицини, фармації, інженерії, природничих і соціальних наук;
🔹 Cambridge University Press — понад 420 авторитетних наукових журналів із широкого спектра дисциплін;
🔹 De Gruyter Brill — понад 450 журналів, зокрема з гуманітарних, соціальних, природничих і медичних наук;
🔹 Oxford University Press — понад 375 наукових журналів, довідкові видання, словники, енциклопедії та інші академічні ресурси.

Якщо ви працюєте над статтею, дисертацією, грантовою заявкою чи просто шукаєте якісні наукові джерела, не відкладайте пошук на потім. Скористайтеся можливістю отримати доступ до матеріалів провідних світових видавництв уже сьогодні.

🔎 Дізнатися, якими ще міжнародними базами даних можуть користуватися науковці Львівської політехніки, можна за покликанням: https://library.lpnu.ua/databases/

Нехай ці 153 дні стануть ще 153 можливостями знайти нові ідеї, перевірені джерела та натхнення для ваших досліджень.

Львівська політехніка Інститут гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки Інститут комп'ютерних технологій, автоматики та метрології Інститут енергетики та систем керування Львівської політехніки Навчання в Інституті економіки і менеджменту Львівської політехніки Інститут права, психології та інноваційної освіти НУ Львівська політехніка Інститут хімії та хімічних технологій Львівської політехніки Інститут геодезії Національного університету "Львівська політехніка" Інститут будівництва та інженерних систем НУ "Львівська політехніка" Інститут механічної інженерії та транспорту Львівської політехніки Інститут інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії Інститут врядування та бізнесу НУЛП

30/07/2026

🎼 Чому Соломію Крушельницьку називали «Джокондою» оперної сцени? Відповідь на це запитання 17 липня шукали учасники лекції Івана Дудича в Культурно-мистецькому просторі «Кава на Професорській».

Це була не просто розповідь про видатну українську співачку. Лектор запропонував несподіваний погляд на постать Соломії Крушельницької, поєднавши науку, історію мистецтва, музику й оперу.

💬«Наша сьогоднішня тема буде так би мовити кросоверна, тобто на перехрещенні декількох дисциплін… Ми будемо намагатись на міждисциплінарних вузлах знайти те, що взаємодоповнює чи відкриває нові ідеї, сенси і смисли. Тому відповідно ми поєднаємо Соломію Крушельницьку, як співачку оперної сцени, і «Джоконду» Леонардо да Вінчі. То ж яка поміж ними точка перетину?" – розпочинаючи розповідь, зазначив Іван Дудич Ivan Dudych, заступник директора з музейного розвитку Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові.

А далі слухачі дізналися, чому роль Джоконди з опери Амількаре Понк'єллі стала однією з найвизначніших у творчості Соломії Крушельницької, хто надихнув її на створення цього сценічного образу та чому сучасники називали українську співачку «ідеальною Джокондою».

Архівні записи голосу Соломії Крушельницької, музичні ілюстрації, відеофрагменти та сучасні візуальні матеріали не просто доповнювали лекцію, а стали її органічною частиною, дозволивши слухачам буквально зануритися в епоху й мистецький світ великої української співачки.

Щиро дякуємо Іванові Дудичу за надзвичайно цікаву лекцію, глибоке знання теми, майстерну подачу матеріалу та атмосферу, в якій понад півтори години промайнули непомітно.

Також дякуємо нашим партнерам Центр порятунку української культурної спадщини, Центр мистецтв "АРТ-Простір" і Благодійний фонд Нагірних за співдію 🤗 та ☕️ Кава Старого Львова і 🍪 BISCOTTI за смачне доповнення.

📹 Якщо ви пропустили цю зустріч або хочете пережити її ще раз, переглянути запис лекції можна на YouTube-каналі бібліотеки 👇👇

Чому Соломію Крушельницьку називали «Джокондою» оперної сцени? Яким...

27/07/2026

🔎 ORCID: один ідентифікатор, три рівні користі

У науковому світі дедалі більше процесів будуються за принципом «внести інформацію один раз – використовувати багато разів». Саме так працює ORCID – міжнародний ідентифікатор дослідника, який сьогодні став важливою складовою сучасної наукової комунікації.

У своїй публікації наша колега Аліна Синицька Alina Synytska розповідає чому ORCID потрібен не лише окремому науковцю, а й університетам та науковій системі загалом.

Ви дізнаєтеся, як ORCID допомагає об'єднати інформацію про наукові результати, спрощує взаємодію між інформаційними системами, сприяє автоматизації звітності та інтеграції української науки у світовий дослідницький простір.

Окрему увагу приділено діяльності Національного консорціуму ORCID, розвитку національної дослідницької інформаційної системи URIS та тому, які можливості відкриває для закладів вищої освіти статус довіреної організації ORCID.

Запрошуємо до читання всіх, хто займається науковою діяльністю, адмініструє дослідницькі профілі або цікавиться розвитком сучасної наукової інфраструктури.

📖 Матеріал "ORCID: один ідентифікатор, три рівні користі" читайте на сайті бібліотеки

Львівська політехніка Інститут гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки Інститут комп'ютерних технологій, автоматики та метрології Інститут енергетики та систем керування Львівської політехніки Навчання в Інституті економіки і менеджменту Львівської політехніки Інститут права, психології та інноваційної освіти НУ Львівська політехніка Інститут хімії та хімічних технологій Львівської політехніки Інститут геодезії Національного університету "Львівська політехніка" Інститут будівництва та інженерних систем НУ "Львівська політехніка" Інститут Архітектури та Дизайну МІОК Інститут механічної інженерії та транспорту Львівської політехніки Інститут інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії Інститут врядування та бізнесу НУЛП Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій (ІКНІ, НУЛП)

Шістнадцять цифр у форматі URL, ось як виглядає ORCID iD у профілі будь-якого науковця. Але за цим рядком стоїть інфраструктура, яка одночасно економить час дослідника, с...