21/08/2026
Поговоримо про перехід від одного архітектурного стилю до іншого — про той цікавий момент, коли сецесія у Львові поступово втрачала свою колишню декоративну пишність, а на зміну їй приходили більш стримані, впорядковані та класичні форми.
На початку ХХ століття львівська архітектура швидко змінювалася. Майстри все ще активно використовували характерні для сецесії плавні лінії, рослинні орнаменти, пластичний декор і виразну ліпнину, однак водночас дедалі частіше зверталися до симетрії, чіткої геометрії, врівноважених пропорцій та класичних мотивів. Так виникали будинки, в яких два стилі ніби співіснували одночасно.
Одним із таких прикладів є кам’яниця на вул. Генерала Чупринки, 6, зведена у 1910–1911 роках. Її архітектура добре показує цей стилістичний перелом: у загальній композиції вже відчутна стриманість неокласицизму, проте в деталях ще живе декоративність пізньої сецесії.
__________
Let us talk about the transition from one architectural style to another — that fascinating moment when Art Nouveau in Lviv was gradually losing its earlier decorative richness, while more restrained, orderly, and classical forms were coming to the forefront.
At the beginning of the 20th century, Lviv’s architecture was changing rapidly. Architects still actively used the flowing lines, floral ornamentation, sculptural decoration, and expressive stucco typical of Art Nouveau, but at the same time they increasingly turned toward symmetry, clear geometry, balanced proportions, and classical motifs. As a result, buildings appeared in which two styles seemed to coexist.
One such example is the tenement house at 6 General Chuprynky Street, built in 1910–1911. Its architecture clearly reflects this stylistic turning point: the overall composition already shows the restraint of Neoclassicism, while the details still preserve the decorative character of late Art Nouveau.
