Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека

  • Home
  • Ukraine
  • Lviv
  • Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека

Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека Офіційна Facebook-сторінка КЗ ЛОР "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

СВІТ КНИГИ У ФОРМАТІ ЗВУКУ: новий доробок в проєкті «АУДІОБІБЛІОТЕКА»Проєкт «Аудіобібліотека» поповнився новою композиці...
04/09/2026

СВІТ КНИГИ У ФОРМАТІ ЗВУКУ:
новий доробок в проєкті «АУДІОБІБЛІОТЕКА»

Проєкт «Аудіобібліотека» поповнився новою композицією, яка відкриває ще одну сторінку у світі української літератури.

Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека в рамках реалізації проєкту «Аудіобібліотека» (керівник – т.в.о. директора Оксана Кумецька) відкриває читачам багатство української літератури.

Створюючи аудікомпозиції за творами провідних українських письменників, передає неповторний світ образів та почуттів. Метою такого напряму діяльності ЛОНПБ є підтримка інтересу до українського слова, сприяння утвердженню культури читання.

Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека запрошує поринути у чарівний світ поезії «Осінь» українського поета Володимира Сосюри, автора широко відомого вірша «Любіть Україну», котрий з впевненістю можна називати візитівкою України.

Назва поезії «Осінь» говорить сама за себе. Поет описує осінню природу, її красу та барвистість. Поетичні рядки передають любов до рідного краю, свідчать про щедрість осені, дарують людській душі теплий спокій та натхнення.

Слухайте та читайте серцем красу природи та ніжний настрій душі!

Аудіокомпозиція за поезією «Осінь» доступна за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=k3WOzu4Z1Mw
*Музичний супровід: The Mountain - "Autumn" ** Звукорежисура / Відеооформлення: Ігор Портак.


Департамент освіти і науки Львівської ОДА
Управління майном спільної власності Львівської обласної ради
Львівська обласна рада

Екскурсія в ЛОНПБ для швейцарки з українським корінням03 вересня 2026 року до Львівської обласної науково-педагогічної б...
04/09/2026

Екскурсія в ЛОНПБ для швейцарки з українським корінням

03 вересня 2026 року до Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки завітала громадянка Швейцарії Шліман Анжеліка. Вона навчається в Цюріху, подорожує, любить грати на піаніно, має українські корені (бабуся з України). Її зацікавила історія будівлі Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки.

Працівники вище названої бібліотеки Наталія Звольська (завідувач відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ) та Руслана Кумецька (інженер-електронік) провели для Анжеліки екскурсію. Побачивши піаніно, дівчина попросила на ньому заграти. Вона виконала знамениту композицію італійського композитора Енніо Морріконе з фільму «Професіонал» («Chi Mai»), а також композиції канадського співака, автора пісень та музичного продюсера Майкла Бубле (Michael Buble – Feeling Good (Почуваюся добре)) та британського співака, автора пісень і музичного продюсера грецького походження Джорджа Майкла (справжнє ім’я — Йоргос-Киріакос Панайоту) (Careless Whisper – Безтурботний шепіт). Були ще й інші композиції.

Анжеліка Шліман стала користувачем Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки.

Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека висловлює сподівання, що колись сьогоднішня гостя виконає в її стінах музику відомих українських композиторів, адже її бабуся за походженням українка.

Текст підготувала Наталія Звольська, завідувач відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ

Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека

Пристрасний захисник українського слова13 вересня 2026 року виарвнюється 95 років від дня народження українського письме...
03/09/2026

Пристрасний захисник українського слова

13 вересня 2026 року виарвнюється 95 років від дня народження українського письменника Бориса Микитовича Харчука (1931-1988). В Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці відкрито книжково-журнальну виставку «Пристрасний захисник українського слова».

На виставці можна побачити такі книги: «Волинь», «Подорож до зубра», «Кревняки», «Горохове чудо».

Про Бориса Харчука український прозаїк, літературний критик Сергій Гречанюк в нарисі «Борис Харчук: «Мораль – це і є душа»» (книга «На тлі ХХ століття». – Київ, 1990. – С. 268) написав «… Борис Харчук щодень од світання й до смерку робив свою справу: селянський син, він і в літературі знав лише одну нагороду – вдячну ласку рідного чорнозему, глибоко зораного й щедро засіяного. І вірив – попри все! – у безсмертя душі. Тої моралі, яка робить людину людиною і народ – народом».

Михайло Слабошпицький так згадував Бориса Харчука у передмові до книги Бориса Харчука «Горохове чудо: Казки, оповідання, повісті»: «… Я часто зустрічався з ним то в книгарнях, то на вулицях Києва, чи в Будинку творчості в Ірпені. Борис Микитович був людиною стриманою і трохи мовчкуватою. Він любив тишу, самотність, які дозволяли йому зберігати постійну зосередженість на своїх думках» (- С.5).

Донька Бориса Харчука Роксана про свого батька сказала: «Був дорослим, а в душі залишався дитиною. Багато втрачав у житті, та не загубив головного – здатності дивуватися…».

Борис Харчук уперше побачив світ на маленькому хуторі побіля села Лози на Тернопільщині, що на лівому березі річки Горинь.

Навчався у Кременецькому учительському (педагогічному) інституті. Закінчив історико-філологічний факультет Полтавського педагогічного інституту імені В.Г. Короленка.

Борис Харчук – автор статті «Слово і народ», у якій він став на захист рідної мови. Є там такі слова: «Нещасна неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі».

Текст підготувала Наталія Звольська, завідувач відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ

Фантаст мимоволі12 вересня 2026 року виповнюється 105 років від дня народження польського письменника-фантаста, філософа...
03/09/2026

Фантаст мимоволі

12 вересня 2026 року виповнюється 105 років від дня народження польського письменника-фантаста, філософа Станіслава Лема (1921-2006). В Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці відкрито книжкову виставку «Фантаст мимоволі».

На виставці можна побачити такі книги: «Соляріс. Едем», «Повернення з зірок», «Катар».

Станіслав Лем народився у Львові. Рідному місту письменник присвятив автобіографічний роман «Високий замок» (1966).

Письменник згадував рідне місто через деталі побуту, запахи, вулиці та знакові місця міжвоєнного періоду.

Лем детально описував велику квартиру родини на вулиці Браєрівській (тепер вулиця Богдана Лепкого, 4), де він жив, та свій щоденний шлях до гімназії на вулицю Підвальну крізь затишні квартали.

Станіслав Лем навчався у Другій львівській гімназії імені Кароля Шайнохи (зараз – Ліцей № 8 м. Львова).

Він згадував, що міг би пройти дорогу від свого дому до триповерхової гімназії на Підвальній із заплющеними очими. Його ранок починався о пів на восьму з того, що він розбавляв гарячу каву водою, щоб швидше вихолонула, та біг повз львівські кінотеатри, цукерні й площу Ринок.

Педагоги в описі Лема постають суворими, але водночас яскравими особистостями. Найбільше тепла у спогадах присвячено вчителю математики, видатному професору Мирону Зарицькому. Зарицький мав оригінальні методи заохочення: за бездоганну відповідь він міг відпустити учня гуляти містом.

Гімназійні роки Станіслава Лема були часом створення «найчудернацькіших проєктів» та химерних концепцій, що пізніше переросли у його всесвітньо відому наукову фантастику.

Про улюблені місця в квартирі Лем писав: «Коли було тепло, я окуповував маленький кам'яний балкон у батьковому кабінеті».

У «Високому Замку» Лем підходив до міста не просто як до географічного пункту, а як до філософської загадки пам'яті. Місто для нього — це складний механізм, де кожен предмет, вивіска магазину чи букіністична лавка формували його внутрішній світ.

Письменник зафіксував у пам'яті вже неіснуючі об'єкти міжвоєнного Львова - легендарну цукерню Залевського (вул. Академічна, 22 (тепер проспект Шевченка, 10)); пасаж Миколяша (наскрізний перехід, що існував у Львові між вулицями Коперника та Крутою (нині Миколи Вороного) з торговою галереєю, накритою заскленою мережчатою металевою конструкцією, яку виготовила львівська фірма «Петрович і Шуман»; один з перших сецесійних об'єктів Львова).

Ось його дитяче захоплення цукернею Залевського: «Складалось враження, що Залевський подужає відтворити в цукрі й шоколаді увесь космос, оздобивши сонце лущеним мигдалем, а зорі – лискучою глазур'ю».

А ось спогади про пасаж Міколяша: «У пасажі Міколяша був інший кондитерський магазин, точніше — магазинчик, з італійським морозивом, де вже значно пізніше Стефан, мій брат по тітці, хлопчина страшно великий, викликав мене на підступні поєдинки: ми їли морозиво, а платити повинен був той, хто програє і з'їсть менше. Стефан мав феноменальну місткість; я пам'ятаю повернення з цього місця, пам'ятаю, як йшов пасажем, вкритим зверху матовими скляними плитками...»

Батько Станіслава, Самуель Лем, працював лікарем. Станіслав Лем був єдиною дитиною в сім’ї.

Родина Лемів покинула Львів у середині 40-х років ХХ століття за сталінським рішенням, як і інші польські сім’ї. На той час Станіславу Лему було 23 роки.

Але він назавжди залишився львів’янином. Це відчутно з його слів: «Я львів'янин і до смерті залишуся львів'янином. Нічого змінити не можна, люди й народи, то не шафи, які пересувають з кута в кут».

Станіслава Лема вважають фантастом мимоволі, тому що він обрав цей жанр не заради розваги чи пригод, а як єдину можливість писати правду про людину і суспільство в умовах цензури, хоча сам вважав себе філософом і футурологом, а до класичної наукової фантастики ставився скептично.

Текст підготувала Наталія Звольська, завідувач відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ

Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека

Клуб «Кредо» в ЛОНПБ : Представлення творчості Теодора Корсака01 вересня 2026 року, в День знань, Львівська обласна наук...
02/09/2026

Клуб «Кредо» в ЛОНПБ : Представлення творчості Теодора Корсака

01 вересня 2026 року, в День знань, Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека і літературно-мистецький клуб «Кредо» (керівник – Наталія Калиновська) представили творчість поета-пісняра Теодора Корсака.

Учасників заходу, освітян привітала з Днем Знань депутатка обласної ради першого і восьмого скликань Ореслава Хомик. Побажала, щоб 2026-2027 навчальний рік пройшов щасливо, а Україна здобула перемогу у війні проти російської агресії.

Вела дійство заслужена діячка естрадного мистецтва України, авторка 27 книг лірики, поетеса, журналістка, освітянка Наталія Калиновська.

Наталія Калиновська підкреслила, що ми – нескорена нація. Закликала низько вклонитися нашим воїнам, а також вшанувати хвилиною мовчання тих воїнів, цивільних людей, дітей, які не дожили до сьогоднішнього дня.

Наталія Калиновська наголосила, що захід відбувається в педагогічній, освітянській бібліотеці. І це показово.

Зазначила, що сама вона в освіті вже понад 30 років. Прочитала вірш про свою рідну Львівську політехніку («Храм науки, храм освіти»).

Представила поета-пісняра, виконавця авторської пісні, члена ВО «Письменники Бойківщини» Теодора Корсака, який 26 років прожив в Італії, але приїжджає в Україну і має бажання сюди повернутися назавжди.

Познайомилася Наталія Калиновська з Теодором Корсаком у Всеукраїнському об'єднанні «Письменники Бойківщини». Наталія Калиновська обіймає посаду голови Львівського осередку Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини».

Письменниця представила членів клубу «Кредо», які є членами об'єднання «Письменники Бойківщини» і які прийшли на захід. Зокрема, Мирославу Милян, Ліліану Косановську, Марію Деленко та ін.

Розповідаючи про любов Теодора Корсака до України, Наталія Калиновська підкреслила, що нам Україна перегукується з весною. Вона продекламувала ряд своїх віршів. Зокрема, «Чарівна Україна», «Коріння нашого народу», «Гей, дівчино бойківчанко!».

Теодор Корсак заспівав ряд своїх пісень, присвячених Україні, матусі, осені, коханій. Зокрема, «Ти єдина, Україно!», «Моя ти рідна земле!», «Рідний край», «Мій рідний краю!», «Ніжні руки мами», «Осінь золота», «Поклич, кохана!».

Наталія Калиновська прочитала свій вірш «Хай пошиє сукню осінь».

На заході була присутня перекладач, співачка Ольга Багдай. У її виконанні прозвучали пісні «Гірка весна» та «Нехай живе любові свято» (слова Наталії Калиновської).

Теодор Корсак зачитав ряд своїх віршів. Один з них він присвятив Наталії Калиновській («В ресторані чи в кав’ярні»).

Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека висловлює подяку Наталії Калиновській, Теодору Корсаку, Ользі Багдай за чудове свято Слова і Пісні. Українській інтелігенції, присутній на заході, - за теплу підтримку.

Текст підготувала Наталія Звольська, завідувач відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ

Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека

З  НАШИХ  ПОЛИЦЬ. СЛАВЕТНІ ПЕДАГОГИ  КРАЮІВАН ВЕРХРАТСЬКИЙ – УЛЮБЛЕНИЙ УЧИТЕЛЬ ІВАНА ФРАНКАНещодавно українська громадсь...
01/09/2026

З НАШИХ ПОЛИЦЬ. СЛАВЕТНІ ПЕДАГОГИ КРАЮ

ІВАН ВЕРХРАТСЬКИЙ – УЛЮБЛЕНИЙ УЧИТЕЛЬ ІВАНА ФРАНКА

Нещодавно українська громадськість відзначила 170-ту річницю від дня народження великого українця - письменника, поета і мислителя Івана Франка, якого по праву вважають одним із найвидатніших українських педагогів, і якого дослідники називають «учителем у власній школі».

В контексті цієї важливої дати варто пригадати одного з учителів Івана Яковича - педагога Іван Верхратського, який був не тільки улюбленим учителем, а й наставником і старшим товаришем Івана Франка у Дрогобицькій гімназії ім. Франца Йосифа. І, який, як пишуть дослідники, мав величезний вплив на формування його світогляду та літературного стилю.

Іван Верхратський - педагог, мовознавець, громадський діяч, дослідник мови та фольклору, автор приблизно 200 друкованих праць. Був почесним членом Наукового товариства ім. Шевченка у Львові й першим головою його математично-природничо-лікарської секції,

Народився у селі Більче (нині Більче Золоте Борщівського р-ну на Тернопіллі). За спогадами сучасників, мав настільки добру пам'ять, що знав «Євангеліє» напам’ять. Дослідниця Оксана Городецька з Тернопільського педуніверситету ім. В. Гнатюка у статті «Формування науково-педагогічного світогляду Івана Верхратського…» так пише про цей період в житті майбутнього педагога: «…Смерть батька переклала на материні плечі нелегкі турботи про дітей. Саме мати, яка походила, до речі, з хорватсько-німецького роду, прищепила майбутньому педагогу любов до України, виховала його в національному дусі. Заради цього вона одразу ж після смерті чоловіка переїхала з дітьми до Львова.

Тут Іван Верхратський навчався спочатку в руській школі, пізніше у Львівській академічній гімназії. Смерть матері ускладнила життя 16-річного юнака, однак прагнення до навчання вже було сформованим. Самотужки Іван після закінчення гімназії вступає на природничий відділ філософського факультету Львівського університету, де студіює природознавчі науки та мовознавство, вивчає твори Тараса Шевченка, Івана Котляревського, Маркіяна Шашкевича».

Здобувши освіту, з 1868 і до 1872 року Іван Верхратський працює молодшим учителем природознавства та руської мови в гімназії Дрогобича. Завідувачка відділу історії музею «Дрогобиччина» Зоряна Кордуба у одній зі своїх розвідок пише, що Іван Верхратський навчав юного Івана Франка, який був всього на 10 років молодший за свого вчителя, - у другому, третьому й четвертому класах української мови, був його класним керівником у четвертому класі. «Молодий вчитель організував у гімназії літературний гурток, до якого входили 12 учнів – і серед них Іван Франко. Саме І. Верхратський дав читати юному Франку зі своєї приватної бібліотеки «Русалку Дністровую» та поезії Тараса Шевченка у львівському виданні 1867 року, і першим звернув увагу на його літературний талант», - пише дослідниця. Й до сьогодні зберігся зошит із прозовими та віршованими завданнями Франка-гімназиста з четвертого класу з похвальними оцінками Верхратського.

У листі до М. Драгоманова від 26 квітня 1890 Іван Франко так згадував свого педагога: «Почав я писати віршем і прозою дуже вчасно, ще в нижчій гімназії. Вплив на вироблення у мене літературного смаку мали два вчителі: Іван Верхратський і Юлій Турчинський, оба писателі і поети…».


Педагог водив своїх учнів на природничі мандрівки, щоб вони могли знайомитися з місцевістю та природою. Через роки, у 1905, він передасть до музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові свою колекцію метеликів, і вона згодом потрапить у фонди Державного природознавчого музею (1940 р.). Колекція налічує понад п'ять тисяч комах, зібраних у різних місцевостях Галичини, Буковини, Закарпаття та за кордоном.
Упродовж всього свого життя Іван Верхратський прагнув того, щоб українці («русини») мали власну повноцінну освіту й науку, тож писав українські підручники для гімназій - із ботаніки, зоології й мінералогії, перекладав їх з польської, німецької та російської мов. Після Дрогобича працював учителем у Станиславові (тепер Івано-Франківськ), згодом став професором природознавства в Академічній гімназії у Львові.
Дивовижний факт. У Львівській гімназії Верхратський навчав уже дітей Івана Франка. Писав, що «… трьох його синів ходило підо мною, і для них був я учителем, як отцем»…
Помер 29 листопада 1919 року у Львові, похований у родинному гробівці на 3 полі Личаківського цвинтаря.

На полицях нашої бібліотеки у відділі обслуговування читачів Вам запропонують літературу про Івана Верхратського. Зокрема є у нас журнал «Рідна школа» за грудень 2010 року, а в ньому та сама ґрунтовна стаття Оксани Городецької «Формування науково-педагогічного світогляду Івана Верхратського в контексті розвитку науки та освіти в Галичині: друга половина XIX, початок XX століття».

Ласкаво запрошуємо приходити знайомитися.

Прес-служба КЗ ЛОР ЛОНПБ

Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека
Департамент освіти і науки Львівської ОДА
Львівська обласна рада

01 вересня 2026 року, в День знань, о 14.00 Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека і літературно-мистецький кл...
31/08/2026

01 вересня 2026 року, в День знань, о 14.00 Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека і літературно-мистецький клуб «Кредо» (керівник – Наталія Калиновська) представлятимуть творчість поета-пісняра Теодора Корсака, людини яка проживає в Італії 26 років та вміє перетворювати почуття на музику. Тож запрошуємо Вас у світ його мелодій.

Дійство відбуватиметься за участі:

Теодора Корсака;

заслуженої діячки естрадного мистецтва України, авторки 27 книг лірики, поетеси, журналістки Наталії Калиновської;

співачки Ольги Багдай.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ : СТІЛ ПАМ'ЯТІ В ЛОНПБ29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в бороть...
28/08/2026

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ : СТІЛ ПАМ'ЯТІ В ЛОНПБ

29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Цю дату обрали тому, що 29 серпня 2014 року стався один із найтрагічніших епізодів війни на сході України — вихід українських військових з оточення під Іловайськом. Тоді російські війська розстріляли колони українських бійців, які мали вийти через «зелений коридор».

Головним символом цього дня є квітка соняшника, бо саме в полях зі спеклими соняхами під Іловайськом загинуло багато українських воїнів.

В Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці організовано стіл пам'яті (або меморіальний стіл), який закликає: «Ми не маємо права забути їхню жертву. Ми повинні усвідомлювати ціну свободи. Ми мусимо бути готовими протистояти злу».

«Пригорнімо тих, хто несе у своїх душах тягар утрати своїх побратимів, чоловіків, братів, батьків, матерів, сестер, дружин, бо їхній тягар – найбільший, який коли-небудь знало людство».

Стіл пам’яті закликає зберегти пам'ять про всіх українських бійців, що загинули під Іловайськом. Для цього потрібно заповнити форму, щоб додати історію полеглого захисника чи захисниці на Платформі пам’яті Меморіал.

За офіційними даними Генеральної прокуратури України, під час боїв та виходу з оточення під Іловайськом у серпні 2014 року загинули 366 українських військовослужбовців та добровольців.

Їхні імена назавжди вписані в історію України золотими літерами.

Вічна пам'ять Героям Іловайська.
Вічна слава тим, хто віддав життя за нашу свободу.
Пам'ятаємо.
Вклоняємося.
Не забудемо. 🇺🇦

Презентація книги Ірини Комарової «Моя Україна. Бурхлива історія України ХХ ст. …»27 серпня 2026 року в Львівській облас...
28/08/2026

Презентація книги Ірини Комарової «Моя Україна. Бурхлива історія України ХХ ст. …»

27 серпня 2026 року в Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці (клуб «Вивчаємо видатні постаті України») відбулася презентація книги письменниці з Херсона Ірини Комарової «Моя Україна. Бурхлива історія України ХХ століття, що стала долею чотирьох поколінь однієї сім'ї» (- Київ : Варух, 2024. – 184 с.), присвячена 35-ій річниці проголошення незалежності України.

Модерувала захід Наталія Звольська, завідувач відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ, організатор клубу «Вивчаємо видатні постаті України».

Ірина Комарова розповіла історію задуму написання даної книги. Виявляється, вона виношувала цю мрію ще з п'ятнадцяти років, коли вперше відвідала Західну Україну.

Учасники заходу дізналися, що дідусь Ірини Комарової, Іван Чаура, працював у свій час в Станіславові (Івано-Франківську), на Заході України. Це було в 1939-1940 роках.

Слухаючи Ірину Комарову, ще раз переконуєшся на прикладі однієї родини, якою складною є історія України.

Прабабця авторки, Вероніка Хатковська (1893 р.н.), народилася в Польщі (м. Білосток). За іронією долі виховувалася при Британському консульстві в Одесі за часів Російської імперії, після розпаду якої вивчила українську мову, зберегла гідність, віру в Бога.

Дідусь Ірини Комарової, Іван Чаура, був греком, працівником Станіславського райкому партії, організовував колгоспи у селах Західної України. Але йому рятував життя шофер, справжній упівець. У 1942 році Івана Чавуру репресував сталінський режим.

Донька Івана Чаури, Раїса Чаура, зберегла щиру любов до Західної України та її мешканців. Ставилася до Степана Бандери як до національного героя України.

Батько Ірини Комарової, Віталій Юхимович Полікарпов, народився у Росії, працював юристом Херсонського Комбайнового заводу, начальником Юридичного відділу Обласної Споживчої Спілки Херсонської області. Він допоміг багатьом людям і багатьох захистив. Любив Саміздат – твори, надруковані на друкарській машинці і таємно поширені між друзями та родичами, яким можна було особливо довіряти. Приніс додому рідкісне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Віталій Юхимович Полікарпов не дожив лише два роки до краху СРСР.

Ірина Комарова вважає, що люди, які народилися в Україні, створюють полотно свого життя, а всі разом – історію України. Вона підкреслює, що «кожен із нас – це жива, унікальна ниточка, яка малює свій життєвий візерунок – вдалий чи невдалий, красивий чи потворний, довгий чи короткий – хто як зумів, відповідно до здібностей, старань та волі».

«Кожне покоління вплітає у наш спільний рушник своє забарвлення…».

«Починаючи з 1991 року, рушник самостійної України став жовто-блакитним… У нас з’явилася свобода!…».

З 2014 року Росія пофарбувала життя українців у криваві кольори. Але Україна мужньо виборює свою незалежність і свободу. Стійко бореться проти геноциду українців.

Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека висловлює подяку Ірині Комаровій за цікаву, змістовну презентацію та подаровану книгу.

Текст підготувала Наталія Звольська

МИ – майбутнє України1 вересня – День знань. В Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці (читальна зала) відкр...
28/08/2026

МИ – майбутнє України

1 вересня – День знань. В Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці (читальна зала) відкрито книжково-журнальну виставку «МИ – майбутнє України».

Що означає фраза «ми — майбутнє»? Це не далека перспектива, а реальність, яка формується вже сьогодні.

Майбутнє кожної людини в Україні сьогодні найбільше залежить від безпеки, особистої стійкості та можливостей для реалізації всередині країни.

Школа під час війни стає для учнів не лише місцем навчання, а й головним осередком безпеки, психологічної підтримки та соціалізації.

Ось основні напрямки, за якими заклади освіти можуть допомагати дітям:

1. Створення безпечного середовища (наприклад, підготовка комфортних сховищ із місцями для сидіння, світлом, водою, медикаментами та навчальними матеріалами);
2. Психологічна та емоційна підтримка (наприклад, зменшення обсягу домашніх завдань та відмова від жорсткого оцінювання в періоди високого стресу);
3. Соціалізація та інтеграція (наприклад, проведення гуртків, арт-терапії та настільних ігор для відволікання від негативного інформаційного фону);
4. Практичні навички для виживання (наприклад, навчання правил мінної безпеки, надання першої домедичної допомоги та поводження з підозрілими предметами);
5. Взаємодія з родинами (наприклад, створення єдиного каналу інформування про безпековий стан та організацію навчання).

Що ж до навчання, - потрібно «вчитись учитися». Це реальна потреба в сучасному житті. Знання старіють. У зв'язку з цим дедалі більшої цінності набувають навички для навчання (і самонавчання).

Уміння вчитись програмує індивідуальний досвід самостійного навчання. Дитина, яка вміє самостійно вчитись, у майбутньому зможе самостійно та творчо працювати, жити.

Одна з важливих навичок – навичка усвідомленого читання.

Усвідомлене читання – це складний інтелектуальний процес осмислення, аналізу та глибокого занурення в зміст тексту, а не просто механічне проговорювання чи перегляд слів.

Напередодні Дня знань Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека вітає з цим чудовим святом мудрості, доброти, людяності! З нього починається цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання. Бажає усім школярам отримати гарну освіту, зустріти добрих і надійних друзів. Найщиріші слова подяки – учителям, які щедро діляться своїми знаннями. Їх мудрість і великодушність залишається з вихованцями на все життя.

Бібліографічний список рекомендованої літератури з фондів ЛОНПБ:

https://docs.google.com/document/d/140JKAKrG8iEb9uYMLqD0vIUPVhh76sDp/edit?usp=sharing&ouid=116965946761570706357&rtpof=true&sd=true

Текст підготувала Наталія Звольська, завідувач відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ

Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека

Address

Зелена, 24
Lviv
79005

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00

Telephone

0322754121

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека:

Shortcuts

Share

Category